Рішення № 35811593, 05.12.2013, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/1004/2013 р.

130/3117/13-ц р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючий суддя Порощук П.П.

при секретарі Рожик О. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка цивільну справу за позовом ПАТ "Дельта Банк" в особі представника ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ПАТ "Дельта Банк" в особі представника позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом і просив стягнути з позичальника ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованність по кредитному договору в сумі 6025,47 грн. та сплачений банком судовий збір у сумі 229,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надавши заяву, про те що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив провести розгляду справи у його відсутність.

Відповідачка належним чином була повідомлена про розгляд справи, про що свідчить повідомлення в пресі.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про можливість постановлення рішення в порядку заочного розгляду справи.

Вивчивши позовну заяву, дослідивши представлені в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобовязаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу; якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Відповідно ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч.1,2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

В судовому засіданні установлено, що ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №002-01083-051211, за умовами якого банк надає клієнту платні послуги відповідно до переліку та на умовах, визначених договором.

За весь період користування карткою у позичальника виникла заборгованність у суммі 6025,47 грн. Незважаючи на неодноразові нагадування Позичальнику про необхідність погашення ним заборгованості з повернення кредиту, сплати процентів та інших сплатежів, ОСОБА_2 до цього часу не виконав вказане зобовязання.

Вказані докази суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, ніким не оскаржуються та не суперечать один одному.

Відповідачем не представлено суду будь-яких доказів щодо здійснення ним інших платежів в рахунок виконання власних залишкових зобовязань за договором кредиту, а отже, не доведено відсутність своєї вини у їх невиконанні, що згідно вимог закону є обовязком особи, яка порушила зобовязання.

Таким чином, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи щодо наявності простроченої заборгованості відповідачем перед позивачем із погашення кредитного боргу, що виникла з вини позичальника, вимоги позивача є справедливими, так як заявлені до стягнення суми узгоджуються з представленим розрахунком заборгованості станом на 22.08.2013 року, не суперечать вимогам закону та відповідають положенням кредитного договору, не спростовані відповідачем ОСОБА_2, яка є боржником, а тому заявлені суми підлягають стягненню з останньої на користь позивача.

Судові витрати, з урахуванням задоволення позовних вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача відповідно представлених останнім документально підтверджених витрат із сплати судового збору (а.с.1).

Враховуючи викладене, керуючись 5, 8, 10, 60, 61, 169, 174, 209, 210, 212-214, 224-226 ЦПК України, ст.610-612, 614, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідн. н.2897526143, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ПАТ "ДельтаБанк" (код ЄДРПОУ Філії 34047020, МФО 380236, р/р 34047020), заборгованість по кредитному договору в сумі 6025 (шість тисяч двадцять п'ять) грн. 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідн. н.2570205096, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ПАТ "Дельтабанк" (код ЄДРПОУ Філії 34047020, МФО 380236, р/р НОМЕР_1) суму сплаченого банком судового збору за подання позовної заяви в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії відсутніми в судовому засідання сторонами, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя Жмеринського

міськрайонного суду ОСОБА_4