Рішення № 35807085, 05.12.2013, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/3814/13-ц

Провадженя№ 2/266/1294/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2013 м. Маріуполь

Приморський районний суд у складі:

головуючого судді Лузана В.В.

при секретарі Погорєлко К.Е.,

за участю представника позивачки ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи УДКСУ ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області (надалі ВДВС) про скасування постанови та стягнення суми, третя особа Управління Державної казначейської служби України в м. Маріуполі Донецької області, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила скасувати постанову ВДВС від 23.12.2008р. про стягнення з неї виконавчого збору (надалі постанова) та стягнути з відповідача на її користь зайве сплачену суму збору в розмірі 2843,46 грн., а також судові витрати.

У судове засідання не зявилась, надавши заяву про розгляд справи без її присутності за участю представника за довіреністю ОСОБА_1, який позовні вимоги підтримав, уточнив у частині порядку виконання стягнення з державного бюджету через УДКСУ у м. Маріуполі Донецької області та пояснив, що при виконанні виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на належне ОСОБА_4 майно ВДВС винесена постанова…, якою стягнуто з позивачки виконавчий збір у розмірі 8708,75 грн. В подальшому рішенням суду цей виконавчий напис визнаний таким, що не підлягає виконанню та на користь ОСОБА_4 стягнута зайве сплачена нею сума заборгованості, з якої був розрахований виконавчий збір. Таким чином, виходячи з фактичної заборгованості, яка встановлена судом 58652,95 грн. та первинного боргу за виконавчим написом 87087,93 грн. нею, ОСОБА_4, була переплачена сума позову 2843,46 грн., яку він просив стягнути з відповідача, а також судовий збір в розмірі 230 грн.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що підстав для скасування постанови… не має, т.я. на момент виконання напису нотаріуса від 21.07.2008р. на зазначену в ньому суму позивачка добровільно не виконала пропозицію ВДВС, тому сума виконавчого збору, яка була нею сплачена на транзитний рахунок ВДВС, поверненню не підлягає. Крім того стверджувала, що позивачем пропущений строк позовної давності, т.я. з моменту сплати спірної суми пройшло більш трьох років, тому просила застосувати строк позовної давності та відмовити в задоволенні позову. В останнє судове засідання не зявилась, надавши заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи, яка залучена до справи в процесі розгляду Управління Державної казначейської служби України в м. Маріуполі Донецької області (надалі УДКС) за довіреністю ОСОБА_3, позов не визнала та пояснила, що повноваження УДКС в частині повернення коштів передбачені діючими нормативно-правовими актами, якими встановлений порядок повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до держбюджету. На теперішній час встановлених цими актами підстав для повернення коштів позивачки не має, тому просила в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню на підставі наступних правових норм, які регулюють правовідносини, що виникли між сторонами, та встановлених судом обставин справи.

Статтею 1212 ЦК України передбачені загальні положення про зобовязання у звязку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, у тому числі до вимог про повернення виконаного однією зі сторін у зобовязанні в разі, якщо особа набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, або тоді, коли підстава, на якій воно було набуто, згодом відпала.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» (з наступними змінами від 02.10.2012р.) передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного бюджету або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Судом встановлено, що 21.07.2008р. приватним нотаріусом було видано виконавчий напис № 1903 про стягнення з ОСОБА_4 на користь КС «Можливість» суми 87087,50 грн. Постановою ВДВС від 16.12.2008р. було відкрито виконавче провадження за цим документом та боржнице запропоновано добровільно виконати напис у семиденний строк з моменту отримання постанови… Після спливу цього строку, а саме 23.12.2008р. ВДВС була винесена постанова про стягнення з боржника ОСОБА_4 виконавчого збору в розмірі 8708,75 грн., який позивачка добровільно сплатила на транзитний рахунок ВДВС 17.09.2009р., що підтверджено квитанцією банку та наданими ВДВС відомостями про зарахування зазначеної суми до держбюджету рахунком № 37312001005758 від 17.09.2009р. та платіжним дорученням № 168 від 28.09.2009р. з відміткою банку. Як слідує з рішення Жовтневого районного суду від 28.11.2011р. виконавчий напис від 21.07.2008р. № 1903 визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням того ж суду від 05.12.2012р. задоволено позов ОСОБА_4 до КС «Можливість» про стягнення з останньої зайво сплаченої суми в розмірі 28434,48 грн. за договором споживчого кредиту № 683 від 21.09.2007р., на підставі якого нотаріусом був виданий виконавчий напис, та зазначена сума повернута кредитною спілкою позивачці. Таким чином встановлено, що позивачка при кінцевому вирішенні спору з кредитною спілкою була зобовязана сплатити суму боргу, яка менше той, що була зазначена у виконавчому написі, на 28434,48 грн. Однак, на момент розрахунку виконавчого збору держвиконавець виходив з іншої суми 87087,50 грн., наслідком чого явилась переплата виконавчого збору на суму 2843,46 грн. (розрахунок: 87087,50 грн. х 10% = 8707,75 грн. сплачений збір; 58652,95 грн. х 10% = 5865,29 грн. збір, який повинен бути сплачений за кінцевим рішенням; 8708,75 грн. 5865,29 грн. = 2843,46 грн. сума переплати).

Оцінюючи наведені докази, суд приймає до уваги, що кінцеве судове рішення по спору між ОСОБА_4 та кредитною спілкою винесено в грудні 2012р., після чого позивачці стало відомо про порушення її прав постановою… ВДВС, що оскаржується, тому строк позовної давності для звернення до суду не пропущений, а доводи представника ВДВС в цій частині не беруться до уваги. З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

З урахуванням положень ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача судові витрати на користь позивачка, які підтверджені квитанцією.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 88, 196, 213, 214, 215 ГПК України, ст. 1212 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Скасувати постанову Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області від 23.12.2008р. про стягнення з ОСОБА_4 виконавчого збору в розмірі 8708,75 грн.

Стягнути з Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області (ідентифікаційний код 34908792) на користь ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) зайво сплачену суму виконавчого збору в розмірі 2843 грн. 46 коп. та судовий збір 230 грн., а всього 3073 грн. 46 коп.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:Лузан В. В.