Ухвала суду № 35805662, 05.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

м. Київ

05 грудня 2013 року

№ 826/19229/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Санін Б.В., ознайомившись з позовною заявою FONT> /P>

за позовом

Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Латагро»

про

нарахування та сплату податкових зобов’язань, зобов’язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

04.12.2013 року до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Саніна Б.В. надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – позивач/ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Латагро» (надалі – відповідач/ТОВ «Латагро»), в якому просить суд:

1. Зобов’язати ТОВ «Латагро» (код ЄДРПОУ 35134323) на підставі рішення суду нарахувати та сплатити суму податкового зобов’язання з податку на прибуток – 2 394 377 грн. (у тому числі 1 915 502 грн. за основним платежем та 478 875 грн. штрафні (фінансові) санкції) на р/р 31110003700003 одержувач: 37975298, УДКСУ у Подільському районі м. Києва, в установі ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019;

2. Зобов’язати ТОВ «Латагро» (код ЄДРПОУ 35134323) здійснити коригування показників податкової звітності шляхом зменшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування за 2012 рік у сумі 415 003 грн.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу з огляду на наступне.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із позовної заяви, ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулось до суду з вимогою коригування податкової звітності відповідача за 2012 рік, у зв'язку з цим, просить суд зобов'язати ТОВ «Латагро» нарахувати та сплатити суму податкового зобов'язання з податку на прибуток зі штрафними (фінансовими) санкціями.

При цьому, позовна заява подана податковим органом на підставі п.39.15 ст.39, пп.20.1.38 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України (надалі – ПК України).

Положення пп.20.1.38 п.20.1 ст.20 ПК України надавали органу державної податкової служби право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Суд звертає увагу, що при реалізації зазначеного права необхідно було враховувати кореспондування приписів пп.20.1.38 п.20.1 ст.20 ПК України з іншими нормами, а саме із змістом ст.ст.39, 54 та 58 ПК України, якими було визначено послідовний алгоритм дій органу державної податкової служби з визначення платникові податків податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін.

Відповідно до п.39.15 ст.39 ПК України визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

Визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

За результатами цієї перевірки приймалось відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Отже передумовою звернення податкового органу до суду відповідно до п.39.15 ст.39 ПК України було відкликання податкового повідомлення-рішення, коли платник податків розпочинав процедуру оскарження цього рішення, або не сплачував відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом.

Тому, звернення податкового органу з позовом щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін окремо від порядку, врегульованого статтями 39, 54 та 58 ПК України, було неможливим.

Проте, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення» від 04.07.2013 р. №408-VІІ редакція п.39.15 ст.39 ПК України втратила чинність з 01.09.2013 р. Також, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 р. №404-VІІ були внесені зміни у пп.20.1.38 п.20.1 ст.20 ПК України, що було викладено в іншій редакції.

Ураховуючи викладене, від 01.09.2013 р. у податкових органів в особі їх керівників відсутнє право звертатися з позовом до платника податків щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Тому, визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін повинно здійснюватися в загальному порядку. Відповідно, податковий орган при встановленні порушень платником податків правил застосування звичайних цін повинен надіслати (вручити) такому платникові податків податкове повідомлення-рішення, як це передбачено ст.54 та ст.58 Податкового кодексу України. У разі несплати суми грошового зобов'язання, визначеного в такому повідомленні-рішенні та узгодженого в установленому порядку, відповідна сума підлягатиме стягненню як податковий борг згідно з нормами гл.9 ПК України.

Водночас, як вбачається з доданого до позовної заяви листа №134 від 07.10.2013 р., відповідачем було повідомлено податковий орган щодо оскарження до ГУ Міндоходів у м. Києві прийнятих ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкових повідомлень-рішень від 25.09.2013 р. відповідно до яких останнім було подано вказаний позов про стягнення суми податкового зобов’язання на підставі судового рішення.

У зв'язку із вищенаведеним, оскільки сума податкових зобов’язань є неузгодженою, а норми ПК України, які визначають право податкового органу на звернення до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін втратили чинність, суд приходить до висновку про те, що у податкового органу відсутнє право на звернення до суду з таким позовом до узгодження суми грошового зобов’язання.

Згідно із п.7 ч.3 ст.108 КАС України якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, передбаченого ч.5 ст.99 цього Кодексу.

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з доданими до неї документами позивачу.

Керуючись п.7 ч.3.ст.108 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - повернути.

2. Ухвалу про повернення позовної заяви надіслати позивачу негайно.

3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про повернення позовної заяви.

4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.

5. Довести до відома позивача про можливість його звернення з даним позовом до суду загальної юрисдикції.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Б.В. Санін