Постанова № 35805579, 05.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2013 року Справа № 812/9786/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрациті Луганської області до закритого акціонерного товариства «Альянсвугілля» про стягнення суми пені у розмірі 4036,53 грн., -

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрациті Луганської області до закритого акціонерного товариства «Альянсвугілля» про стягнення суми пені у розмірі 4036,53 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно акту перевірки № 109 від 31.10.2013 року закрите акціонерне товариство «Альянсвугілля» має заборгованість перед Фондом , яка складається з недоїмки - 51892,51 грн., не сплаченої пені - 11599,08 грн., за виявлені факти порушення сплати страхових внесків нарахована пеня у сумі 4036,53 грн.

У строк встановлений для перерахування донарахованої пені, відповідач не сплатив.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 4036,53 грн.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, не прибув до суду, надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не прибув до суду, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що закрите акціонерне товариство «Альянсвугілля» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 11.11.2004 року за № 13791020000000067 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Відповідач є платником страхових внесків (а.с.12-14).

Згідно акту перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 109 від 31.10.2013 року за відповідачем рахується пеня в сумі 4036,53 грн. за період з 01.10.2012 року по 30.09.2013 року, яка виникла за несплату страхових внесків до 01.01.2011 року (а.с.8,9).

В строк установлений для перерахування донарахованої пені, нарахована пеня у сумі 4036,53 грн. відповідачем сплачена не була.

Статтею 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності„ передбачено, що роботодавці, як страховики зобов'язані своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Згідно п.2 ст. 52 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків із страхувальника стягується пеня, згідно із законодавством.

Статтею 55 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі Закон) передбачено, що спори щодо суми страхових внесків, а також що до розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку.

01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (№24б4-УІ) згідно з вимогами Прикінцевих та перехідних положень якого ч.2 ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виключено.

Проте, вказана обставина не скасовує відповідальність страхувальника за вчинення відповідних порушень.

Абзацом 5 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2031 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

У спірному випадку йдеться про невиконання підприємством вимог законодавства щодо сплати заборгованості по страховим внескам, яка виникла до 01.01.2011 року, в акті перевірки вказано пеня, яка виникла за несплату страхових внесків до 01.01.2011 року у сумі 4036,53 грн., а це означає, що стягнення заборгованості зі сплати цих внесків має відбуватись відповідно до закону, який діяв у відповідний період - тобто виключеної Законом № 2464 частини другої статті 52 Закону № 1105-ХІУ.

Відповідно до абз. 6 п.7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережено повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, на період до повного стягнення заборгованості зі сплати внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких, на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій.

Таким чином, вказана норма передбачає вчинення органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Отже, Фонд і після 01 січня 2011 року має право здійснювати контроль за правильністю нарахування та сплати страхових внесків, нарахованих за період до 1 січня 2011 року, і у випадку виявлення порушень - право застосовувати штрафні санкції, визначені законом, чинним на момент вчинення таких порушень.

На реалізацію наведених положень Закону № 2464 правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України прийняло постанову від 30 листопада 2010 року № 31 "'Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України".

Пунктом 2 цієї постанови визнано такою, що втратила чинність постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 "Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку га витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України".

При цьому встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, здійснюється відповідно до цієї ж Постанови № 36, яка втратила чинність.

Згідно п.4.10 зазначеної Інструкції розміри страхових внесків страхувальників обчислюється для - роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, в тому числі в натуральній формі, визначених згідно з Законом України «Про оплату праці», що підлягають оподаткуванню податком на прибуток громадян.

Відповідно до п.4.12 Інструкції страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно з п. 5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

Пунктами 8.1., 8.6., 8.7. Інструкції встановлено, що робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.

Суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

Сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у разі їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що спірна сума пені нарахована відповідно до вищенаведених норм, проте відповідачем не сплачена.

Ця обставина свідчить про ухилення відповідача від сплати внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і злісне порушення законодавства, що не дає можливості своєчасно використати Фондом кошти і тим самим завдає істотної шкоди державним інтересам щодо забезпечення державної політики в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Антрациті Луганської області до закритого акціонерного товариства «Альянсвугілля» про стягнення суми пені у розмірі 4036,53 грн., - задовольнити.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Альянсвугілля» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті Луганської області суму пені у розмірі 4036,53 грн. (чотири тисячі тридцять шість гривень 53 коп.) перерахувавши на р/р 37174412001252 ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, ідентифікаційний код 25938641.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Т.І. Ковальова