Рішення № 35802010, 02.12.2013, Оболонський районний суд міста Києва

02.12.2013 Справа № 756/10279/13-ц

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

04212, м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2є

_____________

756/10279/13-ц

Справа №2-756/3966/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

Головуючого судді Диба О.В.

Секретарі Онищенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В

Позивач ТОВ «Дімсервіс» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, посилаючись на те, що 27.08.2009 року між ТОВ «Дімсервіс» та відповідачем ОСОБА_1 (далі - відповідач), який є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 73,80 кв. м., було укладено Договір № 100 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - договір). Згідно з укладеним договором позивач зобов'язався надавати послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій у житловому будинку АДРЕСА_1, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати такі послуги за встановленим тарифом у відповідності до вимог договору, який складений у відповідності до вимог Постанови КМУ від 20.05.2009 року № 484 «Про затвердження типового договору про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд».

У відповідності до умов п.4 укладеного договору, сторонами було погоджено розмір щомісячної плати за надані послуги з розрахунку 5,22 грн. за один квадратний метр загальної площі квартири.

Розпорядженням ВО КМР КМДА від 17.11.2009 року № 1292 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» було затверджено для даного будинку тариф у розмірі 5,22 грн. за 1 кв.м. площі квартири (4,00 грн. за 1 кв.м. площі квартири для першого поверху).

На підставі виданого позивачем наказу № 5/11 від 30.05.2011 року, який було доведено до відома мешканців будинку через дошку оголошень, тариф у розмірі 5,22 грн. було застосовано з червня 2011 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що протягом усього часу ним у повному обсязі у відповідності до умов укладеного договору, вимог чинного законодавства, виконувались функції обслуговуючої організації будинку та надавались житлово-комунальні послуги.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо сплати коштів за утримання та обслуговування будинку, в якому розташована належна йому на праві власності квартира, виконав не повністю. В зв'язку з цим за період з серпня 2011 року по серпень 2013 року у відповідача утворилась заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в сумі 4096 грн. 00 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням 3 % річних в сумі 97 грн. 56 коп., та індексу інфляції в сумі 0 грн. 46 коп. а всього 4194 грн. 02 коп. та судові витрати.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, підтримали в повному обсязі та просили про їх задоволення.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, вважаючи позовні вимоги безпідставними та не обґрунтованими. Посилався на те, що до введення нового тарифу за житлово - комунальні послуги в розмірі 5,22 грн. за кв.м. площі квартири він сплачував за надані йому послуги по тарифу 3 грн. за кв.м. площі своєї квартири, а після введення такого тарифу, якість обслуговування будинку не змінилася, тому підстав для сплати коштів по тарифу в розмірі 5,22 грн. за кв.м. немає.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, пояснення відповідача, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до вимог ст.ст.16, 20, 24 ЗУ «Про комунальні послуги», Постанови КМУ від 20.05.2009 року № 529 «Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» позивачем було укладено з відповідачем договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно умов договору позивач зобов'язався надавати жилого-комунальні послуги по обслуговуванню належної відповідачу квартири, а останній зобов'язався оплачувати їх.

Як вбачається з матеріалів справи, житловий будинок по АДРЕСА_1 побудований і прийнятий в експлуатацію Державною комісією 17.02.2009 року та зареєстрований Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 17.04.2009 року, про що було складено відповідний Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (а.с.30).

Відповідно до Акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 07.05.2009 року, складеного позивачем та ВАТ трест «Київміськбуд-6» (а.с.31-33), ТОВ "Дімсервіс" є балансоутримувачем, а також є обслуговуючою організацією, яка здійснює утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_1 виключно в обсягах та за кошти власників об'єктів нерухомості, що розташовані у даному будинку.

Згідно Розпорядження ВО КМР КМДА від 17.11.2009 року № 1292 "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" було затверджено для будинку АДРЕСА_1 тариф у розмірі 5, 22 грн. за 1 кв.м. площі квартири (а.с.34-36).

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право власності від 30.11.2009 року (а.с.12).

Частиною 1 статті 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон) визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до ч.ч.1,2 Закону порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).

Стаття 19 Закону визначає, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно із п. 3, 6 ч. 1 ст. 24 Закону балансоутримувач має право укладати договори на надання житлово-комунальних послуг та звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.29 Закону договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно ст.27 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Пунктом 4 Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 100 від 27.08.2009 року, укладеного між ТОВ «ДІМСЕРВІС» та ОСОБА_1, сторони погодили, що розмір щомісячної плати за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій становить 5,22 грн. за 1 кв. м. (а.с.9-10).

Відповідно до виданого позивачем наказу №5/11 від 30.05.2011 р., який було доведено до відома мешканців будинку через дошку оголошень, зазначений тариф у розмірі 5,22 грн. було застосовано з червня 2011 року для ведення розрахунків за надані житлово-комунальні послуги (а.с.38).

Згідно з ч.3 ст.10 ЦПК України та ч.ч.1,4 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести та обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Тобто, сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача проти позову про неправильність нарахування тарифів та ненадання послуг, оскільки відповідачем на підтвердження цих заперечень не надано жодного належного доказу, напроти, під час розгляду справи відповідач підтвердив факт отримання ним житлово-комунальних послуг та їх сплати за тарифами, які існували до їх підвищення.

Оскільки жодних доказів щодо неправомірності нарахування позивачем розміру вартості житлово - комунальних послуг відповідач не надав, підтвердив факт отримання ним послуг та їх оплату, в розмірі, який він вважає достатнім його доводи що безпідставності позову суд вважає хибними.

Відповідно до ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Статтею 179 ЖК України визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно розрахунку наданого позивачем сума боргу по оплаті житлово-комунальних послуг становить 4 096,00 грн., а також 3% річних в сумі 97,56 грн., індекс інфляції в сумі 0,46 грн., яка на час розгляду справи залишається не оплаченою.

Оскільки належних та допустимих доказів у спростування цього розрахунку відповідачем суду не надано, суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок є таким, що відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги ТОВ «Дімсервіс» обґрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 60, 88, 179, 212, 214, 224-233 ЦПК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.68, 156, 162, 179 ЖК України, ст.ст.322, 526, 625, 627, 630 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги - задовольнити;

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімсервіс» (код ЄДРПОУ 35464196) заборгованість за житлово - комунальні послуги в розмірі 4 194 (чотири тисячі сто дев'яносто чотири) грн. 02 коп.;

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дімсервіс» (код ЄДРПОУ 35464196) судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.;

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення через Оболонський районний суд м. Києва. У разі якщо особи, які беруть участь у справі не були присутні під час ухвалення рішення, апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з моменту його отримання;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: О.В. Диба