Рішення № 35801468, 02.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18307/13 02.12.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Термобудмонтаж"

про повернення авансу та стягнення штрафних санкцій в загальній сумі 55923,06 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Спірідонов О.О. за довіреністю 91/2013/10/11-2 від 11.10.2013 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Київенерго (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Термобудмонтаж" (відповідач) про повернення авансу та стягнення штрафних санкцій в загальній сумі 55923,06 грн., з яких: 40398,31 грн. сплаченого позивачем авансу на підставі Договору № 1562/08-ТМ-11 від 26.08.2011 р. на виконання робіт із розроблення робочого проекту реконструкції ТМ № 3 СТ- від ТК 333А до ТК 416/1-1 по вул. Хрещатик; 13466,10 грн. неустойки на підставі п. 7.2 наведеного договору; 2058,65 грн. 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач перерахував відповідачу аванс в розмірі 40398,31 грн., проте відповідач, в порушення умов договору, зобов'язання щодо виконання передбачених цим договором робіт та у строк, визначений договором (до 21.11.2011 р.), не виконав, разом з тим термін дії вказаного договору закінчився 26.06.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/18307/13 та призначено її розгляд на 21.10.2013 р. об 11:30 год.

В судове засідання, призначене на 21.10.2013 р., представник позивача з'явився, але вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/18307/13 не виконав.

В судове засідання, призначене на 21.10.2013 р., представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 23.09.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 21.10.2013 р., надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог. Позов підтримав у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 р. відкладено розгляд справи на 18.11.2013 р. о 10:00 год.

В судове засідання, призначене на 18.11.2013 р., представник позивача з'явився, проте вимоги ухвал Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р. та від 21.10.2013 р. виконав частково.

В судове засідання, призначене на 18.11.2013 р., представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 23.09.2013 р. та від 21.10.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 18.11.2013 р., представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача та копії позовної заяви з додатками у поштовому конверті на підтвердження того, що позивач направляв останню відповідачу за адресою 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 35, кв. 174, але, як вбачається із довідки ф. 20, поштове відправлення було повернуто за закінченням терміну зберігання.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 18.11.2013 р., надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог. Позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 18.11.2013 р., подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 02.12.2013 о 12:10 год.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 02.12.2013 р., з'явився, надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 02.12.2013 р., представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 23.09.2013 р., від 21.10.2013 р. та від 18.11.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Зокрема, поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/18307/13 від 23.09.2013 р., від 21.10.2013 р. та від 18.11.2013 р. були направлене відповідачу за адресою 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 35, кв. 174, вказаною у позовній заяві та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача станом на 14.11.2013 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 799543. Втім, поштові відправлення з ухвалами суду були повернуті органами зв'язку з посиланням на закінчення встановленого строку зберігання.

При цьому судом враховані роз'яснення, надані Вищим господарським судом України у п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 п. 3.9 вищезазначеної постанови пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За наведених обставин, вважається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 р., від 21.10.2013 р. та від 18.11.2013 р. вручені відповідачу належним чином.

Письмових заяв та повідомлень щодо поважності причин відсутності представника в судових засіданнях 21.10.2013 р., 18.11.2013 р., 02.12.2013 р. відповідач суду не подав та не надіслав.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 вищенаведеної постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 02.12.2013 р. без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 02.12.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.08.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Київенерго", визначеним як Замовник (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Термобудмонтаж", визначеним як Підрядник (відповідач) укладено Договір № 1562/08-ТМ-11 від 26.08.2011 р. на виконання робіт із розроблення робочого проекту реконструкції ТМ № 3 СТ- від ТК 333А до ТК 416/1-1 по вул. Хрещатик (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник (позивач) доручив, а Підрядник (відповідач) зобов'язався виконати на умовах цього Договору проектно-вишукувальні роботи із розроблення робочого проекту реконструкції ТМ № 3 СТ-1 від ТК ЗЗЗА до ТК 416/1-1 по вул. Хрещатик відповідно до вимог завдання на проектування, яке є Додатком 1 до Договору (далі - Роботи), а результат робіт - проектно-кошторисну документацію (стадія "Робочий проект") передати у власність Замовника, який, у свою чергу, його приймає та здійснює оплату на умовах цього Договору.

Згідно п. 3.1 Договору сторони визначили, що загальна вартість цього Договору дорівнює вартості проектно-вишукувальних робіт, що визначена зведеним кошторисом та кошторисною документацією до нього (Додаток 2 до Договору) та становить 134 661,02 грн. (у тому числі ПДВ).

Відповідно до пунктів 3.4, 3.5, 3.6 Договору сторони визначили порядок розрахунків за цим договором, зокрема визначили, що після підписання Договору Замовник (позивач) протягом 10-ти банківських днів перераховує на поточний рахунок Підрядника (відповідача) аванс у розмірі 30% від загальної вартості Договору сумою 40 398,31 грн. (у тому числі ПДВ) (п. 3.4 Договору). Подальша оплата виконаних робіт за Договором мала б здійснюватись за умовами п. 3.5, 3.6 Договору.

Як визначили сторони у п. 4.1 Договору, Підрядник (відповідач) розпочинає виконання робіт з моменту отримання авансу на поточний рахунок згідно з п. 3.4. Договору та зобов'язується виконати роботи, зазначені у п. 1.1 цього Договору, до 21 грудня 2011 року.

Згідно пунктів 5.1 - 5.3 Договору здавання та приймання робіт за Договором здійснюється сторонами на підставі Акту приймання-передачі виконаних проектно-вишукувальних робіт.

Відповідно до п. 5.4 Договору роботи вважаються виконаними з моменту підписання замовником (позивачем) Акту приймання-передачі виконаних проектно-вишукувальних робіт.

Обов'язком Підрядника за п.п. 6.3.1 п. 6.3 Договору визначено зобов'язання виконати роботи у строки, встановлені цим Договором.

Разом з тим, умовами Договору визначено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору згідно з чинним законодавством України (п. 7.1), а у разі порушення терміну виконання робіт, Підрядник (відповідач) сплачує Замовнику (позивачу) неустойку у розмірі 0,5 % від вартості невиконаних проектно-вишукувальних робіт за Договором за кожний день прострочення, але загальна сума неустойки не повинна перевищувати 10% загальної вартості Договору (п. 7.2).

Відповідно до п. 10.1 Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 30.03.2012 р., а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами зобов'язань.

30.11.2011 р., 23.03.2012 р. сторони підписали відповідно Додаткову угоду № 1 та Додаткову угоду № 2 до Договору від 26.08.2011 р. № 1562/08-ТМ-11 на виконання робіт із розроблення робочого проекту реконструкції ТМ № 3 СТ- від ТК 333А до ТК 416/1-1 по вул. Хрещатик, які згідно п. 11.2.2 Договору є невід'ємними його частинами (далі - Додаткова угода № 1, № 2 до Договору).

Згідно п. 1 Додаткової угоди № 2 до Договору, пункт 10.1 Договору викладено у новій редакції, відповідно до якої Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 29.06.2013 р., а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами зобов'язань

Таким чином, з огляду на вищенаведені умови Договору та додаткових угод до нього, позивач зазначив, що строк виконання відповідачем зобов'язань за Договором сплинув 21.12.2011 р., а 29.06.2012 р. закінчився строк дії Договору.

Позивач стверджує, що у вищезазначений строк роботи, перелічені у п. 1.1 Договору, відповідачем не були виконані, Акт приймання-передачі виконаних проектно-вишукувальних робіт сторонами не підписувався, при цьому відповідач не повернув позивачу сплачений останнім на виконання п. 3.4 Договору аванс в сумі 40398,31 грн.

Оскільки станом на час звернення з позовом до суду відповідач не повернув позивачу сплачений аванс, позивач звернувся до суду з відповідним позовом та просить стягнути з відповідача в примусовому порядку 40398,31 грн. авансу, сплаченого на підставі Договору, а також 13466,10 грн. неустойки за період з 22.11.2011 р. по 29.06.2012 р. на підставі п. 7.2 наведеного договору та 2058,65 грн. 3 % річних за період з 22.11.2011 р. по 01.09.2013 р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами фактично укладений договір підряду на проектні та вишукувальні роботи, який є особливим видом договору підряду, а тому саме наведений договір та відповідні положення параграфів 1, 4 глави 61 підрозділу І розділу III ЦК України визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбачених ним проектних та вишукувальних робіт та їх оплати.

Частиною 1 статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст. 887 ЦК України).

Частиною 1 статті 889 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, зокрема, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно із статтею 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зібрані у справі докази (платіжне доручення № 10677 від 04.10.2011 р. на суму 40398,31 грн.), свідчать, що позивач на виконання умов п. 3.4 Договору оплатив відповідачу аванс у розмірі 30 % від загальної вартості Договору, який склав 40398,31 грн.

Судом також встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження виконання відповідачем робіт, передбачених п. 1.1 Договору, в строк, визначений п. 4.1 Договору, т.т. до 21.12.2011 р. Тож, строк виконання відповідачем зобов'язань за Договором сплинув 21.12.2011 р. Також, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження виконання відповідачем робіт, передбачених п. 1.1 Договору, і станом на час розгляду спору по суті. Зокрема, відповідач в судові засідання не з'явився, відповідні докази не назвав та до матеріалів справи не залучив, а також не спростував обставини, повідомлені позивачем.

Разом з цим судом досліджено, що строк дії укладеного між позивачем та відповідачем з приводу виконання спірних робіт Договору закінчився ще 29.06.2012 р., при цьому відповідач сплачений позивачем аванс у розмірі 40398,31 грн. останньому не повернув, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми сплаченого ним на підставі Договору авансу в розмірі 40398,31 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Позивачем заявлені також позовні вимоги про стягнення з відповідача 13466,10 грн. неустойки за період з 22.11.2011 р. по 29.06.2012 р. на підставі п. 7.2 наведеного договору та 2058,65 грн. 3 % річних за період з 22.11.2011 р. по 01.09.2013 р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому стаття 549 ЦК України поряд із визначенням неустойки закріплює дефініції понять "штраф" та "пеня". Аналіз положень цієї статті дає підстави для висновку, що "неустойка" є родовим, а "штраф" та "пеня" - видовими щодо неї поняттями.

Штраф, як різновид неустойки, характеризується тим, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України)

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 7.2 Договору встановлено наступне: Підрядник (відповідач) сплачує Замовнику (позивачу) неустойку у розмірі 0,5 % від вартості невиконаних проектно-вишукувальних робіт за Договором за кожний день прострочення, але загальна сума неустойки не повинна перевищувати 10% загальної вартості Договору.

Враховуючи вищенаведене та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми неустойки на підставі п. 7.2 Договору, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 13466,10 грн. неустойки за період з 22.11.2011 р. по 29.06.2012 р. на підставі п. 7.2 наведеного договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вище було встановлено, строк виконання відповідачем зобов'язань за Договором щодо виконання робіт, визначених п. 1.1 Договору, сплинув 21.12.2011 р., проте відповідач не виконав в строк роботи, передбачені Договором, та не повернув позивачу аванс в розмірі 40398,31 грн.

При цьому зобов'язання відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати (авансу), зокрема, за невиконану в строк роботу, присуджену до стягнення рішенням господарського суду, є грошовим зобов'язанням, а відтак його невиконання тягне застосування щодо боржника наслідків, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України. Зазначене відповідає приписам п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.02.2012 р. № 01-06/224/2012 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів".

Враховуючи вищенаведене та здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми 3% річних, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2058,65 грн. 3% річних за період з 22.11.2011 р. по 01.09.2013 р. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову на відповідача покладається судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 611, 612, 625, 626, 627, 837, 846, 887, 889 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Термобудмонтаж" (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 35, кв. 174; ідентифікаційний код 33299946), з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, вул. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 40398,31 грн. (сорок тисяч триста дев'яносто вісім гривень 31 коп.) заборгованості, 13466,10 грн. (тринадцять тисяч чотириста шістдесят шість гривень 10 коп.) неустойки, 2058,65 грн. (дві тисячі п'ятдесят вісім гривень 65 коп.) 3 % річних, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.12.2013 р.

Суддя Гумега О.В.