Постанова № 35801090, 22.11.2013, Радивилівський районний суд Рівненської області

Справа №568/1353/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2013 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

В складі:

Головуючий суддя: Прачук Л.І.

При секретарі судового засідання: Дубнік О.В.

За участю представника позивача: ОСОБА_1

За участю представника відповідача:ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Радивилів адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі про визнання неправомірними дій та зобов»язання провести поновлення виплати раніше призначеної пенсії

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом в інтересах позивача ОСОБА_3. В обґрунтування позову посилається на те, що позивач являється громадянином України. Однак в попередні роки позивач виїхав на постійне проживання за кордон і станом на січень 2013 року постійним місцем його проживання є Сполучені Штати Америки. При виїзді позивача на постійне проживання за кордон йому було припинено виплату пенсії відповідно до приписів встановлених п.2, ч.1 ст.49, а також другим реченням ст..51 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном якщо інше не передбачене міжнародним договором України згода на обовязковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України. Під час перебування пенсіонера за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України згода на обовязковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України. Між Україною і США відсутній такий договір. Проте 07.10.2009 року Конституційним Судом України було постановлено рішення, яким вищенаведені приписи Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» визнанні неконституційними. Представник позивача звернувся у липні 2013 року із заявою до відповідача про поновлення виплати позивачу раніше призначеної пенсії, однак йому було відмовлено у зв'язку з тим що заяву для поновлення виплати раніше призначеної пенсії подається пенсіонером особисто в орган, що призначає пенсію, по місцю проживання (реєстрації) з пред»явленням паспорта. Вважає дії відповідача неправомірними, такими, що порушують конституційні права позивача, як громадянина України, просить суд зобовязати відповідача поновити виплату позивачу раніше призначеної пенсії починаючи з 07 жовтня 2009 року.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить про їх задоволення.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позову не визнав. Показав, що представник позивача дійсно звертався до Управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі про поновлення виплати пенсії гр..ОСОБА_3. Однак йому було відмовлено в зв»язку з тим, що пенсійним законодавством передбачено обов»язок особи особисто з»явитися і пред»явити паспорт. ОСОБА_3 не звертався до управління Пенсійного фонду особисто і не пред»явив паспорт громадянина України. Крім того вважає, що рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 року поширюється лише на осіб, які виїхали на постійне проживання за кордон після згаданої дати. Поскільки між Україною і США не існує угоди про пенсійне забезпечення громадян України, які проживають на території США, та виходячи з вищевикладеного просить в задоволенні позову відмовити. Надав до суду заперечення начальника управління ОСОБА_4 №2310/07 від 25.10.2013 року, в яких вказано аналогічні обгрунтування безпідставності позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, давши їм повну, обєктивну і правову оцінку, суд знаходить, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що позивач є громадянином України, що підтверджується ксерокопією закордонного паспорта № АЕ723226 виданого йому 12.12.1997 року. З даної ксерокопії паспорта вбачається, що термін його дії продовжено до грудня 2017 року.

З 20.12.1990 року позивачу була призначена пенсія за віком. Він проживав і отримував пенсію в Радивилівському районі. Дане ствердили в судовому засіданні представники сторін і це підтверджується пенсійною справою ОСОБА_3 №105797 (архівний номер 4470). З даної справи також встановлено, що 20.07.2005 року він знятий з пенсійного обліку в зв»язку з виїздом.

Як встановлено в судовому засіданні позивач виїхав на постійне місце проживання до Сполучених Штатів Америки, в зв»язку з чим було припинено виплату пенсії. З нотаріально посвідченої довіреності від імені позивача від 17.05.2013 року встановлено, що позивач є громадянином України, проживає в США штат Вашингтон м.Еверет, Мерилл Крик Парквей, буд.1707 кв.522.

Виплата пенсії була припинена на підставі п.2ч.1ст.49 та другого речення ст..51 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», якими передбачено, що «виплата пенсії за рішенням територіальних органів пенсійного фонду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном якщо інше не передбачене міжнародним договором України згода на обовязковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України». «Під час перебування пенсіонера за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України згода на обовязковість якого надана Верховною ОСОБА_2 України». Така угода між Україною і США відсутня.

07 жовтня 2009 року Конституційний суд України у справі №1-32/2009 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.2ч.1ст.49 та другого речення ст..51 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІУ. Таким чином дані норми закону застосуванню не підлягають з дня прийняття рішення Конституційним судом.

07 липня 2013 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії позивачу ОСОБА_3 посилаючись на згадане рішення Конституційного суду України і неконституційність положень ст..49,51 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІУ. . Дана заява була надіслана відповідачу рекомендованим повідомленням 07.07.2013 року та отримана відповідачем 10.07.2013 року. Дане ствердив в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2.

Листом від 22 липня 2013 року № 1820/03 відповідач відмовив в поновленні виплати пенсії позивачу посилаючись на ст..51 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та те, що законодавством України передбачено порядок виплати пенсії громадянам, що виїхали на постійне місце проживання за кордон лише при наявності міждержавної угоди, а також на те, що заява про поновлення виплати раніше призначеної пенсії подається пенсіонером особисто з пред»явленням паспорта.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно згаданого вище рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 року не виплата пенсій громадянам України, які виїхали з України, визнано неконституційним положенням. В даному рішенні також зазначено, що право громадянина на отримання призначеної йому пенсії не може зв»язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні, оскільки держава відповідно до конституційних принципів зобов»язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, в Україні чи за її межами.

Таким чином дії відповідача виражені у відмові поновити виплату раніше призначеної пенсії позивачу є неправомірними і порушують конституційні права позивача, а тому порушене право позивача на отримання призначеної пенсії підлягає захисту.

Разом з тим суд знаходить, що порушене право позивача підлягає захисту з моменту його звернення до відповідача з заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, тобто з 07.07.2013 року.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу пенсійного фонду протягом 10 днів після з»ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Керуючись ст..ст.10,11, 160-163 КАС України, Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного суду України від 07.10.2009 року (справа №1-23/2009) суд

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_3 задовільнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі, виражені у відмові поновити виплату раніше призначеної пенсії позивачу неправомірними.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі поновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_3 починаючи з 07 липня 2013 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Радивилівський районний суд шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги.

При неподанні в 10-денний строк апеляційної скарги постанова набирає законної сили по закінченню цього строку, а при поданні апеляційної скарги постанова набирає законної сили по закінченню розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

Повний текст постанови виготовлено 25.11.2013 року.