Рішення № 35800403, 21.11.2013, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/9300/13-ц

Провадження №

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Савічева В.О.

при секретарі - Бойко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності за набувальною давністю -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. При цьому ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов, яким просив визнати право власності за набувальною давністю на нерухоме майно - домоволодіння а саме: житловий будинок літ. «Ж, ж» по АДРЕСА_1, розташоване на земельній ділянці площею 440 кв.м.

Оскільки на даний момент виникла необхідність узаконення оформлених прав власності на об'єкт нерухомого майна, тому просив суд визнати право власності за ним на житловий будинок літ. «Ж, ж» по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 подала заяву про залишення позову без розгляду у зв'язку з досягненням згоди щодо виконання умов договору.

Відповідач-позивач ОСОБА_2 проти позову заперечував, просив винести судове рішення, яким задовольнити вимоги зустрічного позову.

Представник третьої особи КП «Кременчуцьке МБТІ Полтавської обласної ради» у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у їх сукупності приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що 26 лютого 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики. На підтвердження укладення договору Відповідачем було видано розписку в отриманні коштів.

Відповідно до умов договору Позивач передала Відповідачеві грошові кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень для проведення закінчення будівництва житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та оформлення правовстановлюючих документів в органах державної реєстрації. Згідно з істотними умовами даного договору ОСОБА_2 повинен був повернути вказану суму до кінця 2012 року, а у разі неможливості повернення грошей у вказаний термін, провести перепланування житлового будинку на два окремих входа та оформити на ОСОБА_1 ? житлового будинку.

Відповідно до ч. 8 ст. 110 ЦПК України, позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

У зазначений строк Відповідач борг не повернув, посилаючись на відсутність у нього коштів та відмовився зареєструвати за Позивачем право власності на ? житлового будинку розташованого в АДРЕСА_1, в реєстраційній службі Кременчуцького міського управління юстиції, чим порушив свої договірні зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

В свою чергу ОСОБА_2 до початку слухання справи по суті, було подано зустрічний позов, суть якого полягала у наступному:

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у 1998 році було досягнуто усної домовленості щодо передачі йому у користування домоволодіння розташованого по АДРЕСА_1, що складається з житлового будинку та господарських будівель, розташованих на земельній ділянці площею 440 кв.м.

Право власності на зазначене домоволодіння оформлено в рівних частках на ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 26.07.1993 року.

Рішенням виконавчого комітету Крюківської районної ради № 198 від 22.05.1997 року, за вищевказаними особами оформлено право власності на самовільно побудовані веранду до житлового будинку та сарай.

Крім того власниками домоволодіння було розпочато реконструкцію веранди. Переоформлення майна повинно було бути проведено після технічної інвентаризації, проте у зв'язку з відсутністю коштів вказані дії не виконувалися.

З 1998 року по даний час, ОСОБА_2 та його родина відкрито й безперервно володіє та добросовісно користується даним домоволодінням, що підтверджується показами свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито й безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років або рухомим майном протягом 5 років, набуває права власності на нього. Суб'єктом набувальної давності може бути як фізична, так і юридична особа.

Крім того, 26 лютого 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір позики. На підтвердження укладення договору було видано розписку в отриманні коштів.

На даний час відповідач за первісним позовом ОСОБА_2, не має можливості виконати істотні умови договору позики в частині повернення грошових коштів. Проте не відмовляється переоформити ? частину житлового будинку, після оформлення правовстановлюючих документів на вказане домоволодіння. З метою виконання своїх зобов'язань ОСОБА_2 вимушений звернутися до суду з даним позовом.

У даному випадку відбулося фактичне володіння чужим майном. У ОСОБА_2 відсутній договір оренди, наймання, зберігання тощо, що могло б виключити застосування інституту набувальної давності. Згідно ст. 397 ЦК України, фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду.

До набуття права власності на майно особа, яка володіє ним як своїм власним, має право на захист свого володіння проти третіх осіб, які не є власниками майна, а також які не мають права на володіння ним на інших передбачених законом чи іншими нормативно-правовими актами або договором підставах.

Відповідно до норм ЦК України, скористатися правом власності на чуже майно на підставі набувальної давності може особа, якщо вона заволоділа майном добросовісно, тобто на законних підставах.

Володіння майном було відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які мають можливість спостерігати за ним, та безперервним протягом визначених законом строків для нерухомого майна - 10 років.

Пунктом 8 Прикінцевих та Перехідних положень чинного ЦК України зазначено, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається лише за рішенням суду.

Суд, перевіривши матеріали та обставини справи, приходить до висновку, що зустрічна позовна заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ч. 2 ст. 220, ст.ст. 328, 344, 397, 526, 527, 530, 1049, 1054 ЦК України, ч. 8 ст. 110, ст.ст. 10, 60, 169, 212, 213, 214, 215, 222, 223 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без розгляду.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на домоволодіння, а саме: житловий будинок літ. «Ж, ж» по АДРЕСА_1, розташоване на земельній ділянці площею 440 кв.м. за набувальною давністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ :