Вирок № 35799828, 05.12.2013, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/1709/13-к

Провадження № 1-кп/364/88/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2013 року Володарський районний суд Київської області

у складі:

головуючого судді Яковенко О. М.

за участю секретаря Кулинич Г. І.,

прокурора Осюка Ю.П.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в селищі Володарка кримінальне провадження №12013100160000372 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лобачів Володарського району Київської області, який проживає АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, громадянина України, українця, неодруженого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом доведено, що в 2010 році, точної дати не встановлено, ОСОБА_1 біля свого будинку, що розташований АДРЕСА_1 знайшов макову соломку, яку в подальшому заніс на горище свого будинку та став зберігати для власних потреб, без мети збуту.

22 серпня 2013 року приблизно о 13:00 год АДРЕСА_1 працівниками міліції на горищі будинку ОСОБА_1 було виявлено та вилучено макову соломку, а саме, плоди-коробочок маку із фрагментами стебел.

Згідно висновку експерта №1250/х від 30.08.2013 року: «Представлені на експертизу пошкоджені плоди-коробочок маку із фрагментами стебел, що знаходилися у пакеті із полімерного матеріалу чорного кольору, є наркотичним засобом.

Маса наркотичного засобу (макової соломки) в порахунку на суху речовину становить 125,06 г.»

Згідно "Списку №1 Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено" в "Таблиці 1" "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, макову соломку віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

29 листопада 2013 між прокурором прокуратури Володарського району Осюком Ю.П., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12013100160000372, та ОСОБА_1 на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та зобов'язався періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме, у виді одного року позбавлення волі із звільненням відповідно до ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю один рік та застосуванням ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що він підтримує укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості, вину визнає в повному обсязі, з узгодженим покаранням згоден, угода є добровільною, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому були роз'яснені прокурором та судом.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, віднесений до злочинів середньої тяжкості, покарання, погоджене сторонами угоди, відповідає санкції ч.1 ст. 309 КК України.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст.476 КПК України.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність підстав для визнання винуватості.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1

Речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Керуючись ст. ст. 314, 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 листопада 2013 між прокурором прокуратури Володарського району Осюком Юрієм Павловичем, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12013100160000372, та ОСОБА_1 на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, призначивши узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 29 листопада 2013 року покарання у виді одного року позбавлення волі.

Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю один рік та з покладенням обов'язку періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді особистого зобов'язання.

Речові докази: плоди-коробочок маку із фрагментами стебел, масою 125,06 (у перерахунку на суху речовину), що зберігається в камері схову речових доказів Володарського РВ ГУМВС України в Київській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати - 244,72 грн (двісті сорок чотири гривні 72 коп.) за проведення судово-хімічної експертизи (р/р: 31111115700008; МФО: 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва; Код: 37975298).

Роз'яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:

1) обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О. М. Яковенко