Рішення № 35799615, 02.12.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5307/13ц

Провадження № 2/359/2098/2013

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченка Д.В.,

за участю секретаря Колісник О.В.,

за участю представника позивача Серебряннікова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

У травні 2013 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір за умовами якого банк відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 23550 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16% терміном по 04.09.2011 р. включно. Вказану заборгованість відповідач у добровільному порядку не сплачує. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 був укладений договір застави транспортного засобу (автомобіль марки «Hyundai» модель «HD» реєстраційний номер: НОМЕР_2). Також, за кредитні зобов'язання ОСОБА_2 поручилась відповідати ОСОБА_3, у зв'язку із чим був укладений відповідний договір поруки між нею та банком. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 9262,61 євро та 1522888,55 грн., яку він в добровільному порядку не сплачує, на підставі ст. 526, 611,625, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України в позовній заяві банк просить суд солідарно стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала. У зв'язку із неявкою в судове засідання відповідачів, які належним чином повідомлені і від яких не надійшло заяви про розгляд справи за їх відсутності, на підставі ст. 225 ЦПК України судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що пред'явлений позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 04 вересня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», пправонаступником якого є позивач) та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № №77.1/АA-01603.08.2, за умовами якого позивач зобов'язався відкрити позичальнику не відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 23550 грн., а відповідач зобов'язався до 04.09.2011 р. в порядку та на умовах визначених договором повертати кредит, виплачувати банку проценти у розмірі 16 % на рік, сплачувати інші передбачені договором платежі.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ «Родовід Банк» (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_2 04.09.2008 р. був укладений договір застави транспортного засобу предметом якого є: автомобіль марки «Hyundai» модель «HD» реєстраційний номер: НОМЕР_2 рік випуску: 2008, тип ТЗ: фургон - С, № кузова/шасі: НОМЕР_3, що належить на праві власності відповідачу. Також, з метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором 02.10.2007р. між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно якого вона поручилась перед позивачем за виконання позичальником кредитного договору.

Встановлено, що позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання відповідачу грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених кредитним договором. Водночас, відповідач свої обов'язки щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором виконує неналежним чином, у зв'язку із чим, у останнього утворилась заборгованість за кредитним договором, а саме: 8001,78 євро сума заборгованості за кредитним договором; 1260,83 євро сума заборгованості за процентами; 1515113,56 грн. сума нарахованої пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом. Сума трьох процентів річних від суми простроченого кредиту згідно розрахунку заборгованості станом на 22.05.2013 року складає 278,17 євро, що еквівалентно 3005,43 грн.

У відповідності до в ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом вищевказаної статті на позичальника покладається обов'язок повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. У разі відмови або ухилення позичальника від добровільного повернення кредиту, сплати відсотків за користування ним, згідно ч. 2 ст.16 ЦК України кредитодавець має право звернутись до суду з вимогою примусового їх стягнення.

Відповідно до п.3.1. кредитного договору, позичальник зобов'язується починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до « 10»-го числа (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 654 (шістсот п'ятдесят чотири) євро 00 євроцентів та нарахованими процентами шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок банку. Відповідно до п.3.6. кредитного договору позичальник зобов'язується, за порушення строків повернення кредитів чи сплати процентів, сплачувати банку за кожний день пеню у розмірі 1.6 процента від суми простроченої заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач ухиляється від добровільної сплати заборгованості за кредитним договором, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованість щодо повернення кредиту в сумі 8001,78 євро, що еквівалентно 85397,03 грн., заборгованість за процентами в розмірі 1260,83 євро, що еквівалентно 13455,90 грн., та три відсотки річних в сумі 278,17 євро, що еквівалентно 3005,43 грн. правомірними, обґрунтованими, а отже такими що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги банку про стягнення з відповідача пені у розмірі 1515113,56 грн. суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до ч.1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. (ч. 3 ст. 267 ЦК України)

Враховуючи те, що у судовому засіданні 18.11.2013 року відповідач просив застосувати позовну давність в один рік до вимог про стягнення пені, приймаючи до уваги наданий до суду розрахунок пені позивача від 22.05.2013 року, суд вважає за необхідне застосувати до вимоги про стягнення пені спеціальну позовну давність в один рік та стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 54241,84 євро, що еквівалентно 586036,37 грн. за період з 22.05.2012 по 22.05.2013 роки.

Суд звертає увагу на те, що з метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_2 за кредитним договором 02.10.2007р. між позивачем та ОСОБА_3 був укладений договір поруки, згідно якого вона поручилась перед позивачем за виконання позичальником кредитного договору.

Стаття 543 ЦК України визначає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Водночас, згідно частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явив вимоги до поручителя.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 4.1) про його дію до повного виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст. 251 та ч.1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання чітко визначений - кредит надається позичальнику строком по 04.09.2011 р. (п. 1.1 кредитного договору). Враховуючи, те, що позов банк подав до суду лише у 2013 році, тобто після спливу двох років з моменту настання строку виконання основного зобов'язання, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати стягнути пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача.

Керуючись ст.88, 208, 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ПАТ «Родовід Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (пін НОМЕР_1) на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість щодо повернення кредиту в сумі 8001,78 євро, що еквівалентно 85397,03 грн., заборгованість за процентами в розмірі 1260,83 євро, що еквівалентно 13455,90 грн., пеню в розмірі 54241,84 євро, що еквівалентно 586036,37 грн., три відсотки річних в сумі 278,17 євро, що еквівалентно 3005,43 грн., а також судовий збір в розмірі 1459,57 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в загальному порядку до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його оголошення. Відповідач має право подати лише заяву про перегляд заочного рішення до суду першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач може оскаржити заочне рішення до апеляційного суду в загальному порядку.

Суддя: Д.В. Ткаченко