Рішення № 35798792, 05.12.2013, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4295/13-ц Провадження № 2/0274/947/13

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2013 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В., за участю секретаря судового засідання Жмурко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_1доОСОБА_2провідшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності за скаргою приватного обвинувачення

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом, у якому просить стягнути на її користь з ОСОБА_2 у якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок незаконного притягнення її до кримінальної відповідальності за скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_2 20 000,00 грн.

ОСОБА_2 проти позову заперечила.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_2 20.12.2010 р. звернулась до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області зі скаргою приватного обвинувачення, у якій просила, зокрема, порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України та притягнути її до кримінальної відповідальності (а. с. 36 - 38).

За вказаною заявою постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.01.2011 р. було порушено кримінальну справу відносно, зокрема, ОСОБА_1, за частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України (а. с. 35).

Вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 14.01.2013 р. визнано, зокрема, ОСОБА_1, невинуватою у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 125 Кримінального кодексу України, та виправдано її за недоведеністю участі у вчиненні злочину (а. с. 11 - 16).

Зазначений вирок не оскаржував ся та набрав законної сили.

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 випливає, що їй було завдано моральної шкоди внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності за скаргою приватного обвинувачення ОСОБА_2.

Відповідно до частини першої статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з частиною першої статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

З вказаних норм Цивільного кодексу України випливає, що моральна шкода, завдана фізичній особі внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, відшкодовується особою, яка її завдала, незалежно від вини, але за умови, що така шкода була завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю.

У позовній заяві ОСОБА_1 не вказує, якими конкретно неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю ОСОБА_2 їй було завдано моральної шкоди, а відтак суд позбавлений можливості з'ясувати, чи були ці рішення, дії або бездіяльність неправомірними.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Частиною першою статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Тобто ОСОБА_2, звертаючись до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області зі скаргою приватного обвинувачення щодо ОСОБА_1, реалізовувала своє право, надане чистиною першою статті 55 Конституції України та частиною першою статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Доказів того, що таке звернення за своєю суттю було завідомо неправдивим повідомленням про вчинення злочину, ОСОБА_1 не подала.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись статтями 1 - 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 61, 64, 77, 88, 208, 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Роз'яснити, що:

- рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;

- у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

- апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

- особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Корбут