Ухвала суду № 35796817, 03.12.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2013 р.Справа № 821/3268/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

(у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін,

справа розглядається в порядку письмового провадження)

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Южмормонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне акціонерне товариство "Южмормонтаж" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.08.2013 року №000562220 та №0005632200.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Южмормонтаж" задоволений. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0005622200 від 15.08.2013 року. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0005632200 від 15.08.2013 року.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 20.06.2013 року по 26.07.2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області проведено планову виїзну перевірку ПРАТ «Южмормонтаж» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 02.08.2013 №311/22-03-22-01/14122468.

Відповідно до висновків вказаного вище акту перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем: пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.5, пп.138.8.5 п.138, пп.138.10.2, пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 248854, 00 грн., в тому числі заниження у 3 кварталі 2011 року на суму 382091, 00 грн., заниження у 4 кварталі 2011 року на суму 133237, 00 грн., заниження від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 79215, 00 грн., в тому числі за 1 квартал 2012 року на суму 704627, 00 грн., за півріччя 2012 року на суму 2280275, 00 грн., за 3 квартал 2012 року на суму 3022486, 00 грн., за 2012 рік на суму 79215, 00 грн.; п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200, п.201.10 ст.201 Розділу 5 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 15334, 00 грн. за січень 2012 року; пп. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України відповідно до якої встановлено, що ПРАТ «Южмормонтаж» у Податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1-4 квартал 2012 року не відображено суми доходів, нарахованих та виплачених фізичним особам-підприємцям.

На підставі висновків Акта перевірки відповідачем прийняті:

- податкове повідомлення-рішення №000562220 від 15.08.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 248854, 00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0005632200 від 15.08.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 23001, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 15334, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 7667, 00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток та податку на додану вартість є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з вище вказаними висновками суду першої інстанції та вважає, що при винесенні постанови та задоволенні адміністративного позову судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2011 року між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія» Акрополь СВ» укладено договір субпідряду, за умовами якого ТОВ «Будівельна компанія» Акрополь СВ» взяло на себе зобов'язання по виконанню роботи з поточного ремонту портального крану «Альбатрос».

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до матеріалів справи податкова накладна, банківська виписка про оплату позивачем послуг, акт прийому виконаних будівельних робіт.

04.11.2011 року між ТОВ «Будівельна компанія» Акрополь СВ» та позивачем укладено договір №205 про надання послуг, за умовами якого ТОВ «Будівельна компанія» Акрополь СВ» організовувало транспортування крупно габаритних автокранів, належних позивачеві, на об'єкти за межами Херсона.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до матеріалів справи податкова накладна, банківська виписка про оплату позивачем послуг, акт прийому-здавання виконаних робіт по наданню послуг з організації транспортування автокранів.

09.08.2011 року між позивачем та Приватним підприємством «Будівельна компанія» Алексгрупп» укладено договір №173 про надання послуг, за умовами якого Приватне підприємство «Будівельна компанія» Алексгрупп» організувало транспортування крупно габаритних автокранів позивача, на об'єкти за межами Херсона.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до матеріалів справи податкова накладна, банківська виписка про оплату позивачем послуг, акт прийому-здавання виконаних робіт по наданню послуг з організації транспортування автокранів.

Згідно умов договору №173 Приватним підприємство «Будівельна компанія» Алексгрупп» організовувало ще одне транспортування автокрану Демаг в/п 180 тон, на підтвердження договору до справи надано акт прийому-здавання виконаних робіт по наданню послуг з організації транспортування автокрану, податкова накладна, банківська виписка про оплату позивачем послуг.

01.07.2011 року між Приватним підприємство «Будівельна компанія» Алексгрупп» (постачальник) та позивачем (отримувач) укладено договір поставки №010711. Згідно умов даного договору постачальник зобов'язується передати у власність отримувача належний постачальнику товар, а отримувач зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього кошти на умовах договору.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до матеріалів справи податкові накладні, видаткові накладні, банківські виписки про оплату товару.

25.03.2011 року між ПП «Гамма-Плюс» та позивачем укладено договір поставки №132. Згідно даного договору ПП «Гамма-Плюс» зобов'язувалося поставити позивачу змінно-запасні частини до портальних кранів та супровідних матеріалів.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до матеріалів справи податкова накладна, видаткова накладна, банківська виписка про оплату товару.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пп. "а" п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду першої інстанції, обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з надання послуг та поставки товару за договорами постачання та надання послуг, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем належним чином спростовані не були.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

В свою чергу, на підтвердження отримання послуг та товару за договорами від ТОВ «Будівельна компанія» Акрополь СВ», ПП «Будівельна компанія» Алексгрупп», ПП «Гамма-Плюс», позивачем надано до матеріалів справи податкові та видаткові накладні, договори, банківські виписки про оплату позивачем послуг та товару, акти прийому-здавання виконаних робіт по наданню послуг, які в повній мірі були досліджені судом першої інстанції та спростовують висновок апелянта про встановлений перевіркою факт відсутності господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

Таким чином, отримані ПрАТ "Южмормонтаж" документи, дають підстави для висновку про сплату позивачем сум податку в ціні придбання продукції та послуг своїм безпосереднім постачальникам, які видали йому податкові накладні, маючи статус платників податку на додану вартість, а тому оцінка судом першої інстанції обставин та матеріалів справи відповідає правильному застосуванню норм матеріального права, які регулюють порядок визначення та відшкодування податку на додану вартість та оподаткування прибутку підприємств.

Крім того, отримані від ТОВ «Будівельна компанія» Акрополь СВ», ПП «Будівельна компанія» Алексгрупп», ПП «Гамма-Плюс» відповідно до договорів послуги та товари безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, що підтверджується договорами поставки товару, субпідряду та надання послуг, наданими позивачем до матеріалів справи, які в свою чергу свідчать про реальність господарських операцій позивача з вказаними контрагентами та відповідно правомірністю віднесення позивачем до складу валових, витрат понесених на придбання вказаних послуг (товарів).

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності формування позивачем у спірний період податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість, згідно податкових накладних, виписаних ТОВ «Будівельна компанія» Акрополь СВ», ПП «Будівельна компанія» Алексгрупп», ПП «Гамма-Плюс» через неможливість здійснення господарської діяльності контрагентами з урахуванням невеликої чисельності працівників, не встановлення місця знаходження платника податку, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки податковий орган невірно ставить правомірність та реальність господарських правовідносин позивача в залежність від результатів фінансово-господарської діяльності його контрагентів та висновків щодо неможливості перевірки таких контрагентів, з огляду на індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України.

Між іншим, колегія суддів звертає увагу на те, що діючим податковим законодавством не пов'язане право платника на податковий кредит з фактичним знаходженням його контрагента за юридичною адресою, натомість податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством, зокрема, перевіряти наявність постачальника зі місцем реєстрації.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відповідачем не надано до матеріалів справи будь - яких належних доказів застосування до контрагентів позивача фінансових санкцій, наявності вироків судів та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (нереальності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку позивача або його контрагентів при укладенні та виконанні договорів.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: