Постанова № 35796764, 04.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2013 року Справа № 812/9633/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі: Стройній О.О.

в присутності сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у загальній сумі 60 773,89 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2013 року позивач, Алчевська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області, звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у загальній сумі 60 773,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державне підприємство «Луганськвугілля» (надалі - ДП «Луганськвугілля) є юридичною особою і зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності.

До складу ДП «Луганськвугілля» входить Відокремлений підрозділ «Шахта Вергелівська» (надалі - ВП «Шахта Вергелівська» без права юридичної особи, що знаходиться на податковому обліку у Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Так, станом на 13.11.2013 року ВП «Шахта Вергелівська» ДП «Луганськвугілля» має податковий борг перед бюджетом у загальному розмірі 60 773,89 грн., в тому числі, податкові зобов'язання - 4448,43 грн., пеня - 169, 31 грн. зі сплати надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 56 325,46 грн., пеня в сумі 1917,56 грн., зі сплати надходжень від скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти.

У зв'язку з несплатою узгодженого зобов'язання позивач просить стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» податковий борг у загальній сумі 60 773,89 грн.

У судове засідання сторони не прибули, були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі - ПКУ), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 6 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI: грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1); податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1); податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності зі статтею 16 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 20 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Відповідно до п.54.1 ст. 54 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.240.1. статті 240 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п. п. 240.1.1. п.240.1. статті 240 ПКУ); скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (п. п. 240.1.2. п.240.1. статті 240 ПКУ); розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (п. п. 240.1.3. п.240.1. статті 240 ПКУ); утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (п. п. 240.1.4. п.240.1. статті 240 ПКУ); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п. п. 240.1.5. п.240.1. статті 240 ПКУ).

Відповідно до п.242.1. ст. 242 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI об'єктом та базою оподаткування екологічного податку, зокрема,є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (п. п. 242.1.1. п.242.1. ст. 242 ПКУ), обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти (п. п. 242.1.2. п.242.1. ст. 242 ПКУ).

Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення встановлені ст. 243 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI, ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об'єкти встановлені ст. 245 ПКУ від 02.12.2010 №2755-VI.

У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Державне підприємство «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код юридичної особи 32473323) є юридичною особою і зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003 року за реєстраційним номером №13821200000000520 (а. с. 4-7).

Станом на 13 листопада 2013 року відповідач має податкову заборгованість у загальній сумі 60 773,89 грн., з якої:

- з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти складає - 58 243, 02 грн. (податкові зобов'язання - 56 325, 46 грн., пеня - 1917, 56 грн.),

- з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря складає - 4617, 74 грн. (податкові зобов'язання - 4448, 43 грн., пеня - 169, 31 грн.).

Відповідач має податковий борг, а саме:

1) зі сплати надходжень від скидів забруднюючих речовин у водні об'єкти у розмірі 56 325,46 грн., який утворився на підставі наступних документів:

- згідно декларації № 14738 від 08.11.2011 року в сумі 3733,28 грн., сплачено частково в сумі 253,07 грн., залишок несплаченої суми 3480, 21 грн.,

- № 9015422998 від 08.02.2012 року на суму 5442,50 грн.,

- № 9025287942 від 10.05.2012 року на суму 8835, 61 грн.,

- № 9040994740 від 17.07.2012 року на суму 8836, 24 грн.,

- № 9063530094 від 17.10.2012 року на суму 7460. 90 грн.,

- № 9084882881 від 17.01.2013 року на суму 7144, 99 грн.,

- № 9024678253 від 29.04.2013 року на суму 6460, 08 грн.,

- № 9044568688 від 23.07.2013 року на суму 8664, 93 грн.

2) зі сплати надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у розмірі 4448,43 грн., який утворився на підставі наступних документів:

- № 9015422998 від 08.02.2012 року на суму 87, 30 грн.,

- № 9025287942 від 10.05.2012 року на суму 939, 95 грн.,

- № 9040994740 від 17.07.2012 року на суму 815,33 грн.,

- № 9084882881 від 17.01.2013 року на суму 665, 00 грн.,

- № 9024678253 від 29.04.2013 року на суму 1154, 85 грн.

Так, через несплату ВП «Шахта Вергелівська» ДП «Луганськвугілля» суми узгоджених податкових зобов'язань в установлені законодавством строки, Алчевською ОДПІ у відповідності із статтею 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який був чинним на час направлення податкових вимог та до 01.01.2011 року) на адресу платника податків було направлено першу податкову вимогу № 1/107 від 04.09.2002 року, яка була отримана 04.09.2002 року (а. с. 9), та другу податкову вимогу № 2/46 від 16.04.2003 року, яка була отримана 16.04.2003 (а. с. 8).

Даних про оскарження відповідачем зазначених податкових вимог або про їх відкликання податковим органом судом не встановлено, а тому вони є чинними на час розгляду справи.

Однак, ужиті заходи не призвели до добровільного погашення податкового боргу відповідачем.

Наявність податкового боргу відповідача також підтверджується витягом з облікової картки платника податків станом на 13.11.2013 року (а. с. 26-27).

Відповідно до п.20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 60 773, 89 грн. не сплатив, суд дійшов висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта Вергелівська» коштів на суму податкового боргу з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу шахта «Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення коштів за податковим боргом у загальній сумі 60 773,89 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код юридичної особи 32473323, місцезнаходження: 91022, м. Луганськ, вул. Лермонтова,1-В) кошти за податковим боргом перед бюджетом зі сплати надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, зі сплати надходжень від розміщення відходів безпосередньо у водні об'єкти у загальній сумі 60 773,89 грн. (шістдесят тисяч сімсот сімдесят три грн. 89 коп.), з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок № 33117362700017, код платежу 190101 надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, р/р 33116363700017, код платежу 190102 надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо в водні об'єкти

Одержувач: УДКСУ у м. Брянка, код 37780550, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Л.С. Качуріна