Постанова № 35796615, 05.12.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2013 року Справа № 904/5521/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.,

при секретарі судового засідання: Однорог О.В.

за участю представників сторін:

від прокурора: Антоненко Т.С. посвідчення № 004993 від 21.09.12

від позивача: Герасимчук С.С., довіреність №4/8-18 від 04.01.13, представник;

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеопс А", на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2013 року у справі

за позовом Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеопс А", м. Дніпропетровськ

Третя особа: Виконавчий комітет Жовтневої районної у м. Дніпропетровську ради, м. Дніпропетровськ

про повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2013 року у справі № 904/5521/13 ( суддя Ліпинський О. В. ) позов Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради задоволено повністю - зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Хеопс А" повернути тимчасово зайняту земельну ділянку за кадастровим номером 1210100000:03:336:0037, площею 0,4111 га, вартість якої відповідно до нормативно-грошової оцінки становить 2 271 609,10 грн., що розташована за адресою: вул. Ливарна в районі будинків № № 1,3 у м. Дніпропетровську, державі в особі Дніпропетровської міської ради за відповідним актом приймання-передачі.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з тих обставин, що строк дії договору оренди землі встановлено до 19.07.2009 року., після закінчення строку, на який було укладено договір, рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду шляхом переукладання з відповідачем договору оренди від 01.06.2006 року не прийнято, договір на наступний термін не переукладено, в зв'язку з чим, останній є припиненим із закінчення строку. Умовами договору встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку за актом приймання-передачі. На час розгляду справи, доказів повернення Відповідачем земельної ділянки за актом приймання-передачі суду не надано.

Місцевий суд відхилив заперечення відповідача з посиланням на те, що: норма закону, в редакції, яка була чинна на час закінчення строку дії договору оренди, не передбачала автоматичне поновлення договору; імперативно не закріплено обов'язку Орендодавця земельної ділянки щодо надання відповіді на звернення Орендарів стосовно поновлення договору оренди землі; надані Відповідачем копії платіжних доручень, за змістом вказаного у них призначення платежу, не можна безперечно віднести саме до оплат за спірну земельну ділянку; позовна давність не може поширюватися на відповідні вимоги, оскільки в даному випадку йдеться про так зване триваюче правопорушення.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю. Оскаржуване рішення відповідач вважає таким, що ухвалене без з'ясування всіх суттєвих обставин, з порушенням норм матеріального та процесуального права, без залучення в якості третіх осіб - осіб на чиї права та обов'язки може вплинути зазначене рішення.

В обгрунтування апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема суд не застосував у спірних правовідносинах загальні положення цивільного законодавства, не надав належної правової оцінки протиправній бездіяльності позивача. Порушення процесуального права судом полягає у не вжитті жодних заходів щодо встановлення обставин виконання відповідачем обов'язку по внесенню плати за землю. Відхилення судом клопотання про застосування позовної давності, скаржник вважає необґрунтованим та таким, що не узгоджується з приписами чинного законодавства. За твердженням відповідача суд прийняв рішення про витребування спірного майна на користь позивача - без підтвердження доказами права власності за останнім на це майно.

Представники Прокурора та позивача просили апеляційний суд оскаржуване рішення залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

До початку судового засідання від представника відповідача Чичва О. С. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представника забезпечити участь у судовому засіданні, без вказівки причини та надання відповідних доказів щодо поважності такої причини.

Представники Прокурора та позивача заперечували проти відкладання розгляду справи та просили апеляційний суд розглядати апеляційну скаргу по суті, зазначаючи на відсутність поважних причин, оскільки відповідач має і інших представників, які приймали участь у розгляді справи у першій інстанції суду.

Колегія суддів відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки причини, з яких представник відповідача просить відкласти розгляд справи, не є поважними причинами неявки його у судове засідання. Суд не обмежував відповідача колом певних осіб ( представників ) щодо явки в судове засідання для належного представництва його інтересів.

Наведене узгоджується з положеннями пункту 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскарженого рішення, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності зазначених представників, які не скористались своїм правом бути присутніми в судовому засіданні.

У судовому засіданні 05.12.2013 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників Прокурора та позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпропетровської міської ради від 01.03.2006 р. № 451/34 затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,4111 га ( кадастровий номер 1210100000:03:336:0037 ), яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ливарна, 1, 3 та передано її в оренду ТОВ "Хеопс А" строком на три роки для проектування та будівництва житлового комплексу.

01.06.2006 р. між Дніпропетровською міською радою ( Орендодавцем ) та ТОВ "Хеопс А" ( Орендарем ) укладено договір оренди землі ( надалі - Договір ), який 01.06.2006 року посвідчено нотаріусом ДМНО Літаш І.П. за р. № 4256. Державну реєстрацію договору проведено 19.07.2006 р. за № 040610400876.

Згідно п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ливарна, 1, 3 і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:03:336:0037.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що договір укладено на три роки. Тобто, з урахуванням умов п. 3.1., 14.1. Договору, та дати його державної реєстрації, строк дії договору встановлено до 19.07.2009 року.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3. Договору після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомив письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк здійснюється виключно на підставі рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду шляхом його переукладання та державної реєстрації у встановленому порядку (п. 3.4. Договору).

ТОВ "Хеопс А" звернувся до Дніпропетровської міської ради з заявою від 17.02.2009 р. № 12 щодо поновлення права користування земельною ділянкою по вул. Ливарній, в районі будинків № № 1, 3 у м. Дніпропетровську, заяву зареєстровано в міській раді 18.02.2009 р. за № 11/776.

За вказаною вище заявою, рішення міської ради про передачу земельної ділянки в оренду шляхом переукладання з Відповідачем договору оренди від 01.06.2006 року не прийнято, договір на наступний термін не переукладено, в зв'язку з чим, останній є припиненим із закінчення строку, на який його було укладено (п. 12.3. Договору).

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Згідно пункту 7.8. Договору повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі.

На час розгляду справи, доказів повернення Відповідачем земельної ділянки за актом приймання-передачі суду не надано.

Згідно ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до вимог ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення як самовільне зайняття земельних ділянок, порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням.

Виходячи з наведеного, господарський суд правильно послався на обставини по припиненню дії договору оренди та, у зв"язку з цим, на обов"язок орендаря повернути орендодавцеві земельну ділянку.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд обґрунтовано дійшов наступних висновків:

- Ст. 33 Закону України „Про оренду землі" в редакції, яка була чинна на час закінчення строку дії договору оренди ( 19.07.2009 року ), не передбачала автоматичне поновлення договору, а лише визначала обставини, за яких орендар має переважне право на поновлення договору, що не виключало необхідність прийняття з даного питання відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

- Ст. 33 Закону України „Про оренду землі", в редакції на час закінчення строку дії договору, імперативно не закріплювала обов'язку Орендодавця земельної ділянки щодо надання відповіді на звернення Орендарів стосовно поновлення договору оренди землі.

- Надані Відповідачем копії платіжних доручень, за змістом вказаного у них призначення платежу, не можна безперечно віднести саме до оплат за спірну земельну ділянку.

- Позовна давність не може поширюватися на вимоги про повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки, оскільки в даному випадку йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли у Відповідача виник обов'язок щодо повернення орендованої земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Хеопс А" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2013 року у справі № 904/5521/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 06.12.2013 року

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя Р.М. Бахмат

Суддя О.С. Євстигнеєв