Постанова № 35796056, 28.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2013 р. 15:32 Справа №801/7643/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.

при секретарі Баценко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Приватного

до Кримської митниці Міндоходів

про визнання протиправним та скасування картки відмови та рішення.

за участю представників:

від позивача - не з'явився.

від відповідача - Гомель А.О. - пред-к, дов. № 05-07/3633 від 08.11.2013р.

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримської митниці Міндоходів, Головного управління Державного казначейства України у м. Київі про визнання протиправними та скасування картки відмови Кримської митниці Міндоходів № 600020000/2013/0023 від 20.07.2013 року та рішення Кримської митниці Міндоходів № 600000002/2013/020002/1 від 20.07.2013 року; зобов'язання Головного управління Державного казначейства України у м. Києві перерахувати на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 37831,84 грн. зайво сплачених податків при митному оформленні товарів, що складає мито - 11822,45 грн. та ПДВ - 26009,39 грн. Вимоги мотивовані тим,що митний орган безпідставно не погодився з вартістю товару, визначеною у договорі постачання, в наслідок чого була оформлена картка відмови та прийнято рішення про коригування митної вартості, позивачем надмірно сплачені кошти при його митному оформленні та ввозу на територію України.

У судовому засіданні, яке відбулось 30.09.2013 р. представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові, представник Кримської митниці Міндоходів надав письмові заперечення на позов (вих. № 05-17/2644 від 30.09.2013 р.).

Керуючись ст. 116 КАС України, ухвалою від 30.09.2013р. , роз'єднано справу на адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Кримської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування картки відмови Кримської митниці Міндоходів № 600020000/2013/0023 від 20.07.2013 року та рішення Кримської митниці Міндоходів № 600000002/2013/020002/1 від 20.07.2013 року; залишивши справі номер № 801/7643/13-а; адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про зобов'язання перерахувати на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 37831,84 грн. зайво сплачених податків при митному оформленні товарів, що складає мито - 11822,45 грн. та ПДВ - 26009,39 грн. ,привласнивши справі номер № 801/9363/13-а.

У судовому засіданні 10.10.2013р. представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві, представник Кримської митниці Міндоходів ( далі відповідач) заперечував проти задоволення позову.

За клопотанням представника відповідача провадження по справі було зупинено, для надання витребування додаткових доказів.

На адресу суду надіслані необхідні документи, після чого провадження по справі було поновлено.

У судовому засіданні 18.11.2013р. представник позивача наполягав на задоволенні позову, відповідач явку свого представника не забезпечив, розгляд справи відкладено для витребування у відповідача додаткових пояснень.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.11.2013р. заявив клопотання про відкладення розгляду справ для обґрунтування правильності прийнятого рішення.

У судове засідання 28.11.2013р. позивач явку свого представника не забезпечив, про день та час його проведення був сповіщений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, представник відповідача заперечував проти задоволення позову, наполягав на розгляді справи на підставі залучених до неї документів.

Суд , приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості направлення позивачем представника для участі у судовому засіданні, його участь у минулих судових засіданнях, відкладення розгляду справи за клопотанням відповідача , закінчення терміну розгляд справи , визначеного у ст. 122 КАС України, наявність доказів того ,що всі учасники процесу були сповіщені про день та час проведення судового засідання , керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд на підставі залучених до неї документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ

Між позивачем та Фірмою «ГУЛСЕР ТАРІМ НАКЛ.ГІДА САН.ТІК ЛТД.СТІ» (Туреччина) 09.07.2013р. був укладений Контракт №09/07-2013, предметом якого було постачання на адресу першого сільськогосподарської продукції в асортименті (далі товар). Сторони домовились ,що умови постачання товару визначалась у додатках на поставку кожної партії (п. 3.6 ).

Між позивачем та Фірмою «ГУЛСЕР ТАРІМ НАКЛ.ГІДА САН.ТІК ЛТД.СТІ» (Туреччина) 09.07.2013р. укладено додаткова угода №3 до контракту №09/07-2013, згідно з яким сторони домовились про постачання винограду у кількості 20425 кг на суму 19199,50 дол. США на умовах СРТ-Сімферополь.

На виконання умов зазначеного договору та відповідно до рахунку (інвойсу)№367507 від 11.07.2013р. на митну територію України був ввезений товар - виноград ,для митного оформлення якого позивачем 11.07.2013р. була подана відповідачу ВМД №600020000/2013/002459. Митна вартість товару була визначена на рівні 0,94 г дол. США за один кілограм.

Відповідач за результатами розгляду ВМД №600020000/2013/002459 від 11.07.2013 р. прийняв 20.07.2013 р. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № №600020000/2013/0023, згідно з яким коригована вартість товару була визначена у розмірі 1,86 дол. США за один кілограм та видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 600020000/2013/00023.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З 01.06.2012 р. набрав чинність Митний кодекс України , у ст. 49 якого визначено,що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються , зокрема, для нарахування митних платежів ( ст. 50 Митного кодексу України).

У ст.51 цього Кодексу визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно зі ст.52 Митного кодексу України (далі МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є ) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно зі ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості .

Ст.55 МК України передбачає, що Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, яки ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ст.64 МК України передбачає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) . Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до ст.264 МК України митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій. Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта. Орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав:

1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу;

2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів;

3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як зазначено вище , відповідач за результатами розгляду ВМД №600020000/2013/002459 від 11.07.2013 р. , яка була подана під час митного оформлення винограду, ввезеного по контракту №09/07-2013, на підставі додаткової угоди №3 та відповідно до рахунку (інвойсу)№367507 , прийняв 20.07.2013 р. Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №600020000/2013/0023, згідно з яким коригована вартість товару була визначена у розмірі 1,86 дол. США за один кілограм та видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №600020000/2013/00023.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості товарів №600020000/2013/0023 від 20.07.2013р. зазначено,що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено,що декларантом неподані до митного оформлення документи, які підтверджують складові митної вартості відповідно до вимог ст.52, 53 МК України, вказані підстави не застосування другорядних методів а), б), в),г), зазначено про застосування методу ґ) резервний - на підставі цінової інформації про товари,що раніше оформлялись в митному відношенні за МД від 27.06.20123 № 110080000/3/116054.

Судом встановлено, що позивач та Фірма «ГУЛСЕР ТАРІМ НАКЛ.ГІДА САН.ТІК ЛТД.СТІ» (Туреччина) при укладені 09.07.2013р. Контракту №09/07-2013, домовились ,що умови постачання товару мали визначатись у додатках на поставку кожної партії .

Матеріали справи вказують на те, що позивачем та Фірмою «ГУЛСЕР ТАРІМ НАКЛ.ГІДА САН.ТІК ЛТД.СТІ» (Туреччина) 09.07.2013р. укладено додаткова угода №3 до контракту №09/07-2013, згідно з якою сторони домовились про постачання винограду у кількості 20425 кг. на суму 19199,50 дол. США на умовах СРТ-Сімферополь.

Надані позивачем документи свідчать про те,що при митному оформлені товару, ввезення якого здійснювалось відповідно до додаткової угоди №3 до контракту №09/07-2013, разом з ВМД №600020000/2013/002459 був наданий рахунок (інвойс)№367507 від 11.07.2013р. Фірми «ГУЛСЕР ТАРІМ НАКЛ.ГІДА САН.ТІК ЛТД.СТІ» (Туреччина) , в якому умови постачання товару визначені FOB.

Вивчивши наведені вище обставини, суд вважає,що у відповідача згідно з ст.54 МК України були підстави для відмовлення позивачу у митному оформленні товарів за заявленою у ВМД №600020000/2013/002459 від 11.07.2013 р. вартістю.

Відповідачем надані докази дотримання вимог ст.57 МК України щодо послідового застосування методів визначення митної вартості товарів, обґрунтованості застосування методи ґ ( резервного).

В силу викладеного на думку суду матеріалами справи спростовуються твердження позивача,щодо порушення відповідачем вимог чинного законодавства, не прийняття до уваги всіх обставин справи під час розгляду ВМД №600020000/2013/002459 від 11.07.2013 р. , прийняття Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів №600020000/2013/0023 від 20.07.2013р. , видачі Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 600020000/2013/00023.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 28.11.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 05.12.2013 р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.