Ухвала суду № 35796030, 03.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5/84 03.12.13

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф"

на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. у справі № 5/84

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф"

до Акціонерного товариства закритого типу Київське спеціалізоване управління № 521 "Сантехмонтаж"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на заставлене майно

Суддя Ломака В.С.

Представники учасників судового процесу:

від позивача (скаржника): не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

від ВДВС: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу Київське спеціалізоване управління № 521 "Сантехмонтаж" (далі - відповідач) про стягнення на користь позивача, що діє в інтересах та за рахунок коштів пайового венчурного інвестиційного фонду закритого типу "АКВА" не диверсифікованого виду закритого типу, з відповідача з метою погашення заборгованості за Кредитним договором № І/85/07 від 28.12.2007 р. в розмірі 4 289 951, 90 грн., в тому числі: 3 410 000, 00 грн. за кредитом, 879 951, 90 грн. за нарахованими відсотками за користування кредитом, майна, що є предметом договору іпотеки № VII-145/07 від 28.12.2007 р. шляхом проведення аукціону (публічних торгів), у межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення боргу відповідача перед позивачем.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2012 р., позовні вимоги були задоволені та вирішено у рахунок погашення заборгованості Акціонерного товариства закритого типу Київське спеціалізоване управління № 521 "Сантехмонтаж" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" в сумі 4 289 951, 90 грн., яка складається з заборгованості за кредитом в сумі 3 410 000, 00 грн. та заборгованості за відсотками в сумі 879 951, 90 грн., звернути стягнення на наступне нерухоме майно: комплекс будівель загальною площею 1 490, 60 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 104, до складу якого входить: контора управління (літ. А) площею 571, 40 кв.м., склад одноповерховий (літ. Б) площею 255, 70 кв.м., гаражні майстерні (літ. В, Д) площею 653, 50 кв.м., пост стрілочника центральний (літ. Г) площею 10, 00 кв.м., шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною реалізації в сумі, яка буде визначена згідно з експертним висновком суб'єкта оціночної діяльності в процесі виконавчого провадження з виконання рішення суду про звернення стягнення на заставлене майно; вирішено стягнути з Акціонерного товариства закритого типу Київське спеціалізоване управління № 521 "Сантехмонтаж" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" 25 500, 00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

31.01.2012 р. на виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. видано відповідні накази № 5/84.

01.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2013 р. скаргу позивача на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві було повернуто без розгляду, у зв'язку з недодержанням вимог ст. 63 ГПК України.

13.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла скарга на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, відповідно до якої він просить суд зупинити виконання наказу господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р. № 5/84; визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві щодо уцінки 15.07.2013 р. нерухомого майна незаконними та неправомірними; визнати акт уцінки нерухомого майна від 15.07.2013 р. недійсним; зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві забезпечити проведення уцінки нерухомого майна у відповідності до вимог чинного законодавства та Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1488 від 22.12.1997 р.

Скарга обґрунтована тим, що в процесі проведення виконавчих дій з виконання наказу господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р. № 5/84 було проведено оцінку предмета іпотеки, відповідно до якої визначено початку вартість його реалізації в розмірі 4 694 260, 00 грн. При цьому, оскільки прилюдні торги з реалізації предмету іпотеки у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців не відбулись, позивач 05.07.2013 р. звернувся до державного виконавця з листом, яким просив уцінити відповідне нерухоме майно на 14, 7895 % від початкової його вартості. Водночас, при подальшому ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження позивач дізнався про те, що відповідно до Акту уцінки предмета іпотеки від 15.07.2013 р. спірне майно було уцінене на 25, 0 % від початкової (стартової) вартості. Не погоджуючись з такими діями державного виконавця та посилаючись на те, що на повторному аукціоні початкова ціна може бути зменшена лише за згодою заставодержателя (п. 15 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1488 від 22.12.1997 р.), позивач вирішив звернутись з даною скаргою до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.08.2013 р. було відновлено позивачу строк для подачі скарги на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві, розгляд скарги призначено на 10.09.2013 р. При цьому, від ВДВС витребувано матеріали виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р. № 5/84.

20.08.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про зупинення виконання наказу господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р. у справі № 5/84 та реалізації арештованого майна. Клопотання мотивоване тим, що 06.08.2013 р. прилюдні торги в черговий раз не відбулись, у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців. При цьому, позивачем було отримано лист від Філії 10 Приватного підприємства "Нива - В.Ш." про те, що наступна уцінка вартості майна боржника може бути проведена в розмірі до 50 % від початкової вартості. Враховуючи зазначене, на думку позивача, у випадку, якщо не зупини виконання наказу господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р. № 5/84, це може призвести до порушення його прав на оскарження відповідних дій державного виконавця.

09.09.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

Розпорядженням в.о. Голови господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному, скаргу ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. у справі № 5/84 було передано для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2013 р. суддею Любченко М.О. було прийнято скаргу ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. у справі № 5/84 до свого провадження та призначено її до розгляду на 09.10.2013 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р. скаргу ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. у справі № 5/84 було передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її виходом з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2013 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято скаргу ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. у справі № 5/84 до свого провадження та призначено її до розгляду на 09.10.2013 р.

У судовому засіданні 09.10.2013 р. від представника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві надійшли додаткові документи у справі, а саме: копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 31699049.

Від представника відповідача в судовому засіданні 09.10.2013 р. надійшов відзив на скаргу, в якому він вказує на те, що державний виконавець, провівши уцінку заставленого майна, діяв відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні 09.10.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 29.10.2013 р.

17.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, відповідно до яких він звертає увагу на те, що Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затверджене поставною Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. № 1448, наразі не застосовується органами Державної виконавчої служби України, оскільки його норми не підлягають застосуванню у виконавчому провадженні.

У судовому засіданні 29.10.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 18.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р. судом було продовжено строк розгляду скарги ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. у справі № 5/84 на 15 днів та відкладено її розгляд на 03.12.2013 р.

У судове засідання 03.12.2013 р. представники учасників судового процесу не з'явились, про час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу стягувача на дії ВПВР ДВС ГУЮ у м. Києві під час виконання наказу господарського суду міста Києва № 5/84 від 31.01.2012 р., суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Також, згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 р. "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження", юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 25, 26, 27, 32, 35, 38, 39 та ін. Закону України "Про виконавче провадження" та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Як вбачається з пояснень скаржника, на виконанні ВПВР ДВС ГУЮ у м. Києві знаходиться наказ господарського суду міста Києва № 5/84 від 31.01.2012 р.

Так, згідно з наданими суду копіями матеріалів виконавчого провадження, 19.03.2012 р. державним виконавцем ВПВР ДВС ГУЮ у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 31699049 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р. № 5/84.

04.05.2012 р. державним виконавцем ВПВР ДВС ГУЮ у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною було винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадження, відповідно до якої призначено Макагон Валентина Валентиновича, який має сертифікат, виданий 18.07.2011 р. за № 12219/11 Фондом державного майна України, експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р. у справі № 5/84.

Відповідно до Висновку про вартість майна від 30.01.2013 р., складеного на виконання постанови державного виконавця від 04.05.2012 р., було визначено, що ринкова вартість нерухомого майна становить 4 694 260, 00 грн.

В подальшому, організація, яка була залучена для проведення прилюдних торгів, - Філія 10 Приватного підприємства "Нива - В.Ш.", листом за № 340 від 27.06.2013 р. повідомила ВПВР ДВС ГУЮ у м. Києві та позивача про те, що прилюдні торги за початковою ціною 4 694 260, 00 грн. без урахування ПДВ вважаються такими, що не відбулись, у зв'язку з чим просило проінформувати про подальші дії.

10.07.2013 р. позивач звернувся до ВПВР ДВС ГУЮ у м. Києві з Листом за № 111-1/39 від 05.07.2013 р., в якому виклав прохання уцінити спірне нерухоме майно не більше, ніж на 14, 7895 % від початкової його вартості та встановити її на рівні 4 000 002, 42 грн.

У свою чергу, 15.07.2013 р. державним виконавцем ВПВР ДВС ГУЮ у м. Києві Маховою Діаною Анатоліївною було складено Акт арештованого майна, відповідно до якого визначено відсоток, на який уцінено майно в розмірі 25 % та вартість майна після уцінки - 3 520 695, 00 грн.

Листом за № 3432 від 19.07.2013 р. Філія 10 Приватного підприємства "Нива - В.Ш." повідомила ВПВР ДВС ГУЮ у м. Києві, позивача та відповідача про те, що повторні прилюдні торги з реалізації відповідного майна призначені на 06.08.2013 р.

Визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК.

Звертаючись до суду зі скаргою щодо неправомірності дій ВДВС в частині проведення уцінки майна в розмірі 25 %, позивач вказує на те, що спірне майно, яке підлягає реалізації у відповідності до прийнятого у даній справі рішення, має статус "заставленого" майна, у зв'язку з чим під час його реалізації необхідно керуватись Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1997 р. № 1448.

При цьому, скаржник звертає увагу на те, що Положенням про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна враховано відповідні права заставодержателя на задоволення його вимог, та у відповідності до ст. 18 Положення визначено, що у разі оголошення аукціону таким, що не відбувся, заставодержатель вправі залишити майно за собою, а на повторному аукціоні початкова вартість майна може бути зменшена лише за згодою заставодержателя.

Однак, з такими доводами суд не може погодитись, оскільки вони є необґрунтованими та безпідставними.

Так, по-перше, суд звертає увагу на те, що зазначене Положення було розроблене на виконання п. 12.3.4 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", який з 01.01.2011 р. втратив чинність, втім, під час дії Закону цією нормою були врегульовані питання погашення безнадійної заборгованості платника податку за рахунок страхового резерву в позасудовій процедурі.

У свою чергу, п. 1 що Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна було визначено, що реалізація майна у виконавчому провадженні здійснюється згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. Реалізація заставленого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Частиною першою статті 41 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

За приписами ч. ч. 1, 4 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна - Міністерством юстиції України.

Тобто, приписи Закону України "Про виконавче провадження" не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють такий спосіб реалізації іпотечного майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна.

На виконання приписів Закону України "Про виконавче провадження", наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5 затверджено Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, яке відповідно до його п. 1.1 визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.

Отже, враховуючи що спірні правовідносини стосуються проведення прилюдних торгів з реалізації предмету іпотеки, необхідно встановити відповідність проведення спірної процедури приписам саме Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999 р., Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про іпотеку".

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 29.10.2013 р. у справі № 17/5026/1772/2012.

Слід звернути увагу, що частиною 5 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна.

Також, пунктом 4.8. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна визначено, що на повторних торгах стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30%.

Із зазначеного вбачається, що нормативно-правові акти, якими мав керуватись держаний виконавець під час проведення уцінки спірного майна, не визначають обов'язку узгоджувати відсоток уцінки зі стягувачем.

За наведених вище обставин господарський суд визнає необґрунтованими доводи скаржника щодо неправомірності дій Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві щодо уцінки 15.07.2013 р. нерухомого майна, яке підлягає реалізації на виконання прийнятого у даній справі судового рішення.

Відповідно до п. 9.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне відхилити скаргу позивача на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. у справі № 5/84.

При цьому, суд також залишає без задоволення клопотання позивача про зупинення виконання наказу господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р. № 5/84, розгляд якого відкладався до встановлення фактичних обставин справи.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволені скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" (03040, місто Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 92/; код ЄДРПОУ 35379813) на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві під час виконання рішення господарського суду міста Києва від 08.11.2011 р. у справі № 5/84 - відмовити.

2. Ухвалу може бути оскаржено в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.С. Ломака