Ухвала суду № 35795744, 26.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 827/1270/13-а

26.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Єланської О.Е. ,

Кучерука О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Майсак О.І.) від 20.06.13 у справі № 827/1270/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі (вул. Пушкіна, 2,Севастополь,99011)

про визнання незаконними і протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 20.06.13 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано незаконними та протиправним дії Управління Державної міграційної служби України в м. Севастополі щодо відмови ОСОБА_2 у реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Зобов'язано Управління Державної міграційної служби України в м. Севастополі зареєструвати ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

В решті задоволення позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 20.06.13 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 26.11.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

01.04.2009 між ОСОБА_2 (далі - Наймач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нефтида" (далі - Наймодавець) було укладено договір найму № 154 (а.с.8-9) (далі - Договір № 154).

Відповідно до п.п.1.1. п. 1 Договір № 154, Наймодавець надає наймачу відповідно до заяви у користування житлову площу (койко-місце у кількості 3) у гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до додатку № 40 від 01.04.2013 до Договору № 154, даний договір укладений на строк з 01.04.2013 по 31.12.2013 (а.с.161).

01.04.2009 ОСОБА_2 отримав ордер № 19 на житлову площу у вказаному гуртожитку (а.с.7).

01.04.2013 ОСОБА_2 звернувся до Управління державної міграційної служби України в місті Севастополі із заявою про реєстрацію його місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.66).

29.04.2013 за вих. № 2692/02 Управління державної міграційної служби України в місті Севастополі направило на адресу ОСОБА_2 лист з відомостями про те, що його заява не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до рішення Господарського суду м. Севастополя від 10.12.2012 (справа № 5020/1079/2012), рішення Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2013 (справа № 5020-1079/2012), повідомлення Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 11.04.2013 № 01-15/1160 балансоутримувачем гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 є комунальне підприємство "Жилсервіс № 15", а ордер на житлову площу у цьому гуртожитку та договір найму видані (укладені) з товариством з обмеженою відповідальністю "Нефтида", яке не є балансоутримувачем гуртожитку (а.с.11).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 № 1382-IV (далі - Закон № 1382) передбачено, що місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону № 1382 громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 1382 для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Відповідно до ст. 11 Закону № 1382 реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 № 1077 (далі - Порядок № 1077) цей Порядок розроблений відповідно до Законів України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" та визначає процедуру реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Підпунктом 1.3 пункту 1 Порядку № 1077 встановлено, що реєстрація / зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Зі змісту акту приймання-передачі гуртожитку по АДРЕСА_1 не вбачається на підставі чого вказаний гуртожиток було передано КП "Житлосервіс № 15", також не зазначено дати приймання-передачі та підпису уповноваженої особи (а.с.166).

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо не прийняття до уваги в якості належних та допустимих доказів акт приймання-передачі гуртожитку по АДРЕСА_1 та лист Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради від 12.06.2013 за вих. №01-15/1724 (а.с.167) з відомостями про те, що балансоутримувачем вказаного гуртожитку є КП "Житлосервіс № 15".

Рішенням Господарського суду м. Севастополя від 10.12.2012 у справі № 5020-1079/2012 за позовом прокурора Ленінського району м. Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтіда" про повернення орендованого майна, позов задоволено повністю, а саме: зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Нефтіда" звільнити об'єкт нерухомості -будівлю гуртожитку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та повернути його Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради за актом прийому-передачі; стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю "Нефтіда" в дохід Державного бюджету міста Севастополя (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 1073,00 грн. (а.с.74-77). Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 у справі № 5020-1079/2012, апеляційну скаргу ТОВ "Нефтіда" було залишено без задоволення, а рішення Господарського суду м. Севастополя від 10.12.2012 - без змін (а.с.78-83). Постановою Вищого господарського суду України від 16.04.2013 у справі №5020-1079/2012 у задоволенні касаційної скарги було відмовлено, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.02.2013 у справі №5020-1079/2012 залишено без змін (а.с.84-86).

В провадженні Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції міста Севастополя знаходиться на примусовому виконанні наказ від 18.02.2013 у справі № 5020-1079/2012, виданий Господарським судом міста Севастополя виконавче провадження, а саме: 26.03.2013 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження. Відомостей щодо закінчення виконавчого провадження відповідачем надано не було.

Зокрема Рішення Господарського суду м. Севастополя від 10.12.2012 у справі № 5020-1079/2012 не виконано, об'єкт нерухомості - будівля гуртожитку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ТОВ "Нефтіда" не звільнена та не передана за актом прийому-передачі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки відповідач діяв без врахування усіх обставин, що мали значення для вчинення такої дії.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління державної міграційної служби України в м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 20.06.13 у справі № 827/1270/13-а - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 20.06.13 у справі № 827/1270/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта