Постанова № 35794623, 03.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 р. Справа №801/9864/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.,

судового розпорядника - Богач І.Ю.,

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до т.в.о. начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим Кириліна Олега Геннадійовича

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду із позовом до т.в.о. начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим Кириліна Олега Геннадійовича про визнання протиправними дій відповідача з необ'єктивного розгляду звернення позивача, спонукання відповідача до проведення повної та всебічної перевірки звернення позивача з урахуванням наданих ним писемних доказів, на підставі чого ухвалити рішення за скаргою.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення норм діючого законодавства неповно та необ'єктивне розглянув звернення позивача, чим порушив вимоги Закону України "Про звернення громадян", а тому просить у судовому порядку визнати дії відповідача з необ'єктивного розгляду звернення позивача протиправними та спонукати відповідача провести повну та всебічну перевірку фактів, викладених у звернені позивача з урахуванням наявних у позивача доказів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.10.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та з урахуванням клопотання позивача справу призначено до судового розгляду в режимі відеоконференції, про що сторони повідомлені належним чином та завчасно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 14.11.2013 року розгляд справи відкладено на 03.12.13 року о 16:00 в режимі відеоконференції, проведення якої за участю позивача доручено Роздольненському районному суду АР Крим.

Позивач та відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та завчасно.

Позивач надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із отриманням ним інформації про неможливість забезпечення Роздольненським районним судом АР Крим проведення відеоконференції.

Відповідач надіслав клопотання про залучення у якості співвідповідача Головне управління МВС України в АР Крим, у зв'язку із чим просив відкласти розгляд справи.

Суд, враховуючи, що у час, призначений для судового розгляду, проведення відеоконференції Роздольненським районним судом АР Крим забезпечене належним чином, наявне у позовній заяві клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності, а також приймаючи до уваги, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій власний розсуд, що передбачено ч.3 ст. 11 КАС України, що надає право позивачу самостійно обирати відповідача, до якого ним заявляються вимоги, а також враховуючі ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача, враховуючі, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, керуючись ст.128, 122-1 КАС України, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності не з'явившихся учасників процесу.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Позивач звернувся зі скаргою щодо необ'єктивного розгляду керівництвом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим його звернення щодо неправомірних дій ст. л-та міліції Галяна В., який перевозив власним авто громадян за грошову винагороду, вів приватні розмови по телефону, вживав їжу, чай та каву в робочий час, виловлював рибу на водоймах Руч'ївської селищної ради АР Крим з використанням недозволених методів її вилову, грав в робочий час у карткові ігри.

Судом встановлено, що вказана скарга позивача була розглянута Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в АРК, за результатом розгляду якої позивачу 07.10.2013 року надана відповідь за вих. 7/6980, в якій зазначено, що за всіма викладеними у зверненні фактами керівництвом Роздольненського РВ Головного управління та працівниками апарату ГУ МВС України в АР Крим проводили службові розслідування, про результати яких позивачу письмово повідомлялось. Окрім того, у вказаній відповіді т.в.о. начальника Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим Кириліним Олегом Геннадійовичем надано інформацію стосовно кожного з порушених позивачем питань.

Оцінюючи правомірність дій відповідачів, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних функцій.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та відповіді відповідача від 07.10.2013 року позивачем у своїй заяві були порушені питання, які стосуються виключно діяльності органу виконавчої влади та його службових осіб, та не мають жодного відношення до інформації про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я загального змісту, а тому такі заяви має розглядатись у порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року N 393/96-ВР.

Відповідно до преамбули Закону України "Про звернення громадян", він регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Також Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Стаття перша Закону України "Про звернення громадян" закріплює, що громадяни мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 5 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Положеннями статті 15 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано відповідь позивачеві, зі змісту якої суд вбачає, що відповідачами проведені службові розслідування за заявами позивача, встановлено посадових осіб, стосовно яких заявлено в заявах позивача та обґрунтовано їх дії вимогами діючого законодавства.

На думку суду, відповідач на скарги позивача відреагував належним чином, шляхом проведення службової перевірки та надання у встановлені строки відповідей, у зв'язку з чим, будь-яких порушень норм Закону України "Про звернення громадян", суд не вбачає.

Окрім того, виходячи зі змісту поданого позову до відповідача, якій під час розгляду отриманої від позивача інформації стосовно свого підлеглого законодавче не є особою, що уповноважена у даному випадку владними управлінськими функціями відносно позивача - ОСОБА_2 та не приймають будь-яких рішення, що можуть чіпляти права та інтереси позивача, з огляду на що в даних спірних правовідносинах відповідача, якій перевіряв факти викладені у скарги позивача стосовно підлеглого міліціонера, не можна визнати посадовою особою, суб'єктом владних повноважень, в розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України. А тому, суд не приймає до уваги посилання позивача на необ'єктивність проведеного службового розслідування, та зазначає, що питання, які були поставлені відповідачу щодо неналежного виконання службових обов'язків ст. л-том міліції Галяном В., безпосередньо не порушують прав позивача.

Статтею 104 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Суд підкреслює, що право на звернення до адміністративного суду з позовом доцільно відрізняти від права на судовий захист, що закріплене у статті 6 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов'язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд зазначає, що хоча з позовом до суду може звернутися будь-яка особа, але право на судовий захист, тобто право на задоволенні заявлених позовних вимог, має лише та особа, чиї права, свободи чи законні інтереси порушені суб'єктом владних повноважень.

Таким чином, у випадку оскарження особою акта, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень особа може звернутися до адміністративного суду по конкретній адміністративній справі лише, якщо це рішення суб'єкту владних повноважень порушує саме права, свободи та законні інтереси цієї особи - позивача по справі, тобто особа є учасником спірних правовідносин та має юридичну зацікавленість у результаті розгляду спору.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що відповідач при розгляді скарги позивача діяв у межах повноважень та при наданні відповіді ним використано належне джерело інформації, виходячи з якого вірно визначено предмет відповіді, який відповідає зверненню. Жодних фактів, що б містили недостовірну інформацію у відповідях судом не вбачається. Отож відповідачем своєчасно надано повну, змістовну та обґрунтовану відповідь.

А відтак, дії відповідача щодо надання відповіді вчинені з дотриманням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем своєчасно надано повну, змістовну та обґрунтовану відповідь, підстави для спонукання відповідача до проведення повної та всебічної перевірки звернення позивача з урахуванням наданих ним писемних доказів, на підставі чого ухвалити рішення за скаргою відсутні.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Під час судового засідання, яке відбулось 03.12.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 06.12.2013 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.