Рішення № 35794162, 03.12.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 грудня 2013 р.

Справа № 902/1339/13

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" ( вул. Б. Хмельницького,6, м. Київ, 01001)

до:Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" ( вул. Щорса, буд. 24, м. Вінниця, 21012)

про стягнення 1209289,62 грн. заборгованості

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники

позивача : Безпалюк О.Л.

відповідача : Бабійчук О.А.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" про стягнення 1209289,62 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 25.09.2013 року порушено провадження у вказаній справі № 902/1339/13 з призначенням її до судового розгляду на 29.10.2013 року.

29.10.2013 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (вх. № канц. 08-46/13001/13), в якому останній просить суд в задоволенні позову в частині стягнення суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляції в розмірі 266002, 27 грн. відмовити.

Ухвалою суду від 29.10.2013 року та 13.11.2013 року розгляд справи було відкладено за межами встановленого ст. 69 ГПК 2-х місячного розгляду справи, оскільки потрібен час для надання доказів по справі.

В судове засідання 03.12.2013 року з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.

Представником відповідача було подано клопотання з обгрунтованим розрахунком боргу (яке подана через канцелярію суду 29.11.2013 року вх. № канц. 08-46/14422/13), в якому останній зазначає, що позивач при здійсненні розрахунку інфляційних втрат невірно визначив заборгованість, а тому здійснивши розрахунок вважає, що борг по інфляційних втратах має складати 125 249,72 грн. (період 16.10.2011р.-15.03.2012р.), позовні вимоги щодо стягнення 3% визнає повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

30.09.2011р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник, позивач) та публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (покупець, відповідач) укладено договір №14/2081/11 купівлі-продажу природного газу. (далі-договору)

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у четвертому кварталі 2011р. та у 2012 року природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Згідно із п.п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року газ в обсязі до 891 055,000 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів ( тис куб.м.), а саме:

жовтень-грудень 2011 року 210 455,000 тис. куб.м.;

січень-березень 2012 року 333 400,000 тис. куб.м.;

квітень-червень 2012 року 87 400,00 тис. куб.м.;

липень-вересень 2012 року 46 100,000 тис. куб.м.;

жовтень-грудень 2012 року 213 700,000 тис. куб.м.

Відповідно до п.2.1.1. договору обсяги газу, що планується передати за договором можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно із п.п. 5.1. договору ціни визначені відповідно до затверджених НКРЕ граничних рівнів роздрібних цін на природний газ.

Відповідно до п. 5.2. договору ( додаткових договорів 1,2) Ціна за 1000 куб.м. природного газу без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за врегульованим тарифом становить:

Газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 2 500 куб.м. на рік:

- при наявності газових лічильників 267,1154 гривень, крім того ПДВ 20% ;

- при відсутності газових лічильників 325,2885 гривень, крім того ПДВ 20%;

Газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 6 000 куб.м. на рік:

- при наявності газових лічильників 565,6731 гривень крім того ПДВ 20% ;

- при відсутності газових лічильників 653,6538 гривень, крім того ПДВ 20%;

Газ, який використовується населенням за умови, що споживання не перевищує 12 000 куб.м. на рік:

- при наявності газових лічильників 1487,3077 гривень крім того ПДВ 20% ;

- при відсутності газових лічильників 1667,5962 гривень, крім того ПДВ 20%;

Газ, який використовується населенням за умови, що споживання перевищує 12 000 куб.м. на рік:

- при наявності газових лічильників 1837,7855 гривень крім того ПДВ 20% ;

- при відсутності газових лічильників 2052,9327 гривень, крім того ПДВ 20%;

Відповідно до п. 5.3. договору у разі зміни НКРЕ ціни на природний газ сторони вносять зміни до пункту 5.2. цього договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕ ціни.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з алгоритмом розподілу коштів, установленим відповідною постановою НКРЕ, та зараховується як оплата за газ, поставлений продавцем покупцю в тому ж місяці, у якому надійшли кошти.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10-го числа наступного за місяцем поставки газу з поточних рахунків покупця. За наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця.

Згідно із п. 7.1 договору за не виконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також договором.

Судом встановлено, що на виконання взятих на себе договірних зобов'язань постачальником (позивачем) передано покупцю (відповідачу) протягом жовтня-грудня 2011 року та січня - лютого 2012 року, а відповідачем прийнято природний газ в обсязі 455 937 765 куб.м. на загальну суму 181 825 144,39 грн., що підтверджується скріпленими підписами та печатками сторін актами приймання-передачі природного газу:

- акт від 21.12.2011 року приймання-передачі природного газу на суму 19 793 667,47 грн.

- акт від 30.11.2011 року приймання-передачі природного газу на суму 32 926 421,09 грн.

- акт від 31.12.2011 року приймання-передачі природного газу на суму 36 223 346,87 грн.

- акт від 31.01.2012 року приймання-передачі природного газу на суму 41 608 654,94 грн.

- акт від 30.06.2012 року приймання-передачі природного газу на суму 51 273 054,02 грн.

Натомість, відповідач, в свою чергу, свої зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу не виконав належним чином, за поставлений газ розрахувався невчасно, з порушенням строків, встановлених Договором, що підтверджується бухгалтерською відомістю.

Зважаючи на те, що відповідачем свої договірні зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу не виконано належним чином (за поставлений природний газ розрахувався в повному обсязі лише 15.02.2013 року), позивачем заявлено до стягнення з нього 3% річних в сумі 915 329,29 грн. та інфляційні втрати в сумі 293 960,33 грн.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з договору, між сторонами склались правовідносини щодо постачання та транспортування природного газу, що регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку по оплаті поставленого позивачем природного газу згідно договору купівлі-продажу природного газу № 14/2081/11 від 30.09.2011 року слугувало підставою для звернення публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з позовом до господарського суду Вінницької області про стягнення 3% річних в сумі 915 329,29 грн. та інфляційні втрати в сумі 293960,33 грн.

Суд, розглянувши заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у вказаний строк, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши розрахунок позивача заявлених до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 915 329,29 грн. суд дійшов висновку, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі що відповідають законодавству.

Проте, при дослідженні розрахунку інфляційних втрат суд дійшов висновку про задоволення суми в розмірі 125249,72 грн. (період нарахування 16.10.2011р.-15.03.2012р.)

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач не належним чином виконував взяті на себе за договором обов'язки № 14/2081/11 купівлі-продажу природного газу від 30.09.2011р., позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням вищезазначеного.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" (пров. Щорса, 24, м. Вінниця, 21012, код ЄДРПОУ 03338649) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 20077720) 3% річних в сумі 915 329,29 грн. та інфляційні втрати в сумі 125 249,72 грн. 20 811,58 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06 грудня 2013 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи