Постанова № 35794106, 22.10.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2993/13-а

22 жовтня 2013 року 10год. 20хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернувся з адміністративним позовом до Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - Кузнецовська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.07.2013 №0001261700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 21434,59грн. (17147,67грн. - за основним платежем, 4286,92грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 03.07.2013 №0001271700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4128,25грн. (3578,00грн. - за основним платежем, 550,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що встановлені в акті перевірки порушення не підтверджені жодними доказами, зазначених порушень позивач не допускав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та суду пояснив, що жодних порушень чинного законодавства позивачем допущено не було. Як витрати за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 та з 01.01.2012 по 31.12.2012, так і податковий кредит за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 позивачем було сформовано у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України, на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку. Відтак, підстави для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та податку на додану вартість за наслідками перевірки у відповідача відсутні. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідачем позов не визнано повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні 07.10.2013 та 15.10.2013 представник відповідача надав суду пояснення, тотожні письмовим запереченням, зокрема, пояснив суду, що проведеною плановою документальною перевіркою встановлено розбіжність між витратами, відображеними ФОП ОСОБА_2 у податковій декларації про майновий стан і доходи, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки. Така розбіжність за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 складає 35745,90грн., за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 - 107489,10грн. Вказані розбіжності виникли у зв'язку з включенням позивачем до складу витрат, витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами. Зокрема, позивачем не підтверджено використання у господарській діяльності паливно-мастильних матеріалів. Крім того, під час проведення перевірки встановлено завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 3578,00грн., що виникло внаслідок формування кредиту на підставі неналежно оформлених податкових накладних (не заповнено ІПН покупця), не підтвердження використання придбаних товарів/послуг у господарській діяльності підприємця, а також внаслідок не проведення коригувань відповідно до коригуючих податкових накладних. Вказав на правомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень та відсутність підстав для їх скасування. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради Рівненської області 25.11.2008, перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 26.11.2008 за №4455, у перевіреному періоді зареєстрований як платник податку на додану вартість згідно зі свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.11.2010 №100310909 (НБ №134468) та від 01.04.2011 №100330205 (НБ№134482). Основними видами економічної діяльності ФОП ОСОБА_2 за КВЕД є: 60.24.0 - діяльність автомобільного вантажного транспорту; 49.41 - вантажний автомобільний транспорт; 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

У перевіреному періоді ФОП ОСОБА_2 здійснював підприємницьку діяльність з надання послуг вантажних перевезень, використовуючи наступні транспортні засоби: власний сідловий тягач (вантажний-С) марки "Renault", модель "Magnum", д.р.н.НОМЕР_2 (1998р.в.) (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 14.08.2008), орендований сідловий тягач (вантажний-Е) марки "DAF", модель "TE47WS", д.р.н.НОМЕР_3 (1993 р.в.) (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 20.04.2006).

Як вбачається з матеріалів справи, Кузнецовською ОДПІ у період з 04.06.2013 по 10.06.2013 було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_2 за період з 01.04.2010 по 31.12.2012, за наслідками якої складено акт від 17.06.2013 №140/17-3144121676 (а.а.с.6-17).

У вказаному акті перевірки податковим органом зафіксовано, зокрема, наступні порушення:

- пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.4 ст.184, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.167.1 ст.167, п.177.1, п.177.2 ст.177, пп.177.4 ст.174 ПК України, а саме: перевіркою встановлено: включення в податкову декларацію про майновий стан і доходи за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 перекручених даних - встановлено заниження суми чистого оподатковуваного доходу за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 на 18035,23грн.; включення в податкову декларацію про майновий стан і доходи за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 перекручених даних - встановлено заниження суми чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 на 96282,60грн. - перевіркою донараховано податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2011 рік в сумі 2705,28грн. та за 2012 рік в сумі 14442,39грн.;

- п.198.3 ст.198, ст.199, п.200.1 ст.200 Розділу V ПК України: перевіркою визначення податкового кредиту за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 3578,00грн.

На підставі акта перевірки від 17.06.2013 №140/17-3144121676 Кузнецовською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.07.2013 №0001261700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 21434,59грн. (17147,67грн. - за основним платежем, 4286,92грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та від 03.07.2013 №0001271700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4128,25грн. (3578,00грн. - за основним платежем, 550,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Що стосується податкового повідомлення-рішення 03.07.2013 №0001261700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 21434,59грн. (17147,67грн. - за основним платежем, 4286,92грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), суд зазначає таке.

Як вбачається з акта перевірки від 17.06.2013 №140/17-3144121676, податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб позивачу збільшено у зв'язку з висновками відповідача про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 на 18035,23грн. та за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 на суму 96282,60грн., яке допущено у зв'язку з включенням позивачем до складу витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів, використання яких у господарській діяльності не підтверджено, оскільки відсутні акти списання паливно-мастильних матеріалів. Крім того, позивачем порушено Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.02.1998 №43 (далі - Норми №43).

Відповідно до ч.4 п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно із п.177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Пунктом 177.4 статті 177 ПК України передбачено, що до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу

Тобто, норма п.177.4 ст.177 ПК України є відсильною нормою і вказує на те, що витрати суб'єкта господарювання, який не є платником податку на прибуток, але надає звітність про доходи від зайняття підприємницькою діяльністю, формуються у тому ж порядку як у платників податку на прибуток.

Перелік витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, закріплений у ст.138 ПК України. Так, згідно з п.138.1 цієї статті включає витрати операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п.138.4, 138.6-138.9, 138.11 даної статті, а також інші витрати, визначені згідно з п.п.138.5, 138-10-138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.140 цього Кодексу, крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та ст.139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено судом вище, ФОП ОСОБА_2 у перевіреному періоді надавав послуги вантажних перевезень, використовуючи, зокрема, наступні транспортні засоби: сідловий тягач (вантажний-С) марки "Renault", модель "Magnum", д.р.н.НОМЕР_2 (1998р.в.) (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 14.08.2008), орендований сідловий тягач (вантажний-Е) марки "DAF", модель "TE47WS", д.р.н.НОМЕР_3 (1993 р.в.) (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 20.04.2006), що підтверджується актом перевірки, свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу та повідомленням про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність від 30.12.2011 №3 (форма №20-ОПП).

За наслідками наданих послуг позивач здійснював списання дизельного палива (придбаних у ПП «Лукойл Україна», ПП «Окко-Бізнес», ТОВ «Золотек») та віднесення його вартості до витрат в порядку, передбаченому п.138.4 ст.138 ПК України.

До матеріалів справи позивачем долучено акти списання паливно-мастильних матеріалів за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, які підтверджують використання позивачем у власній господарській діяльності дизельного палива за нормативними витратами, встановленими наказами від 27.01.2010 та від 01.06.2011, з урахуванням періодів року та маси автомобілів у спорядженому стані. При цьому суд зазначає, що жодних порушень Норм №43 судом не встановлено, представником відповідача в судовому засіданні не доказано.

Згідно з п.138.4 ст.138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відтак, заперечуючи понесені позивачем витрати, відповідач повинен був проаналізувати та заперечити факт отримання відповідних доходів, з врахуванням періоду визнання останніх. Цього посадовими особами Кузнецовської ОДПІ зроблено не було.

Крім того, згідно з п.85.4 ст.85 ПК України, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 85.6 ст.85 ПК України передбачено складання посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби акта у довільній формі у разі відмови платника податків надати копії документів.

Відповідно до пп.5.2 п.5 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 N984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за N34/18772) (далі - Порядок №984), у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Згідно з п.6 Порядку №984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Всупереч цим вимогам, в акті перевірки зміст порушень викладено не чітко, не вказані первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та які підтверджують наявність порушень.

Стверджуючи про те, що згідно з представленими для перевірки документами, фактичне списання паливно-мастильних матеріалів позивачем становить 41,5л диз. палива на 100км, жодних доказів (ні копій відповідних документів, ні акта про відмову позивача надати на вимогу ревізорів такі копії) відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає протиправним збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 21434,59грн. (17147,67грн. - за основним платежем, 4286,92грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)), а податкове повідомлення-рішення від 03.07.2013 №0001261700 - таким, що належить скасувати.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 03.07.2013 №0001271700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4128,25грн. (3578,00грн. - за основним платежем, 550,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), суд зазначає таке.

Як вбачається з акта перевірки від 17.06.2013 №140/17-3144121676, податкові зобов'язання з податку на додану вартість позивачу збільшено у зв'язку з висновками відповідача про завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 3578,00грн., а саме:

1) квітень 2011 року - встановлено розбіжність задекларованих сум податкового зобов'язання по ПП «Лукойл Україна» (33299396) (892,27грн.) із задекларованими сумами податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 за придбання ПММ у вищевказаного підприємства на загальну суму ПДВ 2076,57грн., розбіжність становить -1184,30грн., наявні податкові накладні за квітень 2011 року на суму розбіжності оформлено з порушеннями, а саме: не заповнено ІПН покупця; встановлено розбіжність задекларованих сум податкового зобов'язання по ТОВ фірмі «Журавлина» (13994640) - чек №5693 від 14.04.2011, із задекларованими сумами податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 за придбання ПММ у вищевказаного підприємства на загальну сум ПДВ 9,33грн., розбіжність становить - 9,33грн., на момент перевірки чек не представлено;

2) травень 2011 року - встановлено розбіжність задекларованих сум податкового зобов'язання по ПП «Лукойл Україна» (33299396) (892,27грн.) із задекларованими сумами податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 за придбання ПММ у вищевказаного підприємства на загальну суму ПДВ 1942,06грн., розбіжність становить - 186,65грн., а саме: чек №9138 від 31.05.2011 в сумі 143,25грн. без ПДВ, ПДВ 28,65грн., на момент перевірки не представлено, НП №606006/0606 від 11.05.2011 оформлено з порушеннями - не заповнено ІПН покупця;

3) серпень 2011 року - встановлено розбіжність задекларованих сум податкового зобов'язання по ТОВ «Золотек» (37425075) (0,00грн.) із задекларованими сумами податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 за придбання ПММ у вищевказаного підприємства на загальну суму ПДВ 276,25грн., розбіжність становить - 276,25грн. Наявні податкові накладні за серпень 2011 року на суму розбіжності оформлено з порушеннями - не заповнено ІПН покупця;

4) вересень 2011 року - встановлено розбіжність задекларованих сум податкового зобов'язання по АТП «Атлант» (01004557) (0,00грн.) ПН №650 від 23.09.2011 із задекларованими сумами податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 по наданню послуг миття машин у вищевказаного підприємства на загальну сум ПДВ 72,07грн., розбіжність становить -72,07грн. (відсутні записи про автомобіль (модель/марка/д.н.з.транспортного засобу), що підтверджують фактичне використання ФОП ОСОБА_2 у підприємницькій діяльності);

5) жовтень 2011 року - згідно з детальною інформацією по платнику ПДВ ФОП щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за жовтень 2011 року встановлено розбіжність задекларованих сум податкового зобов'язання по ФОП ОСОБА_3 (НОМЕР_1) (0,00грн.) ПН №547 від 26.10.2011 із задекларованими сумами податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 на загальну суму ПДВ 602,00грн., розбіжність ставить -602,00грн. При подачі ФОП звітності за відповідний період неправильно вказано ІПН продавця;

6) грудень 2011 року - встановлено розбіжність задекларованих сум податкового зобов'язання по ПП «Окко-Бізнес» (37278249) (6434,43грн.) ПН №249637 від 31.12.2011 із задекларованими сумами податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 за придбання ПММ у вищевказаного підприємства на загальну суму ПДВ 6606,32грн., розбіжність становить -171,89грн. Наявні податкові накладні за грудень 2011 року на суму розбіжності оформлено з порушеннями, а саме: не заповнено ІПН покупця;

7) січень 2012 року - встановлено розбіжність задекларованих сум податкового зобов'язання по ПП «Окко-Бізнес» (37278249) (3311,86грн.) із задекларованими сумами податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 за придбання ПММ у вищевказаного підприємства на загальну сум ПДВ 3500,22грн., розбіжність становить -188,36грн. ФОП ОСОБА_2 не проведено коригування на зменшення ПДВ в сумі -188,36грн, у січні 2012 року відповідно до коригуючи податкових накладних;

8) лютий 2012 року - встановлено розбіжність задекларованих сум податкового зобов'язання по ПП «Окко-Бізнес» (37278249) (1542,78грн.) ПН №44166 від 29.02.2012 із задекларованими сумами податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 за придбання ПММ у вищевказаного підприємства на загальну суму ПДВ 2355,03грн., розбіжність становить -812,25грн. Наявні податкові накладні за лютий 2012 року на суму розбіжності оформлено з порушеннями , а саме: не заповнено ІПН покупця;

9) березень 2012 року - встановлено розбіжність задекларованих сум податкового зобов'язання по ПП «Окко-Бізнес» (37278249) (2904,28грн.) із задекларованими сумами податкового кредиту ФОП ОСОБА_2 за придбання ПММ у вищевказаного підприємства на загальну суму ПДВ 2978,91грн., розбіжність становить - 74,63грн. ФОП ОСОБА_2 не проведено коригування на зменшення ПДВ в сумі - 74,63грн. у березні 2012 року відповідно до коригуючої податкової накладної.

Порушення щодо непроведення коригування на зменшення ПДВ за господарськими операціями з ПП «Окко-Бізнес» за січень 2012 року в сумі 188,36грн. та за березень 2012 року в сумі 74,63грн. визнано представником позивача у судовому засіданні, жодних доказів на спростування встановлених обставин не надано.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 03.07.2013 №0001271700 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 328,74грн. (262,99грн.- за основним платежем, 65,75грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) є правомірним, підстави для скасування у вказаній частині відсутні.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п.198.6 ст.198 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у перевіреному періоді ФОП ОСОБА_2 здійснював господарські операції з придбання паливно-мастильних матеріалів у ПП «Лукойл Україна» (код ЄДРПОУ 30603572)), за наслідками яких позивачем було сформовано податковий кредит на підставі виписаних вказаним контрагентом податкових накладних від 05.04.2011 №1126065 на суму 9783,71грн. (у т.ч. ПДВ 163,96грн.), від 08.04.2011 №1126064 на суму 1870,00грн. (у т.ч. ПДВ 311,67грн.), від 22.04.2011 №1126063 на суму 2099,95грн. (у т.ч. ПДВ 349,99грн.), від 30.04.2011 №607005 на суму 399,92грн. (у т.ч. ПДВ 66,65грн.), від 02.05.2011 №4020170 на суму 1930,00грн. (у т.ч. ПДВ 321,67грн.), від 05.05.2011 №4020165 на суму 2399,93грн. (у т.ч.ПДВ 399,99грн), від 06.05.2011 №164701 на суму 990,00грн. (у т.ч. ПДВ 165,00грн.), від 07.05.2011 №2413002 на суму 2362,50грн. (у т.ч. ПДВ 393,75грн.), від 10.05.2011 №4020167 на суму 1890,00грн. (у т.ч. ПДВ 315,00грн.), від 11.05.2011 №606006/0606, від 21.05.2011 №3144121676 на суму 960,00грн. (у т.ч. ПДВ 160,00грн.).

У квітні 2011 року ФОП ОСОБА_2 здійснював господарські операції з придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ фірми «Журавлина» (код ЄДРПОУ 13994640), за наслідками яких позивачем було сформовано податковий кредит, зокрема, на підставі виписаної вказаним контрагентом податкової накладної від 10.04.2011 на суму 56,00грн. (у т.ч. ПДВ 9,33грн.).

У серпні 2011 року ФОП ОСОБА_2 здійснював господарські операції з придбання паливно-мастильних матеріалів у ТОВ «Золотий екватор» (код ЄДРПОУ 37425075), за наслідками яких позивачем було сформовано податковий кредит, зокрема, на підставі виписаної вказаним контрагентом податкової накладної від 10.08.2011 №1502/017 на суму 1657,25грн. (у т.ч. ПДВ 276,25грн.).

Також позивач у вересні 2011 року здійснював придбання послуг з миття автомобільного транспорту у ПрАТ «Атлант» (код ЄДРПОУ 01004557), що підтверджується актом виконаних робіт від 23.09.2011. За наслідками вказаної господарської операції позивачем було сформовано податковий кредит на підставі виписаної вказаним контрагентом податкової накладної від 23.09.2011 №650 на суму 432,43грн. (у т.ч. ПДВ 72,07грн.).

У жовтні 2011 року ФОП ОСОБА_2 придбав у ФОП ОСОБА_3 деталі до автомобіля. За наслідками даної господарської операції позивачем було сформовано податковий кредит на підставі виписаної вказаним контрагентом податкової накладної від 26.10.2011 №547 на суму 3612,00грн. (у т.ч. ПДВ 602,00грн.).

Крім того, у перевіреному періоді ФОП ОСОБА_2 здійснював господарські операції з придбання паливно-мастильних матеріалів у ПП «Окко-Бізнес» (код ЄДРПОУ 37278249), за наслідками яких позивачем було сформовано податковий кредит на підставі виписаних вказаним контрагентом податкових накладних від 31.12.2011 №249637 на суму 1031,34грн. (у т.ч. ПДВ 171,89грн.), від 29.02.2012 №44166 на суму 4873,48грн. (у т.ч. ПДВ 812,25грн.).

Зазначені податкові накладні відповідають вимогам ст.201 ПК України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 21.12.2010 №969, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1401/18696 (далі - Порядок №969), та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 №1379, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1333/20071 (далі - Порядок №1379).

Пунктом 5 Порядку №969 та пунктом 1 Порядку №1379 встановлено вичерпний перелік підстав для встановлення факту недійсності чи фіктивності податкової накладної. Так, відповідно до п.5 Порядку №969 податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного порядку. Згідно з п.1 Порядку №1379, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті. У свою чергу п.2 Порядку №969 та п.1 Порядку №1379 передбачають, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Надані суду податкові накладні, виписані для позивача ПП «Лукойл Україна», ТОВ фірмою «Журавлина», ТОВ «Золотий екватор», ПрАТ «Атлант», ФОП ОСОБА_3, ПП «Окко-Бізнес» містять усі обов'язкові реквізити та видані особами, зареєстрованими на момент їх складання платниками податку на додану вартість, підтвердженням чого є акт перевірки, обумовлені податкові накладні, відомості з веб-сайту Міністерства доходів і зборів України http://minrd.gov.ua, внесені згідно з п.183.13. ст.183 ПК України.

Жодних доказів того, що зазначені в акті перевірки податкові накладні заповнені з порушеннями (не заповнено ІПН покупця) відповідачем суду на надано, не зважаючи на те, що норми ст.85 ПК України та пп.5.2 п.5 Порядку №984 дають право посадовим особам органу державної податкової служби під час проведення перевірок вимагати та отримувати у платника податків копії тих документів, які свідчать про порушення останнім вимог податкового законодавства. Актів про відмову позивача надати ревізорам зажадані ними копії документів відповідачем також не надано.

Стверджуючи про те, що позивач під час проведення перевірки не надав усіх підтверджуючих документів (податкових накладних, чеків на придбання товару) податковий орган також жодних доказів на підтвердження цих обставин не надав.

Всупереч вимогам п.6 Порядку №984 в акті перевірки від 17.06.2013 №140/17-3144121676 зміст порушень викладено не чітко, не вказані первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та які підтверджують наявність порушень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 03.07.2013 №0001271700 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3799,51грн. (3315,01грн. - за основним платежем, 484,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 03.07.2013 №0001261700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 21434,59грн. (17147,67грн. - за основним платежем, 4286,92грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) повністю.

Враховуючи викладене, адміністративний позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 03.07.2013 №0001261700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 21434,59грн. (17147,67грн. - за основним платежем, 4286,92грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та від 03.07.2013 №0001271700 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3799,51грн. (3315,01грн. - за основним платежем, 484,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 із Державного бюджету України судовий збір у сумі 252,34грн. (двісті п'ятдесят дві гривні тридцять чотири копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.