Рішення № 35793913, 27.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.11.2013 Справа № 905/6572/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Волноваський кукурудзяний завод», м.Волноваха, Донецька область

про: стягнення заборгованості у розмірі 38127, 01грн., 3% річних у сумі 675,43грн., інфляційних нарахувань у розмірі 88,57грн. та пені у розмірі 3240,54грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 10.10.2013р.

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Волноваський кукурудзяний завод», м.Волноваха, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 38127, 01грн., 3% річних у сумі 675,43грн., інфляційних нарахувань у розмірі 88,57грн. та пені у розмірі 3240,54грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу №34 від 01.04.2011р., у частині оплати вартості прийнятого ним товару, внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 38127,01грн., що стало підставою для нарахування 3% річних, інфляційних нарахувань та пені.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії: договору купівлі-продажу №34 від 01.04.2011р., податкових накладних, видаткових накладних, претензії, банківських виписок.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525,526, 530, 546, 549, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, п.п.1, 2, 2.2, 3.2, 4.5 договору купівлі-продажу №34 від 01.04.2011р., ст.ст. 1, 2, 12, 44, 49, 54-57 ГПК України.

14.10.2013р. позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення пені у зв'язку з чим просив стягнути 2747,70грн. пені.

В процесі розгляду справи позивач декілька разів уточнював суму основного боргу, у зв'язку з частковими оплатами відповідачем суми боргу та остаточним уточненням просив стягнути 34148,34грн.

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення суми боргу у розмірі 3978,66грн. підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже суд розглядає справу з урахуванням заяви про зменшення нарахованої суми пені та наданих уточнень позовних вимог основної суми боргу.

Відповідач жодного разу до судових засідань не з`явився, про причини не явки суд не повідомляв, ніяких документів суду не надав, хоча був належним чином повідомлений про час, та місце розгляду справи про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення.

Відповідно до положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами. Також за приписами п.3.9.2. Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою господарського суду від 07.11.2013р. за клопотанням позивача строк розгляду справи продовжено до 02.12.2013р.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

Між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) укладено договір №34 від 01.04.2011р. (далі - Договір) відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця запчастини до автомобілів згідно видаткових накладних на кожну партію товару, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

За приписами п.2.2. договору розрахунок Покупця за отриманий товар, здійснюється з відстроченням платежу до 15 днів поточного місяця з моменту отримання видаткової накладної.

Умовами п.3.2. договору встановлено, що за прострочку оплати Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочки оплати.

Пунктом 4.3. договору сторони встановили, що оплата вартості партії товару здійснюється в гривнях, безготівковою оплатою на поточний рахунок Постачальника протягом 10 банківських днів з моменту передачі товару. Датою передачі товару є дата підписання видаткової накладної.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р. (п.6.1. договору).

Договір автоматично вважається продовженим, у випадку відсутності претензій з обох сторін. (п.6.2. договору).

Договір підписаний Сторонами та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов договору позивач поставив на адресу відповідача Товар на загальну суму 47859,33грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: №15 від 09.01.2013р. на суму 3949,13грн., №16 від 09.01.2013р. на суму 2990,56грн., №17 від 09.01.2013р. на суму 2925,23грн., №18 від 09.01.2013р. на суму 3205,22грн., №19 від 09.01.2013р. на суму 3230,05грн., №20 від 09.01.2013р. на суму 2566,94грн., №21 від 09.01.2013р. на суму 3456,43грн., №22 від 09.01.2013р. на суму 2736,24грн., №23 від 10.01.2013р. на суму 3043,96грн., №24 від 10.01.2013р. на суму 1173,70грн., №25 від 10.01.2013р. на суму 1155,44грн., №26 від 10.01.2013р. на суму 1963,93грн., №27 від 10.01.2013р. на суму 1294,25грн., №28 від 10.01.2013р. на суму 1224,79грн., №75 від 22.01.2013р. на суму 347,00грн., №219 від 14.03.2013р. на суму 2390,78грн., №220 від 14.03.2013р. на суму 787,56грн., №187 від 05.03.2013р. на суму 1228,32грн., №188 від 05.03.2013р. на суму 3832,20грн., №190 від 06.03.2013р. на суму 847,56грн., №191 від 06.03.2013р. на суму 398,87грн., №192 від 07.03.2013р. на суму 1268,02грн., №193 від 07.03.2013р. на суму 1149,84грн., №194 від 07.03.2013р. на суму 693,31грн., , №75 від 22.01.2013р. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом представника відповідача у вказаних накладних та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей №275 від 05.03.2013р. та №262 від 09.01.2013р.

Відповідач частково здійснив оплату отриманого товару на загальну суму 9732,33грн., що підтверджується банківськими виписками: від 22.01.2013р. на суму 347,00грн., 29.01.2013р. на суму 3230,05грн., 05.02.2013р. на суму 2925,23грн., 28.03.2013р. на суму 3230,05грн.

06.06.2013р. Відповідачу було вручено претензію з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 38127,01грн. в 10-ти денний термін. Відповідачем зазначена претензія залишилась без задоволення.

В процесі розгляду справи Відповідачем була здійснена часткова оплата основного боргу, що підтверджується банківськими виписками: від 10.10.2013р. на суму 1155,44грн., 31.10.2013р. на суму 2000,00грн., 20.11.2013р. на суму 823,22грн., разом на загальну суму 3978,66грн.

Таким чином, не сплаченою залишилась сума боргу у розмірі 34148,34грн.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено матеріалами справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повного та своєчасного розрахунку за отриманий Товар не виконав у зв'язку з чим за відповідачем виникла сума боргу у розмірі 34148,34грн.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі зазначеного, факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним Договором перед позивачем підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, на підставі чого суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 34148,34грн. за спірним Договором.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Керуючись вищенаведеною нормою закону, позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 675,43грн. та інфляційних нарахувань у сумі 88,57грн. за період з 25.01.2013р. по 30.03.2013р.та пред`явлено до стягнення зазначені суми.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних, дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд відмовляє повністю у задоволені вимог щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 88,57грн., оскільки сукупний індекс інфляції за визначений Позивачем період з 25.01.2013р. по 30.03.2013р. становить 99,20% - тобто інфляційних процесів в державі не відбувалось, тому інфляційна індексація за цей період взагалі не може бути нарахована.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Керуючись п.3.2 договору позивачем була нарахована пеня на суму боргу за період з 25.01.2013р. по 16.09.2013р. у сумі 2747,70грн.

Перевіривши наданий розрахунок пені, суд вважає що зазначені вимоги є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на правову допомогу пов'язану з розглядом справи у сумі 5000грн.

На підтвердження понесених витрат позивач надав Договір про представлення інтересів у суді №1 від 09.09.2013р. укладений між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська колегія «ВВС» (Виконавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Клієнт) відповідно до умов якого Виконавець надає Клієнту юридичні послуги по захисту інтересів останнього в Господарському суді Донецької області за позовом ФОП ОСОБА_1 до ТОВ «Волноваський кукурудзяний завод» про стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу №34 від 01.04.2011р., на умовах цього Договору, а Клієнт зобов'язується їх прийняти та оплатити.

Згідно п.3.1. договору вартість послуг Виконавця за даним договором складає 5000,00грн.

В якості доказів понесених витрат на правову допомогу позивачем надана банківська виписка від 12.09.2013р. з якої вбачається що позивачем було перераховано 5000грн. за юридичні послуги, відповідно до рахунку №40 від 09.09.2013р. саме Адвокатському об»єднанню «Адвокатська колегія «ВВС».

Згідно статті 44 ГПК України, судові витрати складаються зокрема, з оплати послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Втім, матеріалами справи не підтверджено понесення Позивачем витрат на оплату послуг адвоката. Навпаки, договір про представлення інтересів в суді №1 від 09.09.2013р., на який посилається Позивач, укладений останнім з Адвокатським об`єднанням «Адвокатська колегія «ВВС». Виписка з банку від 12.09.2013р. на суму 5000,00грн. також не містить посилань на те, що оплата була здійснена саме адвокату. Наразі, грошова сума в розмірі 5 000,00грн. перерахована Позивачем на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання «Адвокатська колегія «ВВС».

Таким чином, до складу судових витрат на юридичні послуги, які підлягають відшкодуванню юридичній особі у господарському судочинстві, належать суми, сплачені такою особою, якщо інше не передбачено законом, лише за послуги адвоката, зазначена правова позиція викладена в Рішенні Конституційного суду України №6-рп/2013 від 11.07.2013р.

Таким чином, суд вважає, що витрати, понесені Позивачем на оплату юридичних послуг не є судовими витратами в розумінні ст.44 Господарського процесуального кодексу, тому відшкодуванню не підлягають.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Припинити провадження по справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волноваський кукурудзяний завод», м.Волноваха, Донецька область в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості у розмірі 3978,66грн.

Позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волноваський кукурудзяний завод», м.Волноваха, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 34148,34грн. 3% річних у сумі 675,43грн., інфляційних нарахувань у розмірі 88,57грн. та пені у розмірі 2747,70грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волноваський кукурудзяний завод», м.Волноваха, Донецька область (85700, м.Волноваха, Волноваський район, Донецька область, вул.Шевцова, буд.2А, п/р 26008198040971 у ПАТ «Кредит промбанк», м.Донецьк, МФО 335593, ЄДРПОУ 31546971) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 у ВАТ «Державний Ощадний Банк України», м.Донецьк, МФО 335106, код за ДРФО 1744300216) заборгованість у розмірі 34148,34грн. 3% річних у сумі 675,43грн. та пені у розмірі 2747,70грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волноваський кукурудзяний завод», м.Волноваха, Донецька область (85700, м.Волноваха, Волноваський район, Донецька область, вул.Шевцова, буд.2А, п/р 26008198040971 у ПАТ «Кредит промбанк», м.Донецьк, МФО 335593, ЄДРПОУ 31546971) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 у ВАТ «Державний Ощадний Банк України», м.Донецьк, МФО 335106, код за ДРФО 1744300216) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1716,84грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 02.12.2013р.

Суддя Ю.С. Нестеренко