Рішення № 35793687, 27.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18845/13 27.11.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Публічного акціонерного товариства "Електроприлад"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «КоронАгро»

про звернення стягнення на предмет застави згідно Іпотечного договору № 151110Z69 від 25.03.2010 р.

Суддя Нечай О.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Никеруй Т.М., за довіреністю.

від відповідача: не з'явився.

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Електроприлад" (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет застави згідно Іпотечного договору № 151110Z69 від 25.03.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/18845/13, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «КоронАгро» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, розгляд справи призначено на 30.10.2013 р.

25.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані документи для долучення до матеріалів справи.

29.10.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача була подана заява про збільшення позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Дослідивши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що дана заява не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається судом до розгляду.

У судове засідання 30.10.2013 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.10.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/18845/13 позивач виконав частково.

У судове засідання 30.10.2013 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.10.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/18845/13 відповідач не виконав.

У судове засідання 30.10.2013 р. представник третьої особи не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 02.10.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/18845/13 третя особа не виконала.

Враховуючи те, що представники відповідача та третьої особи у судове засідання 30.10.2013 р. не з'явились, а також у зв'язку із частковим виконанням позивачем та невиконання відповідачем та третьою особою вимог ухвали господарського суду міста Києва від 02.10.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/18845/13 розгляд справи відкладено на 27.11.2013 р.

У судове засідання 27.11.2013 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.07.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України», далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КоронАгро» (далі - позичальник, третя особа) було укладено Кредитний договір № 151107К41 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого банк відкриває позичальнику не відновлювальну мультивалютну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього договору (п. 3.1. Кредитного договору).

Згідно з п. 3.2. Кредитного договору ліміт кредитної лінії: еквівалент 45 900 000,00 євро, в тому числі:

а) частина кредиту в доларах США в сумі, що еквівалентна 18 140 000 євро використовуються на фінансування витрат, пов'язаних з будівництвом заводу з виробництва біоетанолу;

б) частина кредиту в сумі 27 760 000,00 євро використовуються на фінансування витрат, пов'язаних з придбанням, доставкою та вводом в експлуатацію обладнання для зазначеного заводу.

Відповідно до п. п. 3.2.2. та 3.2.4. Договору кінцевий термін погашення кредиту - 4 липня 2013 р., процентна ставка за кредитом - 11,5 %.

В подальшому між позивачем та третьою особою було укладено низку додаткових угод до Кредитного договору, відповідно до яких сторони, зокрема, дійшли згоди щодо продовження терміну погашення кредиту до 25.12.2016 р., графіку надання та погашення кредиту та збільшенню ліміту кредитної лінії та відсотків за користування кредитними коштами.

Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, в свою чергу, позичальник (третя особа) порушив вищезазначені положення Кредитного договору в частині повернення кредиту та сплати процентів за його користування у встановлені Кредитним договором та Додатковими угодами до нього строки.

З наявних у матеріалах справи меморіальних ордерів та банківських виписок по особовому рахунку третьої особи вбачається, що позивач (банк) свої зобов'язання за Кредитним договором виконав належним чином, а саме надав третій особі кредит, в розмірі, обумовленому умовами Кредитного договору.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, виписки по особовому рахунку третьої особи є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні ст. 33, 34 ГПК України, а тому приймаються до уваги судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позичальник порушив зобов'язання за Кредитним договором в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у наступному розмірі: 14 837 727,96 доларів США та 15 623 686,32 євро - прострочена заборгованість по поверненню кредиту, 6 330 698,88 доларів США та 6 138 532,70 євро - прострочена заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.

Крім того, відповідно до умов Кредитного договору та всіх змін та доповнень до нього сторони домовились про те, що за внесення змін до Кредитного договору позичальником сплачується комісія в розмірі 2 000,00 грн., передбачена підпунктом 3.2.7. пункту 3.2. статті 3 Кредитного договору.

Згідно з п. 3.2.5. Кредитного договору з урахуванням всіх змін та доповнень до нього, розмір комісії за управління кредитом складає 0,025 % від ліміту заборгованості згідно з графіком надання та погашення кредиту, зі сплатою щомісяця.

Таким чином, на підставі вищезазначених пунктів Кредитного договору позивачем правомірно була нарахована третій особі комісія в розмірі 2 000,00 грн. та 4 229 996,69 грн.

25.03.2010 р. між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Електроприлад» (перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Електроприлад», далі - відповідач) було укладено Іпотечний договір № 151110Z69, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко Н.Є. та зареєстрований за реєстровим номером 678 (далі - Іпотечний договір), яким забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору зі всіма змінами та доповненнями, які укладені та будуть укладені.

За Іпотечним договором позивач є іпотекодержателем, відповідач - іпотекодавцем.

Відповідно до п. 1.3. Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно - виробничі корпуси, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Глибочицька, 17, а саме:

- виробничий корпус № 4 (літ. Б), загальною площею 737,60 кв.м., заставною вартістю 5 667 252,00 грн.;

- виробничий корпус № 6, перемичка № 1 (літ. 1В), загальною площею 2 406,40 кв.м., заставною вартістю 12 970 496,00 грн.;

- виробничий корпус № 8, включаючи перемичку № 3 (літ. 1Д), загальною площею 1 694,60 кв.м., заставною вартістю 9 133 894,00 грн.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з ч. ч. 1 та 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з ч. ч. 5 - 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено законом чи договором. Заставодержатель набуває право звернення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з ч. ч. 1 та 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 2.1.5. Іпотечного договору іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити в повному обсязі вимоги, що випливають з Кредитного договору на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, комісії та інші платежі; неустойку, пеню; витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрати на утримання, збереження предмета іпотеки та страхування предмета іпотеки, а також інші збитки, завдані порушенням основного зобов'язання чи умов Іпотечного договору.

Згідно з п. 2.1.11. Іпотечного договору іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою за Іпотечним договором, а якщо вимога не буде задоволена, достроково звернути стягнення на предмет іпотеки, в порядку, передбаченому пп. 2.1.14 п. 2.1 ст. 2 Іпотечного договору, зокрема, у разі невиконання та/або неналежного виконання боржником Кредитного договору (у тому числі й щодо сплати будь-яких платежів, які повинні здійснюватись відповідно до Кредитного договору).

Оскільки судом встановлено, що третьою особою, як позичальником за Кредитним договором, були порушені зобов'язання за Кредитним договором, виконання яких, в свою чергу, забезпечено Іпотечним договором, укладеним з відповідачем, позивач правомірно звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем та третьою особою не було надано суду жодних доказів на спростування доводів позивача щодо відсутності заборгованості у третьої особи перед позивачем за Кредитним договором у вищезазначеному розмірі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Крім того, позивач стверджує, що у третьої особи є заборгованість перед позивачем по сплаті 3 % річних, нарахованих на заборгованість третьої особи, що виникла внаслідок неналежного виконання умов Кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру 3 % річних та встановлено, що позивачем вірно розраховано зазначений показник.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 151110Z69 від 25.03.2010 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, будинок 127, ідентифікаційний код: 00032112) та Відкритим акціонерним товариством «Електроприлад» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 17, ідентифікаційний код: 00227554), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко М.Є., за реєстровим номером 678, а саме нерухоме майно - виробничі корпуси, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Глиборчицька, 17, а саме:

- виробничий корпус № 4 (літ. Б), загальною площею 737,60 кв.м., заставною вартістю 5 667 252,00 грн.;

- виробничий корпус № 6, перемичка № 1 (літ. 1В), загальною площею 2 406,40 кв.м., заставною вартістю 12 970 496,00 грн.;

- виробничий корпус № 8, включаючи перемичку № 3 (літ. 1Д), загальною площею. 1 694,60 кв.м., заставною вартістю 9 133 894,00 грн.

3. За рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 151110Z69 від 25.03.2010 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, будинок 127, ідентифікаційний код: 00032112) та Відкритим акціонерним товариством «Електроприлад» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 17, ідентифікаційний код: 00227554), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко М.Є., за реєстровим номером 678 задовольнити грошові вимоги Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, будинок 127, ідентифікаційний код: 00032112) за Кредитним договором № 151107К41 від 04.07.2007р. у розмірі 21 996 504 (двадцять один мільйон дев'ятсот дев'яносто шість тисяч п'ятсот чотири) долари США 79 центів, що в гривневому еквіваленті, станом на 27.11.2013 р. відповідно до офіційного курсу Національного банку України складає 175 818 058 (сто сімдесят п'ять мільйонів вісімсот вісімнадцять тисяч п'ятдесят вісім) грн. 79 коп., 22 588 982 (двадцять два мільйони п'ятсот вісімдесят вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят дві) Євро 91 євроцент, що в гривневому еквіваленті, станом на 27.11.2013 р. відповідно до офіційного курсу Національного банку України складає 244 596 149 (двісті сорок чотири мільйони п'ятсот дев'яносто шість тисяч сто сорок дев'ять) грн. 86 коп. та 20 541 254 (двадцять мільйонів п'ятсот сорок одна тисяча двісті п'ятдесят чотири) грн. 55 коп.

3. Встановити процедуру реалізації предмету іпотеки за Іпотечним договором № 151110Z69 від 25.03.2010 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, будинок 127, ідентифікаційний код: 00032112) та Відкритим акціонерним товариством «Електроприлад» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 17, ідентифікаційний код: 00227554), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко М.Є., за реєстровим номером 678 шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

4. Стягнути з та Відкритим акціонерним товариством «Електроприлад» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 17, ідентифікаційний код: 00227554) на Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, будинок 127, ідентифікаційний код: 00032112) судовий збір в розмірі 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп.

Повне рішення складено 02.12.2013 р.

Суддя О.В. Нечай