Постанова № 35793642, 02.12.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7673/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 року 13год. 04 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,

при секретарі судового засідання - Каракаш Ю.І.,

за участю

представника позивача - Булгар В.Д., за довіреністю

представника відповідача - Волик О.О., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопром-Юг" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001582203 від 22.10.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопром-Юг" з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001582203 від 22.10.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №805/15-54-22-03/36110654 від 11.10.2013 року, яким встановлено порушення підприємством вимог п.102.5 ст.102, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.200.1, п.200.3, п. 200.4, п.200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, та ст. 257 Цивільного кодексу України, із посиланням на відсутність у позивача права на включення у рядок 24 податкової декларації з податку на додану вартість (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту) в сумі 160 826 грн., що утворилася у травні 2009 року.

Позивач не погоджується висновком податкового органу, посилаючись на приписи п.200.6 ст.200 ПКУ та зазначає, що законодавством не встановлено будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту. Крім того, порядок відображення у податковій декларації з ПДВ залишку від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів було встановлений листом ДПС України від 12.01.2012 року №808/7/15-3417-16, зі змісту якого вбачається, що платник, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподаткованих поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях, зокрема на те, що якщо залишок від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформовано платником на додану вартість з придбаними товарами/послугами, по завершені терміну позовної давності є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, а тому, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за такими товарами/послугами платник втрачає, в результаті чого зобов'язаний відкоригувати податковий кредит. Законом не передбачено можливості платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання бюджетного відшкодування після настання права на таке відшкодування. Якщо на дату виникнення права на бюджетне відшкодування, платник не скористався таким правом, вважається, що ним прийняте рішення стосовно відмови від такого відшкодування.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопром-Юг" зареєстроване в якості юридичної особи 08.09.2008 року виконавчим комітетом Одеської міської ради та перебуває на податковому обліку ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Автопром-Юг" подано до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року, в якій у рядку 21 задекларував залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 187 766 гривень. Також позивач відобразив вказану суму у рядку 22 "Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду" та рядку 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" податкової декларації ( а.с. 28-30).

У додатку 2 до податкової декларації позивач навів дані про залишки від'ємного значення попередніх податкових періодів, з якого вбачається, що сума залишку від'ємного значення виникла, в тому числі, у травні 2009 року в сумі 160 826 грн. (а.с.32).

11.10.2013 року Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області проводилась камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2013року, за наслідками якої складено акт №805/15-54-22-03/36110654 (а.с. 11-15).

Під час проведення перевірки встановлено порушення підприємством п.102.5 ст.102, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.200.1, п.200.3, п. 200.4, п.200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, та ст. 257 Цивільного кодексу України - завищено значення у рядку 24 (залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) у сумі 160 826 грн.

22.10.2013 року Державною податковою інспекцією у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, на підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0001582203, яким зменшено позивачу розмір від'ємного значення з податку на додану вартість по декларації № 9057541787 від 16.09.2013р. за серпень 2013 року на суму 160 826 грн. (а.с. 25).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стало те, що позивач у серпні 2013 року сформував від'ємне значення, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за рахунок податкового кредиту по податковою накладною, отриманою позивачем у 2009 році на суму ПДВ в розмірі 160 826 гривень.

Відповідач у акті перевірки зазначає, що позивач не мав права декларувати зазначену суму від'ємного значення у серпні 2013 року, оскільки, по-перше, законодавством не передбачено можливості платника податку приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання бюджетного відшкодування після настання права на таке відшкодування, та, по-друге, позивачем пропущено строки давності, визначені пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування.

Одночасно, судом встановлено, що між ЗАТ «Страхова компанія «Добробутта захист» та позивачем був укладений договір купівлі-продажу від 27.05.2009 року, відповідно до умов якого, останній придбав будівлі та споруди (а.с. 59-66). За придбані об'єкти нерухомості позивачем була здійснена оплата на користь продавця в сумі 1313000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 218833, 33 грн., що підтверджено платіжним дорученням (а.с. 68) та отримана податкова накладна від 27.05.2009 року № 72 (а.с. 67).

Сума податку на додану вартість за вказаною податковою накладною була включена у податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року (а.с. 91-75) до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Також судом встановлено, що позивач у податковій декларації з ПДВ за червень 2009 року заявляв своє право на бюджетне відшкодування суми ПДВ в розмірі 205 161 грн., що виникло у травні 2009 року, але позивачу було відмовлено, оскільки позивач менш ніж 12 місяців був зареєстрований як платник податку на додану вартість, що зафіксовано актом перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 25.10.2010 року № 15897/23-512/36110654 (а.с. 45), на підставі якого було винесено податкове повідомлення - рішення від 04.11.2010 року № 0001312350/0 про відмову у наданні бюджетного відшкодування в сумі 205 161 грн. (а.с. 44).

З цих підстав, вказана сума включена позивачем до рядку 24 податкової декларації з ПДВ.

Проаналізувавши положення законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 7.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (що діяв на час формування позивачем спірної частини податкового кредиту та залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду), якщо у наступному податковому періоді сума,

розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Згідно з п. 7.7.3. ст. 7 цього Закону, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у

зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

За даними податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року та червень 2009 року, судом достовірно встановлено, що позивач прийняв рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів.

Отже, доводи відповідача щодо не прийняття позивачем рішення щодо бюджетного відшкодування суми ПДВ є хибними та не відповідають матеріалам справи.

Матеріалами справи підтверджено, що з дотриманням приписів Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем був сформований податковий кредит з ПДВ за податковою накладною від 27.05.2009 року № 72 та прийняте рішення щодо зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів.

Також суд вважає, що є помилковими доводи відповідача щодо порушення позивачем приписів пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, оскільки вказана стаття не розповсюджується на правовідносини, що є предметом спору.

Так, стаття 102 Податкового кодексу України регулює строки визначення податковим органом сум грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, що не повинно перевищувати закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Пунктом 102.5. ст. 102 цього Кодексу передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області не визначало позивачу суми податкових зобов'язань та платником податків не подавались заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, а заява про відшкодування цієї суми подавалась в червні 2009 року, в порядку та строки, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» та після відмови податкового органу, у той самий період позивачем було прийнято рішення щодо зарахування цієї суми у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів.

Отже, стаття 102 Податкового кодексу України не відноситься до правовідносин, що є предметом спору в даній справі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що посилання відповідача на формування позивачем податкового кредиту наступних періодів в декларації за серпень 2013 року по сумах, по яких минув строк давності, не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, суд доходить висновку, що платник податку має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Такої ж позиції дотримується ДПС України у своєму листі N 808/7/15-3417-16 від 12.01.2012 р., а саме: "платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення".

Проаналізувавши наведені положення законодавства та оцінивши надані докази, суд доходить висновку про відсутність будь-яких помилок при заповненні позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року та свідчить про наявність у нього права на включення до рядка 24 декларації з ПДВ за серпень 2013 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 160 826 грн.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на зазначене суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0001582203 від 22.10.2013 року є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Частиною другою ст.71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопром-Юг" підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 94 КАС України.

З огляду на вищевикладене, відповідно до приписів Податкового кодексу України, та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопром-Юг" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001582203 від 22.10.2013 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0001582203 від 22.10.2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 02 грудня 2013 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопром-Юг" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001582203 від 22.10.2013 року - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №0001582203 від 22.10.2013 року.

02 грудня 2013 року.