Ухвала суду № 35793407, 13.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2013 р. К/800/41244/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Олендера І.Я., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Голови Масандрівської селищної ради Яценко Жанни Іванівни на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2013 року по справі № 121/294/13-а

за позовом ОСОБА_5

до Голови Масандрівської селищної ради Яценко Жанни Іванівни, секретаря

Масандрівської селищної ради Шимановського Костянтина

Валентиновича, Масандрівської селищної ради

про визнання неправомірною бездіяльності та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

9 січня 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до голови Масандрівської селищної ради Яценко Ж.І., секретаря Масандрівської селищної ради Шимановського К.В., Масандрівської селищної ради з вимогами про визнання бездіяльності голови Масандрівської селищної ради Яценко Ж.І. щодо розгляду його заяви від 30 серпня 2012 року неправомірною; визнання дії секретаря Масандрівської селищної ради Шимановського К.В. щодо підготовки та підписання листа від 17 вересня 2012 року неправомірними; зобов'язання голови Масандрівської селищної ради Яценко Ж.І. у п'ятиденний строк видати йому копію плану встановлення меж прибережної захисної смуги Чорного моря (із встановленням у ній пляжної зони) в межах Масандрівської селищної ради.

Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання бездіяльності щодо розгляду заяви від 30 серпня 2011 року про визнання дій секретаря селищної ради неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання неправомірним та скасування рішення відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволені частково.

Зобов'язано Масандрівську селищну раду вчинити дії щодо надання ОСОБА_5 необхідних документів на його запит від 30 серпня 2012 року.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2013 року.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 30 серпня 2012 року ОСОБА_5 звернувся до голови Масандрівської селищної ради про надання публічної інформації копії: рішення сесії по затвердженню меж охоронної зони прибережної смуги та викопіровки з плану встановлення меж, затвердженого рішенням ради, копії договорів, укладених з організацією, яка проводила роботи по встановленню меж охоронної зони, копії рішень сесії по затвердженню меж охоронної зони і викопіровку плану цих меж, затверджених на сесії сільської ради (а.с. 4).

Згідно з листом секретаря Масандрівської селищної ради Шимановського К.В. від 17 вересня 2012 року позивачу було видано копії рішень 6-ї та 15-ї сесії Масандрівської селищної ради VІ скликання № 23 від 3 лютого 2011 року «Про доручення виконавчому комітету Масандрівської селищної ради на розробку проекту землеустрою по встановленню прибережних захисних смуг і пляжних зон на території Масандрівської селищної ради» та № 2 від 30 листопада 2011 року «Про затвердження містобудівної документації «Проект прибережної захисної смуги Чорного моря (із встановленням у ній пляжної зони) в межах Масандрівської селищної ради», копію договору на виконання цих робіт, копії інших документів всього на 55 аркушах. У видачі копії плану встановлених меж прибережної захисної смуги Чорного моря (із встановленням у ній пляжної зони) в межах Масандрівської селищної ради було відмовлено з посиланням на додаток до Розпорядження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 7 травня 2008 року № 282-р. (а.с. 8).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до пункту 2.21 додатку до Розпорядження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 7 травня 2008 року № 282-р «Про затвердження переліку інформації «Для службового користування» запитувана позивачем документація, а саме копія плану встановлених меж прибережної смуги та пляжної зони на території Масандрівської селищної ради відноситься до переліку інформації для службового користування, а тому, відмовивши у видачі документації на запит позивача, секретар Масандрівської селищної ради Шимановський В.К. діяв правомірно. Суд також дійшов висновку і про безпідставність позовних вимог ОСОБА_5 щодо визнання протиправною бездіяльності голови Масандрівської селищної ради Яценко Ж.І. щодо розгляду запиту позивача від 30 серпня 2012 року, оскільки після сплати ОСОБА_5 витрат на копіювання документів відповідно до заяви від 12 вересня 2012 року, йому була надана відповідь від 17 вересня 2012 року разом з іншими витребуваними документами. Відповідно до Розпорядження голови Масандрівської селищної ради № 81 від 13 вересня 2012 року у період з 17 по 20 вересня 2012 року Яценко Ж.І. перебувала у щорічній основній відпустці, на час якої, виконання обов'язків з питань діяльності ради було покладено на секретаря Масандрівської селищної ради Шимановського К.В., тому відповідь була направлена за підписом секретаря селищної ради (а.с.31).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до статті 50 Конституції України, статті 6 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI), статті 25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» питання, які містяться у запиті позивача ОСОБА_5, не є інформацією з обмеженим доступом.

Суд касаційної інстанції, вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 9 Закону України від 2 жовтня 1992 року № 2657-ХІІ «Про інформацію» всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Відповідно до частини 2 статті 32 вказаного Закону громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документа, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 6 зазначеного Закону інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 Закону про публічну інформацію (частина 2 статті 9 Закону № 2939-VI).

Пунктом 2.21 додатку до розпорядження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 7 травня 2008 року № 282-р «Про затвердження переліку інформації «Для службового користування» передбачено, що до переліку інформації для службового користування віднесені: проекти землеустрою, технічна документація по землеустрою, технічна документація з нормативно-грошової оцінки земель населених пунктів, топографічні плани та карти, тематичні та спеціальні плани та карти, виготовлені на їхній основі, у місцевій та умовній системах координат у будь-якому масштабі в електронному вигляді та на паперових носіях (а.с.40- 42).

Отже, запитувана ОСОБА_5 у запиті від 30 серпня 2012 року інформація, а саме копія плану встановлених меж прибережної смуги та пляжної зони на території Масандрівської селищної ради, віднесена до переліку інформації для службового користування.

Копія плану встановлених меж прибережної смуги та пляжної зони на території Масандрівської селищної ради належить до категорії таких документів як проекти землеустрою, технічна документація по землеустрою, топографічні плани та карти, тематичні та спеціальні плани та карти, виготовлені на їхній основі, а тому не може визнаватися інформацією, до якої не може бути обмежений доступ у розумінні статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до преамбули Закону України від 25 червня 1991 року №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Тому, суд касаційної інстанції вважає застосування судом апеляційної інстанції положень статті 25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до даних правовідносин помилковим; спірні правовідносини регулюються законами України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації».

Крім того, відповідно до статті 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Згідно із частиною 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Суд апеляційної інстанції помилково звернув зобов'язання вчинити дії щодо надання ОСОБА_5 необхідних документів на його запит від 30 серпня 2008 року до Масандрівської сільської ради з огляду на наступне.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон № 2939-VI.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

За змістом пункту 2 частини 1статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до частини 1 статті 13 зазначеного Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Тобто, за змістом наведених статей можна виділити ознаки публічної інформації: 1) готовий продукт інформації, який отриманий або створений лише в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством; 2) заздалегідь відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація; 3) така інформація знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень або інших розпорядників публічної інформації; 4) інформація не може бути публічною, якщо створена суб'єктом владних повноважень не під час виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків; 5) інформація не може бути публічною, якщо створена не суб'єктом владних повноважень.

Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.

Частиною 1 статті 22 Закону № 2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до відповідачів із запитами, в яких просив надати йому інформацію про надання копії плану з встановленими межами пляжної зони.

Відповідачами в свою чергу здійснено всі необхідні заходи щодо надання відповіді на заяву позивача та направлені документи, що прийняті в межах повноважень селищної ради.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_5

За наведених обставин постанова Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2013 року не узгоджується з вимогами чинного законодавства і підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції дійшов правильних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і відповідним чином застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасовано помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Яценко Жанни Іванівни задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2013 року скасувати.

Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 лютого 2013 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Олендер І. Я.

Рецебуринський Ю.Й.