Ухвала суду № 35793157, 07.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" листопада 2013 р. м. Київ К/800/36635/13

№№ К/800/36349/13, К/800/36635/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Блажівської Н.Є., Сіроша М.В.,

при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційні скарги Харківської обласної митниці та заступника прокурора Харківської області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2013

у справі № 820/380/13-а Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙЯ 77»

до Харківської обласної митниці

за участю прокуратура Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 у задоволенні позову відмовлено з підстави, що зупинення дії нормативно-правового акту, яким встановлювалось антидемпінгове мито при імпорті певного виду товару, ухвалами суду у порядку забезпечення позову не звільняє імпортера від обов`язку сплатити мито після скасування заходів забезпечення позову.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2013 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення від 30.11.2012 №123 та від 10.12.2012 № 128.

Апеляційний суд дійшов висновку про неправомірність визначення позивачу грошового зобов`язання з антидемпінгового мита, яка визначалось рішенням, дія якого зупинялась у період, в якому здійснено імпорт товарів.

У касаційних скаргах Харківська обласна митниця та заступник прокурора Харківської області просять скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення цим судом норм матеріального та процесуального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Позивач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню.

Фактичною підставою для визначення ТОВ «АЙЯ 77» грошового зобов`язання з антидемпінгового мита на товари, що ввозяться на митну територію України, та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 16.11.2012 № 0050/12/807000000/36458760, про порушення товариством норм Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (Закон № 330-XIV), рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 внаслідок несплати антидемпінгового мита на загальну суму 1200931,61 грн. при ввезенні на територію України в період з 01.03.2010 по 15.09.2010 та з 25.11.2010 по 16.03.2011 товарів (шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок за кодом 9018311000 згідно з УКТЗЕД, країна походження - Королівство Іспанія), які цим митом обкладались згідно з вищевказаним рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

На підставі висновків перевірки та адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 30.11.2012 №123 та від 10.12.2012 № 128 про визначення грошового зобов`язань з антидемпінгового мита на товари, що ввозяться на територію України у сумі 1499221,52 грн., в тому числі 1200931,61грн.- основний платіж та 298289,91 - штрафні санкції.

Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидепінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 застосовано остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних: об'ємом 2 мл, 5 мл, 10 мл походженням з Китайської Народної Республіки; об'ємом 5 мл, 10 мл, походженням з Королівства Іспанія; об'ємом 10 мл походженням із Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії; об'ємом 10 мл походженням з Федеративної Республіки Німеччина (набрало чинності 05.11.2009).

У судовому процесі встановлено, що дія вказаного рішення зупинялась у межах розгляду справи № 2а-3851/10/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва за позовом ТОВ «Фогт Медікал Логістік», ТОВ «Медік-О-Планет», ТОВ «Альянс Фарм» до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Мінекономіки України, ВАТ «Гемопласт», ЗАТ «Тюмень-Медіко-Сміла» про визнання протиправним та скасування рішення.

Так, дію рішення від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 було зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 про забезпечення позову, яка була скасована ухвалою цього ж суду від 15.09.2010. При цьому, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 у цій справі за наслідками розгляду позову відмовлено у його задоволенні. У подальшому дія цього рішення також зупинялась ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2010 у цій справі за наслідками розгляду клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, а постановою від 25.11.2010, ухваленою за наслідками апеляційного провадження, рішення від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 визнано протиправним та скасовано; заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 01.11.2010, скасовані.

В подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 у справі № 2а-3851/10/2670 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 було скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 про відмову у задоволенні адміністративного позову залишено в силі.

У періоди зупинення судом дії рішення від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37, а також чинності постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 позивач ввіз на митну територію України товар «шприци з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних об'ємом 5 мл та 10 мл у режимі імпорту за кодом згідно з УКТЗЕД - 9018311000, країна походження Королівство Іспанія», що підтверджується приєднаними до справи копіями ВМД від 07.09.2010 № МД807070001/2010/114790, від 01.12.2010 № МД807070001/2010/118751, від 17.12.2010 № МД807070001/2010/119441, від 03.02.2011 № МД807070001/2011/120765. Ввізне мито за цими ВМД позивач не сплатив.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що на дати ввезення позивачем шприців на митну територію України у режимі імпорту рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 не було чинним, а відтак у позивача не було обов`язку сплатити антидемпінгове мито, встановленого цим рішенням.

З таким висновком апеляційного суду, однак, не можна погодитись.

Згідно зі ст. 81 Митного кодексу України, прийнятого Законом України від 11.07.2002 № 92-IV (втратив чинність згідно з Митним кодексом України, прийнятим Законом України від 13.03.2012 № 4495-VI) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції (частина 2 цієї статті).

Частиною 3 цієї статті визначено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

За своєю суттю інститут забезпечення позову, як в адміністративному судочинстві, так і в інших його видах, є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Зупинення дії нормативно-правового акта, як один із способів забезпечення позову, не змінює обсягу прав та обов`язків сторін у спорі, а лише як один із способів судового захисту тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті та не є підставою для звільнення позивача від виконання встановленого законом обов`язку після скасування таких заходів у випадку відмови у задоволенні позову.

Скасування нормативно-правового акту судовим рішенням, яке набрало законної сили, у випадку подальшого скасування цього судового рішення у порядку перегляду судами вищих інстанцій, також не має наслідком скасування обов`язків суб`єктів застосування такого нормативно-правового акту з огляду на те, що процесуальне законодавство передбачає існування інститутів апеляційного та касаційного перегляду судових рішень, висновки яких щодо вирішення спору і є остаточними. Прийняття судом касаційної інстанції рішення про відмову у задоволенні позову про скасування нормативно-правового акту підтверджує правомірність такого акту з моменту набрання ним чинності та не відміняє прав і обов`язків суб`єктів застосування цього акту на період його скасування неправомірним судовим рішенням.

Застосовуючи вказані правові норми, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, зробив правильний висновок , що у позивача виник податковий обов'язок сплатити антидемпінгове мито з вище вказаних вартості товарів, ввезених на митну територію України, за ставками, встановленими рішенням від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37, у зв'язку з чинністю цього рішення.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Харківської обласної митниці та заступника прокурора Харківської області задовольнити, скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2013, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Н.Є. Блажівська М.В. Сірош