Ухвала суду № 35793142, 25.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2013 року м. Київ К/800/12905/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2012

у справі № 2а-12084/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробничого підприємства «Теплоавтомат»

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Теплоавтомат» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 06.03.2012 № 0000102320, № 0000092320, № 0000082320.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ПАТ «НВП «Теплоавтомат» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, складено акт № 520/232/00225667 від 22.02.2012, в якому зафіксовані порушення: п. п. 198.1, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 239 951 грн. (за березень 2011 року у сумі 155 700 грн., за квітень 2011 року у сумі 24 000 грн., за травень 2011 року у сумі 2 658 грн., за червень 2011 року у сумі 57 593 грн.), у зв'язку із чим позивачу зменшено залишок від'ємного значення сум ПДВ: за квітень 2011 року на суму 17 732 грн., за травень 2011 року на суму 8 654 грн., за червень 2011 року на суму 7 513 грн., за липень 2011 року на суму 7 513 грн., за серпень 2011 року на суму 7 513 грн., за вересень 2011 року на суму 7 513 грн., п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 60 694 грн., у т.ч.: за І квартал 2011 року у сумі 57 638 грн., за ІІ квартал 2011 року у сумі 3 056 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 06.03.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000102320 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 56 438 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 637,75 грн.;

- № 0000092320 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 239 955 грн., в т.ч.: 239 951 грн. основного платежу та 4 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000082320 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 60 695 грн., в т.ч.: 60 694 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що в період з 01.10.2010 по 30.09.2011 позивачем укладено ряд договорів, пов'язаних з його безпосередньою діяльністю, а саме:

- між позивачем (замовник) та ТОВ «Технопром.буд» (підрядник) договір підряду № 01/04-04-11 від 04.04.2011 про виконання ремонтних робіт по улаштуванню підлоги в приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Кирова, 38, загальною площею 110 м2 (з використанням своїх матеріалів);

- між позивачем (замовник) та ТОВ «Соф.Тек» (підрядник) № 02/04 від 04.04.2011 з виконання робіт по установці програматора на виробничій дільниці лиття та договір № 10/5 від 10.05.2011 по виконанню робіт з розробки креслень на підсилювач електрогідравлічний типу УЕГ.С-50/320;

- між позивачем (замовник) та ТОВ «Інтехмаш» (підрядник) укладено договір № 01/03-2011 від 01.03.2011 щодо виконання робіт по складанню та впровадженню програмного забезпечення на станок вертикально-фрезерувальний та проведення пуско-налагоджувальних робіт.

Факт виконання зазначених господарських операцій по вказаним договорам судами встановлено з підтвердженням матеріалів справи, а саме: актами виконаних робіт, податковими накладними, платіжними дорученнями, векселями, специфікаціями, оборотно-сальдовими відомостями необоротних активів підприємства.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Згідно з пп. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів із банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Норми вказаних Закону та Кодексу передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових платіжних документів, а тому неможливість віднесення до валових витрат підприємства сум, що не підтверджені будь-якими документами взагалі.

Однак, як встановлено судами, всі необхідні первинні бухгалтерські документи на оплату виконаних робіт були у позивача в наявності та надані для перевірки; договори, укладені між позивачем та вищезазначеними контрагентами не були визнані недійсними в установленому законодавством порядку.

Установлення додаткових обмежень щодо складу витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому розділі, не дозволяється (п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Право платника податку на додану вартість на формування податкового кредиту по відповідним господарським операціям, виникає за наявності належно оформлених податкових накладних, фактичної сплати грошових коштів контрагентам в сумі визначеній в податкових накладних та фактичного виконання господарських операцій, що в даних правовідносинах встановлено судами обох інстанцій з підтвердженням матеріалів справи.

Враховуючи викладене, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2013 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний