Постанова № 35791433, 26.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.4.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2013 року Справа № 812/8672/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О. В.,

при секретарі: Калашнікові Д.О..,

за участю представника позивача : Чумак М.В.(дов. від 07.08.2013.),

відповідача: ОСОБА_2 паспорт НОМЕР_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сватівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 11355,77 грн., -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2013 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 11355,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_2 з 04.10.2006 по 28.09.2007 та з 05.12.2012. по 30.07.2013. перебував на обліку в Сватівському районному центрі зайнятості, як безробітний. На підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III позивачем виплачувалась відповідачу матеріальна допомога в період безробіття. За вказані періоди відповідачу було виплачено 1255,0 грн. та 10100,77 грн. відповідно. Однак, за результатами розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення було встановлено, що ОСОБА_2 на дату отримання статусу безробітного відносився до категорії зайнятого населення, оскільки був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтвердилось Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який було отримано позивачем 30.07.2013. Про факт реєстрації суб'єктом підприємницької діяльності відповідач всупереч нормам чинного законодавства позивача не повідомив.

За таких обставин позивачем було видано наказ № 69 від 30.07.2013 року про повернення коштів в сумі 11355,77 грн. за періоди з 04.10.2006 по 28.09.2007 та з 05.12.2012. по 30.07.2013. Оскільки станом на теперішній час кошти не повернуті, позивач просить стягнути з відповідача розмір незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 11355,77 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що підприємницьку діяльність на час звернення до позивача за допомогою по безробіттю не здійснював, а також надав державному реєстратору необхідні документи для внесення запису про припинення підприємницької діяльності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Сватівському районному центрі зайнятості як безробітний у періоди з 04.10.2006 по 28.09.2007 та з 05.12.2012. по 30.07.2013. За вказані періоди йому нарахована та виплачена допомога по безробіттю, в сумі 1255,0 грн. та 10100,77 грн. відповідно, а всього у загальній сумі 11355,77 грн.

Зазначені обставини сторонами не заперечувались.

Позивачем проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», про що складено акт за № 274 від 30.07.2013 (а.с.12-13)

Розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 отримав статус безробітного в Сватівському РЦЗ 04.10.2006, знятий з обліку 01.10.2007, та отримав статус безробітного в Сватівському РЦЗ 05.12.2012.

На запит позивача від 10.07.2013 № 25/5-1696 від державного реєстратора отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців АЖ № 931798 від 16.07.2013, про те, що Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. зареєстрованих до 01.07.2004 записів не знайдено.

На запит позивача від 16.07.2013 № 25/5-1741 отримано відповідь, що згідно із записом в журналі обліку реєстраційних справ суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб, за порядковим номером № 1485 міститься запис від 01.06.2004 за № 21758385ф0011425 про реєстрацію відповідача як фізичної особи-підприємця, записи про скасування реєстрації чи ліквідації відсутні.

Зазначені відомості підтверджено також реєстраційною службою Сватівського районного управління юстиції у листі від 22.11.2013 № 464/02.01-01.15, який надійшов до матеріалів справи у відповідь на запит суду. Також у листі зазначено, про зміну з 01.07.2013 підпорядкування державного реєстратора, при цьому, зазначено, що згідно з актом приймання передавання реєстраційних справ від 27.06.2013 реєстраційна справа ОСОБА_2 не передавалась.

Частиною 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803-XII встановлено, що в Україні до зайнятого населення, зокрема, належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Згідно зі ст. 2 Закону України № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Згідно зі ст. 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій; б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом. Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Про факт реєстрації фізичною особою-підприємцем відповідач позивача не повідомив, у своїх заявах про надання статусу безробітного від 04.10.2006 та від 05.12.2012 про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідач, зокрема, зазначив про те, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року № 755 фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Як зазначалось, в судовому засіданні відповідач не заперечував факт його реєстрації фізичною особою-підприємцем. При цьому відповідних доказів припинення підприємницької діяльності відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відтак, суд вважає, що запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача, як фізичної особи -підприємця до Єдиного державного реєстру не внесено, тому відповідача слід відносити до зайнятого населення, що не має підстав для встановлення йому статусу безробітного, та, відповідно, для отримання допомоги.

Згідно положень ст. 36 Закону України № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідач не заперечував також, що на момент розгляду справи судом матеріальне забезпечення в сумі 11355,77 грн. відповідачем не сплачено.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Сватівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, зареєстрованого за адресою ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Сватівського районного центру зайнятості незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 11355,77 грн (одинадцять тисяч триста п'ятдесят п'ять грн. 77 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 02 грудня 2013 року.

Суддя О.В. Солоніченко