Ухвала суду № 35789514, 05.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р. справа № 808/7283/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року в адміністративній справі

за позовом Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000442510 від 28.08.2013, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняту нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності сплати до Державного бюджету грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів за 2012 рік ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» за період з 26.06.2013 по 09.08.2013, за результатами якої складено Акт від 12.08.2013 № 72/25-00/01056273.

В ході перевірки було встановлено порушення пп. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата суми грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів за 2012 рік в сумі 61902,00 грн., що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.08.2013 № 0000442510, яким ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, на 15475, 50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган зазначає, що з боку позивача мала місце несвоєчасна сплата суми грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів за 2012 рік в сумі 61902,00 грн. Вказану суму позивач повинен був сплатити до/або одночасно з виплатою дивідендів. Фактично сума дивідендів у розмірі 325800,00 грн. сплачена позивачем 26.06.2013, а суму авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підприємство сплатило лише 09.08.2013, оскільки сума податку на прибуток, що була сплачена позивачем 26.06.2012 у розмірі 61902,00 грн., перерахована підприємством на код бюджетної класифікації 11023100 «Авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності», тоді як мала бути направлена за кодом бюджетної класифікації 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності». Авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів на код бюджетної класифікації 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» по коду платежу 125 «Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів» були сплачені платником податків лише 09.08.2013, тобто з порушенням строку сплати авансових внесків.

Задовольняючи позов ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» Запорізький окружний адміністративний суд виходив з того, що не зважаючи на невірне зазначення коду платежу, відповідну суму коштів було зараховано до Державного бюджету на рахунки по сплаті податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності. Той факт, що вказані кошти певний час знаходилися на бюджетному рахунку під іншим кодом бюджетної класифікації є лише формальною обставиною і не може бути підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій позивачу.

Надаючи оцінку доводам апелянта та висновкам суду першої інстанції колегія суддів зазначає, що відповідно до пп. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 Податкового кодексу України емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

З матеріалів справи вбачається, податковим органом не заперечується, що сума дивідендів у розмірі 325800,00 грн. була сплачена позивачем до Державного бюджету 26.06.2013.

Суму авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» сплатило 26.06.2013 (платіжне доручення № 5478 із зазначенням коду бюджетної класифікації 11023100 «Авансові внески з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» та коду платежу 101 «сплата суми грошового зобов'язання»).

Додатково платіжними дорученнями № 5875 від 09.07.2013 (код бюджетної класифікації 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності», код платежу 101 «сплата суми грошового зобов'язання») та № 6886 від 09.08.2013 (код бюджетної класифікації 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності», код платежу 125 «Авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів») позивач повторно сплатив вказані авансові платежі до бюджету.

Статтею 8 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетна класифікація є обов'язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та інформує про це Верховну Раду України.

Наказом Міністерства фінансів України № 11 від 14.01.2011 видано наказ «Про бюджетну класифікацію», яким, зокрема, затверджені коди класифікації доходів бюджету.

Наказом Міністерства фінансів України № 817 від 07.07.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за № 1287/21599, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, затверджений порядок заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету та список кодів видів сплати.

Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 16 Податкового кодексу України встановлений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (ст. 38 Кодексу).

Статтею 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно зі ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що на платника податків покладено обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, невиконання якого тягне за собою відповідальність, визначену статтею 111 Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що авансові внески, нараховані на суму дивідендів, позивач в фактично сплатив 26.06.2013, тобто виконав свій обов'язок щодо сплати вказаних внесків до бюджету.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ані наказ Міністерства фінансів України № 11 від 14.01.2011, ані наказ Міністерства фінансів України № 817 від 07.07.2012, не встановлює порядок справляння податків і зборів, а тому помилкове визначення платником податків затверджених кодів класифікації доходів бюджету чи кодів видів сплати не може тягти за собою відповідальність останнього, передбачену податковим кодексом України.

Матеріалами справи підтверджується, що податок фактично надійшов до бюджету у визначений законом строк, а тому та обставина, що кошти знаходилися на бюджетних рахунках під іншими, на думку податкового органу, кодами є формальною обставиною і не може розглядатися як порушення граничних строків сплати податків.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 року в адміністративній справі № 808/7283/13-а - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 05 грудня 2013 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова