РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2013 р. Справа № 906/767/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Олексюк Г.Є.
суддів Філіпова Т.Л.
суддів Гудак А.В.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир на рішення господарського суду Житомирської області від 19.08.13 р.
у справі № 906/767/13 (суддя Маріщенко Л.О. )
позивач Квартирно-експлуатаційний відділ м. Житомир
відповідач Приватного акціонерного товариства „МТС Україна" м.Київ
про усунення перешкод у користуванні майном
за участю представників сторін:
позивача - Курдиляс Ю.Л. ( представник, довіреність у справі)
відповідача - не з'явився
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 19 серпня 2013 року у справі № 906/767/13 відмовлено в задоволенні позову Квартирно - експлуатаційного відділу м. Житомир до Приватного акціонерного товариства "МТС Україна " про усунення перешкод у користуванні майном- технічним майданчиком військового містечка № 1 в м.Житомирі ,пр.Миру,36.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог та застосовуючи приписи ч.1 ст.317, 319, ч.2 ст.321,ст.ст. 391, 936, 938 ЦК України, ст. 1 ГПК України, ч.1 ст.41 Конституції України, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту, оскільки між сторонами були договірні зобов"язання. Крім того, позивачем не доведено факту порушення відповідачем його прав та законних інтересів, а саме здійснення відповідачем перешкод в користуванні майном позивача.
Не погодившись з постановленим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з"ясуванням обставин, що має значення для справи та з недоведеністю обставин, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з огляду на таке.
Предметом позову було усунення перешкод в користуванні майном, а саме технічним майданчиком військового містечка №1 шляхом демонтажу обладнання базової станції - ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку, а не у вільному доступі до об'єкта ,який перебуває на балансі, що не є тотожними поняттями, оскільки в розумінні положень ч.1ст.41 Конституції України, ч.1 ст.317, ч.ч.1,2 ст.319, ч.1 ст.321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним, а відтак ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Крім того, апелянт вказує, що відповідно до п.4.1.9 договору №55/2010 від 01.04.2010 року - замовник зобов'язаний з моменту припинення дії цього договору демонтувати на об'єкті та вивезти майно з території військового містечка протягом двох тижнів, проте останній цього не робить .
Вважає підставним звернення до господарського суду Житомирської області з негаторним позовом, при цьому зазначає, що на момент подання позову- 30 травня 2013 року відповідач продовжував порушувати його права як власника, оскільки строк дії Договору № 55/2010 від 01.04.2010 року з розміщення та зберігання обладнання операторів телекомунікацій на об"єктах Міністерства оборони України закінчився 01 березня 2013 року. Апелянт вказує, що як на момент подачі позову, так і на сьогоднішній день будь - які договірні правовідносини між КЕВ та Відповідачем відсутні, а тому вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про діючі договірні зобов"язання сторін.
Просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 19 серпня 2013 року та прийняте нове -про задоволення позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу, Приватне акціонерне товариство "МТС Україна" заперечує проти апеляційної скарги, оскільки надані сторонами докази були досліджені судом у встановленому порядку, а тому суд не припустився порушення норм матеріального та процесуального права.
Крім того, зазначає, що позивач не надав належних доказів того, що Приватне акціонерне товариство "МТС Україна" чинить йому перешкоди у користуванні майном ( технічним майданчиком).
Просить залишити рішення місцевого суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу з підстав, наведених у ній Просить рішення господарського суду Житомирської області від 19 серпня 2013 року скасувати та задовольнити заявлені вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні 30 жовтня 2013 року підтримав пояснення ,викладені у відзиві на апеляційну скаргу , просив оскаржуване рішення залишити без змін. В подальшому представник Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" в судове засідання не з"явився, причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи попереджався належним чином та заздалегідь ( а.с.135).
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки представник відповідача належним чином повідомлений про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи ,що його явка обов"язковою не визнавалась, обмеженість строків вирішення спору , судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Заслухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2010р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Житомир та Закритим акціонерним товариством "Український мобільний зв'язок" (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "МТС Україна") було укладено договір №55/2010 з розміщення та зберігання обладнання операторів телекомунікацій на об'єктах Міністерства оборони України . Строк дії цього договору до 01.03.2013 р. (п.6.2). (а.с. 13-22)
Відповідно до п.1 даного договору, виконавець (позивач) зобов'язався надати послуги з розміщення та зберігання на об'єкті (технічному майданчику) військового містечка № 1, яке закріплено за виконавцем та розташовано за адресою: м. Житомир, проспект Миру, 36, обладнання базової станції ретранслятора з рухомого (мобільного) зв'язку вартістю за актом оцінки на 30.07.09р. 653239,01 грн. (додаток № 4), відповідно до затвердженої схеми розміщення майна (додаток № 3), а замовник (відповідач) зобов'язався оплатити цю послугу. Склад майна згідно з актом інвентаризації замовника (додаток № 1).
Згідно бухгалтерської довідки від 19.08.2013 п. №44284 та інвентарної картки бетонне покриття площею 75,25 кв.м, що знаходиться за адресою м. Житомир, пр-т Миру,36 і на якому розміщено та зберігається обладнання відповідача станом на 01.08.2013 р. перебуває на обліку та балансі КЕВ м. Житомира. (а.с.84,85 )
Згідно акту прийому-передачі майна ЦТУ ЗАТ "Український мобільний зв'язок" (обладнання базової станції-ретранслятора мобільного зв'язку) від 01.04.10р. виконавець прийняв, відповідно п.2.2 договору, майно замовника (а.с. 20).
Відповідно п. 2.4 договору, розміщене замовником на території виконавця майно зберігається (охороняється) відповідно до встановленого загального режиму зберігання (охорони) будівель та споруд військового містечка.
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що у разі припинення цього договору, замовник (відповідач) складає та підписує акт приймання-передачі, демонтує та вивозить майно з об'єкту виконавця (позивача) протягом двох тижнів. Майно вважається поверненим замовнику з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі .
Відповідно п. 4.1.9 договору, з моменту припинення дії цього договору, замовник зобов'язаний демонтувати на об'єкті та вивезти майно з території військового містечка протягом двох тижнів.
Як вбачається з матеріалів справи , 29 січня 2013 року Квартирно - експлуатаційним відділом міста Житомира було направлено відповідачу попередження № 376 , зі змісту якого вбачається, що після закінчення терміну дії договору останній просить демонтувати обладнання базової станції - ретранслятора з рухомого ( мобільного) зв"язку до укладання договору на законних підставах ( а.с.25 ).
20 березня 2013 року № 1171 на адресу Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" було надіслано чергове попередження, згідно якого позивач повідомляє, що направив Акт приймання - передачі та просить проінформувати про виконані роботи щодо вивезення базової станції - ретранслятора мобільного зв"язку з території військової частини А - 1735 в триденний строк (а.с. 26).
Відповідно до акту від 27.05.13р. комісійного обстеження території військової частини А-1735 на предмет використання нерухомого військового майна, що знаходиться на балансі КЕВ м. Житомир (а.с. 28) обладнання відповідачем не демонтоване та не вивезене, чим порушено п.4.1.9 Договору № 55/2010 від 01.04.2010 року , оскільки останній припинив свою дію .
Судова колегія зауважує, що на час звернення позивача до місцевого господарського суду договірні відносини між сторонами були відсутні.
Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не вірно обраний спосіб захисту ,з огляду на таке.
Відмова відповідача звільнити технічний майданчик військового містечка №1 і стала підставою для звернення КЕВ м.Житомира з позовом у даній справі про усунення перешкод в користуванні майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, частиною 1 якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 319 та ч. 1 ст. 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.326 ЦК України - у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Відповідно до ч.1,3 ст.8 ГК України - держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання. Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної та комунальної установи.
Відповідно до положення про Міністерство оборони України,затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. №406/2011 Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство оборони України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» - Військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України .
Відповідно до ст.1 Закону України «Про господарську діяльність у Збройних Силах України» - Господарська діяльність у Збройних Силах України - це специфічна діяльність військових частин, закладів, установ та організацій Збройних Сил України, пов'язана із забезпеченням їх повсякденної життєдіяльності і яка передбачає ведення підсобного господарства, виробництво продукції, виконання робіт і надання послуг, передачу в оренду рухомого та нерухомого військового майна (за винятком озброєння,боєприпасів, бойової та спеціальної техніки) в межах і порядку, визначених цим Законом.
Так, відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" від 21 вересня 1999 року № 1075-XIV, військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління ( з урахуванням особливостей , передбачених частиною другою цієї статті).
Відповідно до Положення про Квартирно - експлуатаційний відділ м. Житомир ( а.с.11-12), КЕВ є юридичною особою, виконавчим органом Збройних Сил України, що фінансується через Міністерство оборони України за рахунок коштів державного бюджету по кошторису Міністерства оборони України по загальному та спеціальним фондам. Все майно КЕВ м. Житомир є загальнодержавною власністю та надано йому на праві оперативного управління.
Відповідно до ч.3 ст. 137 Господарського кодексу України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
Так, статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Крім того, згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 631 ЦК, зокрема, передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що виходячи з того, що Договір № 55/2010 від 01.04.2010 року припинив свою дію 01 березня 2013 року та не був пролонгований на новий строк, відповідачем не виконані вимоги (п.4.1.9) зазначеного Договору, є всі підстави вважати, про існування перешкод у здійсненні апелянтом права оперативного управління своїм майном, яке йому делеговане державою.
За таких обставин, враховуючи наведені норми чинного законодавства, судова колегія приходить до висновку, що вимоги апеляційної скарги є підставними, а рішення господарського суду Житомирської області від 19 серпня 2013 року підлягає скасуванню на підставі п.4ч.1 ст. 104 ГПК України з прийняттям нового рішення-про задоволення позову.
Крім того, на підставі ст. 49,105 ГПК України підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Житомир судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 1147 грн. та за подачу апеляційної скарги в розмірі 573,50 грн.
Керуючись ст.ст. 49,99,101,103,п.4ч.1ст. 104,105 ГПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Квартирно - експлуатаційного відділу м. Житомир задовольнити.
Рішення господарського суду Житомирської області від 19 серпня 2013 року у справі № 906/767/13 скасувати.
Прийняти нове рішення:
"Зобов"язати Приватне акціонерне товариство "МТС Україна" в особі Житомирської філії усунути перешкоди у користуванні майном, а саме технічним майданчиком військового містечка № 1 за адресою м. Житомир, проспект Миру, 36 шляхом демонтажу обладнання базової станції -ретранслятора з рухомого ( мобільного ) зв"язку."
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" ( 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька,15, р/р № 260090132615 в ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" м.Києва, МФО 300335, код ЄДРПОУ 14333937 ) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Житомир ( 10014, м. Житомир, вул. Адмірала Щасного,20 , р/р 31255274211907 в ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 08492505) судовий збір за подачу позовної заяви в розмірі 1147 ( тисяча сто сорок сім) грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "МТС Україна" ( 01601, м. Київ, вул. Лейпцизька,15, р/р № 260090132615 в ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" м.Києва, МФО 300335, код ЄДРПОУ 14333937 ) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Житомир ( 10014, м. Житомир, вул. Адмірала Щасного,20 , р/р 31255274211907 в ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 08492505) судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 573 ( п"ятсот сімдесят три) грн. 50 коп.
На виконання означеної постанови господарському суду Житомирської області видати накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Гудак А.В.
Судове рішення № 35788779, Рівненський апеляційний господарський суд було прийнято 27.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 906/767/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: