Рішення № 35788757, 02.12.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 грудня 2013 року Справа № 913/2975/13

Провадження №30/913/2975/13

За позовом

Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації, м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокуракинський будівник", смт. Білокуракино Луганської області

про стягнення 90441 грн. 60 коп. безпідставно отриманих коштів

Суддя Старкова Г.М

Секретар судового засідання Макаренко В.А.

У засіданні брали участь:

від позивача - Вєрхушкін Г.В., довіреність № 15/08-3055 від 15.11.2013;

від відповідача - Радіонова Ю.А., довіреність № б/н від 12.11.2013.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 19.11.2013 справу №913/2975/13 передано на розгляд судді Старковій Г.М. у зв'язку із хворобою судді Голенко І.П.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь набутих без достатньої правової підстави грошових коштів в сумі 90441 грн. 60 коп. відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України (з урахуванням пояснень до позовної заяви, поданих суду 19.11.2013).

Представник позивача у судовому засіданні 19.11.2013 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 19.11.2013 подав суду відзив на позовну заяву, в якому не погодився з заявленими позовними вимогами, вказав, що вони є безпідставними та необґрунтованими з підстав, викладених у поданому відзиві.

Зокрема відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що посилання позивача на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України є безпідставним, оскільки правовідносини між сторонами виникли саме на підставі укладених між сторонами договорів на виконання робіт, згідно умов яких позивач і перерахував відповідачу грошові кошти, які вимагає повернути як безпідставно отримані.

Так, як зазначено позивачем у позовній заяві, між сторонами у справі укладено договори на виконання робіт №№ 111п, 112п, 113п та 114п від 04.10.2010, предметом яких є оплатне виконання відповідачем для позивача робіт з капітального ремонту покрівлі у житлових будинках. При цьому, як стверджує позивач, кошти, які він просить стягнути з відповідача, отримані останнім від позивача як оплата виконаних за такими договорами робіт, а отже, за на явності правової підстави.

Представник відповідача 02.12.2013 подав суду заяву, в порядку ст.. 22 ГПК України, про залучення до матеріалів справи довідку зустрічної звірки документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ТОВ «Білокуракінський будівник» з Департаментом житлово- комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації, та Луганським обласним об'єднанням асоціації по агропромисловому будівництву «Луганськоблагробуд» за період з 01.06.2010 по 31.05.2013. Дана заява судом розглянута, задоволена та долучена до матеріалів справи з наданими до неї документами.

Представник відповідача надав у судовому засіданні 21.01.2013 пояснення, яке судом розглянуте та долучене до матеріалів справи.

Представник позивача 02.12.2013 подав суду лист, яким просить суд долучити до матеріалів справи витяг з Акту ревізії фінансово-господарської діяльності Департаментом житлово- комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації № 06-21/009 від 19.09.2013 та копію ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів від 15.11.2013, яка винесена слідчим суддею Ленінського районного суду міста Луганська Кравченко Н.О. Вказаний лист з доданими до нього документами долучені до матеріалів справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Головним управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації ( на теперішній час назва - Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації) (надалі- Замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Білокуракинський будівник» (надалі- Генпідрядник, відповідач) було укладено договори на виконання робіт №№ 111п, 112п, 113п та 114п від 04.10.2010 (надалі- Договори), за умовами яких Генпідрядник зобов'язаний на свій ризик власними силами та засобами виконати роботи з капітального ремонту покрівлі відповідно будинків №№ 1, 14, 3 кв. Перемоги та № 60 вул. Леніна сел.. Білокуракине у встановлений строк згідно календарного графіку робіт, а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити їх (п.1.1 Договорів).

Згідно п.1 Положення про Департамент житлово- комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації (далі- Департамент), Департамент утворений головою обласної держадміністрації у зв'язку з перейменуванням юридичної особи- Головного управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 03.01.2013 Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації є юридичною особою, код ЄДРПОУ 03364062.

Позивач у позові зазначив, що договірна ціна за Договорами визначена твердою. Вказані Договори підписані сторонами та скріплені печатками їх підприємств.

За виконані відповідачем будівельні роботи, відповідно до умов Договорів, позивач, на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), провів відповідачу у повному обсязі оплату вартості вищевказаних виконаних підрядних робіт на загальну суму 582889,20 грн.

За результатами проведення перевірки Державною фінансовою інспекцією в Луганській області було складено акт № 06-21/009 від 19.09.2013 ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації за період з 01.06.2010 по 31.05.2013 (надалі - Акт № 06-21/009 від 19.09.2013).

Під час ревізії фінансово- господарської діяльності Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації за період з 01.06.2010 по 31.05.2013 Державною фінансовою інспекцією в Луганській області було виявлено порушення ТОВ «Білокуракінський будівник» вимог пункту 3.3.9 БДН д1.1-1-200, якими завищено вартість виконаних робіт на суму 90441,60 грн.

Позивач у позовній заяві зазначив, що в наслідок обсягів виконаних робіт, які враховано в актах приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в(згідно акту контрольного обміру та обстеження відповідач набув без достатньо правової підстави грошові кошти в сумі 90441 грн. 60 коп.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 15/08-2558/1 від 25.09.2013 з вимогою про сплату суми завищення обсягів виконаних робіт у розмірі 90441,60 грн. Відповідач у відповіді на претензію від 25.10.2013 № б/н вимоги відхилив у повному обсязі та повідомив про те, що позивачем виконані роботи прийняті за актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за Договорами без заперечень та зауважень, в тому числі щодо обсягу та вартості робіт (а.с.143-145).

Позивач звернувся до господарського суду з даним позовом про стягнення з відповідача на користь позивача набутих без достатньої правової підстави грошових коштів в сумі 90441 грн. 60 коп. (з урахуванням пояснень до позовної заяви, поданих суду 19.11.2013).Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на умов договорів на виконання робіт: №№ 111п, 112п, 113п та 114п від 04.10.2010 та положення ст.ст. 1212,1213 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзивом на позовну заяву розмір позовних вимог відхилив у повному обсязі, з підстав, викладених у відзиві.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 15 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

Позивач вважає, що відповідачем безпідставно набуто майно ( кошти), що були перераховані без достатніх підстав у розмірі 90441 грн. 60 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача безпідставно набутого ним майна ( кошти), виникли на підставі договорів на виконання робіт: №№ 111п, 112п, 113п та 114п від 04.10.2010, укладених між Головним управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Білокуракинський будівник»(відповідач), за умовами яких Відповідач в якості генпідрядника зобов'язався виконати роботи з капітального ремонту покрівлі відповідно будинків №№ 1, 14, 3 кв. Перемоги та № 60 вул. Леніна сел. Білокуракине.

Суд вважає, договори на виконання робіт: №№ 111п, 112п, 113п та 114п від 04.10.2010, укладених між позивачем та відповідачем, за своєю правовою природою слід вважати договором підряду.

Укладені між відповідачем та позивачем Договори підпадають під правове регулювання норм ст. ст. 837-864 Цивільного кодексу України.

Укладені між сторонами у справі Договори є договорами будівельного підряду, який регулюється нормами параграфів 1,3 глави 61 Цивільного кодексу України. Так, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України). Згідно ч. З ст. 875 цього Кодексу до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Відповідно до ч.1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Зміст умов всіх зазначених Договорів є аналогічним.

Пунктом 2.1 Договорів сторони погодили, що ціна договору є твердою і складає за кожним договором по 119277,60 грн. і оформлюється договірною ціною. До кожного Договору сторонами підписано договірну ціну, якою визначено склад та вартість робіт.

Згідно із п.3.2.Договорів Генпідрядник зобов'язаний виконати всі роботи в розмірі підсумкової вартості та у відповідні строки, що встановлені графіком робіт.

Відповідно до зазначених вимог Замовником (позивач) було затверджено календарні графіки виконання робіт за кожним договором.

Пунктом 3.1 Договорів сторони графіками виконаних робіт погодили наступні строки виконання робіт: за договорами: № 111 п від 04.11.2010 - до 15.10.2010; № 112п від 04.11.2010 - до 12.11.2010; № 113п від 04.11.2010 - до 29.10.2010; № 114п від 04.11.2010 - до 10.12.2010.

У розділі 4 Договорів сторонами погоджено порядок розрахунків, зокрема у пункті 4.2. Договорів сторонами погоджено, що Замовник робить проміжні платежі Генпідряднику за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт форми №КБ-2в, №КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. Акти виконаних робіт, дискети, документи, що підтверджують фактичні витрати, надаються підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 25 числа поточного місяця. В разі зриву строків надання вищевикладених документів не приймаються форми №КБ-2в, №KБ-3 до оплати у звітному місяці, що не звільняє Генпідрядника від дотримання графіка виконання робіт. Уповноважений представник Замовника протягом п'яти днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині реально виконаних обсягів робіт. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником після підписання форм №КБ-2в, №КБ-3 протягом 10-ти банківських днів з моменту надходження бюджетних коштів на розрахунковий рахунок замовника.

Відповідно до п. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається, згідно наданих позивачем актів приймання виконаних будівельних робіт, відповідачем виконані роботи згідно умов вищезазначених договорів на виконання робіт: №№ 111п, 112п, 113п та 114п від 04.10.2010, про що були складені акти приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та затратах/ (форма № КБ-3) на загальну суму 463611,60 грн. з ПДВ, у тому числі:

- на виконання умов договору №111п від 04.10.2010, Генпідрядником виконано, а Замовником прийнято роботи на загальну суму 119277,60 грн., що підтвердив Замовник шляхом підписання акту приймання виконаних робіт форми № КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за жовтень 2010 року на суму 1 19277,60 грн.;

- на виконання умов договору №112п від 04.10.2010, Генпідрядником виконано, а Замовником прийнято роботи на загальну суму 107858,40 грн., що підтвердив Замовник шляхом підписання акту приймання виконаних робіт форми № КБ-2 в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за листопад 2010 року на суму 107858,40 грн.;

- на виконання умов договору №113п від 04.10.2010, Генпідрядником виконано, а Замовником прийнято роботи на загальну суму 118782,00, що підтвердив Замовник шляхом підписання акту приймання виконаних робіт форми № КБ-2 в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за жовтень 2010 року на суму 118782,00 грн.;

- на виконання умов договору №114п від 04.10.2010, Генпідрядником виконано, а Замовником прийнято роботи на загальну суму 117693,00 грн., що підтвердив Замовник шляхом підписання акту приймання виконаних робіт форми № КБ-2 в та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за жовтень 2010 року на суму 1 17693,60 грн.

Вказані акти приймання виконаних будівельних робіт складені на підставі договірних цін та відповідно до ДБН Д. 1.1 -1 -2000, про що зазначено в цих документах.

Згідно Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д. 1.1-1-2000), затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174 (із змінами та доповненнями) п. 3.3.1 «договірна ціна - це кошторис вартості підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення».

Відповідно до п. 3.3.3.2 ДБН Д. 1.1-1-2000 тверді договірні ціни встановлюються незмінними на весь обсяг будівництва і не уточнюються за винятком, якщо замовник змінює в процесі будівництва проектні рішення, що викликає зміну обсягів робіт та вартісних показників.

При твердій договірній ціні взаєморозрахунки здійснюються на підставі виконаних обсягів робіт і їх вартості, визначеної в договірній ціні (п. 3.3.9 ДБН Д. 1.1-1-2000).

Розрахунки за виконані роботи позивачем виконано у повній відповідності до п. 3.3.9 ДБН Д. 1.1-1-2000, тобто на підставі виконаних обсягів робіт і їх вартості, визначеної в договірній ціні.

Як вбачається з матеріалів справи, за виконані ремонтні роботи позивачем з відповідачем проведено розрахунки в повному обсязі відповідно до вищезазначених актів форми КБ-2в, на підтвердження цього, додатково, в кожному Договорі та на акті проставлена відповідна відмітка Головного управління державного казначейства України в Луганській області.

Отже, позивач на виконання Договорів, перерахував на адресу відповідача грошові кошти в якості оплати за виконані підрядні роботи відповідачем та прийняті позивачем за відповідними актами приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ2в на загальну суму 463611,60 грн. з ПДВ, а саме: за договором № 111п від 04.10.2010 -11927,60 грн.; за договором № 112п від 04.10.2010 - 107858,40 грн.; за договором № 113п від 04.10.2010 - 118782,00грн.; за договором № 111 п від 04.10.2010 - 117693,60 грн., що підтверджено копіями виписок з банківського рахунку(а.с.178-179).

Виходячи з цього, слід зазначити, що позивачем були прийняті роботи, виконані відповідачем в межах узгодженої договірної ціни за відповідними договорами і саме зазначена в них сума була перерахована позивачем відповідачу в якості оплати за виконані підрядні роботи за відповідними договорами та актами форми № КБ2-в та довідок вартості робіт форми КБ-3, що зазначено ним в призначенні платежу.

Таким чином, між сторонами існували господарські зобов'язальні правовідносини з виконання робіт з капітального ремонту покрівлі будинків і за виконання яких позивач перерахував відповідачу грошові кошти, вказавши як підставу їх перерахування укладені між сторонами договори на виконання робіт №№ 111п,112п, 113п та 114п від 04.10.2010.

Зобов'язання за Договорами сторонами виконані повністю, приймання-передачу робіт оформлено без будь-яких зауважень і претензій щодо їх обсягів відповідними актами, які підписані та скріплені печатками сторін, відповідач роботи виконав в повному обсязі позивач повністю оплатив вартість виконаних відповідачем підрядних робіт, яка була визначена сторонами у відповідних Договорах.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття «явні недоліки).

Крім того, відповідно до умов Договорів підряду факт виконання робіт підтверджується підписанням акту приймання виконаних підрядних робіт за формою

№КБ-2в.

Згідно з наказом Держбуду України від 21.06.2002. №237/5 акти виконаних робіт форми №КБ-2в є первинними звітними документами бухгалтерського обліку, що відображають вартість та обсяги робіт.

Згідно з п.8 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ, особи, що підписують акти виконаних робіт несуть відповідальність за недостовірність відображення даних в первинних документах бухгалтерського обліку.

У відповідності до п. 99. Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 за №668 розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документа і, в разі відсутності зауважень, підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.

Пункт 100 вказаної Постанови Кабінету Міністрів України передбачає, що у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Отже, зазначені Договори підряду були укладені у письмовій формі, позивачем та відповідачем було узгоджено їх умови, визначено вартість робіт, порядок їх здачі-прийняття, терміни виконання робіт, відповідальність сторін. Повноважні керівники позивача та відповідача підписали та скріпили їх печатками.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач виконав весь обсяг робіт, який передбачений договорами на виконання робіт №№ 111п,112п, 113п та 114п від 04.10.2010, що підтверджено відповідними актами прийомки виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в, та позивачем не надано заперечень щодо виконання відповідачем в повному обсязі. Договірна піна відповідачем не була перевищена. Оплата виконаних відповідачем підрядних робіт за вищевказаними Договорами підряду була здійснена позивачем в повному обсязі.

Таким чином, сторонами за Договорами прийняті зобов'язання виконані у повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи та позивачем не спростовані.

Відповідно до приписів статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, частина 4 статті 653 Цивільного кодексу України містить норму, яка передбачає, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, необхідно звернути увагу на те, що між відповідачем та позивачем існували договірні відносини, які до цього часу не були визнанні у судовому порядку недійсними. Отже договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. А ціна (тариф) є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору.

Так, відповідно до положень ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни договору після його виконання заборонена.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно ст.1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, а у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1/ набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі було укладено договори на виконання робіт №№ 111п,112п, 113п та 114п від 04.10.2010, а кошти, які Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної Державної адміністрації просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Білокуракинський будівник", отримано останнім як оплату виконаних за договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Таким чином, суд вважає, що спірна сума 90441 грн. 60 коп. не може вважатися отриманою відповідачем без достатньої правової підстави та збереженою у себе за рахунок позивача, оскільки набута згідно умов договорів на виконання робіт №№ 111п,112п, 113п та 114п від 04.10.2010, а стаття 1212 Цивільного кодексу України стосується позадоговірних зобов'язань, і тому посилання позивача на відповідні положення ст. 1212 ЦК України у даному випадку є безпідставним.

Тому, ствердження позивача проте, що грошові кошти у розмір 90441 грн. 60 коп. є безпідставно набутим відповідачем майном, спростовується матеріалами справи, оскільки вищезазначені кошти є оплатою за виконані підрядні роботи відповідно до договорів на виконання робіт №№ 111п,112п, 113п та 114п від 04.10.2010.

Як вбачається, позивач не надав суду доказів щодо безпідставно набутого у нього майна відповідачем, а саме суми, що була перерахована без достатніх підстав відповідно до ст. 1212 ЦК України, у розмірі 90441 грн. 60 коп.

Як свідчать матеріали справи, факт вини відповідача, щодо безпідставно придбаного майна позивачем не доведено, матеріалами справи не підтверджено.

Також суд зазначає, що результати перевірки органу державного фінансового контролю не можуть бути предметом розгляду в господарському суді, оскільки зазначений орган є органом владних повноважень і не може бути стороною в господарському процесі.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (Назва Закону в редакції Закону N 5463-VI (5463-17) від 16.10.2012) визначені права органу державного фінансового контролю, в тому числі:

- перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо)

- пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

- одержувати від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, інших юридичних осіб та їх посадових осіб, фізичних осіб - підприємців інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

- проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку

підприємства, установи та організації, що контролюється;

- при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

При цьому суд вважає, що посилання позивача на висновки перевірки Державної фінансової інспекції в Луганській області, як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними, оскільки виявлені внутрішньою ревізією фінансово-господарської діяльності Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації порушення не впливають на умови спірних договірних відносин і не можуть їх змінювати. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 №3-69гс12 про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 02.07.2012 у справі №5006/18/13/2012 .

На підставі викладеного, суд робить висновок, що позивач не надав суду безспірних доказів своїх позовних вимог тому, у задоволенні позову слід відмовити.

У судовому засіданні 02.12.2013 була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повернути із Державного бюджету України позивачу на підставі п.1ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (із змінами, внесеними згідно із Законом № 3828-VI (3828-17) від 06.10.2011) судовий збір в сумі 00 грн. 17 коп., оскільки позивачем при поданні позову було внесено судових збір в більшому розмірі, ніж встановлено пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору у сумі 1808 грн. 83 коп. покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

3. Повернути Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Луганської обласної державної адміністрації, вул. Шеремета, 3, м. Луганськ, код ЄДРПОУ 03364062 з Державного бюджету України надміру перерахований судовий збір у розмірі 00 грн. 17 коп. згідно квитанції від 31.10.2013.

Підставою для повернення є дане рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою суду.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Повне рішення складено і підписано - 05.12.2013.

Суддя Г.М. Старкова