Рішення № 35788710, 05.12.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.13р. Справа № 904/8717/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",

м. Нікополь Дніпропетровська область

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1248 грн. 62 коп.

Суддя Кеся Н.Б.

При секретарі судового засідання - помічника судді Бобир Ю.В.

Представники:

Від Позивача: Добровольський А.Т., довіреність № 434-4016 від 11.10.2011р.

Від Відповідача: Шляєв І.В., довіреність № 81 від 01.01.2013 р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-Відповідач) про стягнення 1 248,62 грн. та судових витрат по справі.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на те, що на виконання умов договору перевезення Відповідач по залізничним накладним №№51629269, 48881528 у вагонах №№ 67705319, 67851519 на адресу ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" поставив вантаж - антрацит, при зважуванні якого було виявлено нестачу вантажу у загальній кількості 5150 кг, про що на ст. Нікополь Придніпровської залізниці було складено комерційні акти АА №008995/89 від 13.05.2013р. та АА №009017/110 від 15.06.2013р.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві на позов зазначає, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу.

Сторони не заперечують проти закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 03.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору перевезення, а саме за залізничних накладних №№51629269, 48881528 (а.с. 10, 11) від вантажовідправника - ПрАТ "ГЗФ "Краснолуцька" на адресу Позивача 13 травня 2013р. та 14 липня 2013р. у двох вагонах №№ 67705319, 67851519 надійшов антрацит.

Під час видачі вантажу з перевіркою, була встановлена вагова недостача продукції в загальній кількості 5150 кг. З урахуванням норми недостачі - 2%, відповідальна вагова недостача склала на загальну суму 1248 грн. 62 коп. Розрахунок недостачі до позову додається.

Недостача продукції документально підтверджена комерційними актами (а.с. 8, 9).

Комерційний акт АА № 008995/89 від 13.05.2013р., який складено у доповнення до акту загальної форми № 44148 станції Красноармійськ (акт загальної форми знаходиться у Відповідача), містить напис про наявність поглиблень. У вагоні наявне маркування вапном, окрім місць поглиблень над 1, 2 люками розміром 70x70x60 см., над 5-м люком розміром 50x50x30 см, з одного боку вагона. З другого боку вагона над 7-м люком поглиблення розміром 50x50x30 см. Двері та люка були закриті, слідів течі вантажу не було. З моменту прибуття, до комісійного зважування, вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників, повідомлені ЛВ на станції Поліщук, ВОХР Мінаєв. Комісійне зважування проводили, прийомоздавальник Павлова, представник вантажоодержувач Зайцева, ЛВ Волик, заступник ДС Гулега.

Комерційний акт АА №009017/110 від 15.06.2013р., який складено у доповнення до акту загальної форми №46415 станції Красноармійськ та №1125 станції Нікополь (акти загальної форми знаходяться у Відповідача). Після комісійного зважування виявлено менше проти документа на 2050кг антрациту, який у вагоні вміститися міг. У документі -антрацит завантажений в рівень з обв'язочним брусом, маркування проведене розчином вапна по периметру вагона смугою, ширина якої складає 30-40см, з захватом стін та боріта вагона та розпиленням по центру. У дійсності, навантаження тотожно актам загальної форми №№ 46415, 1125, нижче бортів 20 см, розрівняне, вантаж маркований, крім наявного поглиблення над 4, 5, 6 люками розміром 450x200x30 см. Двері та люка були закриті течі вантажу не було. З моменту прибуття, до комісійного зважування, вагон знаходився під охороною чергових прийомоздавальників, повідомлені ЛВ на станції Кропівной, ВОХР станції Апостолове Кушнір. Комісійне зважування проводили Бохан, ЛВ Зуйков, в.о. заст. ДС Головко.

Рахунки за поставлену продукцію №СФ-0000545 від 09.06.2013 (а.с. 13) та №СФ-0000326 від 10.05.2013 (а.с. 14) сплачені Позивачем у повному обсязі.

Відповідно до частин першої - третьої ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з п. 3.21 Роз'ясненнь ВГСУ від 29.05.2002р. №04-5/601 у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона із "шапкою". З метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. Конструкція відповідних пристроїв і установок, порядок ущільнення вантажів, застосування захисної плівки (емульсії), кріплення та маркування, що забезпечують збереження і свідчать про відсутність втрати вантажу при перевезенні, визначається інструкцією, розробленою відправником і узгодженою з залізницею (пункт 7 названих Правил).

Враховуючи викладене, з обставин, викладених в комерційних актах, вбачається, що втрата вантажу відбулася з вини ДП "Придніпровська залізниця", яка не забезпечила його схоронність під час перевезення.

Згідно з розрахунком Позивача (а.с. 12) вартість недостачі антрациту становить 1248 грн. 62 коп.

На час розгляду справи зазначені збитки не відшкодовані Відповідачем.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому підлягають регулюванню Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457 (далі - Статут залізниць України), та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

В силу ст. ст. 110, 113, 114 Статуту залізниць України та ст. ст. 306, 314, 315 Господарського кодексу України, залізниці несуть відповідальність за схоронність вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу і, як перевізники, відповідають за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ст. ст. 110, 129 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству; обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, посвідчуються комерційним актом.

Згідно зі ст. 314 ГК України і ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість ціну і вартість відправленого вантажу.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що Відповідачем, як перевізником, не було виконано належним чином свого обов'язку із забезпечення схоронності переданого йому до перевезення вантажу, тому позовні вимоги Позивача до Відповідача про стягнення суми 1248 грн. 62 коп. на відшкодування збитків внаслідок незбереження вантажу під час перевезення - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на Відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 25, 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 116-117 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, п/р 26006000012 у ВАБ "ЄкспресБанк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, п/р 26008057009082 у ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Дніпропетровська, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186520) суму 1248 грн. 62 коп. та судові витрати 1720 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Б. Кеся Повне рішення складено 05.12.2013р.