Ухвала суду № 35788703, 03.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"03" грудня 2013 р. Справа № 5023/2934/12

вх. № 2934/12

Суддя господарського суду Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Лук'янчук О.І.

за участю сторін:

пр-к Богодухівської ОДПІ - Виноградова Н.М. (дов. від 16.08.13 р.),

розпорядник майна - Філатова В.К.

Розглянувши справу

за заявою ТОВ "Глобалінвест", м. Харків

до ДП "Дублянський спиртзавод", с. Дублянка

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 25.12.12 р. в попередньому засіданні суду затверджено реєстр вимог кредиторів ДП "Дублянський спиртзавод", зобов'язано розпорядника майна та боржника, відповідно до ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) провести збори кредиторів, де вирішити питання передбачені вказаною статтею Закону, у тому числі утворити комітет кредиторів і прийняти обґрунтоване рішення про відкриття процедури санації боржника, про відкриття ліквідаційної процедури чи підписання Мирової угоди з посиланням на фактичні обставини, що привели до прийняття такого рішення. Прийняте кредиторами або комітетом кредиторів обґрунтоване рішення, разом з протоколом загальних зборів кредиторів і протоколом засідання комітету кредиторів в триденний строк після прийняття рішення надати суду, для подальшого прийняття судом відповідного рішення.

Розпорядник майна в судовому засіданні надала усні пояснення, з яких вбачається, що комітет кредиторів боржника на засіданні 02.12.13 р. не прийняв рішення щодо подальшої процедури банкрутства відносно боржника, а тому дійшли висновку про припинення провадження у справі.

Також до суду надійшло клопотання голови комітету кредиторів про припинення провадження у справі №5023/2934/12 про банкрутство ДП "Дублянський спиртовий завод" оскільки кредиторами не було досягнуто згоди щодо мирової угоди.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення розпорядника майна, представника кредитора, судом було встановлено, що 02.12.2013р. відбулися збори комітету кредиторів боржника, на яких членами комітету кредиторів більшістю голосів було прийнято рішення про звернення до суду з клопотанням про припинення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Дублянський спиртовий завод".

У відповідності до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції 1992 р. із змінами та доповненнями (далі - Закон про банкрутство) передбачено, що положення цього закону застосовуються до юридичних осіб-підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

У відповідності до Закону України "Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації" боржник - Державне підприємство "Дублянський спиртовий завод", код 00375289, включено до переліку об'єктів права державної власності, які не підлягають приватизації. На час розгляду справи, боржник з цього переліку підприємств не виключений.

Починаючи з 25.12.2012 р. (ухвала суду - попереднє засідання) майже на протязі року, господарський суд неодноразово зобов'язував розпорядника майна боржника, комітет кредиторів визначитись на повноважних зборах комітету кредиторів з подальшою процедурою банкрутства відносно боржника, враховуючи наявний правовий статус боржника та особливості, які визначені ч.5 ст. 5 Закону про банкрутство.

Комітетом кредиторів сумісно з розпорядником майна боржника не було остаточно визначено подальшу процедуру банкрутства відносно боржника, до якого згідно з його правовим статусом, можливо застосувати лише судову процедуру мирової угоди. Тобто, Закон про банкрутство надає можливість відновити платоспроможність Державного підприємства «Дублянський спиртовий завод» та задовольнити вимоги його кредиторів повністю або частково лише за допомогою положень судової процедури мирової угоди (ст.ст. 35-38 Закону).

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати заходів для запобігання банкрутству підприємства - боржника.

Натомість, учасники провадження - власник майна боржника в особі Міністерства аграрної політики України, центральні органи виконавчої влади, орган місцевого самоврядування не вжили відповідних заходів та кроків, направлених на відновлення платоспроможності боржника ДП «Дублянський спиртовий завод», не представили суду порядку проведення розрахунків з кредиторами боржника, враховуючи особливості провадження у справах про банкрутство таких підприємств.

Згідно преамбули Закону про банкрутство визначено, що цей закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч.11 ст.11 Закону про банкрутство встановлений припис, згідно якого засідання суду, на якому буде винесена ухвала про санацію боржника, чи про визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведенні підготовчого засідання.

П. 67 Постанови №15 Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" зазначено, що у Законі про банкрутство чітко не визначено максимального строку процедури розпорядження майном боржника, але судам слід враховувати, що термін з дати порушення провадження у справі до дати проведення підготовчого засідання не може перевищувати тридцяти днів, а засідання суду, на якому має бути винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду. Отже, максимальний строк процедури розпорядження майном боржника не може перевищувати семи місяців.

З дати проведення підготовчого засідання суду у справі №5023/2934/12 пройшло майже півтора року.

Положення Закону про банкрутство не встановлюють відносно юридичних осіб-підприємств боржників, що є об'єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, та знаходяться у процедурі банкрутства умов, згідно яких передбачається можливість знаходження такого боржника у процедурі розпорядження майном боржника за строками, які визначені вимогами ст.ст. 6-16 Закону про банкрутство, в разі якщо комітетом кредиторів тривалий час не приймається рішення щодо укладання з боржником мирової угоди. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що враховуючи інтереси кредиторів, боржника, власника, в процедурі розпорядження майном ДП «Дублянський спиртовий завод» знаходиться майже півтора роки. За цей час відновлення платоспроможності боржника за допомогою існуючого механізму банкрутства не відбулося, вимоги кредиторів не задоволені.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Конституції України в України визначається і діє принцип верховенства права. Відповідно до цього принципу захист прав і основоположних свобод втілюється в право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку… (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

У відповідності до ст.4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку позовного провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Відсутність на протязі тривалого часу прийнятого обґрунтованого правового рішення комітету кредиторів у відповідності до ст. 16 Закону про банкрутство щодо подальшої процедури банкрутства відносно боржника, створює прямі підстави щодо затягування судового процесу у справі про банкрутство та унеможливлює прийняття упродовж розумного строку судом відповідного рішення (ухвали), направленого на відновлення платоспроможності ДП «Дублянський спиртовий завод» та задоволення визнаних судом (Ухвала суду від 25.12.2012р.) вимог кредиторів у порядок та спосіб визначений Законом про банкрутство. Крім того, знаходження боржника тривалий час під мораторієм на задоволення вимог конкурсних кредиторів не надає можливість кредиторів задовольнити свої грошові вимоги за межами процедур банкрутства у звичайному порядку, який визначений Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази сторін за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Норми ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містять перелік підстав припинення провадження у справи про банкрутство в разі, якщо провадження у справі про банкрутство вже було порушено але не визначена подальша процедура банкрутства. Однак, на думку суду, перелік підстав припинення провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки в силу ст. 4-1 ГПК, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. Отже, у якості підстав для припинення провадження у справі про банкрутство боржника можуть застосовуватися норми ст.80 ГПК України.

Оскільки на час розгляду справі відсутнє прийняте комітетом кредиторів рішення щодо укладення з боржником мирової угоди, враховуючи особливості правового статусу боржника (ч.5 ст. 5 Закону про банкрутство), який не надає можливість застосування до боржника процедури судової санації чи ліквідації, слід зробити висновок, що на цей час подальше провадження у справі про банкрутство боржника не є можливим, так як наявний правовий порядок отримання боргу кредиторами від боржника за допомогою сучасних процедур банкрутства (ліквідації або санації ст.4 Закону про банкрутство) не передбачений, а єдине можливе рішення щодо укладення мирової угоди з боржником комітетом кредиторів не прийнято.

Отже, суд вважає, що в разі відсутності пропозицій щодо укладення мирової угоди у справі, провадження у справі щодо боржника, як щодо суб'єкту по відношенню якого чинним законодавством не передбачено можливості здійснення подальшої процедури банкрутства, підлягає припиненню відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки в даному разі справа не підлягає розгляду в господарських судах України, що узгоджується з положеннями статті 4-1 ГПК України, статті 5 Закону.

Аналогічної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України (постанова від 21 січня 2009 року по справі №2/234-05-10401, постанова від 15 липня 2009 року по справі №Б-21/14).

Проте, припинення провадження у справі про банкрутство боржника не створює підстав неможливості подання кредиторами нової заяви про порушення справи про банкрутство ДП «Дублянський спиртовий завод» в разі неотримання боргу з боржника за межами судових процедур банкрутства.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 1, 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №5023/2934/12 припинити.

2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений Ухвалою господарського суду від 02.07.2012 р.

3. Ухвалу направити кредиторам, державному органу з питань банкрутства, ДВС Краснокутського р-ну, розпоряднику майна, власнику, державному реєстратору Краснокутської РДА.

Суддя Міньковський С.В.