Рішення № 35788702, 02.12.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.13р. Справа № 904/8209/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив", м. Кривий Ріг

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум", м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Богослов С.В., директор

від відповідача: Чернова О.С., дов. від 14.05.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" про стягнення пені у розмірі 78 500,00грн., 3% річних у розмірі 1 870,00грн., інфляційних у розмірі 643,70грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги №19/18ФП/2011 від 19.09.2011р.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач прострочив повернення коштів у розмірі 490 000,00грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги №19/18ФП/2011 від 19.09.2011р., укладеного між сторонами.

26.11.2013р. позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 706,00грн., 3% річних у розмірі 715,04грн., інфляційні у розмірі 1 870,00грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги №19/18ФП/2011 від 19.09.2011р.

Відповідач позов не визнає, зазначає, що кошти у сумі 490 000,00грн. за домовленістю сторін фактично були передплатою за товар, що поставлявся за договором поставки №21 від 20.09.2011р. і повернення їх позивачу сторонами не планувалося. Це й стало причиною виникнення прострочки за договором №19/18ФП/2011 від 19.09.2011р. Однак, враховуючи, що зарахування зустрічних однорідних вимог відбулося 20.03.2012р., а строк виконання зобов'язань відповідача повернути кошти за договором №19/18ФП/2011 від 19.09.2011р. настав раніше, у позивача відповідно виникло право на стягнення з відповідача неустойки, річних та інфляційних втрат. До того ж, відповідач вважає, що позивачем невірно визначений період прострочення (з дати отримання вимоги повернути кошти, а не з дати прострочення зобов'язання) і відповідно невірно проведено розрахунок пені, річних та інфляційних втрат. Також, відповідач вважає, що позивач пропустив строк позовної давності в частині нарахування пені та належним чином не обгрунтував поважності причин пропуску строку, у зв"язку з чим просив суд застосувати строк позовної давності.

У судовому засіданні оголошувалась перерва згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

26.11.2013 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Актив" (позичкодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптимум" (позичальник) був укладений договір про надання поворотної фінансової допомоги №19/18ФП/2011, за умовами якого позичкодавець зобов"язався надати позичальнику поворотну фінансову допомогу, а саме грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.6.1. договору договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 29.02.2012р.

Пунктом 2.1. договору визначено, що поворотна фінансова допомога надається позичкодавцем у межах суми 500 000,00грн. без ПДВ.

Згідно п.2.2. договору поворотна фінансова допомога надається позичальнику на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

За п.2.3. договору поворотна фінансова допомога надається протягом 2-х банківських днів з дня отримання позичкодавцем листа від позичальника з проханням надання певної суми допомоги. Поворотна фінансова допомога надається позичальнику на строк до моменту вимоги її повернення позичкодавцем (п.2.4. договору).

Відповідно до п.2.5. договору поворотна фінансова допомога використовується для потреб позичальника відповідно до статутних цілей його діяльності.

Згідно п.3.1. договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню за письмовою вимогою позичкодавця в термін 15 банківських днів.

08.04.2013р. господарським судом Дніпропетровської області винесено рішення у справі №3/5005/4584/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив" про припинення зобов'язання та стягнення 52 427,15 грн.

Даним рішенням встановлено наступне.

20.09.2011р. сторони уклали договір поставки №21, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум" (постачальник) зобов"язалось поставити Товариству з обмеженою відповідальністю "Актив" (покупець) металопродукцію (далі-товар), яка виробляється ЗАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", а покупець - прийняти її та оплатити на умовах договору.

Згідно п.5.2. договору поставки датою оплати за договором поставки вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата за товар здійснюється відповідно до виставлених продавцем рахунків з обов'язковим визначенням у платіжному дорученні номеру рахунку (п.5.3 договору).

Строк поставки визначено п.3.6 договору поставки - 30 днів з дати отримання попередньої оплати для стандартної продукції.

Платіжними дорученнями № 127 від 20.09.2011р. на суму 400 000,00 грн. та №144 від 27.10.2011р. на суму 90 000,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив" перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Оптимум" 490 000,00грн. Початкове призначення цих коштів передбачалося як попередня оплата за продукцію згідно договору №21 від 20.09.2011р. Однак, за взаємною згодою сторін призначення платежів було змінено на поворотну фінансову допомогу за договором №19/18ФП/2011 від 19.09.2011р., що підтверджується розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних №26 від 20.09.2011р. та № 34 від 27.10.2011р.

У грудні 2011р. на виконання умов договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Актив" металопродукцію на суму 533 208,00грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-001584 від 23.12.2011р., підписаною сторонами.

На оплату товару Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптимум" виставило рахунок-фактуру №СФ-0000439 від 23.12.2011р. на суму 533 208,00 грн., який був дійсний до сплати до 06.01.2012р.

У зазначений строк ТОВ "Актив" оплату товару за договором поставки не здійснило, а тому з 07.01.2012р. у нього виникла заборгованість перед ТОВ "Оптимум" у розмірі 533 208,00 грн.

Водночас, за договором № 19/18ФП/2011 про надання поворотної фінансової допомоги від 19.09.2011р. у ТОВ "Оптимум" виникло грошове зобов'язання перед ТОВ "Актив" у розмірі 490 000,00 грн.

Листами від 24.01.2012р. №05 та від 17.02.2012р. №07 (з посиланням на договір №19/18ФП/2011 від 19.09.2011р.) ТОВ "Актив" вимагало від ТОВ "Оптимум" повернення фінансової допомоги у сумі 200000,00 грн. у строк до 17.02.2012р. та у сумі 290 000,00грн. у строк до 15.03.2012р., а всього 490 000,00 грн.

ТОВ "Оптимум" грошові кошти не повернуло, а в односторонньому порядку здійснило взаємозалік однорідних грошових вимог за договорами №19/18ФП/2011 від 19.09.2011р. та №21 від 20.09.2011р. на суму 490 000,00грн.

Рішенням від 08.04.2013р. господарський суд Дніпропетровської області у справі №3/5005/4584/2012 позов задовольнив частково, стягнув із Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" 43 208,00 грн. - основного боргу, 303,15 грн. - збитків від інфляції, 396,67 грн. - 3 % річних, 1 347,60 грн. - судового збору, у решті позову відмовив.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2013р. по справі №3/5005/4584/2012 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2013р. змінено, викладено абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції: "стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" 43 208,00 грн. - суму основного боргу, 3 732,46 грн. - збитків від інфляції, 4 557,07 грн. - 3 % річних та 1 236,71 грн. - судового збору.", в іншій частині рішення залишено без змін.

До того ж, даною постановою встановлено дату зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 490 000,00грн. - 20.03.2012р.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У жовтні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Актив" звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" та просить стягнути пеню у розмірі 3 706,00грн., 3% річних у розмірі 715,04грн., інфляційні у розмірі 1 870,00грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги №19/18ФП/2011 від 19.09.2011р.

Як вбачається із матеріалів справи, 25.01.2012р. позивач направив відповідачу лист за №05 від 24.01.2012р. про повернення фінансової допомоги у сумі 200 000,00 грн. (а.с.41). Даний лист відповідач отримав 30.01.2012р. та, враховуючи положення п.3.1. договору про надання поворотної фінансової допомоги №19/18ФП/2011 від 19.09.2011р., повинен був повернути фінансову допомогу у розмірі 200 000,00грн. до 20.02.2012р.

17.02.2012р. позивач направив відповідачу лист за №07 від 17.02.2012р. про повернення фінансової допомоги у сумі 290 000,00 грн. (а.с.42). Даний лист відповідач отримав 20.02.2012р. та, враховуючи положення п.3.1. договору про надання поворотної фінансової допомоги №19/18ФП/2011 від 19.09.2011р., повинен був повернути фінансову допомогу у розмірі 290 000,00грн. до 13.03.2012р.

Оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2013р. по справі №3/5005/4584/2012 було встановлено дату зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 490 000,00грн., а саме 20.03.2012р., отже, прострочення зобов"язання відповідача щодо повернення поворотної фінансової допомоги на суму 200 000,00грн. треба нараховувати з 21.02.2012р. по 20.03.2012р., а на суму 290 000,00 грн. - з 14.03.2012р. по 20.03.2012р.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.4.3. договору у разі, якщо позичальник не перерахує грошові кошти на поточний рахунок позичкодавця у термін, вказаний у п.3.1. договору, то він сплачує позичкодавцю пеню у розмірі 1% за кожний день прострочки.

Позивач нараховує пеню за подвійною обліковою ставкою НБУ, розмір якої менше 1%, та просить стягнути з відповідача пеню за період з 18.02.2012р. по 20.03.2012р. у розмірі 2 720,00грн. та за період з 13.03.2012р. по 20.03.2012р. у розмірі 986,00грн., що разом складає 3 706,00грн.

19.11.2013р. відповідач подав до суду заяву про застосування строку позовної давності в частині нарахування пені.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.ч.3, 4 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач нараховує пеню за період з 18.02.2012р. по 20.03.2012р. на суму 200 000,00грн. та за період з 13.03.2012р. по 20.03.2012р. на суму 290 000,00грн. Однак позовну заяву позивач подав до суду 22.10.2013р., тобто після спливу строку позовної давності щодо стягнення пені за прострочення зобов"язання відповідача щодо повернення поворотної фінансової допомоги у розмірі 490 000,00грн.

Відповідно до ч.5 ст.ст.267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач обгрунтовує поважність причин пропуску строку позовної давності щодо нарахування пені тим, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.08.2013р. по справі №3/5005/4584/2012 встановлено дату зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 490 000,00грн., а саме 20.03.2012р. Отже, саме цей день є датою порушення його цивільного права, з якого в нього виникло право на звернення до суду відповідно до ст.261 Цивільного кодексу України. Позивач вважає, що, оскільки днем, коли він дізнався про порушення його цивільного права повинна вважитись саме дата набрання законної сили постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду, тобто 28.08.2013р., порушене цивільне право підлягає судовому захисту з 28.08.2013р. У зв"язку з цим позивач просить поновити строк позовної давності, починаючи з 28.08.2013р.

Господарський суд не знаходить підстави достатніми для визнання поважними причини пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки наявність спору щодо стягнення заборгованості за договором поставки №21 від 20.09.2011р., що був предметом розгляду у справі №3/5005/4584/2012, не заважала позивачу звернутися до суду про стягнення пені, 3% річних та інфляційних за прострочення зобов"язання відповідача за договором про надання поворотної фінансової допомоги №19/18ФП/2011 від 19.09.2011р. У зв"язку з цим суд вважає за необхідне застосувати позовну давність та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені за період з 18.02.2012р. по 20.03.2012р. у розмірі 2 720,00грн. та за період з 13.03.2012р. по 20.03.2012р. у розмірі 986,00грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 18.02.2012р. по 20.03.2012р. у розмірі 524,80грн. та за період з 16.03.2012р. по 20.03.2012р. у розмірі 190,24грн., що разом становить 715,04грн.

Господарський суд, перерахувавши 3% річних за вірний період з 21.02.2012р. по 20.03.2012р. на суму 200 000,00грн., встановив, що вони складають 476,71грн., а за період з 14.03.2012р. по 20.03.2012р. на суму 290 000,00 грн. складають 166,85грн., що разом становить 643,56грн. Суд частково відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних у повному обсязі, як необґрунтовано нарахованих.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні за лютий - березень 2012р. на суму 200 000,00грн. у розмірі 1 000,00грн. та за березень 2012р. на суму 290 000,00грн. у розмірі 870,00грн., що разом становить 1 870,00грн.

Господарський суд, перерахувавши інфляційні за березень 2012р. на суму 200 000,00грн., встановив, що вони складають 600,00грн., а за березень 2012р. на суму 290 000,00грн. складають 870,00грн., що разом становить 1 470,00грн. Суд частково відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних у повному обсязі, як необґрунтовано нарахованих.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню - стягненню з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 643,56грн. та інфляційних у розмірі 1 470,00грн. за договором про надання поворотної фінансової допомоги №19/18ФП/2011 від 19.09.2011р.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптимум" (50006, м. Кривий Ріг, вул. Ветеранів Праці, 31/8, ЄДРПОУ 32633813, ІПН 326338104843, р/р26006010141556 в ПАТ "ВТБ Банк", МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив" (50000, м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 2/44, ЄДРПОУ 24232519, ІПН 242325104860, р/р26007151352079 в ПАТ КБ "Приватбанк" м. Кривий Ріг, МФО 305750) 3% річних у розмірі 643,56грн. (шістсот сорок три грн. 56коп.), інфляційні у розмірі 1 470,00грн. (одна тисяча чотириста сімдесят грн.) за договором про надання поворотної фінансової допомоги №19/18ФП/2011 від 19.09.2011р., а також 578,03грн. (п"ятсот сімдесят вісім грн. 03коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.12.2013р.

Суддя В.І. Петрова