Постанова № 35787681, 26.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3532/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А. М.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І. О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

у відкритому судовому засіданні в м. Києві розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіпроект» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіпроект» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіпроект» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач вказує на реальність господарської операції зі своїм контрагентом ТОВ « ТВК «Град», та зазначає, що господарські відносини з останнім в повній мірі підтверджуються первинними документами.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача задовольнити, а постанову суду скасувати ухваливши при цьому нове рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясовних обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи, Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Профіпротект» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «ТВК «Град» ( код ЄДРПОУ 37165086) за період з 1 липня 2011 року по 31 липня 2011 року.

За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акт від 23 листопада 2012 року за №884/222/37285099 (далі - Акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем п. 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 34658,58 грн.(в тому числі за липень 2011 року на суму 34658,58 грн.).

Крім того, в Акті перевірки відповідач зазначив про те, що згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч.1, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України правочин укладений між позивачем та ТОВ «ТВК «Град» має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу закону.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в основу висновків відповідача про порушення позивачем податкового законодавства покладено висновки акту ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 28.09.2011 року №1118/3/23-40-37165086 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «ТВК «Град» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.03.2011 р. по 30.06.2011 р.

На підставі Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000642202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 43324,00 грн. ( в тому числі на 34659,00 грн. за основним платежем та 8665,00 грн. за штрафними (фінансовими санкціями).

Не погоджуючись з рішенням відповідача позивач звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції вказав на відсутність документального підтвердження виконання господарських зобов'язань за договором укладеним між позивачем та ТОВ «ТВК «Град», а також доказів використання придбаного товару у господарській діяльності позивача.

Колегія суддів надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам та перевіряючи фактичні обставини справи не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Разом з тим, колегія суддів вказує на залежність права платника податку на нарахування податкового кредиту від фактичного здійснення господарської операції з підтвердженням такого здійснення достовірними первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 1 липня 2011 року між позивачем ( Покупець) та ТОВ «ТВК «Град» (продавець) укладено договір поставки № 8, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити Покупцеві товар (ручки, накладки, замки врізні, обмежувачі дверні настінні, шпінгалети), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Сума договору становить 207951, 47 грн., в т.ч. ПДВ - 34659, 00 грн.

Факт виконання договору поставки підтверджується:

- рахунками -фактурами: від 1 липня 2011 року № 70128, від 4 липня 2011 року № 70428, від 11 липня 2011 року № 7118;

- податковими накладними: від 1 липня 2011 року № 28 на загальну суму 83584,00 грн., в тому числі ПДВ 13930,00 грн.; від 4 липня 2011 року № 72 на загальну суму 53252,52 грн., в тому числі ПДВ 887542 грн.; від 11 липня 2011 року № 141 на загальну суму 71114,95 грн., в тому числі ПДВ 11852,49 грн.;

- видатковими накладними: від 1 липня 2011 року № 70128 на загальну суму 83584,00 грн., в тому числі ПДВ 13930,00 грн.; від 4 липня 2011 року № 70428 на загальну суму 53252,52 грн., в тому числі ПДВ 8875,42 грн.; від 11 липня 2011 року № 7118 на загальну суму 71114,95 грн. в тому числі ПДВ 11852,49 грн.;

- книгою фіксації часу прибуття товару на склад та відвантаження товару зі складу;

- книгою обліку довіреностей;

- оборотно - сальдовою відомістю;

- банківськими виписками та актами звірки взаємних розрахунків.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, придбаний позивачем товар, було використано під час провадження господарської діяльності позивача, а саме, було вчинено його подальшу реалізацію ТОВ «Експрес Лок», що підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками - фактурами, товарно - транспортними накладними, подорожніми листами, книгою фіксації часу прибуття товару на склад та відвантаження товару зі складу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією, в свою чергу є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи , які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів звертає увагу, що надані позивачем документи на підтвердження реальності вчинених господарських операцій, які містяться в матеріалах справи, складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Водночас, колегія суддів, не бере до уваги пояснення директора ТОВ «ТВК «Град» ОСОБА_4, відібраних в рамках кримінальної справи, з яких вбачається, що він не брав участі у фінансово - господарській діяльності та не підписував документів, оскільки, в матеріалах справи відсутня будь - яка інформація з приводу результатів розслідування та судового розгляду такої кримінальної справи. Крім того, пояснення громадянина ОСОБА_4, відповідно до ст. 67 КПК України, не можуть мати наперед встановленої сили, а повинні оцінюватись судом, прокурором, слідчим і особою, яка проводить дізнання, в сукупності з іншими доказами в кримінальній справі.

Крім того, відповідно до ст. 61 Конституції юридична відповідальність має індивідуальний характер. Відповідно, право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Якщо такий контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це може тягнути відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, факти порушення податкового законодавства стосуються більшою контрагентів позивача, з якими останній не міг бути обізнаний.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В контексті вище викладеного, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіпроект» - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року - скасувати та винести нову.

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 17.12.2012 р. № 0000642202 прийняте Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів України.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І. О. Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.