Постанова № 35787080, 15.11.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3196/13-а

15 листопада 2013 року 15год. 53хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1

відповідача 1: представник Брагіна О.Л.

відповідача 2: представник Андріанов М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області Відділ Державної автомобільної інспекції УМВС України в Рівненській області про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення грошового забезпечення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до відповідача 1 - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області (далі - УМВС України в Рівненській області) та відповідача 2 - відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в Рівненській області (далі - ВДАІ УМВС України в Рівненській області) про визнання бездіяльності неправомірною, стягнення заборгованості по виплаті грошового забезпечення та матеріальної допомоги.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до наказу УМВС України в Рівненській області від 19.03.2010 № 37 о/с, з цієї дати виконувала обов'язки на посаді старшого юрисконсульта відділу моніторингу та юридичного забезпечення управління ДАІ УМВС України в Рівненській області.

На підставі наказу УМВС України в Рівненській області № 58 о/с від 22.03.2012 року позивача зараховано у розпорядження УМВС України в Рівненській області.

Наказом УМВС № 101 о/с від 08.05.2012 позивача звільнено з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни.

14.06.2012 постановою Рівненського окружного адміністративного суду у адміністративній справі № 2а/1770/1863/2012, яка набрала законної сили, наказ УМВС України в Рівненській області № 101 о/с від 08.05.2012 скасовано, зобов'язано поновити позивача в органах внутрішніх справ шляхом зарахування її у розпорядження УМВС України в Рівненській області.

Наказом УМВС України в Рівненській області № 173 о/с від 13.06.2013 позивача поновлено на службі в органах внутрішніх справ та зараховано у розпорядження УМВС України в Рівненській області.

Грошового забезпечення за час вимушеного прогулу позивач не отримала. Крім того вважає, що відповідачем не в повному обсязі виплачене грошове забезпечення за час виконання службових обов'язків.

Відповідно до уточнених позовних вимог та поданого розрахунку, позивач просить стягнути з УМВС України в Рівненській області грошове забезпечення за травень 2010 року, березень-квітень 2011 року, березень-грудень 2012 року, січень-серпень 2013 року, включаючи за вказані періоди премію 90 %, матеріальну допомогу на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань. Усього просить стягнути на її користь 80377 грн.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі. Додатково пояснила, що була незаконно звільнена з посади старшого юрисконсульта відділу моніторингу та юридичного забезпечення УДАІ УМВС України в Рівненській області наказом УМВС № 70 о/с від 12.05.2010, який в подальшому був скасований судом та наказом УМВС № 191 від 27.09.2011 її було поновлено на зазначеній посаді. Відтак вважає, що їй має бути виплачено грошове забезпечення по цій посаді. Крім того, посилається на методичні рекомендації ДФЗБО МВС України (№15/2-3838 від 14.08.2012 року), згідно якого грошове забезпечення працівника ОВС не може бути меншим за 1800 грн. на місяць. Просила позов задоволити повністю.

Представник відповідача 1- УМВС України в Рівненській області позов не визнала, подала письмові заперечення, які обґрунтовує відсутністю підстав для виплати за спірні періоди матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, а також премії. Вважає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду. Крім того, зазначає, що позивач, реалізовуючи свої права про негайне поновлення на роботі, не діяв при цьому у спосіб, передбачений законом, оскільки звернувся до виконавчої служби майже через 15 місяців після ухвалення судом рішення про її поновлення на службі. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача 2 - ВДАІ УМВС України в Рівненській області позов не визнав, підтримавши правову позицію відповідача 1. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення позивача та представників відповідачів 1 та 2, дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 проходила службу в ОВС з 14.08.1996, на різних посадах, а з 22.03.2010 - на посаді старшого юрисконсульта відділу моніторингу та юридичного забезпечення УДАІ УМВС України в Рівненській області, з посадовим окладом 750 грн., з надбавкою за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 %, відповідно до наказу УМВС України в Рівненській області від 19.03.2010 № 37 о/с (а.с.68).

Наказом УМВС від 12.05.2010 № 70 о/с позивача призначено старшим дільничним інспектором міліції СДІМ Рівненського РВ УМВС, з посадовим окладом 750 грн., з надбавкою за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 %, звільнивши з посади старшого юрисконсульта відділу моніторингу та юридичного забезпечення УДАІ УМВС (а.с.69).

Наказом УМВС від 04.06.2010 № 85 о/с ОСОБА_1 надано додаткову неоплачувану відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 5-річного віку, з 31.05.2010 по 05.05.2011 (а.с.67).

З 06.05.2011 позивач, по закінченню відпустки по догляду за дитиною, працювала на посаді старшого дільничного інспектора міліції Клеванського відділення міліції Рівненського РВ, з посадовим окладом 750 грн., з надбавкою за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% (наказ УМВС від 06.05.2011 № 77 о/с) (а.с.66).

Наказом УМВС від 10.05.2011 № 81 о/с ОСОБА_1 надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, з 10.05.2011 по 21.03.2012 (а.с.65).

Наказом УМВС від 27.09.2011 № 191 о/с, на виконання постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 02.06.2011 у справі № 2а/1770/1181/2011, позивача поновлено на посаді старшого юрисконсульта відділу моніторингу та юридичного забезпечення УДАІ УМВС, та продовжено їй відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, до 21.03.2012 (а.с.64).

Наказом УМВС від 22.03.2012 № 58 о/с ОСОБА_1 зараховано у розпорядження УМВС України в Рівненській області, на підставі п.40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС (у зв'язку з організаційно-штатними змінами) (а.с.63).

У період з 17.04.2012 по 26.04.2012 позивач перебувала у короткостроковій відпустці у зв'язку з сімейними обставинами, відповідно до наказу УМВС від 13.04.2012 № 78 о/с (а.с.62).

Наказом УМВС від 08.05.2012 № 101 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ, на підставі п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС (за порушення дисципліни) (а.с.61).

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 у адміністративній справі № 2а/1770/1863/2012, яка набрала законної сили відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду 07.11.2012, наказ УМВС від 08.05.2012 № 101 о/с скасовано, а позивача поновлено на службі в ОВС, зарахувавши її у розпорядження УМВС України в Рівненській області. 07.06.2013 позивач звернулась із заявою про примусове виконання зазначеного рішення суду до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області, на підставі якої 10.06.2013 відкрито виконавче провадження. Наказом УМВС від 13.06.2013 № 173 о/с позивача поновлено на службі в органах внутрішніх справ, зарахувавши у розпорядження УМВС України в Рівненській області (а.с.60).

Наказом УМВС від 05.08.2013 № 248 о/с ОСОБА_1 відряджена у розпорядження УМВС України у Львівській області, для подальшого проходження служби (а.с.59).

Відповідно до бухгалтерської довідки ВДАІ УМВС України в Рівненській області від 11.11.2013 № 35/9-6445, позивачу нараховане грошове забезпечення за одинадцять днів травня 2010 року в сумі 1566,53 грн., а також здійснено донарахування за квітень 2010 року в сумі 132,82, утримано єдиний соціальний внесок в сумі 44,18 грн. (а.с.181).

Грошове забезпечення за вказаний період перераховано на картковий рахунок позивача, що підтверджується платіжним дорученням № 75 від 28.05.2010 року (а.с.160).

Згідно з бухгалтерською довідкою Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області від 16.10.2013 № 65/4-11972, позивачу нараховане та виплачене грошове забезпечення за дев'ятнадцять днів травня 2010 року в сумі 1005,56 грн., а також нараховане грошове забезпечення за чотири дні травня 2011 року в сумі 211, 75 грн. (а.с.96).

Позивач та представник відповідача 1 погодились, що грошове забезпечення за чотири дні травня 2011 року в сумі 211,75 грн. ОСОБА_1 виплачено не було.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Умови та порядок проходження служби в органах внутрішніх справ України регламентується Законом України «Про міліцію», Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 № 114.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Форми та розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ регламентовано Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (надалі - Постанова № 1294).

Відповідно до п.1 Постанови № 1294, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Пунктом 2 Постанови № 1294 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, та іншими відповідними державними органами.

Наказом МВС України від 31.12.2007 N 499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за N 205/14896, «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» затверджено, серед іншого, Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (надалі - Інструкція № 499). Пунктом 2.17 Інструкції № 499 визначено порядок та умови виплати матеріальної допомоги особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Так, відповідно до пп. 2.17.1 Інструкції № 499 особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надається матеріальна допомога у межах асигнувань що виділяються на їх утримання, для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день виплати, та один раз на рік - допомога для оздоровлення при щорічній основній відпустці в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

Підпунктом 2.17.2. Інструкції № 499 визначено, що матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань особам рядового і начальницького складу надається протягом року за мотивованим рапортом особи рядового чи начальницького складу у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення, яке особа отримувала на день виплати. Особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в дозволених законодавством випадках - до шести років, матеріальна допомога не надається.

За змістом підпункту 2.17.3. Інструкції № 499, допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається в разі вибуття в чергову відпустку у розмірі, що не перевищує грошового забезпечення, яке особа отримувала на день виплати.

Підставою для надання допомоги для оздоровлення особам рядового чи начальницького складу є наказ про особовий склад, за яким особа рядового чи начальницького складу вибуває в чергову відпустку (підпункт 2.17.4 Інструкції № 499).

Таким чином, оскільки позивачу у період 2010 - 2013 чергова відпустка не надавалась, то підстави для виплати матеріальної допомоги на оздоровлення за вказаний період відсутні.

Крім того, враховуючи, що протягом 2010 - 2013 років ОСОБА_1 не подавала мотивованих рапортів на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також те, що позивач перебувала у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, то у відповідача 1 також відсутні підстави для виплати такої матеріальної допомоги за вказаний період.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за час відпустки визначено п. 3.6 Інструкції № 499.

Так, відповідно до пп. 3.6.2. Інструкції № 499 особам рядового і начальницького складу за час перебування у відпустці по догляду за дитиною грошове забезпечення не виплачується. Таким особам призначається державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно із Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Згідно з пп. 3.6.3. Інструкції № 499 особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, яким відповідно до законодавства надано додаткові відпустки без збереження грошового забезпечення, за час перебування в цих додаткових відпустках грошове забезпечення не виплачується.

Таким чином, за періоди перебування позивача у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею 5-річного віку (з 31.05.2010 по 05.05.2011) та 6-річного віку (з 10.05.2011 по 21.03.2012), відсутні підстави для виплати грошового забезпечення.

Крім того, також відсутні підстави для виплати грошового забезпечення за період перебування ОСОБА_1 у короткостроковій відпустці у зв'язку з сімейними обставинами (з 17.04.2012 по 26.04.2012).

Також суд зазначає, що порядок і умови преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ регламентується п.2.16 Інструкції № 499.

Так, підпунктом 2.16.1. Інструкції № 499 визначено, що преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів, та економії фонду грошового забезпечення.

Згідно з пп.2.16.2. Інструкції № 499, преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого з метою визначення порядку матеріального заохочення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, з урахуванням специфіки та особливостей виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасності і точності виконання рішень державних органів та розпоряджень і вказівок керівників підрозділів.

Наказом УМВС України в Рівненській області від 01.04.2008 № 160 затверджено Положення про преміювання осіб рядового і начальницького складу УМВС України в Рівненській області (надалі - Положення № 160) (а.с.81-84).

Показники та умови преміювання визначені розділом 3 Положення № 160.

Так, відповідно до п.3.1. розділу 3 Положення № 160, за результатами роботи за місяць розмір премії визначається за такими показниками:

- виконання заходів, передбачених планами роботи Міністерства внутрішніх справ України, УМВС України в Рівненській області, чи структурного підрозділу УМВС;

- виконавська дисципліна (виконання доручень Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівництва Міністерства внутрішніх справ України та УМВС);

- своєчасність та якість підготовки довідкових, аналітичних та інших матеріалів, що стосуються діяльності органів внутрішніх справ України;

- стан забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, виявлення, запобігання, припинення та розкриття злочинів;

- службова дисципліна.

Відповідно до п.5.1 Положення № 160 начальники підрозділів та самостійних служб або особи, які виконують їх обов'язки, подають до відповідного підрозділу кадрового забезпечення списки щодо встановлення розміру премії особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

За змістом п.5.4 Положення № 160, преміювання проводиться на підставі відповідного письмового наказу.

Судом встановлено, що позивач не включався до списків щодо встановлення розміру премії, наказ про встановлення розміру премії не видавався, а отже підстави для стягнення на користь позивача премії у розмірі 90% за спірний період - відсутні.

Щодо вимоги позивача про стягнення грошового забезпечення за періоди перебування позивача у розпорядженні УМВС України в Рівненській області, суд зазначає таке.

Порядок і умови виплати грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу за час перебування в розпорядженні органу внутрішніх справ визначено п. 3.4 Інструкції № 499.

Так, відповідно до пп. 3.4.1. Інструкції № 499, при здійсненні організаційно-штатних заходів особи начальницького складу зараховуються в розпорядження органу внутрішніх справ на строк не більше 15 діб.

Підпунктом 3.4.2. Інструкції № 499 визначено, що у виняткових випадках, пов'язаних з особливими обставинами, перебування в розпорядженні органу внутрішніх справ понад 15 діб, але не більше двох місяців, допускається з дозволу Міністра внутрішніх справ України.

Згідно з пп. 3.4.3. Інструкції № 499 керівниками підрозділів здійснюється облік робочого часу осіб, які перебувають у розпорядженні за відповідними посадами. Виплата грошового забезпечення вказаним особам проводиться з розрахунку посадового окладу за останньою основною штатною посадою окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру, крім премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, протягом строку, установленого Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Особам, які перебувають у розпорядженні і не виходять на службу без поважних причин або стосовно яких до фінансових підрозділів не надано відомості про облік їх робочого часу, грошове забезпечення не виплачується.

Відповідно до пп. 3.4.4. Інструкції № 499 при здійсненні організаційно-штатних заходів, які тягнуть за собою зарахування осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у розпорядження відповідного органу на строк до двох місяців, таким особам встановлюється премія за мотивованими рапортами начальників структурних підрозділів. Підставою для виплати премії цим особам є наказ керівника органу про покладання на особу тимчасового виконання обов'язків на термін скасування старого та набрання чинності нового штатного розпису.

За приписами пп. 3.4.6. Інструкції № 499 при виплаті грошового забезпечення в період перебування в розпорядженні не зараховується, серед іншого, час перебування у черговій відпустці та час перебування на стаціонарному лікуванні.

Відповідно до пп. 3.4.7. Інструкції № 499, якщо в період перебування в розпорядженні особа начальницького складу згідно з графіком відпусток виявила бажання використати чергову відпустку або перебуває на стаціонарному лікуванні в лікувальному закладі, їй виплачується грошове забезпечення з розрахунку посадового окладу за останньою основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, тобто без премії.

Таким чином, позивачу за час перебування у розпорядженні УМВС України в Рівненській області (тобто у періоди з 22.03.2012 по 16.04.2012, з 27.04.2012 по 08.05.2012, з 13.06.2013 по 05.08.2013), з урахуванням наведених приписів Інструкції № 499, належить виплатити грошове забезпечення з розрахунку посадового окладу за останньою основною штатною посадою окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру.

Розраховуючи розмір належного позивачу грошового забезпечення за вказані періоди, суд виходить із розмірів посадового окладу, надбавок, додаткових видів грошового забезпечення по посаді старшого юрисконсульта відділу моніторингу та юридичного забезпечення УДАІ УМВС України в Рівненській області, а саме:

- посадовий оклад в розмірі 750 грн.;

- оклад за спеціальним званням «майор міліції» в розмірі 125 грн.;

- надбавки за вислугу років 30% в розмірі 262,5 грн.;

- надбавки за виконання особливо важливих завдань 50 %, в розмірі 568,75 грн.

Відтак розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за один місяць становить 1706,25 грн.

Таким чином, усього підлягає до стягнення з відповідача 1 на користь позивача грошове забезпечення за вищевказані періоди перебування останнього у розпорядженні УМВС України в Рівненській області (з 22.03.2012 по 16.04.2012, з 27.04.2012 по 08.05.2012, з 13.06.2013 по 05.08.2013) в сумі 3394,14 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення на її користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач у період часу з 09.05.2012 по 13.06.2012 перебувала у вимушеному прогулі внаслідок незаконного звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до п.24 Положення про проходження служби, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991, у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за один рік (12 місяців).

Розраховуючи розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, суд виходить із розмірів посадового окладу, надбавок, додаткових видів грошового забезпечення по посаді старшого юрисконсульта відділу моніторингу та юридичного забезпечення УДАІ УМВС України в Рівненській області, а саме:

- посадовий оклад в розмірі 750 грн.;

- оклад за спеціальним званням «майор міліції» в розмірі 125 грн.;

- надбавки за вислугу років 30% в розмірі 262,5 грн.;

- надбавки за виконання особливо важливих завдань 50 %, в розмірі 568,75 грн.

Відтак розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за один місяць становить 1706,25 грн.

Таким чином, усього підлягає до стягнення з відповідача 1 на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за один рік (12 міс.)

За таких обставин суд вважає доведеним факт порушення права позивача в частині неотримання грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, а отже таке право повинно бути відновлено шляхом стягнення з відповідача 1 належного позивачу грошового забезпечення, за один рік, в сумі 20475 грн. (12х1706,25).

Суд також вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення грошового забезпечення за період часу з 06.05.3022 по 10.05.2011 за період роботи у Рівненському РВ УМВС, в сумі 211,75 грн., оскільки сторони погодились, що зазначене грошове забезпечення було нараховано, але фактично виплачене не було.

Щодо вимоги позивача про стягнення на її користь грошового забезпечення за період часу з 12.05.2010 по 30.05.2010 (тобто 19 днів) по посаді старшого юрисконсульта відділу моніторингу та юридичного забезпечення УДАІ УМВС України в Рівненській області, суд зазначає наступне.

Зазначену вимогу позивач обґрунтовує тим, що наказом УМВС України в Рівненській області від 12.05.2010 № 70 о/с її незаконно звільнено з посади старшого юрисконсульта відділу моніторингу та юридичного забезпечення УДАІ УМВС України в Рівненській області, і в подальшому наказом УМВС України в Рівненській області від 27.09.2011 № 191 о/с на виконання рішення суду поновлено на зазначеній посаді.

Судом встановлено, що наказом УМВС України в Рівненській області від 12.05.2010 № 70 о/с позивача призначено старшим дільничним інспектором міліції СДІМ Рівненського РВ УМВС України в Рівненській області, з посадовим окладом 750 грн., надбавкою за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 %, звільнивши з посади старшого юрисконсульта відділу моніторингу та юридичного забезпечення УДАІ УМВС України в Рівненській області. Отже, посадові оклади та відповідні надбавки по посаді старшого юрисконсульта відділу моніторингу та юридичного забезпечення УДАІ УМВС та по посаді дільничного інспектора СДІМ Рівненського РВ УМВС є ідентичними. За період часу з 12.05.2010 по 30.05.2010 позивачу нараховано та виплачено грошове забезпечення Рівненським РВ УМВС в сумі 1005,56 грн., по посаді старшого дільничного інспектора міліції. Дана обставина позивачем не заперечується.

Таким чином, судом встановлено, що у спірний період позивач не перебувала у вимушеному прогулі і не виконувала нижче оплачуваної роботи, різниця в грошовому забезпеченні за час виконання інших службових обов'язків відсутня.

За таких обставин суд не вбачає підстав для стягнення на користь позивача грошового забезпечення за період часу з 12.05.2010 по 30.05.2010 по посаді старшого юрисконсульта відділу моніторингу та юридичного забезпечення УДАІ УМВС України в Рівненській області.

На підставі наведених доказів, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача з Управління УМВС України у Рівненській області заборгованості по виплаті грошового забезпечення в сумі 24080, 89 грн. (3394,14+20475+211,75)

Відповідно до п.10 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із зазначеної суми підлягає відрахуванню єдиний внесок в розмірі 2,6 % від суми, що складає 626,10 грн. Отже до стягнення на користь позивача присуджується сума у розмірі 23454,79 грн. (24080,89 - 626,10).

Суд не бере до уваги доводи представника відповідача 1 про те, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Однак, предметом даного спору є стягнення з відповідача грошового забезпечення, належного позивачу, за період служби та за час вимушеного прогулу.

Законодавством, що регулює відносини проходження публічної служби в органах внутрішніх справ, не визначено строку звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню.

Відповідно до ч.7 ст. 9 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За таких обставин, за аналогією зазначеної норми закону, суд приходить до висновку, що строк звернення до суду про стягнення заборгованості по грошовому забезпеченню у відносинах публічної служби, не обмежується.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач 1 не доведено правомірності бездіяльності щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення на суму 23454,79 грн., відтак суд визнає зазначену бездіяльність протиправною та стягує з УМВС України у Рівненській області на користь позивача заборгованість з грошового забезпечення на суму 23454,79 грн., тобто задовольняє позовні вимоги частково.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні позову до відповідача 2 - ВДАІ УМВС України в Рівненській області, оскільки позовних вимог до цього відповідача позивачем заявлено не було, протиправності його дій чи бездіяльності судом не встановлено.

Крім того, відповідно до вимог ст. 256 КАС України суд допускає до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з відповідача 1 коштів у межах суми грошового забезпечення за один місяць у розмірі 1706 грн. 25 коп.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати на користь позивача не стягуються, оскільки відсутні докази їх понесення.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості з грошового забезпечення.

Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з грошового забезпечення у розмірі 23454 (двадцять три тисячі чотириста п'ятдесят чотири) грн. 79 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду в частині стягнення коштів у межах суми грошового забезпечення за один місяць у розмірі 1706 (одна тисяча сімсот шість) грн. 25 коп. допустити до негайного виконання.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.