Постанова № 35785811, 26.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 року 15 год. 35 хв. 810/4896/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

представника позивача: Панасенка Р.О.,

представника відповідача: Завальської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Ком-Сервіс»доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец-Ком-Сервіс» (далі - ТОВ «Спец-Ком-Сервіс» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - ДПІ у Києво-Святошинському районі або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2013 №0000502300.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на відсутність порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки договірні відносини між ним та ТОВ «НВП Брат», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Східна будівельна компанія», ТОВ «Інноваційно-виробничий центр», ТОВ «Аксіома», ТОВ «Ліас-сервіс», ПП «Промспецтех», ТОВ «Авалон Трейд», ТОВ «Аван-тайм зовнішторг», ТОВ «Арсаон», ПП «СДМ-Сервіс», ТОВ «Ривс», ТОВ Виробнича компанія «Віконні системи», ТОВ «Акопт», ТОВ «Укрметалснаб-7», ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Главмед», ТОВ «Дайкор торг» та ТОВ «ІВМ-Україна» мали реальний характер, що підтверджується договорами поставки (купівлі-продажу), договорами про виконання робіт, податковими та видатковими накладними, актами надання послуг, документами бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками за одержані товарно-матеріальні цінності (виконанні роботи), доказами використання придбаних товарів та робіт у власній господарській діяльності (подальша реалізація товарів третім особам та реалізація готової продукції, виготовленої з товарів придбаних у контрагентів постачальників), а також доказами оплати товарів (робіт).

Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконним, оскільки при його прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону.

Представник позивача у судовому засіданні 26.11.2013 позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач позов не визнав, заперечення надав суду у письмовій формі та просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідач також зазначив про те, що у контрагентів позивача відсутні матеріальні та технічні можливості, а також трудові ресурси для здійснення задекларованих господарських операцій з поставки товарів та виконання робіт.

Крім цього, відповідач зазначив про те, що податковим органом встановлено відсутність поставок товарів, виконання робіт (надання послуг) від контрагентів-продавців до позивача, у зв'язку з чим податковий орган дійшов висновку про укладання правочинів не з метою настання реальних наслідків, а з метою мінімізації податкових зобов'язань.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.11.2013 заперечував з мотивів, викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ТОВ «Спец-Ком-Сервіс», код за ЄДРПОУ 36449624, місцезнаходження відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6, зареєстроване як юридична особа Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 28.05.2009, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за №13391020000006107. Як платник податків узятий на облік в органах державної податкової служби з 01.06.2009 за №1273.

Позивач з 25.06.2009 зареєстрований платником податку на додану вартість.

Основними видами діяльності ТОВ «Спец-Ком-Сервіс» є виробництво автотранспортних засобів; виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів; виробництво радіаторів і котлів центрального опалення; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціювання; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; інші види роздрібної торгівлі в спеціалізованих магазинах.

У період з 10.06.2013 по 09.07.2013 на підставі наказу ДПІ у Києво-Святошинському районі від 31.05.2013 № 489, направлення на проведення перевірки від 10.06.2013 № 490, № 491, № 492, № 493, № 494 посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Спец-ком-сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складений акт від 30.07.2013 №40/22-01/36449624 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки, з урахуванням предмета спору, про порушення позивачем пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, статті 3, підпунктів 7.2.3, 7.2.6, пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, пункту 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Спец-ком-сервіс» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1334523,44 грн., у тому числі у квітні 2010 року на суму 758,56 грн., у липні 2010 року на суму 87331,44 грн., у вересні 2010 року на суму 111574,91 грн., у жовтні 2010 року на суму 114767,50 грн., у листопаді 2010 року на суму 28597,51 грн., у грудні 2010 року на суму 110119,48 грн., у січні 2011 року на суму 117469,37 грн., у лютому 2011 року на суму 37956,99 грн., у березні 2011 року на суму 85542,60 грн., у квітні 2011 року на суму 83174,95 грн., у травні 2011 року на суму 88454,31 грн., у червні 2011 року на суму 39328,11 грн., у липні 2011 року на суму 114821,15 грн., у серпні 2011 року на суму 3291,22 грн., у вересні 2011 року на суму 38320,21 грн., у жовтні 2011 року на суму 38257,97 грн., у листопаді 2011 року на суму 45250,99 грн., у грудні 2011 року на суму 72234,85 грн., у січні 2012 року на суму 353,64 грн., у лютому 2012 року на суму 1732,63 грн., у березні 2012 року на суму 53827,51 грн., у квітні 2012 року на суму 25080,00 грн., у травні 2012 року на суму 10043,27 грн., у липні 2012 року на суму 5297,68 грн., у серпні 2012 року на суму 13651,88 грн., у вересні 2012 року на суму 5349,10 грн., у жовтні 2012 року на суму 1935,61 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання, за його твердженням, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів та робіт (послуг) у ТОВ «НВП Брат», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Східна будівельна компанія», ТОВ «Інноваційно-виробничий центр», ТОВ «Аксіома», ТОВ «Ліас-сервіс», ПП «Промспецтех», ТОВ «Авалон Трейд», ТОВ «Аван-тайм зовнішторг», ТОВ «Арсаон», ПП «СДМ-Сервіс», ТОВ «Ривс», ТОВ Виробнича компанія «Віконні системи», ТОВ «Акопт», ТОВ «Укрметалснаб-7», ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Главмед», ТОВ «Дайкор торг» та ТОВ «ІВМ-Україна», що ґрунтується на матеріалах перевірок контрагентів позивача, не підтвердженні позивачем факту переміщення, транспортування товарів, його приймання, зберігання та не встановлення осіб, які здійснювали приймання-передавання товарів.

Так, відповідач зазначив, що у ТОВ «НВП Брат», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Східна будівельна компанія», ТОВ «Інноваційно-виробничий центр», ТОВ «Аксіома», ТОВ «Ліас-сервіс», ПП «Промспецтех», ТОВ «Авалон Трейд», ТОВ «Аван-тайм зовнішторг», ТОВ «Арсаон», ПП «СДМ-Сервіс», ТОВ «Ривс», ТОВ Виробнича компанія «Віконні системи», ТОВ «Акопт», ТОВ «Укрметалснаб-7», ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Главмед», ТОВ «Дайкор торг» та ТОВ «ІВМ-Україна» відсутні матеріальні та технічні можливості, а також трудові ресурси для здійснення господарських операцій з поставки товарів, виконання робіт та надання послуг.

Крім цього, відповідач зазначив, що позивачем до перевірки не надані докази транспортування товарів від постачальників, зокрема, товарно-транспортні накладні, подорожні листи тощо.

Також у видаткових накладних у графах «відвантажив» та «отримав» міститься лише підписи та печатки підприємств однак, не зазначено посад та даних підписантів, що унеможливлює ідентифікацію осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, а відтак, і встановлення факту приймання-передавання товарів.

Зважаючи на зазначені обставини, посадові особи ДПІ у Києво-Святошинському районі дійшли висновку, що правочини щодо поставки товарів від ТОВ «НВП Брат», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Східна будівельна компанія», ТОВ «Інноваційно-виробничий центр», ТОВ «Ліас-сервіс», ПП «Промспецтех», ТОВ «Авалон Трейд», ТОВ «Аван-тайм зовнішторг», ТОВ «Ривс», ТОВ «Акопт», ТОВ «Укрметалснаб-7», ТОВ «Дайкор торг», ТОВ «ІВМ-Україна», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Аксіома», «СДМ-Сервіс» до позивача, а також виконання робіт ТОВ «Главмед», ТОВ «Старт-Д», ТОВ Виробнича компанія «Віконні системи» є безтоварними.

На підставі Акта перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2013 № 0000502300, відповідно до якого позивачеві було збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1445062,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1246434,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 198628,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

У ході з'ясування обставин справи і перевірки їх доказами судом встановлено, що між покупцем - ТОВ «Спец-Ком-Сервіс» та постачальниками (продавцями) укладені ряд договорів поставки, купівлі-продажу з придбання матеріалів для виробництва кузовів - фургонів різних модифікацій та твердопаливних котлів, зокрема, з ТОВ «НВП Брат» договір від 06.01.2011 №22985 (том І а.с.191-194), з ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Східна будівельна компанія» договір від 01.09.2010 №01/09 (том І а.с.205,206), з ТОВ «Інноваційно-виробничий центр» договір від 05.07.2010 №40/04 (том І а.с.126, 127), з ТОВ «Ліас-сервіс» договір від 02.10.2010 №01/11 (том ІІІ а.с.73-75), з ПП «Промспецтех» договір від 06.01.2011 №1061 (том ІІ а.с.11-14), з ТОВ «Авалон Трейд» від 01.11.2011 №17 (том ІІІ а.с.131-133), з ТОВ «Аван-тайм зовнішторг» договір від 01.12.2011 №011204 (том І а.с.243, 244), з ТОВ «Ривс» договір від 19.09.2011 №10919 (том ІІ а.с.81, 82), з ТОВ «Акопт» договір від 02.04.2012 №000006 (том ІІ а.с.193), з ТОВ «Укрметалснаб-7» договір від 01.04.2011 №188 (том ІІ а.с.212, 213), з ТОВ «Дайкор торг» договір від 30.08.2012 №003008 (том ІІІ а.с.105), з ТОВ «ІВМ-Україна» договір від 28.04.2011 №1061 (том ІІІ а.с.118), з ТОВ «Аксіома» та з ПП «СДМ-Сервіс», відповідно до яких постачальники зобов'язуються передати покупцеві автозапчастини та матеріали у кількості, якості, асортименті та за ціною, зазначеними у видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах зазначених договорів.

Крім цього, між позивачем та ТОВ «Главмед», ТОВ «Старт-Д», ТОВ Виробнича компанія «Віконні системи» укладені договори про надання ремонтних та консалтингових послуг, а саме: договір від 16.03.2012 №160301 (том ІІІ а.с.97), договір від 15.03.2012 №150301 (том ІІІ а.с.87, 88), договір від 05.03.2012 №050302 (том ІІ а.с.176, 177), відповідно.

На підтвердження поставки товарів (автозапчастин та матеріалів) та виконання робіт, позивачем до перевірки та матеріалів справи надані видаткові накладні, акти надання послуг, рахунки-фактури.

За результатами господарських операцій між ТОВ «Спец-ком-сервіс» та ТОВ «НВП Брат», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Східна будівельна компанія», ТОВ «Інноваційно-виробничий центр», ТОВ «Аксіома», ТОВ «Ліас-сервіс», ПП «Промспецтех», ТОВ «Авалон Трейд», ТОВ «Аван-тайм зовнішторг», ТОВ «Арсаон», ПП «СДМ-Сервіс», ТОВ «Ривс», ТОВ Виробнича компанія «Віконні системи», ТОВ «Акопт», ТОВ «Укрметалснаб-7», ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Главмед», ТОВ «Дайкор торг» та ТОВ «ІВМ-Україна», останніми видано на користь ТОВ «Спец-ком-сервіс» податкові накладні, які були досліджені посадовими особами у ході проведення перевірки та копії яких приєднані до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунки між позивачем та зазначеними контрагентами за придбані товари, виконані роботи та надані послуги проводились у безготівковій формі. По контрагенту ТОВ «Інноваційно-виробничий центр» рахується кредиторська заборгованість в сумі 486615, 46 грн.

Разом з цим, позивачем не надано жодних документів первинного бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинам між позивачем та ТОВ «Арсаон».

Відповідно до пояснень відповідача, що не було спростовано позивачем, зазначені контрагенти не відображали у своїй податковій звітності результати господарських операцій з позивачем на підтвердження чого надав суду відповідні Акти перевірок.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами суд зазначає таке.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства починаючи з 2011 року є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до пункту 185.1 статті 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податку на додану вартість.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абзац другий).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналогічні норми містив і Закон України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, за змістом положень податкового законодавства, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Як вже зазначалось судом, податкові зобов'язання було визначено позивачеві у зв'язку з формуванням податкового кредиту за рахунок сум податку, сплачених контрагентам у складі вартості придбаних товарів та робіт.

Оскільки, на думку податкового органу, товари фактично не поставлялись, роботи не виконувались, а учасниками правочину переслідувалась мета мінімізації податкових зобов'язань, угоди є безтоварними, а тому формування податкового кредиту за ними вчинено позивачем незаконно.

Таким чином, вирішення даної справи залежить від доведеності тверджень податкового органу про безтоварність господарських операцій.

Суд зазначає, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Однак, позивачем не надано суду жодного доказу щодо наявності у його контрагентів матеріальних та технічних можливостей, а також трудових ресурсів для здійснення господарських операцій з поставки товарів, виконання робіт та надання послуг.

Разом з цим, відповідно до тверджень відповідача, які ґрунтуються на даних Актів перевірок контрагентів позивача, у них відсутні необхідні умови для досягнення задекларованих господарських операцій.

Крім цього, відповідно до пояснень відповідача ТОВ «НВП Брат», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Східна будівельна компанія», ТОВ «Інноваційно-виробничий центр», ТОВ «Аксіома», ТОВ «Ліас-сервіс», ПП «Промспецтех», ТОВ «Авалон Трейд», ТОВ «Аван-тайм зовнішторг», ТОВ «Арсаон», ПП «СДМ-Сервіс», ТОВ «Ривс», ТОВ «Акопт», ТОВ «Укрметалснаб-7», ТОВ «Дайкор торг» та ТОВ «ІВМ-Україна» не є виробниками придбаних товарів.

При цьому, під час перевірки посадовими особами податкового органу не встановлено фактів придбання зазначеними контрагентами таких товарів у інших осіб для подальшої їх реалізації позивачеві.

Крім зазначеного, згідно інформації з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ( http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html) судом встановлено, що основним видом економічної діяльності: ТОВ «Інноваційно-виробничий центр» - є оптова торгівля будівельними матеріалами; ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Східна будівельна компанія» - будівництво будівель; ТОВ «Ліас-сервіс» - консультування з питань інформатизації; ПП «Промспецтех» - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; 26.04.2011 - в стані припинення; ТОВ «Аван-тайм зовнішторг» - організація перевезення вантажів; ТОВ «Арсаон» - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; ПП «СДМ-Сервіс» - оптова торгівля будівельним обладнанням; ТОВ «НВП Брат» - будівництво будівель; 14.04.2011 - в стані припинення; ТОВ «Аксіома» - інші види оптової торгівлі; дата запису: 17.04.2012; номер запису: 12231170019001747; стан суб'єкта: припинено; ТОВ «Авалон Трейд» - роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; ТОВ «Ривс» - інші види оптової торгівлі; дата запису: 08.01.2013; номер запису: 11031170028033333; стан суб'єкта: припинено; ТОВ Виробнича компанія «Віконні системи» - виробництво будівельних виробів із пластмас; дата запису: 03.10.2013; номер запису: 11031120033033427; стан суб'єкта: припинено; ТОВ «Акопт» -торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 31.10.2012 - в стані припинення; ТОВ «Укрметалснаб-7» - оброблення металевих відходів та брухту; 01.09.2011 - в стані припинення; ТОВ «Старт-Д» - неспеціалізована оптова торгівля; 12.07.2013 - в стані припинення; ТОВ «ІВМ-Україна» - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; ТОВ «Главмед» - будівництво житлових і нежитлових будівель; ТОВ «Дайкор торг» - діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами.

А відтак, оскаржувані господарські операції знаходяться поза межами видів основної діяльності, що значиться у статистичній звітності зазначених контрагентів.

Як вже зазначалося судом, окрім формальних вимог щодо належного документального оформлення господарської операції, установлених статтею 198 Податкового кодексу України, умовою віднесення сум податку на додану вартість сплаченої платником податку в ціні придбаного товару до податкового кредиту є реальність господарської операції, здійсненої у рамках провадження економічної діяльності платника.

Тому, при розгляді тверджень органу державної податкової служби про безтоварність господарської операції підлягає перевірці факт здійснення господарської операції.

У такому випадку дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання, використання у господарській діяльності товарів тощо.

Суд звертає увагу також на те, що первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною першою статті 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункт 2.4 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88).

Як вбачається з матеріалів справи, видаткові накладні та акти виконаних робіт не містять таких обов'язкових реквізитів як: місце їх складання; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, зокрема прізвища, ім'я та по батькові.

А відтак, зазначені документи складені з порушенням приписів чинного законодавства.

Крім цього, як вбачається із змісту актів наданих послуг ТОВ «Главмед», ТОВ «Старт-Д» та ТОВ Виробнича компанія «Віконні системи» на користь позивача надавались наступні послуги: ремонт даху виробничих будівель; асфальтування промислових територій; консалтингові послуги; ремонт огорожі промислової території, організація душової, роздягальні та кабінету для персоналу.

Поряд з цим, із зазначених актів виконаних робіт не вбачається місця їх складання, обсягу виконаних робіт, найменування та місце розташування об'єктів на яких проводились роботи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що надані ТОВ «Главмед», ТОВ «Старт-Д» та ТОВ Виробнича компанія «Віконні системи» на користь позивача послуги за своєю природою створюють певні матеріальні результати, які мають натуральний вимірник, а відтак, найменування наданих послуг в актах як, «ремонт даху виробничих будівель», «асфальтування промислових територій», «консалтингові послуги», «ремонт огорожі промислової території, організація душової, роздягальні та кабінету для персоналу» є, у даному випадку, недостатнім для розкриття змісту та обсягу вищевказаних господарських операцій.

Окрім зазначеного, суд звертає увагу на ту обставину, що надані ТОВ «Главмед», ТОВ «Старт-Д» та ТОВ Виробнича компанія «Віконні системи» на користь позивача послуги не відповідають основним видам діяльності зазначених суб'єктів господарювання.

Так, основним видом економічної діяльності ТОВ «Старт-Д» є - код КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, а ТОВ Виробнича компанія «Віконні системи» - код КВЕД 22.23 виробництво будівельних виробів із пластмас.

А відтак, зазначені документи, надані позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами постачальниками (виконавцями) не є належними та допустимими доказами факту поставки товарів та виконання робіт. А відтак, не беруться судом до уваги.

З метою підтвердження реальності господарських операцій, суд неодноразово витребував також у позивача документи, що підтверджують факт транспортування товарів від постачальників до покупця, складські документи, технічну документацію на товар, виробничі документи, документи, що підтверджують факт використання у господарській діяльності придбаних товарів, докази отримання товарів.

Проте, позивачем вказаних вище вимог суду у повному обсязі не виконано.

Необхідно зазначити, що продаж товарів за договором поставки на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від обов'язку щодо складання первинних документів, якими супроводжується виконання відповідного договору.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розвантаження та прийняття товару на склад ТОВ «Спец-ком-сервіс», зберігання товару на складі та його видачі із складу для використання у господарській діяльності.

Як вже зазначалося судом, у наданих позивачем копіях видаткових накладних не зазначено місце отримання товару, тому факт прийняття товару на склад ТОВ «Спец-ком-сервіс» на підставі видаткових накладних встановити не вбачається за можливе.

Крім цього, наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, визначено перелік товарно-транспортних документів, складання яких є обов'язковим при перевезенні вантажів.

Згідно із Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, до товарно-транспортних документів належать, зокрема: дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу, без якого перевезення вантажів не допускається; подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пункту 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пункт 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Саме товарно-транспортні документи можуть бути належним доказом факту відвантаження, перевезення, прийняття, обліку товарно-матеріальних цінностей.

При цьому суд звертає увагу сторін на те, що вказані норми законодавства встановлюють обов'язок щодо складання обов'язкових транспортних документів (товарно-транспортних накладних та подорожніх листів) для всіх суб'єктів які здійснюють перевезення вантажів автомобільним транспортом, у тому числі й у разі перевезення вантажів власним або орендованим автотранспортом.

Позивачем не надано суду жодних доказів транспортування придбаних товарів.

Судом не береться до уваги, як на доказ подальшого використання придбаних у ТОВ «НВП Брат», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Східна будівельна компанія», ТОВ «Інноваційно-виробничий центр», ТОВ «Ліас-сервіс», ПП «Промспецтех», ТОВ «Авалон Трейд», ТОВ «Аван-тайм зовнішторг», ТОВ «Ривс», ТОВ «Акопт», ТОВ «Укрметалснаб-7», ТОВ «Дайкор торг», ТОВ «ІВМ-Україна», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Аксіома» та «СДМ-Сервіс» товарів, видаткові накладні на підтвердження продажу отриманих товарів третім особам, оскільки позивачем не надано жодного доказу того, що ним реалізовувались саме ті товари, які були придбані у ТОВ «НВП Брат», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Східна будівельна компанія», ТОВ «Інноваційно-виробничий центр», ТОВ «Ліас-сервіс», ПП «Промспецтех», ТОВ «Авалон Трейд», ТОВ «Аван-тайм зовнішторг», ТОВ «Ривс», ТОВ «Акопт», ТОВ «Укрметалснаб-7», ТОВ «Дайкор торг», ТОВ «ІВМ-Україна», ТОВ «Арсаон», ТОВ «Аксіома», «СДМ-Сервіс», а не у інших осіб.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність документального підтвердження виконання господарських зобов'язань за операціями з придбання позивачем товарів та робіт (послуг) у ТОВ «НВП Брат», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Східна будівельна компанія», ТОВ «Інноваційно-виробничий центр», ТОВ «Аксіома», ТОВ «Ліас-сервіс», ПП «Промспецтех», ТОВ «Авалон Трейд», ТОВ «Аван-тайм зовнішторг», ТОВ «Арсаон», ПП «СДМ-Сервіс», ТОВ «Ривс», ТОВ Виробнича компанія «Віконні системи», ТОВ «Акопт», ТОВ «Укрметалснаб-7», ТОВ «Старт-Д, ТОВ «Главмед», ТОВ «Дайкор торг» та ТОВ «ІВМ-Україна».

Також, у суду відсутні належні докази використання придбаного товару в господарській діяльності позивача оскільки реальне виконання операцій з поставки продукції не підтверджується з огляду на відсутність необхідних первинних документів, що мають бути складені під час транспортування товару (товарно-транспортні накладні, подорожні листи), довіреностей на отримання матеріально технічних цінностей, його зберігання, відсутність належних документів, які свідчили б про приймання продукції (акти приймання-передавання, сертифікати якості чи відповідності) тощо, а відсутність у постачальників необхідного обсягу трудових ресурсів та матеріально-технічної бази для вчинення дій, що становлять зміст спірних операцій, дозволяють дійти висновку про безтоварність зазначених операцій.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів або у разі якщо придбані товари не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Ураховуючи вищезазначене, суд вважає висновок відповідача про порушення ТОВ «Спец-ком-сервіс» вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР та Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту за результатами господарських операцій з ТОВ «НВП Брат», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Східна будівельна компанія», ТОВ «Інноваційно-виробничий центр», ТОВ «Аксіома», ТОВ «Ліас-сервіс», ПП «Промспецтех», ТОВ «Авалон Трейд», ТОВ «Аван-тайм зовнішторг», ТОВ «Арсаон», ПП «СДМ-Сервіс», ТОВ «Ривс», ТОВ Виробнича компанія «Віконні системи», ТОВ «Акопт», ТОВ «Укрметалснаб-7», ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Главмед», ТОВ «Дайкор торг» та ТОВ «ІВМ-Україна» та, як наслідок, прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, законним та обґрунтованим.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення.

Водночас, докази подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 02 грудня 2013 р.