Постанова № 35784398, 02.12.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/8782/13-а

02.12.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Цикуренка А.С.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 801/8782/13-а за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСЕРВІСГРУП" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кушнова А.О.) від 16.10.2013

за позовом Територіального управління Держгірпромнагляду в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (вул. Набережна, 71, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСЕРВІСГРУП" (вул. Балаклавська, 68, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95013)

про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2013 адміністративний позов Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим та місті Севастополі задоволено: заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Екосервісгруп" (ЄДРПОУ 37978753) виконання робіт з використанням шкідливих речовин 1, 2, та 3 класу небезпеки, в цеху за адресою: Бахчисарайської район, с. Глубокий Яр, вул. 50 років ВЛКСМ, 70-Г, до усунення порушень, зазначених в Акті перевірки Територіального управління Держгірпромнагляду в АР Крим та місті Севастополі від 04.09.2013 №80/09-9/11-В(Пр)-38.22.

На зазначене судове рішення від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосервісгруп" надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції.

Вказуючи на допущені, на думку відповідача, судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлене судом першої інстанції рішення та відмовити у задоволенні позову.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку статей 195, пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи Територіальне управління Держгірпромнагляду в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі(далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосервісгруп"(далі-відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до ТОВ "Екосервісгруп", а саме: виконання робіт з використанням шкідливих речовин 1, 2, та 3 класу небезпеки до усунення зазначених вище порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення робіт (том 1, аркуші справи 3-4).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість застосування до відповідача заходів реагування шляхом заборони виконання робіт з використанням шкідливих речовин 1, 2, та 3 класу небезпеки до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 04.09.2013 №80/09-9/11-В(Пр)-38.22.

Із такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи заступником начальника Теріторіального управління Держгірпромнагляду Кузичевим Д.А. прийняте розпорядження №545 від 04.09.2013, яким заборонено відповідачу виконання робіт з використанням шкідливих речовин класу 1, 2 і 3 небезпеки у зв'язку з відсутністю дозволу Держгірпромнагляду на початок робіт і види робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки (том1, аркуш справи 15-17).

Передумовою прийняття розпорядження №545 від 04.09.2013 став акт від 04.09.2013 № 80/09-9/11-В(Пр)-38.22 позапланової перевірки відповідача з 03.09.2013 по 05.09.2013 з дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки ( том 1, аркуші справи 6-14).

Перевіркою встановлено ряд порушень Закону України «Про охорону праці»,зокрема, відсутність дозволу Держгірпромнагляду на початок робіт і види робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки, тому у зв'язку з виявленням порушень, зазначених у рядку №5,6 таблиці, вирішено про необхідність негайного зупинення виконання робіт з використанням шкідливих речовин 1,2, 3 класу небезпеки (Том1, аркуш справи 12).

Викладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екосервісгруп".

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіряючи відповідність висновків суду першої інстанції матеріалам справи, колегією суддів встановлено наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Пунктом 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Пунктом 10 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що у разі, якщо обґрунтованість заходів реагування, зазначених у розпорядчих документах щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду контролю), відповідно до закону має бути підтверджена адміністративним судом, зазначені в таких документах строки усунення виявлених порушень, застосування до суб'єкта господарювання санкцій обраховуються з дня набрання законної сили постановою адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування.

Частиною п'ятою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" встановлено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже визначальною ознакою меж повноважень органів державного нагляду в сфері господарської діяльності і, як наслідок, застосування обмежувальних заходів, є наявність суб'єктів господарювання та здійснення саме господарської діяльності.

Порушення, як зазначено в акті перевірки, зафіксовано стосовно відсутності дозволу Держгірпромнагляду на початок робіт і види робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки, тому у зв'язку з виявленим порушенням вирішено про необхідність негайного зупинення виконання робіт з використанням шкідливих речовин 1,2, 3 класу небезпеки.

Під час перевірки встановлено, що відповідач веде господарську діяльність за адресою: Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с. Глубокий Яр, вул. 50 років ВЛКСМ, 70-Г. За даною адресою знаходиться цех з переробки шкідливих речовин 1, 2, та 3 класу небезпеки. В цеху встановлені печі для переробки (спалювання) відходів. Виходячи з наведеного, працівник контролюючого органу дійшов висновку про те, що відповідачем здійснюються роботи підвищеної небезпеки та експлуатація об'єктів підвищеної небезпеки, які потребують наявність дозволу Держгірпромнагляду на початок робіт і види робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що предметом перевірки було саме перевірка відповідача - суб'єкта господарювання та його виробничого об'єкта. Відповідач використовує орендовані виробничі потужності, які розташовані за адресою: Автономна Республіка Крим, Бахчисарайський район, с.Глибокий Яр,вул.50річчя ВЛКСМ 70-г.

З метою дотримання вимог Закону України «Про охорону праці» відповідачем було вжито заходи по усуненню наявних порушень.

Як вбачається з матеріалів справи для отримання дозволу Держгірпромнагляду на початок роботи та види робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки було орендоване устаткування - піч - утилізатор УТ-3000, проведено експертизу у Міністерстві екології, яку було затверджено Держгірпромнаглядом, санітарно-епідеміологічну експертизу.

Судом апеляційної інстанції безспірно встановлено, що виявлені порушення, що перелічені у пунктах з 1 по 20 Акта перевірки, усунені відповідачем, про що суду апеляційної інстанції надані відповідні підтверджуючі документи, зокрема, дозвіл №10.12.13.43 Держгірпромнагляду на початок роботи та види робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки", який діє з 05.11.2013 по 05.11.2018, згідно якому відповідачу дозволяється експлуатувати: устаткування, пов'язане з утилізацією чи знешкодженням небезпечних або шкідливих речових (пункт 1 додаток3 до Порядку);установка для термічного знищення відходів УТ-3000 з пальниками, що працюють на природному, скрапленому газі та рідкому паливі, інв.№0010, рік виготовлення 2011, Україна( Том 2, аркуш справи 37).

Відповідно до 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для встановлення обставин, зазначених у частині першої цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, тобто за наявності обставин, що звільнюють від доказування.

Позивачем не надані докази про те, що під час перевірки піч-утилізатор УТ-3000 знаходилась у робочому стані, була підключена до мережі живлення.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що підприємство на даний час не працює з використанням шкідливих речовин 1, 2 та 3 класу небезпеки до отримання дозволу на початок роботи та не використовує у господарської діяльності піч-утилізатор УТ-3000, що також підтвердив і сам інспектор у ході судового засідання. Більш того, в орендованому приміщенні не було шкідливих речовин 1, 2 та 3 класу небезпеки.

Суд, керуючись статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Статтею 71 Кодексу адміністрати вного судочинства України визначені поняття належності та допустимості доказів, відповідно до якої належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Судова колегія зазначає, що позивач звернувся з позовними вимогами про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду( Том 1, аркуш справи 4).

Разом з тим, захід реагування у сфері державного нагляду не передбачений наведеним у частини п'ятої статі 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" переліком заходів, що вживаються за постановою суду, а даний перелік заходів реагування не підлягає розширеному тлумаченню. Проте, позивач не змінював позовні вимоги відповідно до приписів статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України, а суд першої інстанції при розгляді справи не застосовував вимоги частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме: виконання робіт з використанням шкідливих речовин 1,2, 3 класу небезпеки в цеху за адресою: Бахчисарайської район, с. Глубокий Яр, вул. 50 років ВЛКСМ, 70-Г, до усунення порушень, зазначених в Акті перевірки Територіального управління Держгірпромнагляду в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі від 04.09.2013 № 80/09-9/11-В(Пр)-38.22, неправомірно.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що вжиття таких заходів реагування, як виконання робіт з використанням шкідливих речовин 1, 2 та 3 класу небезпеки до усунення порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення робіт, з огляду на приписи частини п'ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не є компетенцією суду.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки на підставі встановлених фактичних обставин справи, суті позовних вимог ( про застосування заходів реагування) та наданих документів, що в даній адміністративній справі позивачем не доведено існування станом на момент розгляду справи факту порушень, зазначених в Акті перевірки від 04.09.2013 № 80/09-9/11-В(Пр)-38.22, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, є невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції і дають підстави для висновку про відмову у задоволенні позову.

Враховуючи обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування постанови суду першої інстанції та прийняття рішення про відмову у позові.

Керуючись статтями 195, 197, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 3, 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСЕРВІСГРУП" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2013 у справі № 801/8782/13-а скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову Територіального управління Держгірпромнагляду в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОСЕРВІСГРУП" про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності, а саме: виконання робіт з використанням шкідливих речовин 1, 2 та 3 класу небезпеки до усунення зазначених вище порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення робіт - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко