Постанова № 35784018, 16.09.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 вересня 2013 р. Справа №801/5941/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Суворової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛК "Укрліфт"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Обставини справи: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 05.06.2013 року надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛК "Укрліфт" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002191502 від 13 лютого 2013 року, № 0002201502 від 13 лютого 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі дослідження податкових декларацій з ПДВ, які не існують, а отже такі податкові повідомлення-рішення є безпідставними, протиправними та підлягають скасуванню.

Представник відповідача із письмовими запереченнями проти позову до суду не звертався.

В ході розгляду справи здійснено заміну відповідача на його правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.

З урахуванням неявки сторін, відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЛК» Укрліфт» (ідентифікаційний код 35228217) зареєстроване юридичною особою 05.07.2007 року за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, буд. 68, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.6) та Довідкою АА №527101 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.18).

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена камеральна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету за лютий-червень 2012 року, за результатами якої складено Акт № 2496/10/15-2 від 31.01.2013 року(далі - акт перевірки),( а.с.19-20).

Відповідно до акту перевірки, встановлено порушення позивачем п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України в частині сплати податкового зобов'язання з ПДВ з порушенням граничного строку сплати.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- Форми «Ш» №0002191502 від 13.02.2013 року щодо нарахування позивачу штрафу в розмірі 10 % в сумі 1 055,10 грн. за затримку до 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ (а.с.21);

- Форми «Ш» №0002201502 від 13.02.2013 року щодо нарахування позивачу штрафу в розмірі 20 % в сумі 4 095,36 грн. за затримку більш 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ (а.с.22).

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті з грубими порушеннями норм чинного законодавства та є протиправними, у зв'язку з чим, він звернувся до суду.

Встановив фактичні обставини справи та відповідні цим обставинам правовідносини, надав оцінку доказам, суд вважає позов обґрунтованим в частині безпідставного нарахування штрафних санкцій в розмірі 20% за затримку сплати грошового зобов'язання за податковим повідомлення-рішенням №0002201502 від 13.02.2013 року, виходячи з наступного.

З акту перевірки вбачається, що ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС встановлено порушення позивачем терміну сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з ПДВ згідно податкових декларацій:

- №9013314614 від 20.03.2012 року на суму 8 045,80 грн. з граничним терміном сплати - 30.03.2012 року, фактична сплата - 11.06.2012 року, кількість днів затримки - 73;

- №9027727094 від 18.05.2012 року на суму 10 551,00 грн. з граничним терміном сплати - 30.05.2012 року, фактична сплата - 20.06.2012 року, кількість днів затримки сплати - 21;

- №9041457737 від 19.07.2011 року на суму 7 554,00 грн. з граничним терміном сплати - 30.07.2011 року, фактична сплата - 20.09.2012 року, кількість днів затримки - 52;

- №9041457737 від 19.07.2011 року на суму на суму 4 877,00 грн., з граничним терміном сплати - 30.07.2011 року, фактична сплата - 22.10.2012 року, кількість днів затримки - 84 (а.с.20).

Податкова декларація з ПДВ за квітень 2012 року прийнята податковим органом, про що свідчить квитанція №2 (а.с.60).

До матеріалів справи позивачем надано платіжне доручення №720 від 11.06.2012 року на суму 9 655,20 грн., призначення платежу - ПДВ за лютий, штрафні санкції 20 % за лютий 2012 року (а.с.65).

Вказане платіжне доручення підтверджує сплату ТОВ «СЛК «Укрліфт» суми самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ за лютий 2012 року згідно податкової декларації №9013314614 від 20.03.2012 року в розмірі 8 045,80 грн. та штрафних санкцій в розмірі 20% - 1 609,16 грн. (8 045,80 *20%:100% = 1 609,16 грн.).

Таким чином, позивач оплатив податкові зобов'язання з ПДВ за лютий 2012 на загальну суму 9 655,20 грн.

З вищевказаного платіжного доручення вбачається погашення ТОВ «СЛК «Укрліфт» податкового зобов'язання з ПДВ з одночасним погашенням штрафу в сумі 1 609,16 грн., які увійшли до загальної суми нарахованого штрафу згідно податкового повідомлення-рішення №0002201502 від 13.02.2013 року, у зв'язку з чим суд не погоджується з нарахуванням ДПІ у м. Сімферополі АР К ДПС позивачу штрафу в розмірі 1 609,16 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При проведенні перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС встановлено порушення позивачем п.57.1 ст. 57 ПК України.

Відповідно до абз.1 п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи, що позивачем на підтвердження сплати податкового зобов'язання з ПДВ та штрафу за лютий 2012 року у сумі 9 655,20 грн. надано платіжне доручення, суд приходить до висновку, що прийняте Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0002201502 від 13.02.2013 року, яким позивачу нараховано штраф в розмірі 20% за платежем податок на додану вартість у сумі 4 095,36 грн. в частині нарахування штрафу в сумі 1 609,16 грн. за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з ПДВ за лютий 2012 року не ґрунтується на вимогах закону, внаслідок чого воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш» №0002191502 від 13.02.2013 року, суд зазначає наступне.

Ухвалами суду від 05.07.2013 року та 09.09.2013 року витребувано від позивача докази своєчасності сплати самостійно визначених сум грошового зобов'язання з ПДВ за деклараціями №9027727094 від 18.05.2012 року, №9041457737 від 19.07.2011 року, №9041457737 від 19.07.2011 року та зобов'язано сторін здійснити звірку розрахунків грошових зобов'язань з ПДВ за період з лютого 2012 року до часу подання адміністративного позову.

Вказані ухвали залишені сторонами без виконання.

Позивачем до матеріалів справи було надано платіжне доручення №965 від 20.12.2012 року на суму 17 638,00 грн., призначення платежу - надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу (а.с.66), однак суд не приймає його до уваги, оскільки сплата здійснена після існування податкових зобов'язань.

Отже, позивачем не надані беззаперечні докази своєчасної сплати ПДВ задекларованих самостійно за квітень 2012 року, червень 2011 року, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «СЛК «Укрліфт» щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002191502 від 13 лютого 2013 року, № 0002201502 від 13 лютого 2013 року в цілому є необґрунтованими.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС форми «Ш» №0002201502 від 13.02.2013 року в частині нарахування позивачу штрафу в розмірі 20 % в сумі 1 609,16 грн. за несвоєчасну сплату ТОВ «СЛК «Укрліфт» грошового зобов'язання з ПДВ за лютий 2012 року від загальної суми 4 095,36 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЛК «Укрліфт» (код ЄДРПОУ 35228217) суму сплаченого судового збору в розмірі 22,94 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.