Рішення № 35784001, 20.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2013 р.Справа № 922/4165/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Мельничук Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Донецька обл., с. Артема) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтал Агро Трейд" (Харківська обл., смт. Золочів) про стягнення коштів, за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 01.11.13 р.),

відповідача - Колосова А.В. (довіреність від 05.09.13 р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 26390,00 грн., пеню у розмірі 3036,65 грн., інфляційні у розмірі 132,16 грн. та 3% річних у розмірі 607,33 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про здійснення механізованих послуг по збиранню сільськогосподарських культур від 18.09.2012 р.

Позивач надав заяву про уточнення повного найменування відповідача, його адреси місцезнаходження, позовних вимог щодо періоду нарахованих санкцій, в якій вказує, що в тексті позовної заяви зроблено декілька технічних помилок та просить замість Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтал Агро Трейд" вважати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", а також позовні вимоги в наступній редакції: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" на користь позивача суму заборгованості у розмірі 26390,00 грн., пеню у розмірі 4524,00 грн., інфляційні у розмірі 132,16 грн. та 3% річних у розмірі 904,80 грн.

Розглянувши цю заяву, суд вважає за можливе прийняти її як уточнення повного найменування відповідача та його адреси місцезнаходження, а в іншій частині суд вважає за необхідне відхилити її, оскільки у вказаній заяві позивач збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені і 3% річних, що повинно бути викладено у заяві про збільшення розміру позовних вимог, та не уточнив період нарахованих санкцій і ціну позову.

Відповідач надав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити позивачу в їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на те, що період нарахування позивачем інфляційних витрат не відповідає вимогам ст. 625 ЦК України, оскільки неправомірно є скороченим з метою штучного завищення розміру інфляційних витрат, а пеня нарахована позивачем з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

18.09.2012 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про здійснення механізованих послуг по збиранню сільськогосподарських культур (надалі - договір), за яким виконавець (позивач) надає, а замовник (відповідач) приймає та сплачує послуги по збиранню сільськогосподарських культур (сої) комбайном на умовах, визначених цим договором.

Роботи по збиранню здійснюються на полях замовника, розташованих в Золочівському районі Харківської області.

Орієнтований початок робот по збиранню з 24 вересня 2012 року.

В пункті 3 договору сторони домовилися, що вартість робіт виконавця по збиранню сільськогосподарських культур складає 26390,00 грн.

Пунктом 4.1 договору сторони визначили, що взаєморозрахунки замовника та виконавця згідно п. 3 даного договору здійснюються протягом десяти календарних днів після підписання акта виконаних робіт на розрахунковий рахунок виконавця.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу послуги зі збирання сої, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 01.10.2012 р. на суму 26390,00 грн., підписаним уповноваженими представниками сторін без зауважень та засвідченим відбитками печаток обох сторін.

Як свідчать матеріали справи, відповідач не сплатив, у визначений п. 4.1 договору строк, заборгованість за надані позивачем послуги зі збирання сої в сумі 26390,00 грн.

28.05.2013 р. позивач надіслав відповідачу претензію №1 від 28.05.2013 р. з вимогою протягом десяти днів сплатити заборгованість в сумі 26390,00 грн. за договором від 18.09.2012 р. на підставі акту виконаних робіт від 01.10.2012 р. та пеню в сумі 2502,78 грн. згідно п. 5.3 договору.

Зазначену вище претензію позивача відповідач отримав 31.05.2013 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, але у вказаний строк заборгованість не сплатив і відповіді не надав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав доказів належного виконання своїх зобов'язань по оплаті отриманих послуг за договором про здійснення механізованих послуг по збиранню сільськогосподарських культур від 18.09.2012 р. в сумі 26390,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором про здійснення механізованих послуг по збиранню сільськогосподарських культур від 18.09.2012 р. в сумі 26390,00 грн. суд вважає обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3 укладеного договору сторони визначили, що за несвоєчасну сплату послуг замовник оплачує виконавцю пеню за кожний день прострочки платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення боргу, до суми боргу.

Позивач нарахував відповідачу пеню за період з 11.10.2012 р. по 18.07.2013 р. в сумі 3036,65 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково - за період з 11.10.2012 р. по 10.04.2013 р. в сумі 1968,43 грн., оскільки позивач безпідставно нарахував пеню за період, який перевищує шість місяців.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошових зобов'язань.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні за грудень 2012 р., січень 2013 р. та травень 2013 р. в загальній сумі 132,16 грн. та 3% річних за період з 11.10.2012 р. по 18.07.2013 р. в сумі 607,33 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних підлягають задоволенню частково - за період з жовтня 2012 р. по липень 2013 р. в сумі 52,67 грн., оскільки позивач не брав для розрахунку індекси дефляції та відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України законодавець встановлює право кредитора на відшкодування знецінення своїх грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення і не дає право кредитору вибірково нараховувати інфляційні втрати за ті місяці, в яких встановлювався індекс інфляції більше 100%, відкидаючи ті місяці, в яких індекс інфляції встановлювався менше 100%.

Зазначена правова позиція відображена також, зокрема, в постановах Вищого господарського суду України від 10.04.2013 р. по справі №18/1805/12 (номер в реєстрі 30602124), від 18.02.2013 р. по справі №5013/1365/12 (н.р.29482109), від 07.12.2012 р. по справі №5002-15/1619-2012 (н.р.27942852), від 27.03.2013 р. по справі №5023/4682/12 (н.р.30277044), де зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 11.10.2012 р. по 18.07.2013 р. в сумі 607,33 грн., суд вважає обґрунтованими і підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за договором про здійснення механізованих послуг по збиранню сільськогосподарських культур від 18.09.2012 р., 3% річних, інфляційних, пені або будь-які заперечення.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне в позові відмовити частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 193, 232 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 901 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву позивача про уточнення повного найменування відповідача, його адреси місцезнаходження, позовних вимог щодо періоду нарахованих санкцій, як уточнення повного найменування відповідача та його адреси місцезнаходження.

2. В позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" (62203, Харківська обл., Золочівський район, смт. Золочів, вул. Піонерська, буд.40. Код ЄДРПОУ 33817183) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 Ідент. код НОМЕР_1) заборгованість за договором про здійснення механізованих послуг по збиранню сільськогосподарських культур від 18.09.2012 р. в сумі 26390,00 грн., 3% річних за період з 11.10.2012 р. по 18.07.2013 р. в сумі 607,33 грн., інфляційні за період з жовтня 2012 р. по липень 2013 р. в сумі 52,67 грн., пеню за період з 11.10.2012 р. по 10.04.2013 р. в сумі 1968,43 грн. та судовий збір в сумі 1655,04 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.11.2013 р.

Суддя Ольшанченко В.І.