Рішення № 35783901, 03.12.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р.Справа № 922/4203/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного АТ "Укртелеком" в особі Сумської філії ПАТ "Укртелеком", м. Суми до ТОВ "Велтон.Телеком", м. Харків про стягнення 34771,60грн. за участю представників сторін:

позивача - не з*явився

відповідача - Бочарова Н.В., дов. № 4454 від 25.10.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 34244,08грн. заборгованості за оренду нерухомого майна (в тому числі витрати на утримання майна та витрати за електроенергію), 432,15грн. пені та 95,37грн. - 3% річних. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договорами оренди нерухомого майна товариства від 01.05.2011р. № 819-598107 та від 31.03.2013р. № 145-598107, внаслідок чого виникла заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Представник позивача у призначене судове засідання не з*явився, через канцелярію суду подав клопотання (вх. № 44215 від 28.11.2013р.) про розгляд справи без його участі. Окрім того, від позивача надійшла заява (вх. № 44213 від 28.11.2013р.), в якій він просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення заборгованості за оренду нерухомого майна у сумі - 32808,28грн., пені у сумі 157,28грн. по договору оренди № 145-598107 та в частині стягнення заборгованості за оренду майна у сумі 1435,80грн. по договору оренди № 819-598107 у зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості в цій частині. Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача по договору оренди № 145-598107: пеню у сумі 264,57грн., 3 % річних у сумі 93,07грн.; по договору оренди № 819-598107: пеню у сумі 10,30грн., 3 % річних у сумі 2,30грн.; та судовий збір у сумі 1720,50грн.

Представник відповідача в судовому засіданні та поданому відзиві на позов (вх. № 44963 від 03.12.2013р.) проти позову заперечує частково посилаючись на те, що на момент порушення провадження у даній справі він не мав перед позивачем заборгованості в сумі 10900,87грн. за договором оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 145-598107 від 31.03.2013 р. за період травень 2013 р., у зв*язку з чим вимоги в цій частині вважає безпідставними. Окрім того, відповідач зазначає, що після подання позовної заяви та порушення провадження у даній справі ним було оплачено заборгованість з орендної плати та витрат за електроенергію за спірними договорами оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 819-598107 від 01.05.2011 р. та № 145-598107 від 31.03.2013 р. за період червень-липень 2013 р. на загальну суму 23343,21грн. Щодо позовних вимог про стягнення 432,15грн. пені та 95,37грн. 3% річних відповідач вважає ці вимоги законними та обґрунтованими.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) від 01.05.2011р. № 819-598107 (надалі - Договір № 1) відповідно до умов якого позивач (Орендодавець) передає, а відповідач (Орендар) бере у строкове платне користування частину технологічного приміщення кімнати споживачів (далі-Майно), розташоване в м.Суми на 2 поверсі 5-поверхового будинку № 2 по вул.Іллінська, загальною площею 1 кв.м. технологічних приміщень для розміщення обладнання.

Окрім того, 31.03.2013р. між сторонами укладено договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 145-598107 (надалі-Договір № 2) відповідно до умов якого позивач (Орендодавець) передає, а відповідач (Орендар) бере у строкове платне користування нежитлове приміщення (далі-Майно), розташоване в м.Суми на першому поверсі 3-поверхового будинку № 16 по вул. Воскресенська, загальною площею 13,5 кв.м. приміщень для розміщення обладнання.

У відповідності до пп. 3.1., 3.3., 3.4., 3.6. та 3.7 Договорів №№ 1, 2, орендна плата встановлюється Орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору. Витрати на утримання майна, плату за комунальні послуги та інші виключено до розміру фіксованої орендної плати. Орендар відшкодовує витрати на електроенергію на підставі окремого розрахунку Орендодавця у термін, зазначений у п. 3.6. Договорів. Орендна плата перераховуються Орендарем в безготівковому порядку на поточний банківський рахунок Орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються Орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим. Щомісячна сума, яка підлягає сплаті, визначається у розмірі 100 % орендної плати за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості (переплати) за фактично надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця.

На виконання умов Договорів № 1 та № 2 позивач передав відповідачу Майно в оренду, про що свідчать відповідні Акти приймання-передачі майна від 01.05.2011р. та від 31.03.2013р. підписані та скріплені печатками сторін.

Проте, як зазначає позивач в позовній заяві, в порушення умов Договорів відповідач своєчасно та в повному обсязі не сплачував орендну плату, витрати на утримання майна та інші платежі, у зв*язку з чим виникла заборгованість, яка за Договором № 1 складає 1435,80грн. (за червень та липень 2013р.); за Договором № 2 складає 32808,28грн. (за травень та липень 2013р.), що підтверджується виставленими рахунками.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Дослідивши матеріали справи та додатково надані сторонами докази судом встановлено, що до звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив орендну плату за травень 2013р. в сумі 10900,87грн. по Договору № 145-598107 від 31.03.2013р. (Договір № 2), що належним чином підтверджується платіжним дорученням № 7376 від 26.09.2013р., яке міститься в матеріалах справи. За таких підстав суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 10900,87грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Окрім того, судом встановлено, що після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було сплачено заборгованість з орендної плати та витрат за електроенергію за спірними Договорами оренди № 819-598107 від 01.05.2011р. та № 145-598107 від 31.03.2013р. на загальну суму 23343,21грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 8743, № 8744, № 10122, № 10123 від 07.11.2013р. За таких підстав суд визнає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 23343,21грн. заборгованості відповідно до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.

Щодо решти заявлених позивачем вимог, суд зазначає наступне.

Оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми боргу, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних в сумі 95,37грн. і позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктами 8.2. Договорів № 1 та № 2 передбачено, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за Договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, Орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 432,15грн. пені за спірними Договорами обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 1181,13грн. покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Велтон.Телеком» (61002, м. Харків, вул. Сумська, 50; Код ЄДРПОУ 35074228) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії ПАТ «Укртелеком» (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2; Код ЄДРПОУ 23825401; в тому числі р/р 260045687 в ПАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Суми, МФО 337483) 432,15грн. пені, 95,37грн. 3% річних та 1181,13грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В частині стягнення 23343,21грн. заборгованості провадження у справі припинити відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України.

В частині стягнення 10900,87грн. заборгованості в позові відмовити.

Повне рішення складено 05.12.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.