Постанова № 35783335, 06.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 р.Справа № 815/359/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Главбуд плюс» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Главбуд плюс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток та по податку на додану вартість,-

ВСТАНОВИВ:

09 січня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Главбуд плюс» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, в якому просило суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003062200 від 26 грудня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в загальній сумі 137 005 грн. (за основним платежем - 131 804 грн., за штрафними санкціями - 5 201 грн.

- скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003072200 від 26 грудня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 148 053 грн. (за основним платежем - 119 002 грн., за штрафними санкціями - 29 751 грн.

Постановою від 19 лютого 2013 року Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з постановою суду ТОВ «Главбуд плюс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що виявлені порушення, за результатами проведеної перевірки, податковий орган пов'язує лише з тим, що на час перевірки відсутнє документальне підтвердження наявності у складі основних фондів такого об'єкту основних фондів як «дорожнє покриття».

Апелянт посилається на те, що він не може окремо ставити на баланс відремонтовані проїзди як окремі об'єкти на баланс підприємства, оскільки на балансі підприємства знаходиться в цілому, як цілісний об'єкт, вся база за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1.

Також апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що довідки про вартість виконаних ремонтних робіт за відсутності в них прізвищ осіб, що їх підписали, не є доказами реального здійснення господарської діяльності.

Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції встановив, що позивач належними доказами не довів того факту, що відремонтоване дорожнє покриття, суми на ремонт якого були віднесені до валових витрат, віднесено та обліковується як основні фонди позивача.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, представника податкового органу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.

Апеляційний суд встановив, що в період з 16 листопада по 06 грудня 2012 року Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби провела виїзну позапланову перевірку ТОВ «Главбуд плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року.

За наслідками перевірки складений акт № 7720/22-80/31997824 від 12 грудня 2012 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби прийняла;

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003062200 від 26 грудня 2012 року про збільшення ТОВ «Главбуд плюс» грошового зобов'язання по податку на прибуток в загальній сумі 137 005 грн. (за основним платежем - 131 804 грн., за штрафними санкціями - 5 201 грн.

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0003072200 від 26 грудня 2012 року про збільшення ТОВ «Главбуд плюс» грошового зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 148 053 грн. (за основним платежем - 119 002 грн., за штрафними санкціями - 29 751 грн.

Відповідно до п. 3.1.2. Акту «Валові витрати» перевіряючими особами не встановлено завищення або заниження скоригованих валових витрат за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року.

Проте встановлено завищення валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2012 року, в розмірі 581 675 грн.

Завищення валових витрат на думку перевіряючих осіб відбулось внаслідок того, що позивач включив до їх складу собівартість будівельно-монтажних робіт на суму 99 065 грн., а саме ТОВ «Главбуд плюс» до складу витрат операційної діяльності, зокрема в складі собівартості придбаних та реалізованих товарів враховано витрати по ремонту дорожнього покриття на об'єкті у м. Одесі, по вул. Остапа Вишні, 1, за березень 2012 року - 49 289,50 (без ПДВ), за березень 2012 року 49 775,60 грн. (без ПДВ).

При цьому документального підтвердження наявності у складі основних фондів станом на момент проведення перевірки такого об'єкту основних фондів, як «дорожнє покриття», а також, оренди вказаного об'єкту - до перевірки не надано. Виконавцем вказаних робіт є ТОВ «Главстрой» (а.с. 15).

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 ПК України, внаслідок чого витрати операційної діяльності перевіреного періоду зменшені на суму 99 065 грн.

Також перевіркою встановлено завищення задекларованих показників «загальновиробничі витрати» на суму 482 610 грн., оскільки в складі загальновиробничих витрат, зокрема в складі витрат на утримання, експлуатацію та ремонт, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення позивачем враховано витрати по ремонту дорожнього покриття на об'єкті у м. Одесі, по вул. Остапа Вишні, 1, за листопад 2011 року в розмірі 36 895 грн., за грудень 2011 року в розмірі 445 715 грн.

При цьому документального підтвердження наявності у складі основних фондів станом на момент проведення перевірки такого об'єкту основних фондів, як «дорожнє покриття», а також, оренди вказаного об'єкту - до перевірки не надано. Виконавцем вказаних робіт є ТОВ «Главстрой» (а.с. 16).

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138 ПК України, внаслідок чого витрати операційної діяльності перевіреного періоду зменшені на 482 610 грн.

Також в акті перевірки зазначено, що письмових пояснень щодо встановлених порушень підприємством не надано (а.с. 17).

Відповідно до п. 3.1.4. Акту «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток» податковий орган встановив, що за перевіряємий період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року підприємством задекларовано податку на прибуток в розмірі 45 214 грн.

Також в акті перевірки зазначено про заниження підприємством податку на прибуток в розмірі 131 804 грн., а саме у 2-4 кварталах 2011 року на 111 000 грн., 1 кварталі 2012 року на 20 804 грн., в 1 півріччі 2012 року на 20 804 грн., в 3 кварталі 2012 року на 20 804 грн.

Заниження податку на прибуток відбулось внаслідок порушень виявлених при перевірці правомірності формування валових витрат (а.с. 19).

Відповідно до п. 3.2.1 Акту перевірки «Податкові зобов'язання» перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року встановлено заниження в сумі 155 894 грн. в тому числі, у квітні 2010 року в розмірі 69 312 грн., у лютому 2011 року в розмірі 86 582 грн. (а.с. 20-21).

Заниження, на думку податкового органу, пов'язано з тим, що на формування показників, відображених у рядку 1 Декларації «операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%», за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року, в сумі 5 085 916 грн., мало вплив здійснення операції з виконання будівельно-монтажних робіт, надання в оренду основних засобів, а також здійснення водолазних робіт по обслідуванню причалів та плав. засобів.

Перевіркою встановлено, що 18 травня 2010 року ТОВ «Главбуд плюс» надано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року, яку прийнято та зареєстровано за № 90001732381, але якій присвоєний статус «Не визнана як податкова декларація».

Внаслідок цього, відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2010 року визначено органом ДПС в ході проведення перевірки .

Для визначення суми ПДВ «операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%» крім імпорту товарів за квітень 2010 року, при проведенні перевірки, податковим органом використано дані кореспонденції бухгалтерських рахунків 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», з бухгалтерськими рахунками 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», 643 «Податкові зобов'язання « та наявні підтверджуючі первинні документи.

В результаті визначення суми ПДВ у квітні 2010 року встановлено порушення позивачем п. 3.1 ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 «Закону України про податок на додану вартість», та визначено суму податку на додану вартість в розмірі 69 312 грн.

Перевіркою встановлено, що 17 березня 2011 року ТОВ «Главбуд плюс» надано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість лютий 2011 року, яку прийнято за зареєстровано за № 9001104743, але якій присвоєний статус «Не визнана як податкова декларація» (а.с. 23)

Внаслідок цього, відповідно до п. 54.3 ст. 54 ПК України сума податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2011 року визначена органом ДПС самостійно в ході проведення перевірки.

Для визначення суми ПДВ «операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%» крім імпорту товарів за квітень 2010 року , при проведенні перевірки, податковим органом використано дані кореспонденції бухгалтерських рахунків 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», з бухгалтерськими рахунками 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», 643 «Податкові зобов'язання» та наявні підтверджуючі первинні документи (а.с. 24).

В результаті визначення суми ПДВ у лютому 2011 року встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1, ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, та визначено суму податку на додану вартість в розмірі 86 582 грн.

Відповідно до п. 3.2.2 Акту перевірки «Податковий кредит» перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року встановлено, що всього задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 4 155 716 грн.

При цьому податковий орган встановив заниження податкового кредиту в розмірі 16 891 грн. (за квітень 2010 року - 6 544 грн., за лютий 2011 року 10 347 грн.) та завищення податкового кредиту в розмірі 119 002 грн. ( листопад 2011 року - 4 379 грн., грудень 2011 року - 90 143 грн., січень 2012 року 1 667 грн., березень 2012 року 19813 грн.)

У зв'язку з тим, що декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року, присвоєний статус «Не визнана як податкова декларація» орган ДПС самостійно визначив суму податкового кредиту, встановивши його заниження в розмірі 6 544 грн., що пов'язано з порушенням підприємством п.п. 7.4.1 п. 7.4., п.п.7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (а.с. 26).

У зв'язку з тим, що декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року, присвоєний статус «Не визнана як податкова декларація» орган ДПС самостійно визначив суму податкового кредиту, встановивши його заниження у лютому 2011 року в розмірі 10 347 грн., що пов'язано з порушенням п. 198. 1, п. 198. 2, п. 198.3 ст. 198 ПК України

Щодо завищення податкового кредиту в розмірі 119 002 грн. податковий орган встановив, що протягом перевіряємого періоду підприємство в складі податкового кредиту врахувало суми податку на додану вартість по податковим накладним, складеним з порушенням встановленого законодавством порядку всього в розмірі 2 666,67 грн., а саме - грудень 2011 року в розмірі 1 000 грн.; січень 2012 року в розмірі 1 666,67 грн.

Складення податкових накладних з порушенням норм законодавства податковий орган пов'язує з тим, що в складі податкового кредиту підприємство врахувало суми податку на додану вартість за податковими накладними, складеними постачальником, який згідно бази даних ДПС в Одеській області, на дату складання таких податкових накладних за місце знаходженням не знаходився, а саме

- ТОВ «АЯКС», (ІНН 209278315542) стан « 8» (до ЄДР внесений запис про відсутність за місцезнаходженням) - податкові накладні № 516 від 26 грудня 2011 року на суму 6000 грн. в т.ч. ПДВ - 1 000 грн. (до реєстру отриманих податкових накладних включена у грудні 2011 року за № 17); № 64 від 04 січня 2012 року на загальну суму 10 000 грн., в т.ч. ПДВ 1 666,67 грн. (до реєстру отриманих податкових накладних включена у січні 2012 року за № 47) (а.с. 28). Штрафні санкції складають 25 % від суми та дорівнюють 666,67 грн.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про порушення підприємством п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого зменшено податковий кредит на загальну суму 2 666,67 грн. (за грудень 2011 року в розмірі 1 000 грн. та за січень 2012 року в розмірі 1 666,67 грн.) (а.с. 28-29).

Також податковий орган встановив, що підприємство протягом перевіряємого періоду в складі податкового кредиту врахувало суми податку на додану вартість за операціями поза межами господарської діяльності, які встановлені п. 3.1.2 Акту перевірки, в розмірі 116 335 грн., а саме:

- листопад 2011 року в розмірі 7 379 грн.

- грудень 2011 року в розмірі 89 143 грн.

- березень 2012 року в розмірі 19 813 грн.

У зв'язку з порушенням позивачем п. 198,3 ст. 198 ПК України підприємству булозменшено податковий кредит в розмірі 116 335 грн., за податковими накладними ТОВ «Главстрой» (а.с. 29).

Відповідно до п. 3.2.3 Акту перевірки «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню» за перевіряємий період з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2012 року підприємство задекларувало ПДВ в розмірі 19 704 грн.

При цьому податковий орган встановив заниження ПДВ в розмірі 119 002 грн., внаслідок встановлених перевіркою порушень, що відображені в п. 3.2.1, 3.2.2 розділу 3 акту перевірки (після визначення податкових зобов'язань податковим органом під час проведення перевірки за податковими деклараціями за квітень 2010 року та лютий 2011 року, які підприємство самостійно врахувало у травні 2010 року та березні 2011 року, що не призвело до завищення або заниження залишку від'ємного значення, та встановлення факту завищення податкового кредиту).

Таким чином, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем грошового зобов'язання по податку на прибуток в загальній сумі 137 005 грн., є завищення ТОВ «Главбуд плюс» валових витрат, що відбулось внаслідок віднесення до складу валових витрат витрати по ремонту дорожнього покриття на об'єкті у м. Одесі, по вул. Остапа Вишні, 1, без надання документального підтвердження наявності у складі основних фондів станом на момент проведення перевірки такого об'єкту основних фондів, як «дорожнє покриття», а також, оренди вказаного об'єкту.

Заниження позивачем грошового зобов'язання по податку на прибуток за цих обставин в свою чергу призвело до заниження позивачем податку на додану вартість в розмірі 116 335 грн.

Також до заниження позивачем за перевіряємий період, ПДВ призвело врахування в складі податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, складеним з порушенням встановленого законодавством порядку всього в розмірі 2 666,67 грн.

Оскільки ТОВ «Главбуд плюс», ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не обґрунтував свої вимоги щодо скасування ППР форми «Р» № 0003072200 від 26 грудня 2012 року в частині визначення грошового зобов'язання в розмірі 2 666,67 грн. та за штрафними санкціями - 666,67 грн., та не спростувало висновки податкового органу щодо використання податкових накладних, складених постачальником, який згідно бази даних ДПС в Одеській області, на дату складання таких податкових накладних за місцезнаходженням не знаходився, апеляційний суд погоджується з висновком акту перевірки та з підставами за яких податковий орган збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 2 666,67 грн. та за штрафними санкціями - 666,67 грн.

Проте апеляційний суд не погоджується з висновком як податкового органу так і з висновками суду першої інстанції щодо правомірності збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 137 005 грн. (за основним платежем - 131 804 грн., за штрафними санкціями - 5 201 грн., та щодо збільшення грошового зобов'язання з ПДВ в частині визначення основної суми грошового зобов'язання в розмірі 116 335 грн., та в частині штрафних санкцій в розмірі 29 187 грн.

Апеляційний суд встановив, що відповідно до договору купівлі-продажу № 06-04-03 від 10 квітня 2003 року (а.с. 84-85) ТОВ «Главбуд плюс» придбав цілісний майновий комплекс - будівлі та споруди, які перебували на балансі ДП «Одеський комбінат хлібопродуктів» ДАК «Хліб України», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1.

Відповідно до Акту № 1 від 10.04.2003 року прийому - передачі складських приміщень та майна за договором купівлі-продажу № 06-04-03 від 10 квітня 2003 року, ТОВ «Главбуд плюс» прийняв майновий комплекс, до складу якого окрім іншого, увійшли залізничні путі та під'їзні путі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04 червня 2003 року по справі № 16/109-03-3198 зобов'язано КП ОМБТІ та РОН здійснити реєстрацію права власності ТОВ «Главбуд плюс» на об'єкт нерухомого майна, за договором купівлі-продажу № 06-04-03 від 10 квітня 2003 року.

Відповідно до договору оренди землі від 25 лютого 2005 року, посвідченого нотаріально (а.с. 78-83), ТОВ «Главбуд плюс» передана у строкове платне користування земельна ділянка загальною площею 28 080 кв. м., з яких в тому числі під проходами, проїздами та площадками перебуває 20 021 кв. м., що також зазначено на наданому апелянтом плані земельної ділянки та ситуаційній схемі.

Відповідно до витребуваних судом доказів - витягу з наказу ТОВ «Главбуд плюс» № 1 від 01 червня 202 року «Про облікову політику підприємства», на облік основних засобів взятий цілісний майновий комплекс - виробничо-складська база з будівлями та спорудами, яка належить ТОВ «Главбуд плюс» відповідно до договору купівлі-продажу № 06-04-03 від 10 квітня 2003 року, та введений в експлуатацію підприємством у травні 2003 року по первісній вартості 954 815,8 грн., віднесений до 1 групи у баланс згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Також відповідно до цього витягу залишкова вартість цілісного майнового комплексу станом на 01.01.2012 року становить 342 643,08 грн., станом на 01.11.2013 р. - 3 913 844,39 грн., а цілісний майновий комплекс віднесений до 3 групи відповідно до п. 145,1 ст. 145 ПК України.

Податковий орган ні при розгляді судом першої інстанції, ні при розгляді справи апеляційним судом, заперечуючи проти задоволення позову та проти задоволення апеляційної скарги, не послався на норму податкового законодавства, яка б зобов'язувала позивача ставити на баланс підприємства, як основні засоби, окремо дорожнє покриття.

Між тим, апеляційний суд, з урахуванням досліджених нових доказів, встановив, що дорожнє покриття входить до складу цілісного майнового комплексу, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Остапа Вишні, 1, та який перебуває на обліку підприємства як основні засоби, що відповідає вимогам, як ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», так і ст. 145, 146 ПК України.

Таким чином, апеляційний суд встановив помилковість висновку податкового органу щодо відсутності у позивача права на віднесення до валових витрат витрати по ремонту дорожнього покриття на об'єкті у м. Одесі, по вул. Остапа Вишні, 1, оскільки матеріалами справи підтверджено, що зазначене дорожнє покриття входить до складу основних фондів в составі цілісного майнового комплексу.

Враховуючи викладене підставою для визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 131 804 грн., та з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 116 335 грн., є неправомірне віднесення, на думку податкового органу, до валових витрат, витрат з ремонту дорожнього покриття, апеляційний суд.

З урахуванням вимог п. 138.2, 138.8 ст. 138, ст. 139, п. 145,1 ст. 145, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 ПК України, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року № 0003062200 в повному обсязі, та для часткового скасування податкового повідомлення-рішення від 26 грудня 2012 року № 0003072200, в частині визначення основної суми грошового зобов'язання в розмірі 116 335 грн., та в частині штрафних санкцій в розмірі 29 187 грн.

Таким чином, апеляційний суд встановив, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.

При цьому судові витрати понесені ТОВ «Главбуд плюс» - сплачений судовий збір при зверненні до суду з позовом та при поданні апеляційної скарги (а.с. 90, 91, 145), відповідно до ст. 94 КАС України, мають бути відшкодовані пропорційно задоволеним позовним вимогам, шляхом стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ «Главбуд плюс» 4 127 грн.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 94, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальність «Главбуд плюс» задовольнити частково.

Скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «Главбуд плюс» задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 26 грудня 2012 року № 0003062200 в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 26 грудня 2012 року № 0003072200 частково, в частині визначення основної суми грошового зобов'язання в розмірі 116 335 грн., та в частині штрафних санкцій в розмірі 29 187 грн.

В іншій частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальність «Главбуд плюс» відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальність «Главбуд плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи 31997824, місцезнаходження - вул. Сабанєєв міст, буд. 5/7, кв. 2, м. Одеса, 65026) 4 127 грн. (чотири тисячі сто двадцять сім гривень) у відшкодування судового збору сплаченого при поданні позову та апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 29 листопада 2013 року.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко