Ухвала суду № 35783225, 11.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 р.Справа № 816/2062/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2013р. по справі № 816/2062/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі"

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби в особі Зіньківського відділення

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Астроінвест-Енерджі»- позивач ), звернувся до суду з позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби в особі Зіньківського відділення (далі - відповідач), в якому просить про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000422301 від 21 грудня 2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2013 року у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2013 року скасувати та постановити нову постанову, якою задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм чинного законодавства.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена документальна виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.09.2012 рік по взаємовідносинах з позивачем, про що був складений акт від 03.12.2012 року №555/22-35193237.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4786829, 50 грн., у тому числі:

- за 4 квартал 2010 року на суму 873718 грн.;

- за 1 квартал 2011 року на суму 179160 грн.;

- за 2 квартал 2011 року на суму 1132470 грн.;

- за 1 квартал 2012 року на суму 2601481, 50 грн.

За результатами перевірки були ухвалені податкові повідомлення-рішення від 21 грудня 2012 року № 0000422301, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4786830 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 статті 1 наведеного вище Закону зазначено, що господарська діяльність - будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти визначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка є від імені та на користь першої особи.

На підставі до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 згаданого вище Закону до складу валових витрат відносяться, зокрема, суми будь-яких витрат, виплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, проведенням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закон встановлено, що не належать до складу валових ат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та розрахунковими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських які платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів,

для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Статтею 134 розділу III ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У відповідності до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на вимоги наведених правових норм, підставою для зменшення платником податків об'єкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг) є будь-які витрати платника податку, визначені на підставі первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та здійснені для провадження господарської діяльності платника податку.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4 786 829, 50 грн., у тому числі:

- за 4 квартал 2010 року на суму 873 718 грн.;

- за 1 квартал 2011 року на суму 179 160 грн.;

- за 2 квартал 2011 року на суму 1 132 470 грн.;

- за 1 квартал 2012 року на суму 2 601 481, 50 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що в своїй господарській діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ДДЗ-Ресурс», з яким був укладений контракт № 6-11-09 АЕ від 02.12.2009 року на виконання робіт по освоєнню, випробуванню та дослідженню свердловини № 3 Загрянського родовища, яку позивач орендував свердловину № 3 Загорянського родовища на підставі договору оренди № 0-387/07 від 01.11.2007 року з додатковими угодами до нього, укладеного з ДП НАК «Надра України» «Нафтогазгеологія».

В підтвердження фактичного характеру даної господарської операції позивачем були надані до матеріалів справи наступні документи, а саме: податкові накладні, акти здачі-приймання робіт, довідки про доходи і витрати позивача; акти проведених робіт по закачуванню робочого розчину комплексного інгібітору корозії та стабілізатора виносу рідини; план робіт на повторне освоєння, дренування, інтенсифікацію та дослідження горизонту В-24-25 в свердловині №3 Загорянського ГКР, акт на дослідження газоконденсатного об'єкту; план на шаблонування свердловини №3 Загорянського ГКР, план робіт з проведення резонансно-хвильової технології (РХТ) №3 Загорянського ГКР; план на дослідження свердловини; результати проведення промислових газоконденсатних досліджень свердловини 3 Загорянського ГКР технологічне обґрунтування оптимальних умов експлуатації СВ.3 Загорянського НГКР4; обґрунтування необхідності подачі інгібітору корозії у свердловину №3 Загорянського ГКР; сертифікати аналізу пластової води на іони заліза; результати дослідження; акт вмісту іонів заліза; платіжні доручення; звіт про комплекс виконаних робіт з освоєння, випробування та дослідження свердловини №3 Загорянського родовища; договори №04/012 від 10.01.2012 року між ТОВ «ДДЗ-Ресурс» та ТОВ «БІОФА» про виконання робіт по застосуванню резонансно-хвильової технології для поліпшення якісних характеристик ВВС, що видобувається на свердловині №3 Загорянського ГКР; №1028 П про надання послуг з технічного обслуговування обладнання на свердловині №3 Загорянського ГКР, укладеного між ПП «Мірсан сервіс» та ТОВ «ДДЗ-Ресурс»; № 5-07/11 від 27.07.2011 року про надання науково-технічних послуг, укладеного між ТОВ «ДДЗ-Ресурс» та ТОВ «Будмашпост»; №4-06/11 від 21.06.2011 року , №5-05/11 від 05.05.2011 року про надання науково-технічних послуг, укладеного між ТОВ «ДДЗ-Ресурс» та ТОВ «Будмашпост», №33/1 від 21.01.2011 року про купівлю-продаж хімреактивів, матеріалів та обладнання, укладеного між ТОВ «ДДЗ-Ресурс» та ТОВ «Еко-пром-груп»; №7-0112 від 04.01.2012 року поставки, укладеного між ТОВ «БІОФА» та ТОВ «ДДЗ-Ресурс»; №14 від 29.03.2011 року купівлі-продажу, укладеного між ТОВ «ДДЗ-Ресурс» та ПП «Велс»; №171102 від 17.11.2010 року поставки, укладеного між ТОВ «Емсон» та ТОВ «ДДЗ-Ресурс», акти засвідчення місячного видобутку вуглеводневої сировини; результати співставлення платежів обліку платежів позивача; перелік питань вступного інструктажу ОПТБОНС.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи не відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, надані до суду акти виконаних робіт не містять посилань на зміст та обсяги наданих послуг.

Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у позивача відсутні економічні причини для укладання даного контракту.

Стосовно доводів апеляційної скарги позивача про фактичне виконання ТОВ «ДДЗ-Ресурс» робіт по освоєнню, випробуванню та дослідженню свердловини № 3 Загрянського родовища, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Колегія суддів, вважає, що в матеріалах справи відсутні докази економічної вигоди, що настали у позивача від отримання даних послуг.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржуване рішення відповідача відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно ч.1до 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановленні під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Згідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2013р. по справі № 816/2062/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 15.11.2013 р.