Рішення № 35782674, 03.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22064/13 03.12.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ліберті Україна»

До Фізичної особи - підприємця Єрошина Ігоря Геннадійовича

Про стягнення 1 853,47 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Малахова Т.І. - по дов. № б/н від 09.09.2013

Від відповідача не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ліберті Україна» до Фізичної особи - підприємця Єрошина Ігоря Геннадійовича про стягнення 1 844,07 грн. основного боргу та 9,40 грн. - 3% річних за несвоєчасне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору купівлі-продажу № 1086/КІ від 08.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2013 було порушено провадження у справі № 910/22064/13 та призначено її до розгляду на 03.12.2013.

Позивач в судовому засіданні 03.12.2013 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 03.12.2013 не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.11.2013 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду від 15.11.2013 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Березняківська, 38-А, кв. 173, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 03.12.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ліберті Україна» (продавець) та Фізичною особою - підприємцем Єрошиним Ігорем Геннадійовичем (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1086/КІ (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язався передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар у порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Договором визначено, що товаром є інгредієнти для приготування кави та кавових напоїв у машинах та обладнанні для приготування кави та кавових напоїв в асортименті та супутня продукція: склянки, мішалки, тощо, що реалізуються продавцем.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань за договором не було у повному обсязі сплачено вартість отриманого товару, в зв'язку з чим відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 1 844,07 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань нараховані 3% річних в сумі 9,40 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 4.1. договору покупець оплачує вартість товару на підставі рахунку-фактури, виставленого продавцем. Ціна товару визначається в додатках та/або у рахунках-фактурах до даного договору.

Згідно з п. 4.3. договору покупець оплачує повну вартість товару протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури від продавця. Жодні відстрочки чи розстрочки платежів не допускається.

Згідно з п. 5.1. договору продавець зобов'язаний передати товар покупцю протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання від нього повної оплати вартості товару.

Матеріали справи свідчать, що незважаючи на відсутність оплати товару позивач на підставі видаткової накладної № ЛУ-0017124 від 27.12.2012 передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1 844,07 грн.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з умов договору, строк виконання зобов'язань відповідача по сплаті товару визначений вказівкою на подію - протягом 3 днів з моменту виставлення позивачем рахунку-фактури.

Відповідний рахунок-фактура на сплату товару вартістю 1 844,07 грн. в матеріалах справи відсутній та відповідачу не пред'являвся, а отже строк виконання не визначений.

Враховуючи викладене, виконання зобов'язання по сплаті вартості товару в сумі 1 844,07 грн., кредитор вправі вимагати його виконання у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи відповідна вимога на суму 1 844,07 грн. (претензія № 91-13 від 09.07.2013) була надіслана позивачем відповідачу 09.07.2013, та отримана відповідачем 10.09.2013.

Отже, з урахуванням вищезазначеної норми відповідач мав виконати зобов'язання по сплаті товару в строк до 18.09.2013.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення вартості товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка складає 1 844,07 грн.

Статтею 692 цього Кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 844,07 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, у визначений строк оплату за отриманий товар не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 9,40 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору сторони не визначили інший розмір процентів.

Суд не погоджується з розрахунками позивача розміру 3% річних, оскільки 3% річних позивач нараховує на суму боргу в розмірі 1 844,07 грн. за період з 10.09.2013 по 11.11.2013, тоді як прострочення виконання зобов'язання по сплаті товару почалось з 18.09.2013.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 8,34 грн. В частині ж розміру 3% річних в сумі 1,06 грн. позов задоволенню не підлягає, оскільки нарахована з порушенням норм чинного законодавства.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ліберті Україна» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Єрошина Ігоря Геннадійовича (м. Київ, вул. Березняківська, 38-А, кв. 173, ідент. номер 3341117435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ліберті Україна» (м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б, код ЄДРПОУ 31991183) 1 844 (одну тисячу вісімсот сорок чотири) грн. 07 коп. основного боргу, 8 (вісім) грн. 34 коп. - 3% річних, 1 719 (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять) грн. 51 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 05.12.2013.

СуддяВ.В.Сівакова