Рішення № 35782649, 29.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17446/13 29.11.13

За позовом Державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс"

про стягнення 279 512,08 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Білецькій О.В.

за участю представників:

від позивача - Демський А.Л. (дов. №48-4215 від 23.11.2012р.)

від відповідача - Корнієнко Т.Ю. (дов. від 29.10.2012 р.);

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Завод 410 ЦА" (Жуляни) (далі-позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Хорс" (далі-відповідач) про стягнення 279512,08 грн., з яких 207982,25 грн. заборгованості за Договором № 05/10-7 від 01.01.2010 р. про відшкодування комунальних витрат балансоутримувача по утриманню орендованого нерухомого майна, з яких: 249257,83 грн. боргу, 10347,77 грн. пені, 2458,43 грн. 3% річних та 17448,05 грн. 7% штрафу.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем у за період з 01.01.2013 р. по 01.07.2013 р. зобов'язання за договором № 05/10-7 від 01.01.2010 р.про відшкодування,який відповідно до Додаткових угод № 1, № 2, № 3 від 01.01.2011 року, від 01.01.2012 року та від 19.12.2012 року відповідно, було продовжено, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 249257,83 грн. за комунальні послуги балансоутримувача по утриманню орендованого нерухомого майна. З огляду на наявність зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 2458,43 грн. 3% річних та 10347,77 грн. пені. та 17448,05 грн. 7% штрафу. Всього ціна позову становить 279 512,08 грн.

В судовому засіданні 12.11.2013 р. сторони заявили клопотання про продовження строку справи на 15 днів, яке судом було задоволено

Присутній в судових засіданнях представник позивача підтримав позов.

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на те, що ним фактично не використовувались орендовані приміщення, а тому позов про стягнення заборгованості з відшкодування комунальних витрат за користування даними приміщеннями є безпідставним та необгрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 05/10-7 про відшкодування комунальних витрат балансоутримувача по утриманню орендованого нерухомого майна. Відповідно до вказаного договору позивач надає комунальні послуги з постачання електроенергії та водозабезпечення згідно показників вимірювальних приладів, встановлених Відповідачем, і тарифів на ці послуги, нерухомого державного майна, а відповідач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в договорі.

Додатковими угодами № 1 від 01.01.2011 року, № 2 від 01.01.2012 року та № 3 від 19.12.2012 року, термін дії Договору № 05/10-7 неодноразово продовжувався.

Згідно з п. 2.1.1 Договору № 05/10-7 балансоутримувач зобов'язується забезпечити виконання комплексу послуг, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням майна та створенням необхідних умов для здійснення орендарем господарської діяльності. Розмір плати залежить від складу послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними та іншими суб'єктами господарювання, і визначаються розрахунком щомісячних платежів за обслуговування майна.

Пунктом 2.1.2 Договору № 05/10-7 балансоутримувач зобов'язується забезпечити надання орендарю комунальних послуг за встановленими розцінками та тарифами.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору № 05/10-7, якими встановлено тарифи на комунальні послуги в орендованому приміщенні, а саме, користування холодною водою, обслуговування інфраструктури, зливної та водонапірної каналізації, охорона приміщень, вартість 1 кВт/година, податок на землю, оплата послуг з теплопостачання та користування теплою водою.

На виконання умов Договору позивачем поставлено у період з січня 2013 року по липень 2013 року включно комунальні послуги загальною вартістю 207982,25 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рахунків-фактур № СФ-0000340 від 24.04.2013 на суму 46 323, 85 грн.; № СФ-0000341 від 24.04.2013на суму 44 736, 70 грн.; № СФ-0000342 від 24.04.2013на суму 46323, 85 грн.; № СФ-0000402 від 17.05.2013на суму 45 794, 78 грн.; № СФ-0000484 від 18.06.2013на суму 46 323, 94 грн.; № СФ-0000568 від 22.07.2013на суму 7 632, 47 грн.; № СФ-0000642 від 22.08.2013на суму 12 122, 24 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 05/10-7 станом на час прийняття рішення становить 249 257,83 грн.

Пунктом 2 ст. 530 ЦК України зазначено: у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, Державне підприємство "ЗАВОД 410 ЦА", відповідно до умов Договору, виставило відповідачу до сплати рахунки, які в обумовлені Договором строки не було оплачено. Вищенаведене свідчить про порушення Відповідачем цивільного законодавства України.

У відповідності до статті 193 ГК України, статті 526 ЦК України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як випливає зі змісту Цивільного кодексу України - відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.

Чинним законодавством України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (стаття 546 Цивільного кодексу України). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості комунальних послуг позивач, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 2458,43 3% річних, які нараховані за період з 17.05.2013 р. по 09.09.2013 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору від 01 січня 2010 року №05/10-7 орендар зобов'язується відповідно до щомісячних розрахунків та Актів про надання комунальних послуг, наданих орендарю, не пізніше 28 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача за комунальні послуги, а також відшкодування податку на землю. При несвоєчасному внесенні плати більше ніж на 10 днів, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки, а також всі штрафи, передбачені законодавством України:ст. 625 ЦК України, п. 2 ст. 231, ст. 232 ГК України.

З врахуванням вищезазначених договором строків проведення оплати суд здійснює перерахунок 3% річних на предмет правильності їх нарахування.

За перерахунком суду розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 1 884,59 грн. за заявлений період з 17.05.2013 року по 09.09.2013 року.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі 10347,77 грн. з 17.05.2013 р. по 09.09.2013 року.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Позивач розрахував пеню за формулою: сума боргу (207982,25 грн.)*(множення) на подвійну облікову ставку НБУ (2* облікова ставка, яка діяла в період прострочки)*(множення) кількість днів прострочення (період прострочення)/(ділення) на кількість днів у році (365), як це передбачено Законом України від 22.11.2996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За розрахунком суду відповідно до умов Договору до стягнення підлягає 8 888,84 грн. пеніза заявлений позивачем у розрахунку період з з 17.05.2013 року по 09.09.2013 року

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 7 % штрафу за порушення зобов'язання з оплати понад 30 днів в розмірі 17 448,05 грн. відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 20 грудня 2010 року у справі №3-41гс10 та від 28 лютого 2011 року у справі №3-11гс11.

Враховуючи , що предметом спору є грошове зобов'язання, суд дійшов висновку про безпідставність заявленої вимоги про стягнення штрафу у розмірі 17 448,05 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, код 04937956) на користь Державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА" (03151, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 94, код 01128297) 249 257, 83 (двісті сорок дев'ять тисяч двісті п'ятдесят сім грн. 83 коп.) боргу, 1 884,59 (одна тисяча вісімсот вісімдесят чотири грн. 59 коп.) 3% річних, 8 888,84 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім грн. 84 коп) пені, 5 200,62 грн. (п'ять тисяч двісті грн. 62 коп.) витрат по сплаті судового збору.

2. В іншій частині позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене 04.12.2013 р.

Суддя Л.М. Шкурдова