Постанова № 35782107, 05.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Циганенко А.І.

Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року справа №805/14002/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі 805/14002/13-а за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу № Ф-113у від 09 серпня 2013 року на суму 8 658,71 грн. - задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Сторони до суду не прибули.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою, вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З 16 жовтня 2000 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, була призначена пенсія за віком безстроково, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

6 грудня 2002 року ОСОБА_2 набула статусу фізичної особи-підприємця (а.с. 7).

23 січня 2003 року позивачка була взята на облік в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області за реєстраційним номером 05-52-11-2141 (а.с. 27).

30 травня 2012 року позивачці було видано "Свідоцтво платника єдиного податку" (а.с. 8).

14 лютого 2011 року згідно розпорядження 151225 за заявою позивачки їй була призначена пенсія у зв'язку з втратою годувальника (а.с. 31-32).

9 серпня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області прийнята вимога про сплату недоїмки № Ф-113-у про сплату позивачкою недоїмки з єдиного внеску станом на 9 серпня 2013 року в сумі 8658,71 гривень (а.с. 33).

21 вересня 2013 року позивачка отримала зазначену вимогу, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 34).

Колегія суддів зазначає, що доводи позивача про те, що пенсія по втраті годувальника є одним з різновидів «пенсії за віком» є помилковим з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є, зокрема: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Тобто, пенсіонером може вважатися особа, яка отримує пенсію в порядку та розмірі, передбаченому Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Враховуючи викладені вище положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку про те, що, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, та отримують пенсію, призначену відповідно до інших законів України, сплачують єдиний внесок за загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальних підставах.

Разом з тим, відповідно до з 01 січня 2004 року набрав чинності Закон № 1058, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Абзацом 2 преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Частиною 3 статті 4 Закону № 1058 передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.

Статтею 9 Закону № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі, серед іншого, призначається і пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону № 1058 визначено що особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, в зв'язку із інвалідністю, в зв'язку із втратою годувальника) призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Згідно абзацу 2 частини 1 статті 36 Закону № 1058 батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону № 1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї -100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Отже, як вбачається з зазначених норм законодавства та матеріалів справи, позивач отримує пенсію по втраті годувальника, яку вона добровільно обрала, а тому не відносить до категорії осіб, звільнених від сплати за себе єдиного внеску, що визначені ч. 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність оскаржуваної вимоги відповідача № Ф-113у від 09 серпня 2013 року, а тому відсутні підстави для задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі 805/14002/13-а прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі 805/14002/13-а - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2013 року у справі 805/14002/13-а - скасувати.

У задоволені адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату недоїмки № Ф-113у від 09 серпня 2013 року на суму 8 658,71 грн. - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Колегія суддів: Л.В. Ястребова

Д.В. Ляшенко

С.Ю.Чумак