Постанова № 35782060, 02.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року № 813/7647/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Сільник Н.Є.,

за участю представника позивача Московича А.Я., представника відповідача Іванейко Я.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віардо» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віардо» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2013 року № 0006981520/9266, № 0007001520/9265 та від 30.08.2013 року № 0008521510/2515.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Віардо» здійснено сплату податкових зобов'язань згідно поданих декларацій з податку на додану вартість. Проте відповідачем такі кошти протиправно були зараховані в рахунок погашення податкової заборгованості, визначеної податковим повідомленням-рішенням № 0020061630/0/16413 від 16.07.2009 року, яка на думку відповідача існувала в товариства з 2009 року. Оскільки таку заборгованість не можна було вважати узгодженою, то контролюючий орган не повинен був зараховувати кошти, що надходили з листопада 2012 року по січень 2013 року на погашення цього неіснуючого боргу. Позивачем не порушено пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, тому перевіркою неправомірно встановлено затримку сплати товариством зобов'язання з податку на додану вартість. Просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву.

Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав. Зазначив, що оскільки у позивача в обліковій картці платника значився податковий борг, тому сплачені узгоджені податкові зобов'язання Товариством зараховувались згідно статті 87 Податкового кодексу України, якою передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області проведено перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Віардо» вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України за період з 01.12.2012 року по 24.05.2013 року.

За результатами перевірки встановлено порушення товариством пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, а саме сплату товариством узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із затримкою: до 30 календарних днів в сумі 75 056,90 грн.; що є більшою 30 календарних днів у сумі 19 058,00 грн., про що відображено в акті перевірки № 158/15-2013/30275880 від 04.06.2013 року.

На підставі встановлених порушень 05.06.2013 року контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0006981520/9266, яким товариство за затримку на 82 календарних дні сплати суми узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 19 058,00 грн. зобов'язано сплатити штраф 20% у сумі 3 811,60 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0007001520/9265, яким товариство за затримку на 30, 27, 24, 23, 19 календарних днів сплати суми узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 75 056,90 грн. зобов'язано сплатити штраф 10% у сумі 7 505,69 грн.

За наслідком адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень Головним управлінням Міндоходів Львівської області встановлено з картки особового рахунку платника податку затримку сплати суми узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість до 30 календарних дні у розмірі 86 029,25 грн., тому 30.08.2013 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0008521510/2515, яким товариству збільшено штрафну санкцію 10% на 1 097,24 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи позивачем було подано податкові декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2012 року по січень 2013 року до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівської області.

На підставі поданих декларацій платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу, позивачем була проведена сплата сум грошових зобов'язань, які визначені цими деклараціями. А саме: по декларації № 9072301837 від 16 листопада 2012 року (за жовтень 2012 року) з сумою до сплати 11 411,00 грн. до 01.12.2012 року було сплачено 27.11.2012 року - 4 411,00 грн., 28.11.2012 року - 3 500,00 грн., 29.11.2012 року - 3 500,00 грн.; по декларації № 9079170935 від 17.12.2012 року (за листопад 2012 року) ) з сумою до сплати 42 413,00 грн. до 01.01.2013 року було сплачено 21.12.2012 року - 10 413,00 грн., 24.12.2012 року - 11 000,00 грн., 26.12.2012 року - 11 000,00 грн., 27.12.2012 року - 10 000,00 грн.; по уточнюючій декларації № 9076011639 від 03.12.2012 року з сумою до сплати 148,00 грн. до 03.12.2012 року було сплачено 04.12.2012 року - 152,00 грн.; по декларації № 9084752893 від 16.01.2013 року (за грудень 2012 року) з сумою до сплати 64 273,00 грн. до 30.01.2013 року було сплачено 21.01.2013 року - 4 273,00 грн., 24.01.2013 року - 10 000,00 грн., 25.01.2013 року - 15 000,00 грн., 28.01.2013 року - 15 000,00 грн., 29.01.2013 року - 10 000,00 грн., 30.01.2013 року - 10 000,00 грн.; по декларації № 9007932979 від 19.02.2013 року (за січень 2013 року) з сумою до сплати 39 928,00 грн. до 03.03.2013 року було сплачено 20.02.2013 року - 9 928,00 грн., 01.03.2013 року - 30 000,00 грн.

Проте, суми коштів, які були сплачені товариством платіжними дорученнями № 1734 від 27.11.2012 року, №1741 від 28.11.2012 року, № 1744 від 29.11.2012 року, № 1816 від 21.12.2012 року, № 1818 від 24.12.2012 року, № 1824 від 26.12.2012 року, № 1827 від 27.12.2012 року, № 1751 від 04.12.2012 року, № 1892 від 21.01.2013 року, № 1905 від 24.01.2013 року, № 1908 від 25.01.2013 року, № 1911 від 28.01.2013 року, № 1918 від 29.01.2013 року, № 1926 від 30.01.2013 року, № 1985 від 20.02.2013 року, №2015 від 01.03.2013 року були зараховані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення. Тому, перевіркою встановлено затримку сплати товариством зобов'язання з податку на додану вартість більш ніж на 30 календарних днів та до 30 календарних днів.

Як встановлено з записів в обліковій картці платника податків та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні, єдиною обставиною, яка слугувала для висновку контролюючого органу про порушення товариством граничних строків сплати узгоджених зобов'язань, була недоїмка, визначена податковим повідомленням-рішенням № 0020061630/0/16413 від 16.07.2009 року та здійснення зарахування контролюючим органом проведених позивачем поточних платежів в порядку черговості в рахунок погашення недоїмки.

Проте з таким діями контролюючого органу суд не погоджується виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 16.07.2009 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0020061630/0/16413, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 25 563,30 грн. (в тому числі за основним платежем 24 346,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 217,30 грн.).

За результатами адміністративного оскарження дане податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а позивачу надіслано податкове повідомлення-рішення від 12.10.2009 року № 0020061630/1/22821.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням № 0020061630/0/16413 від 16.07.2009 року позивач звернувся до суду з позовом. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2010 року в адміністративній справі № 2а-202/10/1370 позов задоволено повністю та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0020061630/0/16413 від 16.07.2009 року прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м.Львова.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її. 24.10.2013 року Львівський апеляційний адміністративний суд виніс ухвалу за наслідком розгляду апеляційної скарги, якою апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року в адміністративній справі № 2а-202/10/1370 залишено без змін.

Порядок узгодження податкових зобов'язань до 01.01.2011 року визначався Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ (далі Закон №2181).

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону №2181 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

21.06.2001 року наказом ДПА України № 253 затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Вказаний Порядок був чинний на момент винесення та оскарження податкового повідомлення-рішення від 16.07.2009 року № 0020061630/0/16413.

Відповідно до підпункту 5.4 цього Порядку у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення податкового органу з дотриманням вимог Закону № 2181 стосовно визначення процедури апеляційного узгодження та за умови надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень. При цьому сума податкового зобов'язання виводиться з реєстру податкових повідомлень та обліковується в окремому реєстрі до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження). У разі надходження до податкового органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума податкового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до закінчення процедури судового оскарження (на умовах апеляційного узгодження).

Аналізуючи наведені положення суд робить висновок, що у випадку оскарження рішення контролюючого органу як у строк так і з пропущенням строку, нарахована в картці особового рахунку платника податків сума податкового зобов'язання, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до закінчення процедури судового оскарження.

Із записів в обліковій картці платника податків вбачається, що сума грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 16.07.2009 року № 0020061630/0/16413, не виведена до окремого реєстру станом на проведення сплат по податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з жовтня 2012 року по січень 2013 року та відображена в картці особового рахунку товариства з порушенням вищенаведеного Порядку, і вважалась податковим боргом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 87.9 статті 89 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, зарахування контролюючим органом платежів позивача за узгодженими податковим зобов'язаннями, в погашення безпідставно врахованого податкового боргу за неузгодженими податковими зобов'язаннями призвело до необгрунтованого висновку про порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, що свідчить про неправомірне застосування до платника податків штрафних санкцій податковими повідомленнями-рішеннями від 05.06.2013 року № 0006981520/9266, № 0007001520/9265 та від 30.08.2013 року № 0008521510/2515.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віардо» 125,00 грн. (сто двадцять п'ять гривень) судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від 05.06.2013 року № 0006981520/9266, № 0007001520/9265 та від 30.08.2013 року № 0008521510/2515.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віардо» 125,00 грн. (сто двадцять п'ять гривень) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 05 грудня 2013 року.

Суддя Лейко-Журомська М.В.