Рішення № 35781510, 27.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17352/13 27.11.13

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго» ДоКиївського зоологічного парку загальнодержавного значенняПростягнення 733 165,19 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Цурка Н.О. - дов. № 91/2013/02/06-12 від 06.02.2013 р.

Кравчик С.М. - дов. № 91/2013/06/17-2 від 17.06.13 р.

Гаркавенко С.В. - дов. № 91/2013/01/28-11 від 28.01.13 р.

від відповідача: Зельдич В.Р. - дов. № 08 від 06.03.13 р.

Пересада Р.В. - дов. № 32 від 09.09.13 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Київського зоологічного парку загальнодержавного значення про стягнення 691 050,83 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 1 489,50 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 11 050,80 грн. боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною, 2 025,62 грн. інфляційної складової боргу, 9 621,83 грн. трьох відсотків річних та 17 926,61 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на постачання електричної енергії № 4396 (о/р 3104396) від 28.08.2002 р. в редакції додаткових угод до нього.

Ухвалою від 10.09.13 р. за даною позовною заявою було порушено провадження у справі № 910/17352/13 та призначено її до розгляду на 14.10.13 р.; витребувано у сторін певні документи.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.10.13 р. повідомив суду, що через службу діловодства господарського суду ним подано на виконання вимог ухвали суду від 10.09.13 р. документи та письмовий відзив.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що зазначені документи на час проведення судового засідання відсутні в матеріалах справи, у зв'язку з чим суд оголосив перерву в судовому засіданні 14.10.13 р. до 06.11.13 р. о 09:55 год. для дослідження поданих відповідачем документів та для повторного витребування у позивача документів, які зазначені в ухвалі про порушення провадження у даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні 06.11.13 р. надав суду додаткові письмові пояснення по суті спору та надав докази часткової сплати заборгованості, які були долучені до матеріалів справи; заявив письмове клопотання про продовження строку розгляду даної справи для надання йому можливості представити суду докази повної сплати заборгованості.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання представника відповідача, задовольнив його та оголосив перерву в судовому засіданні 06.11.13 р. до 20.11.13 р. о 10:20 год.

20.11.13 р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшли додаткові докази, які залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.11.13 р. повідомив суду про подані ним через службу діловодства господарського суду докази.

Представник позивача в судовому засіданні 20.11.13 р. надав суду заяву про уточнення позовних вимог, яка залучена до матеріалів справи; підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. У відповідності до заяви про уточнення позовних вимог позивач просить суд припинити провадження в частині стягнення основного боргу за активну електричну енергію у розмірі 392 000,00 грн. та в частині стягнення основного боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 11 050,80 грн.; стягнути з відповідача 299 050,83 грн. осново боргу за спожиту електричну енергію, 1 489,50 грн. за спожиту реактивну електричну енергію, 2 025,62 грн. інфляційної складової боргу, 9 621,83 грн. трьох відсотків річних та 17 926,61 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої електричної енергії за договором № 4396 від 28.08.02 р., додатковими угодами та додатками до нього, за період з 01.09.12 р. до 01.08.13 р.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 20.11.13 р. до 25.11.13 р. о 09:20 год. для дослідження доказів у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 25.11.13 р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.11.13 р. проти позову заперечив.

Суд, дослідивши матеріали справи, оголосив перерву в судовому засіданні 25.11.3 р. до 27.11.13 р. о 09:10 год. для витребування у позивача письмових пояснень стосовно строку дії договору та витребування у відповідача контр розрахунку позовних вимог.

26.11.13 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли додаткові докази у справі, які залучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 27.11.13 р. повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.11.13 р. надав суду довідку про відсутність заборгованості станом на 26.11.13 р., яка залучена до матеріалів справи; заперечив проти задоволення позову та просив зменшити штрафні санкції.

У судовому засіданні 27.11.13 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (електропостачальна компанія) та Київським зоологічним парком загальнодержавного значення (споживач) був укладений договір на користування електричною енергією № 4396, о/р 3104396 від 28.08.02 р., відповідно умов якого електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності до умов договору, а споживач - своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Додатковою угодою від 13.09.11 р. до договору № 4396, о/р 3104396 від 28.08.02 р. (яким викладено в новій редакції зазначений договір), відповідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.1 договору № 4396, о/р 3104396 від 28.08.02 р. в редакції додаткової угоди від 13.09.11 р. визначено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

Згідно з п. 2.2.2 договору № 4396, о/р 3104396 від 28.08.02 р. в редакції додаткової угоди від 13.09.11 р., постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару:

- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 даного договору (додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»);

- з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;

- згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ) чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком «Акт розмежування балансової належності електромонтаж та експлуатаційної відповідності сторін»;

- забезпечити отримання споживачем електроенергії у точці продажу на рівні дозволеної потужності відповідно до додатка «Перелік об'єктів» на умовах відповідних договорів, передбачених ПКЕЕ.

У відповідності до п. 2.3.2. зазначеного договору, споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановок відповідно до додатка «Перелік об'єктів» та «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу».

Пунктами 2.3.3. та 2.3.4. договору № 4396, о/р 3104396 від 28.08.02 р. в редакції додаткової угоди від 13.09.11 р. визначено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатка «Порядок розрахунків» та «Графік зняття показів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками «Порядок розрахунків» та «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії».

Згідно з п. 4.2.2. договору № 4396, о/р 3104396 від 28.08.02 р. в редакції додаткової угоди від 13.09.11 р., за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини; плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВа і більше та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВтг і більше.

У відповідності до п. 4.2.3. вищевказаного договору, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів ат кількості годин їх використання та кількості годин їх використання відповідно до методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ (№ 562 від 04.05.06 р., зареєстрованої в МЮУ 04.07.06 р. за № 782/12656 - надалі Методика), за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених методикою.

Розділом 5 договору № 4396, о/р 3104396 від 28.08.02 р. в редакції додаткової угоди від 13.09.11 р. встановлено порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності.

Додатком 2 до договору № 4396, о/р 3104396 від 28.08.02 р. в редакції додаткової угоди від 13.09.11 р. визначено порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача.

Згідно з п. 1 додатку № 2 до договору № 4396, о/р 3104396 від 28.08.02 р. в редакції додаткової угоди від 13.09.11 р., розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 18 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття «розрахунковий період» та «календарний місяць» вважаються прирівняними.

Відповідно до п. 2.1. додатку № 2 до договору № 4396, о/р 3104396 від 28.08.02 р. в редакції додаткової угоди від 13.09.11 р., споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком.

Споживач протягом перших трьох днів поточного розрахункового періоду здійснює платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діють на день здійснення платежу.

Обсяг електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні визначається відповідно до додатка «Визначення платежу за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні споживача» до цього договору.

Пунктом 2.2. додатку № 2 до договору № 4396, о/р 3104396 від 28.08.02 р. в редакції додаткової угоди від 13.09.11 р. визначено, що оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами даного договору, здійснюється на підставі виставлених постачальником рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.

Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунка постачальника, здійснює повну оплату вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПКЕЕ.

При відсутності заборгованості, надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду.

Згідно з п. 3.2. додатку № 2 до договору № 4396, о/р 3104396 від 28.08.02 р. в редакції додаткової угоди від 13.09.11 р., у платіжних дорученнях або інших платіжних (розрахункових) документах має обов'язково зазначатись така інформація: назва товару (активна чи реактивна електрична енергія) або вид іншого платежу (перевищення договірної величини електроспоживання, потужності, індекс інфляції, пені та інші нарахування); період, за який проводиться розрахунок; дата і номер рахунка-фактури; номер особового рахунка; дата складання та номер договору про постачання електричної енергії; сума ПДВ.

Відповідно до п. 4. вищезазначеного додатку, обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, визначаються за показаннями розрахункових засобів обліку електричної енергії про її фактичне споживання, за винятком, передбачених ПКЕЕ.

Пунктом 5. додатку № 2 до договору № 4396, о/р 3104396 від 28.08.02 р. в редакції додаткової угоди від 13.09.11 р. передбачено, що за даними акта про використану електричну енергію та з урахуванням розрахункової величини втрат визначається обсяг фактично спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електроенергії. цей обсяг сторони фіксують в акті про приймання-передавання товарної продукції, акті надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії, два примірники яких постачальник надає споживачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.

Згідно з п. 6. додатку № 2 до договору № 4396, о/р 3104396 від 28.08.02 р. в редакції додаткової угоди від 13.09.11 р., перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається за результатами підсумків розрахункового періоду на підставі підтвердженого сторонами додатка «Акт про використану електричну енергію». протягом наступних календарних місяців споживач отримує у постачальника рахунок на оплату двократної вартості перевищення. Вартість перевищення споживання електричної енергії понад договірну величину має бути оплачена до дати, зазначеної у платіжному повідомленні і не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка, крім професійно-технічних навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної комунальної форм власності.

У відповідності до п. 7 вищевказаного додатка, у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, споживач за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника підвищену (згідно зі ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику») вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом, крім професійно-технічних навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної комунальної форм власності.

Середньозважений тариф розраховується як частка від ділення всієї нарахованої за розрахунковий період суми оплати за електричну енергію на обсяг всієї електричної енергії, спожитої за цей період.

19.03.12 р. між ПАТ «Київенерго» (учасник) та Київський зоологічний парк загальнодержавного значення (замовник) уклали договір про закупівлю послуг за державні кошти № 7396, у відповідності до п. 13.1 якого, даний договір укладено на виконання вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» та у зв'язку з безперервним технічним процесом постачання електричної енергії, сторони дійшли згоди вважати цей договір новою редакцією договору № 4396 від 28.08.02 р., і у зв'язку з цим додатки до договору № 4396 від 28.08.02 р. вважаються додатками до даного договору (перелік додатків визначено в п. 13.2.).

Згідно з п. 1.1. договору № 7396 від 19.03.12 р., учасник зобов'язується у березні - грудні 2012 р. поставити замовнику електричну енергію, зазначену в п. 1.2., а замовник - прийняти і оплатити послугу в повному обсязі у терміни, обумовлені договором.

Розділом IV договору № 7396 від 19.03.12 р. визначено порядок здійснення оплати за даним договором.

У відповідності до п. 7.3.1. договору № 7396 від 19.03.12 р., за внесення платежів, передбачених розділом 4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, замовник сплачує учаснику пеню у розмір 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій за Господарським кодексом України. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком.

Згідно з п. 7.3.2. договору № 7396 від 19.03.12 р., за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з умовами розділу 9 цього договору замовник сплачу учаснику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому, плата за перевищення договірної величини потужності стягується із замовників з приєднаною потужністю електроустановок 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год і більше.

Пунктом 12.1. договору № 7396 від 19.03.12 р. визначено, що даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.12 р., а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення.

Додатковою угодою від 28.01.13 р. до договору про закупівлю товару за державні кошти № 4396 від 19.03.12 р. сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. даного договору в наступній редакції: «Учасник зобов'язується у період з 01.01.12 р. до 31.03.13 р. поставити замовнику електричну енергію, зазначену в п. 1.2., а замовник - прийняти і оплатити такий товар у повному обсязі у терміни, обумовлені договором»; п. 5.1. в наступній редакції: «Строк (термін) поставки товарів - з 01.01.12 р. до 31.03.13 р.»; п. 12.1. в наступній редакції: «Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.03.13 р., а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення».

Пунктом 4 вищевказаної додаткової угоди визначено, що відповідно до п. 6 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», вартість електричної енергії за цим договором збільшено на 283 900,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 47 316,67 грн.. Таким чином, сума договору становить 1 703 428,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 283 904,67 грн., загальний фонд (місцевий бюджет) 796 850,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 132 808,33 рн., спеціальний фонд (власні кошти) 906 578,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 151 096,33 грн.

У відповідності до п. 6. додаткової угоди від 28.01.13 р. до договору про закупівлю товару за державні кошти № 4396 від 19.03.12 р., всі інші умови даного договору залишаються в силі.

Згідно з п. 6.14. Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ), перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку.

У відповідності до п. 6.16. ПКЕЕ, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Визначені відповідно до законодавства України вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електричної енергії, а також вартість різниці між найбільшою величиною споживаної електричної потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження, та договірною граничною величиною електричної потужності зараховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом.

Згідно з п. 6.17. ПКЕЕ, у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, або якщо відповідно до договору для споживача протягом розрахункового періоду змінювався тариф, він за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.

Середньозважений тариф розраховується як частка від ділення всієї нарахованої за розрахунковий період суми оплати за електричну енергію на обсяг всієї електричної енергії, спожитої за цей період.

Позивач пояснив суду, що взяті ним зобов'язання щодо постачання електроенергії за вище переліченими договорами було виконано належним чином. За період з 01.09.12 р. до 01.08.13 р. відповідачем спожито електроенергії на загальну суму 1 113 208,29 грн., а сплачено 692 540,33 грн., у зв'язку з чим у Зоологічного парку загальнодержавного значення виникла заборгованість за спожиту електроенергію станом на 01.08.13 р. у розмірі 692 540,33 грн., з них - 691 050,83 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію та 1 489,50 грн. заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію.

Також позивач пояснив суду, що у липні 2013 р. було зафіксовано перевищення договірних величин споживання електроенергії відповідно на 9 098 кВ/г, двократна вартість якого становить відповідно 11 050,80 грн. (без ПДВ).

Таким чином, за період з 01.07.12 р. до 01.08.13 р. відповідачу було нараховано за перевищення договірних величин споживання 11 050,80 грн. (з ПДВ).

В обґрунтування позовних вимог позивача надав суду належним чином засвідчені копії актів про використану електроенергію за спірний період, рахунків за спожиту активну електроенергію за спірний період, рахунку на сплату двократної вартості різниці між фактично спожитою електроенергією і її договірною величиною, актів прийняття-передавання товарної продукції за спірний період, рахунків-розшифровок за спірний період, рахунків за послуги з перетікань реактивної електроенергії, актів надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії

ПАТ «Київенерго» направило на адресу Київського зоологічного парку загальнодержавного значення вимогу з проханням сплатити заборгованість за спожиту електричну енергію.

Однак, на день звернення позивача з позовом до суду вищевказана заборгованість не була погашена.

За таких обставин ПАТ «Київенерго» звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Київського зоологічного парку загальнодержавного значення про стягнення 691 050,83 грн. боргу за спожиту активну електричну енергію, 1 489,50 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 11 050,80 грн. боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною, 2 025,62 грн. інфляційної складової боргу, 9 621,83 грн. трьох відсотків річних та 17 926,61 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на постачання електричної енергії № 4396 (о/р 3104396) від 28.08.2002 р. в редакції додаткових угод до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску електричної енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 4396 (о/р 3104396) від 28.08.2002 р. в редакції додаткових угод до нього строк оплату за спожиту електричну енергію та її понад договірну величину здійснив неналежним чином.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити частково у задоволенні позовних вимог та зменшити штрафні санкції. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на часткову оплату заборгованості за спожиту електроенергію та фінансування з місцевого бюджету, оскільки Київський зоологічний парк загальнодержавного значення належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Оскільки відповідачем була сплачена частина заборгованості, 20.11.13 р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої просить суд припинити провадження в частині стягнення основного боргу за активну електричну енергію у розмірі 392 000,00 грн. та в частині стягнення основного боргу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 11 050,80 грн.; стягнути з відповідача 299 050,83 грн. основного боргу за спожиту електричну енергію, 1 489,50 грн. за спожиту реактивну електричну енергію, 2 025,62 грн. інфляційної складової боргу, 9 621,83 грн. трьох відсотків річних та 17 926,61 грн. пені, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої електричної енергії за договором № 4396 від 28.08.02 р., додатковими угодами та додатками до нього, за період з 01.09.12 р. до 01.08.13 р.

При цьому, дослідивши надану позивачем довідку про надходження коштів від відповідача за спожиту від ПАТ «Київенерго» електроенергію, судом встановлено, що частина заборгованості у розмірі 392 000,00 грн. за спожиту активну електричну енергію та 11 050,80 грн. двократної вартості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії було сплачено Київським зоологічним парком загальнодержавного парку після звернення позивача з даним позовом до суду.

Таким чином, враховуючи те, що частина основного боргу в розмірі 392 000,00 грн. за спожиту активну електричну енергію та 11 050,80 грн. двократної вартості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії була погашена після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню, оскільки відсутній предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 299 050,83 грн. боргу за спожиту активну електроенергію та 1 489,50 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» щодо стягнення з Київського зоологічного парку загальнодержавного значення 299 050,83 грн. боргу за спожиту активну електроенергію та 1 489,50 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію за договором про постачання електричної енергії № 4396 (о/р 3104396) від 28.08.2002 р. в редакції додаткових угод до нього, за період з 01.09.12 р. до 01.08.13 р., визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» просить суд також стягнути з відповідача 2 025,62 грн. інфляційної складової боргу та 9 621,83 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 4396 (о/р 3104396) від 28.08.2002 р. в редакції додаткових угод до нього, за період з жовтня 2012 р. до липня 2013 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з жовтня 2012 р. до липня 2013 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у листопаді 2012 р. на рівні 99,9 %, а також припустився арифметичних помилок.

Враховуючи наведене, за розрахунком суду підлягають стягненню з відповідача інфляційні нарахування у розмірі 429,63 грн., у зв'язку з неналежним виконання відповідачем грошового зобов'язання за період з жовтня 2012 р. до липня 2013 р. за договором № 4396 (о/р 3104396) від 28.08.2002 р. в редакції додаткових угод до нього.

Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 4396 (о/р 3104396) від 28.08.2002 р. в редакції додаткових угод до нього станом на 01.08.13 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 9 621,83 грн. трьох відсотків річних за період з жовтня 2012 р. до липня 2013 р.

ПАТ «Київенерго» просить стягнути з відповідача 17 926,61 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором № 4396 (о/р 3104396) від 28.08.2002 р. в редакції додаткових угод до нього за період з жовтня 2012 р. до квітня 2013 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до п. 7.3.1. договору № 7396 від 19.03.12 р., за внесення платежів, передбачених розділом 4 цього договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, замовник сплачує учаснику пеню у розмір 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій за Господарським кодексом України. Сума пені (без ПДВ) зазначається у платіжному документі окремим рядком.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, нарахована відповідачу пеня з жовтня 2012 р. до квітня 2013 р. становить 17 951,14 грн.

Таким чином, при розрахунку судом пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за порушення грошового зобов'язання було встановлено, що стягненню підлягає пеня у розмірі більшому, ніж заявлено позивачем.

Проте, оскільки господарський суд при прийнятті рішення обмежений розміром заявлених позовних вимог, то за таких обставин стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 17 926,53 грн., тобто - в межах заявлених позовних вимог.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд зменшити штрафні санкції, посилаючись на часткову оплату заборгованості за спожиту електроенергію та фінансування з місцевого бюджету, оскільки Київський зоологічний парк загальнодержавного значення належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача та дослідивши матеріали справи, господарський суд його відхилив, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Суд зауважує, що Київським зоологічним парком загальнодержавного значення не доведено належними доказами виняткових чи конкретних обставин, щодо скрутного фінансового стану. Крім того, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

У зв'язку з наведеним, господарський суд відхиляє клопотання Київського зоологічного парку загальнодержавного значення про зменшення розміру штрафних санкцій у даній справі.

Таким чином позов ПАТ «Київенерго» до Київського зоологічного парку загальнодержавного значення підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 549, 551, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України; ст. ст. 193, 232, 233, 275 Господарського кодексу України; ст. ст. 32, 33, 44, 49, п. 1-1- ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Київського зоологічного парку загальнодержавного значення (03055, м. Київ, проспект Перемоги, 32, код ЄДРПОУ 02221171) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 299 050 (двісті дев'яносто дев'ять тисяч п'ятдесят) грн. 83 коп. боргу за спожиту активну електричну енергію, 1 489 (одна тисяча чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 50 коп. боргу за спожиту реактивну електричну енергію, 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн. 63 коп. інфляційних нарахувань, 9 621 (дев'ять тисяч шістсот двадцять одну) грн. 83 коп. трьох відсотків річних, 17 926 (сімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 61 коп. пені та 14 631 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять одну) грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 293 000,00 грн. основного боргу за спожиту активну електроенергію та 11 050,80 грн. основного боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електроенергії.

4. У решті позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складення повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 02.12.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.