Рішення № 35781482, 25.11.2013, Господарський суд Донецької області

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2013 Справа № 905/6539/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомДержавного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ"простягнення 37 590,00 грн. за участю представників:

від позивачане з'явилисьвід відповідачаБурлаков І.М. - представник за довіреністю

Рішення прийняте 25.11.2013, оскільки 14.11.2013 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" штрафу у розмірі 37590,00 грн. за неправильно зазначену масу вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено перевезення вантажу (концентрат вугільний) у вагоні № 65099582 за накладною № 48947147. На проміжній станції залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено розбіжності між фактичною масою вантажу у вагоні № 65099582 та відомостями, зазначеними у накладній, про що складено комерційний акт АА№023224/112/37 від 18.03.2013, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф за неправильне зазначення у накладній маси вантажу у розмірі 37 590,00 грн., який він просить стягнути з відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що обов'язок перевіряти правильність навантаження та кріплення вантажу покладено саме на залізницю. Відзначає, що позивачем не надано доказів проходження вагонними вагами, на яких здійснювалося контрольне зважування вагону, державної повірки у встановлені законом терміни. Вважає, що комерційний акт АА№023224/112/37 від 18.03.2013 не є належним доказом невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу у залізничній накладній, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

17.03.2013 зі станції Добропілля Донецької залізниці Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Добропільська ЦЗФ" (вантажовідправник) на адресу вантажоотримувача - Бурштинської ТЕС ПАТ "ДТЕК Західенерго" на станцію Бурштин Львівської залізниці у вагоні № 65099582 за залізничною накладною на групу вагонів №48947147 відвантажено вантаж: вугілля кам'яне марки г-газове.

При оформленні зазначеної залізничної накладної відповідачем зазначено масу вантажу у вагоні № 65099582: нетто 69 000 кг, тара - 22 200 кг. Завантаження вагонів здійснювалось засобами вантажовідправника. В накладній також зазначено, що масу визначено на 150-тонних вагонних вагах.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

На проміжній станції Знам'янка Одеської залізниці був складений комерційний акт АА№023224/112/37 від 18.03.2013, відповідно до якого проведено комісійне переважування вагону № 65099582 на 150-тонних вагонних вагах станції Знам'янка та встановлено наступне: вагон № 65099582 за документом вага нетто 69 000 кг, тара 22 200 кг, фактично при переважуванні брутто 94 550 кг, тара 22 200 кг, нетто 72 350 кг, що більше ваги, зазначеної у документі, а також вантажопідйомності вагона на 3 350 кг. На поверхні вантажу наявне маркування.

Зі сторони залізниці комерційний акт підписаний начальником станції, двома працівниками станції. В акті зазначено, що посада завідуючого вантажним двором на станції Знам'янка Одеської залізниці відсутня за штатним розкладом.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Аналогічне положення закріплено в п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства Інфраструктури України № 442 від 31.07.2012 (далі -Інструкція), засоби ваговимірювальної техніки (далі - ЗВВТ), які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці, підлягають обліку залізницями.

Якщо ЗВВТ відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, вони беруться на облік ревізором вагового господарства дирекції, який відповідно до вимог пункту 2.2 розділу 2 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854 (далі - ПТЕ), оформлює технічний паспорт засобу ваговимірювальної техніки згідно з додатком 1 до цієї Інструкції. У технічному паспорті ЗВВТ робиться запис про повірку або державну метрологічну атестацію, вказується нормована похибка для різних режимів зважування згідно з вимогами пункту 1.9 розділу I цієї Інструкції, зазначається можливість зважування небезпечних вантажів згідно з наданими документами та робиться запис про придатність ЗВВТ для зважування відповідних вантажів, що перевозяться залізничним транспортом.

Технічні паспорти ЗВВТ, які зберігаються у начальника станції, є документами, згідно з якими розглядаються претензії, пов'язані з визначенням маси вантажу.

Записи в технічному паспорті ЗВВТ у процесі експлуатації здійснюють в тому числі державні повірники та повірники (далі - повірники) - про результати виконання повірки або державної метрологічної атестації.

Відповідно до пункту 5.33 Інструкції повірка та обслуговування ЗВВТ повинні проводитися відповідно до інтервалів, наведених в додатку 3 до цієї Інструкції.

Так, додатком № 3 до Інструкції встановлено шестимісячний інтервал проведення повірки ЗВВТ, які експлуатуються після закінчення строку служби, встановленого експлуатаційною документацією виробника.

У пункті 4.1 Інструкції зазначено, що на ЗВВТ за результатами зважування, згідно з якими оформляються перевізні документи під час перевезень залізничним транспортом, поширюється метрологічний нагляд. ЗВВТ підлягають повірці або державній метрологічній атестації. Повірка чи державна метрологічна атестація ЗВВТ проводиться у порядку, встановленому ДСТУ 2708:2006 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення" та ДСТУ 3215-95 "Державна система забезпечення єдності вимірювань. Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення".

Використання ЗВВТ, які не пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, забороняється.

Згідно з пунктом 3.47 Інструкції не допускається зважування вантажів, що перевозяться залізницями, на ЗВВТ, у яких прострочені терміни повірки.

Як вбачається з комерційного акту АА №023224/112/37 від 18.03.2013 зважування вагону № 65099582 здійснювалось на 150-тонних вагонних вагах станції Знам'янка Одеської залізниці.

До позовної заяви позивачем надано копію технічного паспорту на 150-тонні вагонні ваги станції Знам'янка Одеської залізниці ВЦ-150, заводський № 0685.

Також на виконання вимог ухвал суду Державним підприємством "Одеська залізниця" було надано суду копію технічного паспорту на 150-тонні вагонні ваги станції Знам'янка Одеської залізниці ВЦ-150, заводський № 0685.

Як вбачається з копій вказаних технічних паспортів міжповірочний інтервал ЗВВТ становить 6 місяців.

При дослідженні копій технічних паспортів на 150-тонні вагонні ваги станції Знам'янка Одеської залізниці ВЦ-150, заводський № 0685 судом встановлено, що повірка ЗВВТ № 0685 здійснена 15.11.2011. Тобто, з урахуванням нормативних термінів повірки наступна повірка повинна бути здійснена не пізніше 14.05.2012.

Натомість, відмітки про здійснення повірки 150-тонних вагонних ваг станції Знам'янка Одеської залізниці ВЦ-150, заводський № 0685 у встановлений термін у технічному паспорті відсутні, технічний паспорт ваг має лише відмітки про проведення перевірки.

Належним чином засвідченої копії технічного паспорту на 150-тонні вагонні ваги станції Знам'янка Одеської залізниці ВЦ-150, заводський № 0685 з відміткою про проходження державної повірки ЗВВТ станом на 18.03.2013 суду не надано.

Таким чином, станом на дату проведення зважування (18.03.2013) термін дії державної повірки ЗВВТ № 0685 закінчився, а нову повірку було здійснено лише 09.08.2013.

Надана позивачем копія технічного паспорту на 200-тонні ваги ВТВ-25 ДР-2 № 20 з відміткою про державну повірку вказаних ваг 08.02.2013 судом не приймається, оскільки згідно комерційного акту АА № 023224/112/37 від 18.03.2013 зважування вагону №65099582 здійснювалось на 150-тонних вагонних вагах

Надана на виконання вимог ухвали суду Державним підприємством "Одеська залізниця" копія витягу з висновку за результатами технічної діагностики вагонних ваг ВЦ-150 станції Знам'янка Одеської залізниці може бути свідченням задовільного технічного стану ваг, однак не спростовує висновку суду стосовно не проходження ЗВВТ та прострочення державної повірки у встановленому законом порядку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що на момент складання комерційного акту АА№023224/112/37 від 18.03.2013, засобом ваговимірювальної техніки, за допомогою якого здійснювалося зважування спірного вагону, не була пройдена повірка відповідно до вимог чинного законодавства, тому дані, отримані за допомогою цього ЗВВТ, не можуть бути покладені в основу зазначеного комерційного акта.

Водночас, відповідач під час відправлення вантажу проводив зважування вантажу під час його відправки вантажоотримувачу на тензометричних вагонних вагах, повірка та контроль придатності яких були проведені у строки, передбачені Інструкцією, що підтверджується технічним паспортом ваг, який наявний в матеріалах справи.

Суд відзначає, що комерційний акт АА№023224/112/37 від 18.03.2013 містить відмітку станції призначення стосовно того, що під час приймання вантажу відомості, зазначені у комерційному акті, спростовані не були. Однак, позивачем не надано технічного паспорту ЗВВТ станції Бурштин Львівської залізниці, а тому суд позивачем не доведено достовірність даних, отриманих при зважуванні на станції призначення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що станом на 18.03.2013 ЗВВТ №0685 пройшов державну повірку і був придатний до використання.

Оскільки в основу комерційного акта АА№023224/112/37 від 18.03.2013 були покладені дані, отримані за допомогою ЗВВТ, що не пройшов повірку у встановленому законом порядку, вказаний комерційний акт не має доказового значення і не може бути підставою для нарахування штрафних санкцій за невірно зазначену масу вантажу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судовий збір, у зв'язку з відмовою в позові, покладається на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 02.12.2013.

Суддя М.В. Сажнева