Рішення № 35781423, 02.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18197/13 02.12.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 678,76 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: Гаркуша Г. В. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ" шкоди в порядку регресу в розмірі 6 678,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору № 310554064.12 від 04.01.2013 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків виплатив страхове відшкодування власнику автомобіля марки Фольксваген д/н АА0095МА, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Фольксваген д/н 504-28КЕ, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/3074259), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача. Проте, відповідач в повному обсязі не відшкодував позивачу виплачене позивачем страхове відшкодування на відновлення автомобіля Фольксваген д/н АА0095МА.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2013 порушено провадження по справі № 910/18197/13, розгляд справи призначено на 14.10.2013.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 14.10.2013 представників сторін розгляд справи відкладено на 18.11.2013.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.11.2013 надав відзив на позов, в якому проти позову заперечував та зазначив, що виплатив позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 26830,87 відповідно до звіту проведеного за ініціативою відповідача за мінусом франшизи.

Ухвалою суду від 18.11.2013 продовжено строк вирішення спору.

В судовому засіданні 18.11.2013, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 02.12.2013.

Представник позивача в судове засідання 02.12.2013 з'явився та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 02.12.2013 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.12.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

04.01.2013 між ПАТ "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" та Лазаренко О. Є. укладено Договір № 310554064.12 добровільного страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків (надалі - Договір), за яким був застрахований автомобіль Фольксваген д/н АА0095МА.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до довідки ВДАІ № 9143725 про дорожньо-транспортну пригоду станом на 17.01.2013 року на Столичному шосе в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Фольксваген д/н АА0095МА, під керуванням Лазаренко О. Є. та автомобіля Фольксваген д/н 504-28КЕ, під керуванням Зуєва В. Ю.

Згідно з постановою Голосіївського районного суду м. Києва № 752/1499/13-п (провадження № 3/752/894/13) від 08.02.2013 Зуєва В. Ю. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до звіту № 83 від 14.02.2013 про оцінку автомобіля Фольксваген д/н АА0095МА, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Фольксваген д/н АА0095МА, в результаті його пошкодження при ДТП складає 37178,04 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 083/13Х від 14.02.2013 вартість ремонту автомобіля складає 38952,23 грн.

З доданого до матеріалів справи звіту відповідача № 6565 від 24.01.2013, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Фольксваген д/н АА0095МА внаслідок пошкодження при ДТП, складає 27330,87 грн.

Водночас, з доданої до матеріалів справи копії наряду-замовлення (акту виконаних робіт) № 2310097885 від 14.02.2013 (складений ремонтною СТО - ТОВ «Атлант-М Лепсе») слідує, що реальна вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Фольксваген д/н АА0095МА склала 33509,63 грн. Наведені у вказаному Акті СТО виконані роботи та використані запасні частини і матеріали виконавця, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у довідці ВДАІ, що була складена на місці вищевказаної ДТП. Зворотного відповідачем не доведено. Згідно з рахунком на оплату № 2310097885-1 від 23.01.2013, виставленим ремонтною СТО - ТОВ «Атлант-М Лепсе», вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Фольксваген д/н АА0095МА склала 33509,63 грн.

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, страхового акта № 69511 від 31.01.2013, рахунку на оплату ТОВ «Атлант-М Лепсе» № 130 від 03.10.2012, позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 33509,63 грн. шляхом перерахування на рахунок ремонтної СТО (ТОВ «Атлант-М Лепсе») вказаної суми коштів. Дана обставина підтверджується копією платіжного доручення № 1495 від 12.02.2013.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 33509,63 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Фольксваген д/н 504-28КЕ, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль Фольксваген д/н 504-28КЕ, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АВ/3074259 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АВ/3074259) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн. та встановлена франшиза в розмірі 500,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АВ/3074259 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензією № 1207 від 10.04.2013 про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 33509,63 грн. На доказ отримання претензії відповідачем позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідач на підставі звіту № 6565 від 24.01.2013 прийняв рішення про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 26 830,87 грн., що вбачається з страхового акту № Р-024/13 від 24.07.2013 та виплатив суму страхового відшкодування в порядку регресу частково в розмірі 26830,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1820 від 25.07.20013.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, Законом України "Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів" не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Складені звіти № 6565 від 24.01.2013 та № 83 від 14.02.2013 відповідача так і позивача є лише оціночними документами, у яких зазначається про можливу, але не як кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля Фольксваген д/н АА0095МА, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля Фольксваген д/н АА0095МА, є наряд-замовлення (акт виконаних робіт) № 2310097885 від 14.02.2013 (складений ремонтною СТО - ТОВ «Атлант-М Лепсе») на суму 33509,63 грн. та платіжне доручення № 1495 від 12.02.2013, яким підтверджується факт оплати позивачем даних робіт на зазначену суму.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля Фольксваген д/н АА0095МА, склав 33509,63 грн.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/3674259 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993, 1191, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, і в межах суми, що перейшла до позивача у порядку регресу, та за мінусом встановленої франшизи та з урахуванням часткової оплати, тобто у сумі 6178,76 грн. (33509,63 грн. - 500 грн. франшизи - 26830,87 грн. часткова оплата).

Тому, суд визнає вимоги позивача за законні та обґрунтовані, а отже позов підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.БІ.АЙ" (04112, м. Київ, вулиця Дегтярівська, 48, офіс 708; ідентифікаційний код 31113488, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (01054, м. Київ, вулиця Воровського, 33; ідентифікаційний код 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 6178,76 (шість тисяч сто сімдесят вісім гривень 76 коп.) та судовий збір у розмірі 1591,70 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна гривня 70 коп.)

3. Видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 05.12.2013

Суддя О.А. Грєхова