Постанова № 35781120, 26.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р. Справа №805/14714/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:05

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Шинкарьовій І.В.

при секретарі судового засідання Заднепровській В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 жовтня 2012 року №0000382200/3828 та №0000382200/3829,

за участю представників сторін

від позивача: Лозовицький М.С.,

від відповідача: Сафонова О.О..

встановив:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Октябрська ЦЗФ», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 жовтня 2012 року №0000382200/3828 та №0000382200/3829.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку. За результатами перевірки складено Акт від 17 вересня 2013 року №108/22-0/00176549 відповідно до якого були зроблені висновки про порушення позивачем податкового законодавства: завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за період травень-листопад 2012 року на суму 26460,00 грн., завищені витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 132300,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за період 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року на суму 27783,00 грн. На підставі акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 02 жовтня 2013 року №0000382200/3828, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 39690,00 грн., в тому числі 26460 грн. за основним платежем та 13230,00 грн. за штрафними санкціями; №0000382200/3829, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток - 34729,00 грн., в тому числі 27783,00 грн. за основним платежем та 6946,00 грн. за штрафними санкціями.

Позивач не згодний з висновками акту податкового органу, вважає їх безпідставними та здійсненими на власних припущеннях та хибному трактуванні діючого законодавства, тому, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02 жовтня 2013 року №0000382200/3828 та №0000382200/3829.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення (т.2, а.с.5), у яких зазначив, що проведеною перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій при придбанні позивачем інформаційно-консультаційних послуг у ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтінг», (податковий номер: 35859639), ТОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг» (податковий номер 38157610) за періоди: з 01 травня по 30 листопада 2012 року на загальну суму 158760,00 грн., у тому числі ПДВ - 26460,00 грн., та подальшої їх використання у господарській діяльності підприємства у результаті чого встановлено порушення податкового законодавства. Відповідач зазначає, що для підтвердження отриманих послуг від ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтінг», ТОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг» до перевірки надані акти приймання-передачі послуг, у яких відсутні дані щодо того, хто саме навчався, його ПІБ та яке має відношення до ПАТ «ДТЕК Октябрська ЦЗФ», ким працює, виробнича необхідність навчання та економічного ефекту після цього.

Тому, на підставі викладеного просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» є юридичною особою, зареєстровано 30 жовтня 1996 року під записом №12601050016000520, ідентифікацій код юридичної особи 00176549, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (т.1, а.с.12), довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1, а.с.13).

Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтінг» (податковий номер: 35859639) за травень, червень, липень 2012 року; ТОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг» (податковий номер: 38157610) за період жовтень, листопад 2012 року. За результатами перевірки складено акт перевірки від 11 вересня 2013 року №108/22-0/00116549 (т.1, а.с.24).

У висновках акту вказано, що перевіркою встановлено порушення

п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за травень, червень, липень, жовтень, листопад 2012 року на 26460,00 грн.;

п.138.1, п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства, що призвело до завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на суму 132300,00 грн., та податок на прибуток у сумі - 27783,00 грн.

02 жовтня 2013 року на підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення

- №0000382200/3828, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 39690,00 грн., в тому числі 26460 грн. за основним платежем та 13230,00 грн. за штрафними санкціями (т.1, а.с.40);

- №0000382200/3829, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток - 34729,00 грн., в тому числі 27783,00 грн. за основним платежем та 6946,00 грн. за штрафними санкціями (т.1, а.с.41);

Спір виник через висновки податкового органу про нікчемність договорів укладених між позивачем та ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтінг» та ТОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг» у зв'язку з відсутністю доказів фактичного надання послуг та через суперечність інтересам держави та суспільства.

Судом встановлено, що позивач мав господарські відносини з

- ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтінг», з якими уклало ряд угод, а саме:

договір від 26 листопада 2011 року №18001/30-HSE, відповідно до якого ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтінг» (виконавець) зобов'язується надати поетапно послуги та приймати на себе обов'язки за заявами позивача (замовника) інформаційно-консультаційні послуги з проведення внутрішнього аудиту діючої системи управління праці та промислової безпеки, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та сплатити за них. Розрахунки за отримані послуги замовник здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з моменту отримання послуг. Додатковою угодою від 01 серпня 2012 року до зазначеного договору сторони змінили загальну вартість послуг на суму 19200,00 грн., у тому числі ПДВ 3200,00 грн. (т.1, а.с.89,93);

договір від 10 січня 2012 року №14001/75-TRG, відповідно до якого ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтінг» (виконавець) зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги позивачу (замовник), а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та сплатити за них. Відповідно до договору виконавець надає інформаційно-консультативні послуги на тему: «Провідний аудитор системи екологічного менеджменту» та учбово-методичні матеріали з зазначеної теми. Загальна вартість інформаційно-консультаційних послуг - 18720,00 грн., у тому числі ПДВ - 3120,00 грн. На підтвердження фактично наданих послуг виконавець надає протягом 5 календарних днів після виконання своїх обов'язків, підписаний зі своєї сторони акт приймання-передачі виконаних послуг. Замовник здійснює сплату за фактично надані послуги. Сплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з моменту отримання послуг (т.1, а.с.49);

договір від 07 травня 2012 року №18001/107-TRG, відповідно до якого ТОВ «Менеджмент Системс Консалтінг» (виконавець) зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги позивачу (замовник), а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та сплатити за них. Відповідно до договору виконавець надає інформаційно-консультативні послуги на тему: «Провідний аудитор системи менеджменту гігієни та безпеки праці» та учбово-методичні матеріали по зазначеній темі. Загальна вартість інформаційно-консультаційних послуг - 18720,00 грн., у тому числі ПДВ - 3120,00 грн. На підтвердження фактично наданих послуг виконавець надає протягом 5 календарних днів після виконання своїх обов'язків, підписаний зі своєї сторони акт приймання-передачі виконаних послуг. Замовник здійснює сплату за фактично надані послуги. Сплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з моменту отримання послуг (т.1, а.с.66).

договір від 25 червня 2012 року №18001/112-TRG, відповідно до якого ТОВ «Менеджмент Системс Консалтінг» (виконавець) зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги позивачу (замовник), а замовник зобов'язується прийняти надані послуги та сплатити за них. Відповідно до договору виконавець надає інформаційно-консультативні послуги на тему: «Провідний аудитор системи менеджменту гігієни та безпеки праці» та учбово-методичні матеріали по зазначеній темі. Загальна вартість інформаційно-консультаційних послуг - 3900,00 грн., у тому числі ПДВ - 780,00 грн. На підтвердження фактично наданих послуг виконавець надає протягом 5 календарних днів після виконання своїх обов'язків, підписаний зі своєї сторони акт приймання-передачі виконаних послуг. Замовник здійснює сплату за фактично надані послуги. Сплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів з моменту отримання послуг (т.1, а.с.69).

- ТОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг», з якими уклало ряд угод, а саме:

договір від 21 вересня 2012 року №MSC/18001/02-TRG, відповідно до якого ТОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг» (виконавець) зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги у формі організації участі представників позивача (замовник) у семінарі «Курс навчання ведучих аудиторів менеджменту гігієни та безпеки праці» й надати замовнику учбово-методичні матеріали за темою семінару. Загальна вартість інформаційно-консультаційних послуг - 23400,00 грн. з ПДВ. Замовник сплачує послуги по факту надання послуг. Замовник зобов'язується прийняти вказані послуги на умовах на умовах зазначеного договору та сплати за них шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів (т.1, а.с.97);

договір від 20 вересня 2012 року №14001/09-CER, відповідно до якого ТОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг» (виконавець) зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги з навчання за курсом «Проведення наглядового аудиту системи екологічного менеджменту на підприємстві». Загальна вартість інформаційно-консультаційних послуг - 24000,00 грн. з ПДВ. Замовних зобов'язується прийняти вказані послуги на умовах зазначеного Договору та сплати за них шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів (т.1, а.с.64);

договір від 20 вересня 2012 року №18001/07-CER, відповідно до якого ТОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг» (виконавець) зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги з навчання за курсом «Проведення наглядового аудиту системи управління охороною праці та промислової безпеки на підприємстві». Загальна вартість інформаційно-консультаційних послуг - 36000,00 грн. з ПДВ. Замовних зобов'язується прийняти вказані послуги на умовах зазначеного Договору та сплати за них шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів (т.1, а.с.72);

договір від 21 вересня 2012 року № MSC/18001/07-TRG, відповідно до якого ТОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг» (виконавець) зобов'язується надати інформаційно-консультаційні послуги з навчання за курсом «Проведення наглядового аудиту системи менеджменту гігієни та безпеки праці». Загальна вартість інформаційно-консультаційних послуг - 14040,00 грн. з ПДВ. Замовних зобов'язується прийняти вказані послуги на умовах зазначеного Договору та сплати за них шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 30 календарних днів (т.1, а.с.86).

На виконання договорів, що не заперечується відповідачем, позивачем на користь контрагентів перераховано грошові кошти, виписані податкові накладні, видаткові накладні та акти здачі-приймання виконаних робіт, які під час перевірки були оглянуті перевіряючими про що зазначено в акті перевірки. У ціні придбаного товару підприємством сплачено суму податку на додану вартість, яку у подальшому включено до складу податкового кредиту.

Відповідно до пункту 135.2 статті 135 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 44.1, 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні мати такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що будь-яких зауважень до оформлення первинних документів, як і до ведення позивачем по справі бухгалтерського обліку, під час проведення перевірки контролюючий орган не встановив.

Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що на час здійснення господарських операцій між ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтінг» та ТОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг» останні були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість (т.2 а.с.28,44).

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтінг» та ТОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг», які в свою чергу були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством, як платники податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Таким чином, податковий кредит формується при дотриманні платником податку вказаних вимог закону.

При цьому, господарські операції (поставка, продаж тощо) є самостійним поняттям, відмінним від правочинів або господарських зобов'язань.

Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з легітимним рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податку.

Аналіз реальності господарських операцій може здійснюватися на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку платника податків та інших обставин, в тому числі реального економічного змісту господарських операцій та підтвердження їх первинними документами (товарно-транспортними накладними та ін.).

Отже, підставою для формування податкового кредиту, а в подальшому для відшкодування від'ємного значення між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду є належним чином оформлена податкова накладна, зокрема, наведені в ній відомості повинні відповідати дійсності.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції.

Позивачем на виконання умов договорів до матеріалів справи були надані наступні податкові накладні:

№ 19 від 18 травня 2012 року на надання інформаційно-консультаційних послуг на тему «Провідний аудитор системи керування охороною праці та промисловою безпекою, відповідно до вимог міжнародних стандартів OHSAS 18001:2007 в м.Харків згідно із договором» вартістю 18720,00 грн., в тому числі ПДВ 3120,00 грн., за договором № 18001/107-ТRG від 07 травня 2012 року (т.1 а.с.136);

№ 15 від 20 червня 2012 року на надання інформаційно-консультаційних послуг з проведення другого наглядового аудиту системи управління охороною праці та промислової безпеки на підприємстві замовника, на відповідність вимогам міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007, згідно з четвертим етапом договору» вартістю 19200,00 грн., в тому числі ПДВ 3200,00 грн., за договором № 18001/30- HSE від 26 грудня 2011 року (т.1 а.с.139);

№ 18 від 22 червня 2012 року на надання інформаційно-консультаційних послуг на тему «Провідний аудитор системи екологічного менеджменту, відповідно до вимог міжнародних стандартів ІSО 14001:2004 в м.Харків згідно з договором» вартістю 18720,00 грн., в тому числі ПДВ 3120,00 грн., за договором № 14001/75-ТRG від 10 січня 2012 року;

№ 8 від 06 липня 2012 року на надання інформаційно-консультаційних послуг на тему «Провідний аудитор системи керування охороною праці та промисловою безпекою, відповідно до вимог міжнародних стандартів OHSAS 18001:2007 в м.Харків згідно із договором» вартістю 4680,00 грн., в тому числі ПДВ 780,00 грн., за договором № 18001/112-ТRG від 25 червня 2012 року (т.1 а.с.135);

№ 9 від 12 жовтня 2012 року на надання інформаційно-консультаційних послуг на тему «Провідний аудитор системи менеджменту гігієни та безпеки праці, відповідно до вимог міжнародних стандартів OHSAS 18001:2007» вартістю 23400,00 грн., в тому числі ПДВ 3900,00 грн., за договором № MSС/18001/02-TRG від 21 вересня 2012 року (т.1 а.с.133);

№ 5 від 13 листопада 2012 року на надання інформаційно-консультаційних послуг з проведення другого наглядового аудиту системи управління охороною праці та промислової безпеки на підприємстві замовника, на відповідність вимогам міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007, згідно з четвертим етапом договору» вартістю 36000,00 грн., в тому числі ПДВ 6000,00 грн., за договором 18001/07-CER від 20 вересня 2010 р. (т.1 а.с.134);

№ 16 від 13 листопада 2012 року на надання інформаційно-консультаційних послуг з проведення другого наглядового аудиту системи управління охороною праці та промислової безпеки на підприємстві замовника, на відповідність вимогам міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007, згідно з четвертим етапом договору» вартістю 24000,00 грн., в тому числі ПДВ 4000,00 грн., за договором № 14001/09-CER від 20 вересня 2010 року (т.1 а.с.138);

№ 23 від 23 листопада 2012 року на надання інформаційно-консультаційних послуг на тему: «Курс Провідних аудиторів систем менеджменту гігієни та безпеки праці - OHSAS 18001:2007» вартістю 14040,00 грн., в тому числі ПДВ 2340,00 грн., за договором №MSС/18001/07-TRG від 12 листопада 2012 року (т.1 а.с.140).

Як зазначалось вище, будь-яких зауважень до оформлення первинних документів, як і до ведення позивачем по справі бухгалтерського обліку під час проведення перевірки контролюючий орган не встановив.

Так, судом встановлено, що податкові накладні складені з дотриманням вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Сумнівів щодо достовірності вищевказаних документів, їх оформлення у суду не виникає.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірні правочини набули реального настання тих правових наслідків, на настання яких були спрямовані.

Реальне настання правових наслідків укладання спірних договорів підтверджується відповідними платіжними дорученнями (т.1 а.с.125-132), актами здачі-приймання послуг (т.1 а.с.117-124), заявками на участь в курсі навчання (т.1 а.с.100-116), наказами про командирування (т.1 а.с.158-163), посвідченнями про відрядження (т.1 а.с.164,170,176,182, 188,194,200,206,213,219,225,231,237,243,249,255,261), звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (т.1 а.с.165,171,177,183,189,195,201,207,214,220,226,232, 238,244,250,256,262), актами надання послуг на проживання Sun Light Hotel (т.1 а.с.168,173, 179,186,192,198,203,209,217,223,229,235,240,246,253,259,265), рахунками на надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) «Sun Light Hotel» (т.1 а.с.169,175,181,187,193,199,204, 210,218,224,230,236,242,248,254,260,266), квитанціями на оплату послуг на проживання СОК «Sun Light Hotel» (т.1 а.с.167,174,180,185,191,197,205,211,216,222,228,234,241,247,252, 257,264), сертифікатами про успішне проходження курсів аудиторів (т.1 а.с.142-157).

Що стосується посилань відповідача на те, що в актах здачі-приймання послуг відсутні дані щодо того, хто саме навчався, його ПІБ та яке відношення він має до позивача, ким працює, виробнича необхідність навчання та економічний ефект після цього, суд зазначає наступне.

Відсутність в актах здачі-приймання послуг даних, щодо того, хто саме навчався, його ПІБ та яке відношення він має до позивача, ким працює, виробнича необхідність навчання та економічний ефект після цього не може свідчити про фіктивність здійснення правочину.

Крім того, відповідачем не спростовані пояснення позивача стосовно виробничої необхідності навчання фахівців позивача, якими є забезпечення безпечних умов праці, на виконання чого на підприємстві впроваджується система управління охороною праці та промисловою безпекою згідно міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007, та забезпечення охорони навколишнього середовища (мінімізація негативного впливу на оточуючу середу), на виконання чого на підприємстві впроваджується система екологічного менеджменту згідно міжнародного стандарту ISO 14001:2004.

Оскільки ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтинг» та ТОВ? «Менеджмент Сістем Консалтинг» надають інформаційно-конс?ультативні послуги шляхом пр?оведення семінарів по конкре?тних направленнях, на підстав?і вищезазначених договорів ф?ахівці підприємства позивача проходили навчання у м. Харкові. Кінцевою метою вищевказаних послуг з навчання є сертифікація підприємства з даних питань.

Суд не приймає посилання відповідача на відсутність доказів фактичного надання послуг, оскільки це твердження спростовується матеріалами справи.

Що стосується посилань відповідача на укладання нікчемних угод по взаємовідносинам з ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтінг» та ТОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг», які не спрямовані на реальне настання наслідків, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака -специфічна мета -порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком. У матеріалах справи відсутні докази порушення кримінальної справи або вироку відносно керівників ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтінг» та ТОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг».

Відповідачем не надано доказів, фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтінг» та ТОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг» правочинів.

Таким чином, відповідачем не доведено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на сумнівність проведення операцій між контрагентами контрагентів ТОВ «Менеджмент Сістемс Консалтінг» та ТОВ «Менеджмент Сістем Консалтінг», та між позивачем, оскільки відповідачем не доведено їх взаємозв'язок із спірними договорами.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Крім того, посилання відповідача на статті 216, 228 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 Податкового кодексу України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, з урахуванням наданих позивачем доказів, суд вважає, що обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій, на які платник податку посилається як на підставу складу валових витрат та формування податкового кредиту, у судовому засіданні доведені повністю, у зв'язку з чим суд не приймає до уваги доводи відповідача про нікчемність правочину.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в своїх ухвалах від 02.03.2009 року по справі № К-21781/07 та від 06.11.2007 року. В останній, зокрема, зазначено, що в разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України в своїй постанові від 31 січня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення касаційного суду узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії"" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали намір на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

До справи відповідачем також не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Відповідачем не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "фіктивність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновки відповідача повністю ґрунтуються на сумнівах та припущеннях, що є неприпустимим у податкових правовідносинах, які не доведені у встановленому порядку і які суд не приймає з огляду на положення частини другої статті 71 КАС України, відповідно до якої, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка господарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Отже, за таких обставин суд вважає, що у Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» були всі підстави для віднесення витрат пов'язаних із веденням господарської діяльності до складу валових витрат та податкового кредиту.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, податкові повідомлення-рішення від 02 жовтня 2013 року №0000382200/3828, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість - 39690,00 грн., в тому числі 26460 грн. за основним платежем та 13230,00 грн. за штрафними санкціями; №0000382200/3829, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток - 34729,00 грн., в тому числі 27783,00 грн. за основним платежем та 6946,00 грн. за штрафними санкціями, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив :

Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02 жовтня 2012 року №0000382200/3828 та №0000382200/3829 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 жовтня 2013 року №0000382200/3828, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 39690,00 грн. з яких основний платіж 26460,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 13230,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 жовтня 2013 року №0000382200/3829, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34729,00 грн. з яких основний платіж 27783,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 6946,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Октябрська ЦЗФ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 744,19 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 26 листопада 2013 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 02 грудня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.